"Вбивство Парубія готувалося рік", – начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець
Якщо на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, спілкуючись із керівником Головного слідчого управління Служби безпеки України Андрієм Швецем, ми говорили про так звані "розстрільні списки", з якими російські військові заходили на нашу територію, то тепер – про замахи на відомих політиків, громадських діячів, волонтерів, які здійснюють підготовані російськими спецслужбами агенти. Про те, хто обирає ціль, як готують виконавців і скільки їм за це платять.
Також в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" Андрій Швець розповів про розслідування низки резонансних справ, серед яких – теракт в Голосіївському районі Києва, вбивство Андрія Парубія, поставка в армію неякісних мін, справа колишнього керівника штабу Антитерористичного центру СБУ Козюри та ін.
"ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ БУДЬ-ЯКИХ ДАНИХ, ЯКІ Б ВКАЗУВАЛИ НА ЗВ'ЯЗОК МІЖ УБИВСТВОМ АНДРІЯ ПАРУБІЯ ТА ІРИНИ ФАРІОН, НЕ ОТРИМАНО"
– Розслідуванням трагічних подій, які нещодавно сталися в Голосіївському районі Києва, займається СБУ. Чи є вже якісь попередні версії?
– Наразі розслідування лише розпочалося, тому говорити про остаточну версію подій передчасно. Слідство відпрацьовує всі можливі напрями.
У нападника вилучено телефон, у якому містяться аудіо та відеофайли. Перевіряються його контакти, коло спілкування та можливі зв’язки, зокрема з представниками рф.
Ці матеріали зараз аналізуються і будуть враховані під час встановлення мотивів та всіх обставин злочину.
Одна з основних версій, яка на цьому етапі розглядається, це вчинення злочину на ґрунті особистих неприязних стосунків.
Важливо встановити мотив його подальших дій.
Призначено низку експертиз, зокрема судово-психіатричну щодо психічного стану нападника.
Більш чіткі висновки можна буде робити після отримання результатів експертиз та проведення необхідних слідчих дій.
– Служба безпеки України завершила досудове розслідування у справі про вбивство народного депутата Андрія Парубія і скерувала обвинувальний акт до суду. І як повідомив генпрокурор, слідство встановило, що 53-річний львів’янин діяв як агент російських спецслужб. Чи встановлено, як саме його завербували і на яких умовах здійснювалась співпраця?
–Так, встановлено. У нього від першого шлюбу був син, який у 2022 році пішов воювати. Спочатку він був у силах територіальної оборони, а у 2023 році був мобілізований до 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний яр". Ця бригада брала участь в обороні Бахмуту і там він зник безвісти.
Батько почав шукати сина, зокрема, й через російські телеграм-канали. Переписувався з різними особами, питав, чи можуть вони допомогти встановити, що син живий і в полоні, а якщо загинув, чи можна знайти його тіло для поховання. Таким чином, він почав спілкуватись із особами, які, як нами встановлено, мають приналежність до Головного управління розвідки РФ. Вони пообіцяли йому знайти сина.
З сином у нього були не дуже добрі стосунки, бо хлопець був проукраїнський, а батько мав проросійські погляди. Була навіть ситуація, коли на весілля сина його, як і інших гостей, попросили вдягнути вишиванки. І він єдиний, хто прийшов не у вишиванці і спілкувався російською мовою. Його попросили піти звідти.
Та й у переписках із сином теж не приховував проросійських поглядів, як ми побачили у вилученому в нього телефоні. Як і в переписках, які він вів у телеграм-каналах із росіянами.
– Росіяни висунули якісь умови, обіцяючи знайти його сина?
– Він фактично сам запропонував свої послуги росіянам, а також додав, що готовий поїхати в росію, пошукати сина серед військовополонених. Вони своєю чергою пообіцяли пошукати тіло сина поблизу Бахмуту – в тому районі, де він зник, і допомогти його поховати.
Він з нами не був щирий, але з того, що ми знаємо з його переписки з куратором, по допитах, нам вдалося встановити картину того, як відбувалася їхня спільна робота від початку і до моменту його затримання.
У своїх дописах він не приховував негативного ставлення до українських політиків, яких вважав винуватими у розв’язанні війни. І сам повідомив, що може бути чимось корисним росіянам.
Його запитали, хто у Львові проживає з відомих політиків, чи може він за кимось із них прослідкувати, щоб з’ясувати, де людина живе. Першим, кого він назвав, був Андрій Парубій. Він знав, де той мешкає, бо на сусідній вулиці проживав його товариш, з яким він разом займався ремонтом побутової техніки. Тому повідомив, що може за ним прослідкувати, встановити якісь обставини його життя. А після цього, що в принципі може його ліквідувати.
Вбивство Парубія готувалося рік. Він проводив розвідку, діставав знаряддя і засоби, які йому були потрібні для вчинення злочину: придбав авто, електровелосипед, шолом, сумку Glovo, одяг, мобільні телефони.
Наприклад, у нього була власна машина, але він придбав ще одну на іншу особу. Машина, на якій велося стеження за Парубієм, була оформлена на військового, що перебуває в російському полоні.
– Росіяни запропонували йому гроші чи це була, так би мовити, ідейна історія?
– Ідейна. Гроші вони йому платили, але це не було винагородою за те, що він мав вчинити. Це була компенсація його затрат на придбання тих речей, про які я сказав. Це приблизно 3-4 тисячі доларів.
– Упродовж року, який пішов на підготовку, вони давали йому якісь настанови, підказували, як себе поводити? Бо, якщо людина займалася ремонтом побутової техніки, вона навряд чи знає, як правильно проводити розвідку і планувати свої дії в такій ситуації.
