Новий генпрокурор, справа Порошенка і тепла ванна від "незацікавлених" депутатів

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Понад пів року в Україні не було генерального прокурора. Андрій Костін, який був однозначним протеже Андія Єрмака, залишив цю посаду в листопаді 2024 року через скандал з прокурорськими пенсіями та липовою інвалідністю. З того часу чутки про кандидатів ходили різні, але генпрокурора не призначали. І це було дуже вигідно депутатам – без цієї людини проти них не могло бути жодної нової підозри. Допоки одна підозра не стала нагальністю.

Отож, 16 червня стало відомо, що генпрокурором мають призначити Руслана Кравченка, 34-річного очільника Державної податкової служби.

Руслан Кравченко народився у Сєверодонецьку на Луганщині. Закінчив університет Ярослава Мудрого.

У 2012 році став слідчим Севастопольської прокуратури, вивозив матеріалу з Криму, служив у Дебальцевому. У 2014 року перейшов до Рівненської прокуратури, а потім – Львівської. І у вересні вже працював в генпрокуратурі, під началом Анатолія Матіоса.

Перша резонансна справа Кравченка – це провадження щодо російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, яких потім обміняли на Надію Савченко. Далі - справа "Торнадо", щодо військових, яких звинуватили в незаконному позбавленні волі або викраденні людини, катуванні, доведенні особи до самогубства, зґвалтуваннях.

А потім – прокурору справі про держзраду Віктора Януковича. За останню Кравченка навіть заочно арештував Басманний суд Москви.

У 2019-му він стає заступником військового прокурора всього Центрального регіону. У березні 2021 року він очолив Бучанську окружну прокуратуру. Саме йому за рік довелось розслідувати російські злочини в Бучі і він потрапив у поле уваги Банкової.

У 2023 він очолив Київську обласну адміністрацію, після того як Олексія Кулебу перевели в Офіс Президента. Кравченко в принципі був досить добрим головою ОДА.

Але перед новим 2025 роком його перевели в податкову, і от там він явно опинився "не в своїй тарілці".

Хоча на той момент вже було вільне крісло генпрокурора, а Кравченка називали одним з ключових кандидатів.

"Генпрокурором він мріяв стати давно. В принципі, я не можу сказати про Кравченка нічого поганого, і він, напевно, краще, що трапилось з прокуратурою за останні роки", - зазначив співрозмовник Цензор.НЕТ.

Але в житті Кравченка був конкурс, де він теж вважався фаворитом, допоки не прийшов час говорити про доброчесність . Це був конкурс на директора НАБУ.

Одне з перших питань до Кравченка на співбесіді стосувалось того, як при доході у 231 тисячу гривень за 2016 рік він зумів заощадити 162 тисячі. Кравченко пояснив, що заощадив у цьому році лише 102 тисячі, а ще 60 були відкладені у попередній рік, але не перевищували поріг декларування.

Також конкурсну комісію цікавило, як лідер конкурсу на директора НАБУ у 2018 отримав службову квартиру площею 42 кв.м. Адже по суті його родині було де жити. Кравченко визнав наявність іншого житла, але сказав, що не порушив в цьому питанні закон, більше того, послався на те, що кілька років пропускав свою чергу, коли 70 квартир отримали інші прокурори, яким це житло було потрібніше.

Джерела на Різницькій кажуть, що так і було, і по квартиру він прийшов, лише коли одружився.

Але на співбесіді Кравченко не зміг надати відповідь на питання, хто в 2014 подарував квартиру його дружині у центральній частині Києва площею 89,9 кв.м. Кравченко послався на те, що одружились вони лише у 2019 році, мовляв, він ніколи на ту квартиру не претендував, а дружина дарувальника назвати не захотіла.

Двозначність ситуації тут у тому, що дружина офіційно працювала помічницею депутатів "Батьківщини" та Партії регіонів, а її батьку закидали дружбу з Михайлом Папієвим. У відповідь Кравченко тоді заперечив ангажованість до будь-яких партій. І нагадав, що саме він був прокурором, який довів вину Віктора Януковича у держзраді.

Не менш дивною видавалась історія про те, що тесть Кравченка видав йому довіреність на автомобіль Lexus до 2028 року, а кандидат геть про це і не в курсі. А звідки ж ваші паспортні дані взяли? А в них були…

І вже традиційним "болючим" місцем як і для багатьох інших кандидатів для Кравченка було як він отримав адвокатське свідоцтво і чому зробив це у Полтаві. Кравченко пояснив, що у Києві були великі черги, і що він подавався також до Житомирської, Київської обласної та Полтавської філій і вирішив отримати свідоцтво в області із меншою чергою.

У комісії виникли досить логічні сумніви, як кандидат за пів року міг вибрати 550 годин практики, з огляду на те, що сам Кравченко сказав, що це були вихідні та вечірні години. Єдине, що не дозволяло комісії на повну відіграти цю тему, що Кравченко відмовився від адвокатської ліцензії і 30 січня 2023 року подав заяву про припинення адвокатської діяльності.

