Кудрицького відпустили під заставу, але не з-під тиску. Що далі?
Справа Володимира Кудрицького продовжує бути у центрі суспільної уваги. Тим більше, все тільки починається. ДБР затримало ексочільника НЕК "Укренерго" 28 жовтня; наступного дня Печерський суд відправив Кудрицького під варту на два місяці із заставою у 13 мільйонів за "зловживання службовим становищем та незаконне заволодіння коштами державної компанії".
Про ці та інші цікаві обставини "Цензор.НЕТ" інформував вас у матеріалі "Повернення Печерського кривосуддя: як Кудрицького арештували за збитки, яких не існує" .
"НА ДАНІЙ СТАДІЇ СТОРОНА ОБВИНУВАЧЕННЯ НЕ ПЕРЕКОНАЛА МЕНЕ ЯК ЗАХИСНИКА В ТОМУ, ЩО ЦЯ СПРАВА МАЄ СУДОВУ ПЕРСПЕКТИВУ"
А 30 жовтня, о 17:45, Кудрицького випустили із СІЗО під заставу. На виході його зустріла сім’я.
"Цензор.НЕТ" цікавило, хто вніс заставу, але адвокат Микола Грабик вирішив зберегти інтригу, зауваживши, що не уповноважений про це повідомляти.
"Але можу сказати, що це не фізична, а юридична особа, яка не пов’язана з Володимиром Дмитровичем", - додав він.
На решту питань "Цензора" пан Грабик відповів менш утаємничено. Інколи це нагадувало лекцію з тонкощів практичної юриспруденції. (Свого часу Микола В’чеславович працював слідчим СБУ, тому у цій партії знає ходи як за білих, так і за чорних).
- Наразі тональність коментарів про цю справу є на користь вашого підзахисного, – розпочав "Цензор", - Водночас, більш обережні коментатори припускають, що прокуратура має у своєму розпорядженні більш серйозні аргументи провини пана Володимира…
- …Не має. Жодного аргументу там немає і не може бути.
- Але, можливо, вони наведуть ці аргументи при подальшому розгляді справи?
- Дивіться. Кажу з практики правоохоронної діяльності: не можуть вони їх наводити. Тому що для аргументації тяжкості злочину і доведення необхідності застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу сторона обвинувачення викладає ці аргументи у клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Це ж не те, що я голослівно кажу про те, що вони нічого не мають. Ми зараз говоримо про те, що сторона обвинувачення надала до суду матеріали в обґрунтування. Ми ж не говоримо, що Володимир Дмитрович вчинив злочин? Зараз, на цій стадії, це питання не обговорюється. На даній стадії обговорюється питання достатності/недостатності доказів і обґрунтованості підозри. (А також наявності ризиків, які передбачені статтею 177 КПК України). І сторона обвинувачення аргументує ці речі відповідними матеріалами справи. Вони не можуть сказати, що він такий чи сякий, зробив те чи оце. Вони повинні матеріалами кримінального провадження мотивовано довести ту чи іншу дію (чи бездіяльність) і так далі.
- І як, на ваш погляд, довели?
- Ті матеріали кримінального провадження у 7 томах, які були надані стороні захисту, не містять жодного доказу, який би не те що свідчив що Володимир Дмитрович заволодів коштами шахрайським способом (а саме у цьому його підозрюють), а й взагалі вказував би на щось подібне. Між тим, ризики, які вони виклали суду як аргументування – а саме утримання під вартою з альтернативою у вигляді застави вартістю 13,7 мільйонів гривень – базувалося виключно на рапорті оперативного співробітника. Який, між іншим, цей рапорт склав у той же день, коли отримав доручення слідчого на проведення такого роду заходів. І це при тому, що о 9:57 того ж дня, коли це доручення було спрямоване на оперативного співробітника, Володимир Дмитрович вже був на підставі цього рапорту затриманий. Розумієте, про що я говорю?
- Важко не зрозуміти.
- Так що давайте говорити об'єктивно: сторона обвинувачення повинна довести ризики і навести докази. Не просто "ми думаємо" чи "ми так вважаємо"…
- Тоді спитаю вас прямо: чи не вважаєте ви, що вже на цьому етапі сторона обвинувачення підійшла до процесу неготовою?
- Я сформулюю це по-іншому: на даній стадії сторона обвинувачення не переконала мене як захисника в тому, що ця справа має судову перспективу. Але, спілкуючись зі своїм клієнтом і розуміючи, що і яким чином відбувалося в той період часу (підписання договорів і подальші процеси), то ніякого іншого висновку, крім як абсолютної непричетності Кудрицького до цих подій, не можна дійти. Це я об'єктивно кажу!..
