Тінь Єрмака чи швидких виборів: що говорять про нові кадрові ротації від президента

Автор: Тетяна Ніколаєнко

2 січня президент Володимир Зеленський почав карколомні політичні зміни. Кирило Буданов був призначений новим головою Офісу президента, Михайло Федоров анонсований як новий міністр оборони. Натомість Денис Шмигаль має стати новим міністром енергетики та віце-прем’єром. Загадкою початку року є - чи залишиться Василь Малюк головою СБУ.

Анонсовані кадрові призначення за словами президента є реакцією на поточну переговорну ситуацію з США та необхідністю посилити позиції у разі продовження війни. Їх також можна було б сприйняти як логічне завершення кадрових ротацій після Міндічгейту. Але чомусь співрозмовники Цензор.НЕТ натомість вказують на тінь Андрія Єрмака за всіма цими рішеннями і підготовку президента до виборів через обнулення конкурентів.

Новий голова

Пошуки нового голови Офісу тривали понад місяць.

8 грудня Зеленський повідомив журналістам, що розглядав п’ять кандидатур на посаду голови Офісу президента. Серед них міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр оборони Денис Шмигаль, керівник ГУР Кирило Буданов, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та заступник голови ОП полковник Павло Паліса.

Але далі анонсу кандидатур справа не пішла. По суті в президента був час для того, щоб визначитись, як і куди рухатись після того, як звичний для нього ландшафт імені Єрмака розвалився.

"Треба робити вибір, якщо це буде довгий час, я думаю що і сам можу справитись без голови Офісу президента, зможу жити без", - пожартував тоді Зеленський.

Цей місяць також був вікном можливостей, коли президент міг або змінити динаміку своєї політики, започаткувавши епоху після Єрмака, або ж зробити хід у відповідь після того, як фактично президента самого загнали в кут.

Всі пам’ятають слова Зеленського, що Єрмак піде з цієї посади з ним. Скандал з Тімуром Міндічем і побори в енергетиці та схеми в оборонці стали найболіснішим ударом по президенту і його найближчому оточенню.

У президента по суті не було вибору, як вибрати або себе, або Єрмака.

Інше питання було, куди далі рухатиметься сам президент. Адже після літньої кризи зі спробою знищити НАБУ і САП багато західних ЗМІ писали, що українському президенту варто змінити одноосібний стиль управління.

І після звільнення Єрмака багатьом здавалось, що можна отримати нову версію Зеленського. І геть інший офіс – залежно від того, хто його очолить - Федоров, Буданов чи Кислиця.

Втім ейфорія після Єрмака тривала недовго. А після новин останніх днів охочих щось коментувати стало геть мало.

Напередодні Нового року президент оголосив, що визначився з кандидатурою голови Офісу. 2 січня він повідомив, що ним буде очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

"Зараз Україні потрібно більше зосередженості на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки України, а також на дипломатичному треку в перемовинах, і Офіс Президента служитиме виконанню передусім таких завдань нашої держави. Кирило має спеціальний досвід на цих напрямах та достатню силу для досягнення результатів", - зазначив президент, коментуючи своє рішення.

За останні 5 з половиною років в ГУР Буданов вибудував свою державу в державі, співробітники якої виконували як спецоперації, так і брали участь в дуже сумнівних історіях як захоплення території санаторію "Жовтень". Сам Буданов від хлопця, що жив в обнальника, став одним з героїв війни і останні роки входив в п’ятірку кандидатів в президенти.

За останній рік доводилось не раз чути, що навколо нього тупцює чимало льовочкіних та інших вимушених біженців віденського виборчого округу з бажанням отримати свого кандидата на виборах.

Буданов також маючи хороші стосунки з президентом, завжди залишався осторонь політичних інтриг, що також позитивно працювало на його імідж. Крім того, плюсом нового голови Офісу є те, що в нього є як хороші напрацьовані контакти в США, так і певні контакти в росії, через роботу координаційного штабу по обміну полоненими.

"Що ж добре, що не якийсь аватар Єрмака", - прокоментував рішення один з представників "Слуг".

Втім, як кажуть джерела Цензор.НЕТ, на Банкову Буданов прийшов 2 січня з сірим обличчям. І в компанії голови Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.

За словами співрозмовників, Буданов мав надію, що залишить ГУР на своїх людей, наприклад, Вадима Скібіцького. Але президент вирішив після призначення інакше.