Іноземних членів комісії більше цікавив зв'язок Кравченка з колишнім керівником військової прокуратури Анатолієм Матіосом, зокрема і те, чи мав останній вплив на отримання ним службової квартири. Кандидат відповів, що між ним і Матіосом були і інші начальники, яким він звітував, а з колишнім керівником ВП у нього були лише робочі стосунки і вони не бачилися вже кілька років.

Хоча слід визнати, що Матіос дійсно дуже добре ставиться до Кравченка.

Але найбільш феноменальним було те, через що Кравченко втратив шанси очолити НАБУ. І це було не через квартиру. Бо його конкуренти пояснювали статки ще гірше.

Це сталось через електронну пошту.

Вже під кінець співбесіди у 2021, один з членів комісії, зокрема Драго Коса, зацікавила адреса електронної пошти Кравченка, яку він зазначив, отримуючи адвокатське свідоцтво - [email protected]. Він кілька разів перепитав Кравченка, хто ця людина. Той відповів, що це вигаданий персонаж. Від німецького - нова людина. Тоді члени комісії кілька разів перепитали, чи дійсно кандидат гадки не має, хто вже носив таке ім’я. Річ у тому, що так звали засновника Ліги національних німецьких євреїв, яка закликала до ліквідації єврейського етносу шляхом асиміляції. Тоді члени комісії наполегливо порадили кандидату скористатись google та змінити назву пошти.

Власне на цьому його конкурс на директора НАБУ і скінчився. Хоча Кравченко тоді оскаржував результати конкурсу.

І от тепер, в його руках опиниться – найбажаніший ключ для НАБУ і САП. Право підписувати підозру народним депутатам. І 17 червня її отримав саме Кравченко.

Тут варто проговорити один нюанс. Можливо, Україна ще б пів року жила б без генпрокурора, але є необхідність підписати нову підозру лідеру "Європейської солідарності" Петру Порошенку.

Як відомо, з 2019 року кримінальних проваджень проти Порошенка було порушено більше десятка. Всі вони досить в’яло тяглись з того часу, і досі не одна не дійшла фіналу.

Але в 12 лютого 2025 президент Зеленський вніс Порошенка до санкційного списку. За даними ЗМІ, в мотиваційній частині щодо санкцій йшлося про "участь Порошенка" в підготовці так званих "Харківських угод" та організацію ним разом із Віктором Медведчуком "вугільної схеми".

"Вугільна справа" була відкрита ще в часи самого Порошенка. Йшлося про те, щоб закупити дешеве вугілля в ПАР, натомість уряд закупив його з шахт на окупованій території, які були юридично прописані в Києві. По суті ця справа була частиною протистояння тодішнього міністра енергетики від Тимошенко Юрія Продана і команди Ігоря Кононенка.

Зараз ця справа, розгляд якої активізувався у вересні 2022, вже має бути передана до суду. Щоправда, в ній був один нюанс. Більшість досудових дій, включаючи обшуки, йшли через Печерський суд. І в квітні голова суду Козлов повідомив, що в нього закінчились судді. І тоді Апеляційний суд вирішив передати справу у Шевченківський. Там, у вівторок, за іронією долі було перше засідання по цій справі.

З "Харківськими угодами" ситуація інша. Слід нагадати, що на момент їх ратифікації в Раді Порошенко вже кілька місяців не працював в Кабміні. За "харківські угоди" неможливо покарати прямих винуватців – адже згідно з рішенням КС по законах 16 січня депутати не несуть кримінальну відповідальність за свої рішення. Янукович та його міністри і співробітники адміністрації – теж не покарані.

В блозі на Цензор.НЕТ адвокат Порошенка Ілля Новіков згадував, що з січня 2025 справу по Харківських угодах веде ДБР.

"В березні в ЗМІ витік лист ДБР до секретаріату Ради з вимогою надати "завірені копії законів України". Так ми дізналися, що ДБР розслідує справу 62023000000000007 саме про ці угоди, і що веде її Артем Яблонський", - зазначив Новіков.

Це не та справа, яку розглядали на РНБО. Та датована 2019. Можливо, в перспективі їх об’єднають в одну. Але суть не в цьому.

По обом в Порошенка ще немає підозри. Тобто в санкційних підставах епізод є, а кримінальної підозри немає. Якось дивно, погодьтеся. Але згідно зі змінами до закону "про зняття недоторканності" підписати підозру по депутату має генпрокурор або в.о. генпрокурора. То може і не шукали генпрокурора під цю справу, як думають в оточенні Порошенка?

Але крім цього закону є ще регламент, за яким у разі відсутності Генерального прокурора у зв'язку із звільненням (відставкою) його обов'язки виконує перший заступник (а у разі його відсутності - заступник) на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб". А за останнім такі посадові зобов’язання надаються лише на 1 місяць, а генпрокурора в Україні не було більше ніж пів року.