5 листопада сторона захисту отримає на руки повний тест ухвали суду від 29 жовтня. Микола Грабик вже пообіцяв "Цензору" що подасть на неї апеляцію.
"З ЄВРОПЕЙЦЯМИ ТРИВАЄ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ПРО НАДАННЯ НАМ ГРОШЕЙ. І У ЦЕЙ ПРОЦЕС ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ГАЛУЩЕНКО СВОЇМИ РУКАМИ КИНУЛИ ТАКУ КАМЕНЮКУ"
А поки Кудрицького відпускали під заставу, в інформаційному полі тривало обговорення його справи. Больових точок у ній багато, то ж кожний спікер мав на чому акцентувати свою увагу.
Так, інвестбанкір з Dragon Capital, публіцист Сергій Фурса висловився прямо: "..бо ми розуміємо, що є політична воля на найвищому рівні кинути людину у вʼязницю. Людину, яка багато років працювала у державній компанії. І ручним силовикам дають команду ФАС. І от вони біжать виконувати незаконний наказ. І не можуть нічого знайти".
Блогер та громадський діяч Валерій Пекар новаторськи придумав статтю 501 Кримінального кодексу "Ти мені не подобаєшся".
А, скажімо, перший заступник парламентського голови Комітету енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко був сповнений сарказму : "Яким би ти не був розумним, красивим, валʼяжним, самозакоханим, англомовним, з красивим набріоліненим волоссям та з чудовими звʼязками з іноземцями, і як би тобі не здавалося, що ти геніальний суперменеджер сучасності і можеш вступати в боротьбу з акціонером за допомогою іноземних лобістів та своїх друзів депутатів…".
Але серед безлічі дописів на цю тему особливу увагу привернув пост журналіста Юрія Ніколова. У ньому – і про білі плями в аргументах обвинувачення, і про те, хто дав команду "фас" щодо Кудрицького, і про можливу реакцію іноземних партнерів України.
Добою пізніше "Цензор.НЕТ" поцікавився у Ніколова:
- Юрію, ви для себе за минулу добу відповіли на питання: так кому і для чого стало потрібно відправити за ґрати (або як мінімум потріпати нерви) Володимира Кудрицького, який досить давно відійшово від державних справ? Невже уся справа – лише у його критичних щодо нинішніх ватажків енергетики інтерв’ю та коментарях?
- Я думаю, що, покаравши одного, партія корупціонерів намагається злякати всіх інших антикорупціонерів. От як в справі НАБУ СБУ заарештувала за висмоктаними з пальця підозрами двох детективів, так і тут: б'ють по Кудрицькому, щоб злякалися усі інші його прибічники, які досі залишились працювати в державній компанії "Укренерго". Розумієте, станом на зараз "Укренерго" - це острівець довіри до України з боку іноземних інвесторів. Вони прекрасно знають, як працює ця компанія; безперешкодно дають їй гроші (на відміну від "Енергоатому", якому ніхто не дає жодного долара чи євро). І тому для тих людей, які, на думку влади, по інерції продовжують захищати у НЕК оцей антикорупційний уклад, покарання Кудрицького має стати сигналом до того, щоб вони припинили опір найгіршим практикам.
- Тобто ви всерйоз підозрюєте нашу владу у системному переслідуванні тих, хто намагається дотримуватися прозорості у бізнесі та суспільних відносинах?
- Я не підозрюю, я спостерігаю, а це є очевидно буквально всюди.
- А хто, на вашу думку, є ідейним ініціатором такої тактики?
- Якщо ми говоримо про енергосектор, тут не треба нічого видумувати; тут головним куратором усіх процесів є Герман Галущенко, який кілька років очолював Міністерство енергетики. А зараз це крісло займає дуже близька до нього людина – Світлана Гринчук.
- У своєму дописі ви написали: "Я точно знаю, що іноземні донори і посольства цю історію тримають на контролі. Тепер для них це ще один маркер щодо діяльності Зеленського"… Але Зеленському і Єрмаку вже мабуть доповіли, що європейці більше не вважають їх недоторканними лідерами країни, яка воює. Це ті самі європейці, які після відходу Трампа контролюють грошову допомогу Україні".
Звідси у мене питання: а як воно працює, це накопичення іноземцями роздратування автократичними практиками команди Зеленського ? Що, посольські збираються на зустріч і розмірковують: "Цього разу затримали (і шиють йому справу по бєспрєдєлу) Кудрицького. Чи не прийшов саме зараз час просигналити нашим урядам про те, що треба зменшити в Україну поставки зброї та фінансові вливання?"