І тут треба розуміти нюанс – Буданов як вихідець сам із СЗР дуже довго хотів отримати вплив на цю структуру. І призначення Іващенка на роботу туди було його програшем. А підвищення Іващенка є чітким знаком, що своєї армії в нового керівника Офісу не буде.

"Крім того, в мене є великі сумніви, що Буданов отримає можливість призначити своїх людей в Офіс. І в цьому контексті дуже показовим, що президент вже сам призначив на посаду заступника Офісу Кислицю, якого Єрмак бачив новим міністром закордонних справ", - каже співрозмовник.

За його словами, Буданов не з тих людей, якими можна помикати, але є також варіант, що він буде максимально обмеженим в своїх маневрах. Втім, якщо йому сильно заламувати руки, він просто піде.

До речі, пости телеграм-каналів, що Буданов повикидав речі і меблі з кабінету Єрмака - неправда. "Свої речі Єрмак забрав наступного понеділка після звільнення, включаючи картину Зарівної", - зазначило джерело.

Та й сам Буданов вирішив обрати собі інший кабінет на 2-му поверсі, а не той, який використовували Клюєв, Пашинський, Ложкін та Єрмак – "щоб не псувати карму".

В принципі, якби всі зміни завершились лише переходом Буданова, то можна було б сказати, що це просто вихід з кризи.

Посада мрії

Але призначення Буданова виявилось лише стартом масштабних ротацій. І на вечір президент оголосив, що Михайло Федоров стане міністром оборони.

Насправді ця посада - давня мрія Михайла. І, чесно кажучи, з початку повномасштабки він був у великих контрах з відомством Олексія Резнікова. Зокрема, через закупівлі дронів.

Злі язики кажуть, що Федоров доклав руку до звільнення Резнікова. Але сам міністром так і не став. Хоч весь час і був у кроці від цього – і коли призначали Умєрова, і коли шукали заміну цьому безалаберному міністру.

В міністерстві Шмигаля Федоров мав двох своїх людей - заступницю з питань цифрового розвитку Оксану Ферчук і ще одного заступника міністра оборони, колишнього голову Держспецзв’язку Юрія Мироненка.

Цікаво, що в Міноборони часів Умєрова людиною Федорова вважалась Катерина Черногоренко, але за словами співрозмовників видання, віцепрем’єр швидко втратив над нею контроль. І тому при зміні міністра її замінили на Ферчук.

А от Мироненко очолював Держспецзв’язку після того, як підозру за зловживання при закупівлі дронів отримав його попередник Юрій Щиголь.

Попри те, що в плані цифровізації Україна як найбільші свої досягнення в оборонці демонструє defence tech-кластер Brave1 Мінцифри та розроблений минулого року маркет-плейс DOT-chain Міноборони, насправді вони досить конкуруючі одиниці в плані фінансування.

"Зараз люди Федорова радіють, що зайдуть в МОУ і отримають більше фінансування на свої проєкти. Але не певен, що їх радість буде довгою", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

"Якщо нас чекає продовження війни, то наша армія має бути максимально технологічною. Є плюси у системності Дениса Шмигаля, і є плюси у швидкості в Михайла Федорова", - пояснив своє рішення змінити міністра оборони 3 січня президент.

Раніше Зеленський також відзначив залученість Федорова до питання "щодо лінії дронів, і що він працює дуже результативно в цифровізації державних послуг і процесів".

В принципі немає ніяких зауважень до оцінки президента Шмигаля і Федорова, але є нюанси організації процесів. Якщо Федоров буде призначений міністром оборони, то можна чекати швидкої цифровізації частини процесів.

Крім того, вдасться усунути одну з ключових проблем останніх років – різне бачення в підходах до розвитку дронової галузі у Мінцифри та Міноборони.

До речі, це не значить, що Мінцифри в цьому завжди було праве. Наприклад, рік тому зміни у постанову 1450 з ініціативи Мінцифри сповільнили майже на місяць децентралізовані закупівлі дронів в угоду кодифікованим, і її довелось переписувати.

Водночас є в зміні міністра і негатив. Він полягає найперше в тому, що в принципі заміна міністерської команди та процес адаптації займає десь пів року. За цей же час міністр придумує свій шлях розвитку. А потім приходить наступник, і все починається по новій. При цьому плодяться якісь департаменти під свої кадри, а от системні процеси якраз лишаються нерухомими.

Так само слід розуміти, що є питання, де міністр буде просто статистом – потреба та перелік зброї формується Генштабом. У питанні дронів робиться за назвою, що містить великі корупційні ризики, але ніхто це не поспішає змінювати. І Федоров може як завгодно масштабувати виробництво, але без грошей і без змін з боку Генштабу Федоров насправді мало що зможе змінити. А ось винним буде.