Отож, вручення нових підозр стало питанням фактично неможливим.

Напевно, не складно здогадатись, що поруч з питанням призначення генерального прокурора питання вручення підозри Порошенку виринало. І часто звучало в контексті – хто погодиться, того і призначать.

"З того, що я зрозумів про Кравченка – він мені виглядає, як резистентний до таких історій. І що встоїть навіть, коли команда буде", - сказав один з депутатів "слуг".

Напряму у вівторок питання Порошенка в залі ніхто Кравченку не поставив.

"Петра Олексійовича на обговоренні не було, він був майже до голосування в суді. Ми про нього самого не питали, запитували більш загальні речі – як захист прав опозиції та журналістів. Крім того, мої колеги зауважили, що представлення відбувається без президента і просили перенести це питання", - пояснила Цензор.НЕТ депутатка "ЄС" Ірина Геращенко.

В залі не було не лише президента Володимира Зеленського, а й спікера. А самі депутати зібрались на роботу після страшної київської ночі лише до 12 дня.

Перед голосуванням Кравченко зустрівся з фракцією "Слуг". "Нічого цікавого там не було, якщо звісно не зауважити, що було там всього 35 депутатів", - розповів один з представників більшості. І хоча призначення генпрокурора – це звісно квота президента, але включеність його фракції в процеси вкотре "вражає". Хоча тут може не так трагічно, як читання законів перед голосуванням.

"Не маю наміру говорити абстрактними гаслами, моє завдання як Генерального прокурора буде чітким і конкретним: тримати всіх у межах закону. Основну мету своєї діяльності на цій посаді я бачу такою: відновлення ролі прокуратури як головного координатора роботи всіх правоохоронних органів. Під час війни не допустима конкуренція між силовими структурами, всі ми маємо працювати на спільну мету, захист держави та забезпечення справедливості", - зазначив Кравченко у своєму виступі.

"Неприпустимо, щоб людина ставала об'єктом кримінального переслідування лише для того, щоб хтось виконав план, виправдав своє перебування на посаді чи засвітив гучну справу в ЗМІ. Посади і статус не можуть бути приводом для демонстративного правосуддя, бо за кожною такою справою зламані долі, знищена кар'єра, зруйновані мрії, за кожним формальним обвинуваченням, яке часто закінчується виправдовувальним вироком або вмовлянням людини на угоду зі слідством, втрачені роки життя, втрачені державні ресурси і дискредитація самих правоохоронних органів", - пообіцяв майбутній генпрокурор.

Самі депутати відзначають, що Кравченку в парламенській залі влаштували таку теплу ванну, що місцями було аж незручно. При чому це враження від різних фракцій.

"Уяви, як Кравченко сидить в ложі уряду, а до нього біжать Тищенко і Клочко мінятись телефонами. А ззаду Гончаренко кричить: пане Кравченко, видальте ці телефони зразу – це злочинці", - розповідає один з депутатів.

"Я розумію, що кожен 8-й ходить з підозрою, але такого облизування я ще не бачив. Руслан – хороший хлопець, але це було аж занадто", - зізнався його колега зі "слуг". Порекомендувавши глянути стенограму.

Ось наприклад,  питання представника ексОПЗЖ Німченка: "Пане Руслане, приємно чути тут на кафедрі виступ практика, приємно чути, що ви пройшли жорна бойових дій, учасник АТО. Я хочу вас запитати одне, пане кандидуючий, звичайно, ми, наша група, вас будемо підтримувати, і ваша молодість – це як орієнтир тому, як повинні формуватись. Я хочу запитати, як ви відноситесь до звільнених прокурорів часів Рябошапки, незаконно звільнених під псевдоатестацію? Їх біля 600 осіб".

Або Тараса Батенка з "Майбаха" (За Майбутнє): "Руслан Андрійович, нам імпонує ваш принциповий характер, який ми побачили, почули з вашого виступу. Ми знаємо вашу біографію. Я вважаю, що це дуже достойна біографія для кандидата на Генерального прокурора, який відчув порох війни. Зокрема, я говорю про ваше перебування на посаді прокурора в Бучі".

Питання від Олега Устенка зі "слуг". "Пане Руслане, дійсно, знаю вас по роботі, ще починаючи з начальника Київської військової адміністрації обласної, прокурором, потім начальником Державної податкової служби. Дійсно, ваша робота, вона заслуговує на дуже високі оцінки, це об'єктивно. Зрозуміло, що є величезні виклики, і ми бажаємо вам ці виклики достойно пройти".

За призначення Кравченка проголосувало 273 депутати, з них 190 "слуг", 17 – "Батьківщини", 14- "платформи за життя", 18 – "Довіри", 12 – "За майбутнє", 12 - "Відновлення".

Не голосували "ЄС" та "Голос".

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