Я що маю на увазі: скільки вже такі автократичні практики відбуваються, і ви (Ніколов, Шабунін, Каленюк) б'єте у набат, що ось-ось у європейців урветься терпець, і вони припинять (або значно зменшать) допомогу Україні. Тим не менше, ви лякаєте, а європейці тримаються і жодних санкцій не вводять.
- Ну, я проти такої біполярочки: мовляв, арештували Кудрицького – і нам зупинили поставки зброї. Не треба згущувати; мова про те, що європейці зараз є для держбюджету України найбільшими донорами не просто по зброї, а і саме по грошах. Це ті гроші, які зрештою стають пенсіями, зарплатами для лікарів, медиків, тих самих робітників Міністерства енергетики, всіх інших. І кількість цих грошей (не кажучи вже про надійність їхнього надходження, умови, під які ці гроші надаються) – це той важель впливу європейців, який в них є. Тому я і говорю, що для європейців історія з Кудрицьким стала ще одним маркером. Наша влада на свою голову знайшла ще один "геморой", який треба буде постійно долати, переконуючи європейців підтримувати фінансування в Україні хоча б як є. Зараз уся Європа думає, де б нам знайти гроші; ми намагаємося виковиряти 150 мільярдів євро арештованих і заморожених там російських грошей.
Усе це – переговорний процес. І тепер у цей переговорний процес Зеленський і Галущенко власноруч кинули таку каменюку. Мовляв, у нас тут робиться такий беспрєдєл, так що, європейські донори демократії, дасте нам ще гроші?
"ХІБА МИ ЩИРО ВІРИМО В ТЕ, ЩО ГАЛУЩЕНКО МІГ БИ ОЦЕ ВСЕ САМОСТІЙНО ОРГАНІЗУВАТИ: І СУД, І ДБР, І ШВИДКУ ПІДОЗРУ, І МЕДІА?"
А як до арешту та судової справи Кудрицького поставились в українському політикумі та топ-менеджменті державної влади та компаній?
В українській суспільно-політичній культурі є така традиція: якщо під роздачу несправедливо (ба, навіть, і справедливо) потрапив твій приятель, колега або навіть близький друг – не треба баламутити воду і публічно ставати на його захист. Нехай вас поєднують багато років гарних відносин і тісної дружби – ну то й що? А що як отримаєш згори проблеми і, не дай бог, втратиш роботу? Не треба цих зайвих рухів. Достатньо прошепотіти: "Ну, ви там…тримайтеся, я з вами!" І з роками натренованим покер-фейсом піти далі.
От чому у день слухань по справі відомого топменеджера в енергетиці з гарною репутацією у залі Печерського суду ми побачили невелику "могутню купку" з депутатів та близьких друзів Кудрицького. І – все. Один з присутніх – нардеп Ярослав Железняк – написав у Фейсбуці з цього приводу яскравий допис.
У бесіді з Железняком "Цензор.НЕТ" розвинув цю тему:
- Ярославе, у дописі ви докоряєте певним технократичним людям в уряді, які, цитую, "засунули свої язики у д***у і мовчать". А чи багато таких людей, і який зворотний зв'язок ви отримали на свій допис? Ніхто не відгукнувся?
- Ну, важко відгукнутися, коли у тебе язик ТАМ (сміється. – Є.К.)…Ні, я не бачив жодної реакції.
- А що взагалі кажуть щодо цієї справи у нашому політичному середовищі? Маю на увазі не тих, хто прийшов на суд чи якось прокоментував цей процес, а тих, хто взагалі не став нічого казати?
- Кажуть: бєспрєдєл і політична заказуха.
- А ви не запитували їх: мовляв, ну чого ти про це не скажеш вголос?
- Я перестав намагатися людям, які за 6 років не відростили те, що фарбують на Великдень, відростити те саме на сьомий рік.
- Існує дві версії щодо замовників: перша - верхівка керівництва Офісу Президента, якій не подобається розкутість інтерв'ю відставника Кудрицького. І друга – помста міністра Германа Галущенка. А ви якої версії притримуєтесь і чому?
- А яка різниця? Це ж одне й те саме. Ну, хіба ми щиро віримо в те, що Галущенко міг би оце все самостійно організувати: і суд, і ДБР, і швидку підозру, і медіа? Ну, ні. Це ж очевидно було в рамках прямої координації з, як мінімум, частиною ОП.
Чи відрізняю я Галущенка і Офіс Президента? Та ні. Галущенко – це умовна їхня частина, відповідальна за багато сензитивних питань. Тому – яка різниця?!
Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
Фото Кудрицького: джерело - Супільне