Як і за будь-яку корупційну історію з куртками чи непоставлену вчасно їжу.

Тобто з дуже затишної ніші Мінцифри, інновацій і хорошого іміджу, з яким зручно ходити на вибори, Федоров, якого ще недавно розглядали як лідера майбутнього переформатованого політпроєкту Зеленського, потрапляє у найбільшу зону турбулентності і ризиків.

Отож, і Федоров, і Буданов в один день втратять джерела формування свого позитивного іміджу і вимушені будуть працювати або з авгієвими конюшнями, або з паперами.

Тінь Єрмака, питання Малюка і проблемна Рада

Як відомо, і Федоров, і Буданов належали до групи людей, яка доклала сил, щоб Андрій Єрмак залишив Офіс президента.

І в комплекті з чутками про те, що Василя Малюка збираються замінити на його заступника Олександра Поклада, ця історія грає дещо іншими барвами.

Принаймні в інтерпретації частини політичних кіл.

Джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує спілкуватись з президентом і залишається ображеним на Малюка за те, що не врятував його від НАБУ.

"Тому в мене є дві версії подій – або президент вірить у швидкі вибори і заганяє в пастку потенційних конкурентів, або це взагалі помста Єрмака всім "заколотникам", - каже співрозмовник.

Аналогічну думку в суботу озвучив і нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

"Зеленський впевнений що Залужний не піде, він знає як це організувати. Буданова і Федорова він нейтралізував (призначеннями), Порошенка - давно санкціями… Тому треба Поклада на в.о. голови СБУ і зачистити НАБУ", - вважає один з депутатів опозиції.

Але, якщо Федоров і Буданов вже отримали свої карти, то з Малюком історія поки неясна.

За останні кілька днів проти звільнення голови СБУ і переведення його чи то в СЗР, чи в РНБО висловились не просто багато публічних осіб, але й дуже імениті військові – Командувач об'єднаних сил Михайло Драпатий, командувач Сил безпілотних систем Роберт (Мадяр) Бровді, командир 3-го Армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу НГУ Хартія Ігор Оболєнський.

Президент не дав прямої відповіді по Малюку, але, здається, своє рішення ухвалив.

"Що стосується всієї безпекової частини, що стосується всієї правоохоронної системи, як це я й говорив, ми будемо, я особисто, буду займатися ротаціями абсолютно всіх керівників. Хтось з них був дуже довго, є різні причини. З великою повагою, ми всі в одній команді. Я думаю, що всі будуть залишатись на різних позиціях, різних високих позиціях, але, безумовно, будуть і заміни. І, безумовно, будуть ротації всіх, я про це говорив, як і деякі речі відбуваються завдяки моєму підпису, деякі завдяки парламенту", — сказав президент, відповідаючи на питання, зокрема і про Малюка.

Але, з Малюком є нюанс. Щоб його звільнити - треба, щоб проголосувала Верховна Рада. Так написано в Конституції.

А от голосів за його звільнення там якраз і нема.

"Я не буду за це голосувати. Я і ротацію Шмигаля не сильно розумію, але про Малюка точно ні", - каже співрозмовник серед "Слуг".

"Цікаво, як це все буде голосувати розібрана Рада... У нас, як ти могла зауважити, є певні проблеми (по голосах), починаючи із липня. Тепер ще й Павлюк голову підняв. Навіть безсубʼєктні почали задумуватись про аеродром запасний", - поділився враженнями ще один з депутатів.

Взагалі, тільки звільнення Єрмака дозволило пройти безболісно процес голосування бюджету. Адже після оприлюднення сум поборів на записах угруповання Міндіча депутати образились, що їм мало платять.

Історія з тим, що НАБУ викрило на отриманні "конвертів" групи Юрія Кісєля лише додало перцю цій історії. Депутати, не сильно впевнені в своєму майбутньому, не хочуть зайвий раз ризикувати.

Тому, можливо, президенту тут і доведеться удати, що нічого і не було, щоб не ускладнювати ситуацію.

Тим більше незрозуміло, хто збиратиме голоси проти Малюка. Навряд чи це буде робити Арахамія. І вже аж ніяк цього не робитиме Буданов.

З однієї простої причини. 3 роки тому Буданов намагався прибрати з СБУ Олександра Поклада. І той вочевидь це пам’ятає. І якщо у СБУ і ГУР завжди була конкуренція, то тут мова про явну неприязнь.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