– Ми перевіряли, чи мав він у минулому відношення до правоохоронних органів, до військової служби. Встановили, що не мав і дійсно 20 років ремонтував побутову техніку. Але за рік він досить добре підготувався до скоєння цього злочину.
Безумовно, його консультували і йому допомагали. Зокрема, йому передавали документи для придбання автомобіля, зброю зі збитим маркуванням для того, щоб її не можна було ідентифікувати.
Але за цей рік підготовки він відчув себе вже настільки спеціалістом, що після скоєння злочину сам повчав свого куратора, пояснюючи, де зробив помилки і чому його особу встановили, а також радив, як потрібно наступного разу вчиняти, щоб виконавцю себе не виказати і не бути затриманим.
– Це вже після затримання?
– Так. Були проведені певні заходи і ми встановили, що він намагався поспілкуватись зі своїм куратором.
– Яким чином йому передавали кошти?
– Грошові кошти він отримував шляхом здійснення операцій з купівлі-продажу криптовалюти через відповідні онлайн-платформи та криптовалютні біржі. Ці дані встановлені шляхом аналізу руху коштів по його рахунках та виявлення підозрілих банківських операцій.
Так, під час досудового розслідування встановлено 10 осіб на території України, які переказували грошові кошти на карти обвинуваченого у вбивстві Парубія при купівлі криптовалюти на біржі.
– Вони знали, що працюють з росіянами?
– Ні, не знали. Вони не були обізнані в ситуації, заробляли на переказі коштів.
– У повідомленні генпрокурора йдеться про те, що обвинувачений з 2024 року передавав ворогу інформацію про підрозділи ЗСУ у Львові. Що це була за інформація і де він її брав?
– Він спостерігав за пересуванням залізничним транспортом вагонів з паливом для війська, техніки, перебував поруч з військовими частинами, фотографував, вказував адреси, фіксував, хто заїжджає всередину цих військових частин.
– Навіщо йому була машина, куплена на ім’я військовополоненого?
– Він доволі хитро вчиняв. Спочатку стеження вів на своєму автомобілі. Згодом придбав ще одну машину, надавши документи зниклого безвісти військового у Курській області, та електровелосипед. Для зберігання цих двох транспортних засобів орендував віддалений від місця проживання гараж. Добирався до гаража на власному авто і, щоб не "світити" його під час стеження за Парубієм, змінював там машину, а пізніше пересідав на електровелосипед.
– А як він оформив машину по документах людини, яка офіційно значиться в полоні? Якийсь нотаріус допоміг?
– Він просто попросив власника оформити страховку на цю особу. Заплатив йому1600 доларів і взяв у нього техпаспорт, ніякого нотаріального оформлення не було.
– Пістолет Макарова, який, як відомо з відкритих джерел, слідство вважає знаряддям вбивства, знайшли у лісопарку. Але не одразу. Він сам розповів, де заховав?
– Згідно з його показаннями після затримання, зброю він нібито розібрав і кинув у ставок. Туди ж, куди викинув розібраний велосипед. Але водойму висушили, а цієї зброї там не виявлено.
А через кілька днів ми почали відпрацьовувати його маршрути пересування, і було встановлено "схрон", де й був захований цей пістолет. Експертизи підтвердили, що дійсно цей пістолет був у його руках, а патрони і кулі, виявлені на місці злочину, використовувались саме з цим пістолетом.
– Якщо вбивство ретельно готувалось, як вдалося так швидко встановити особу обвинуваченого?
– Робота паралельно тривала по декількох напрямках. Проводилась технічна розвідка, переглядалися відео з камер спостереження по місту (маршрути руху, можливі місця відходу) і т.п.
Зокрема, по відео з камер спостереження, які працювали поблизу місця вчинення злочину, було встановлено, що до злочину може бути причетна особа, яка пересувалась на електровелосипеді з рюкзаком Glovo. А під час подальшого відпрацювання маршруту руху цієї особи вдалось встановити місце знищення слідів та знарядь злочину (електровелосипеда, одягу). Далі по бірці від спалених штанів було встановлено місце, де їх продали. Виявилось, що їх купували двоє людей.
Також переглянули відео з камер спостереження там на місці, бо він не використовував ні банківську картку, ні картку клієнта цього магазину.
Крім того, було встановлено, де він купив шолом і людину, яка відправила його "Новою поштою". Бо він у нього був досить ексклюзивним.
Також встановили марку велосипеда, з’ясували, що куплений був через одну з онлайн-платформ. Ви мабуть бачили відео, де він його забирає з відділення "Нової пошти", яке ми публікували.
Далі порівнювали маршрути руху, встановлювали, на кого оформлено автомобіль, на якому він пересувався. Відслідкували, що на цій машині він доїжджав до своєї. Тобто, це був, як я вже сказав, комплекс заходів.
– Як відреагував, коли по нього прийшли?
– Думаю, що був готовий до того, що його затримають, але сподівався, що зможе покинути Україну, виїхати в Молдову, а далі перебратися до російської федерації, щоб продовжити пошуки сина.
– Маршрут був заздалегідь проговорений з куратором?
– Для початку він мав добратися до Хмельницької області і там чекати інструкцій щодо того, яким чином рухатись і забезпечувати свій відхід. Там ми його й затримали.
– В мережу потрапило відео вбивства. Чи встановлено, хто його опублікував?
– Це відео з камери спостереження на будинку поблизу місця злочину. За даним фактом органами Національної поліції здійснюється досудове розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом за ч. 2 ст. 361-2 КК України.
– Чи розглядалася версія про те, що у обвинуваченого могли бути спільники і в Україні?
– Версія щодо можливих спільників в Україні відпрацьовувалась, однак не знайшла свого підтвердження.
– Вдалося встановити, яким чином йому передали пістолет і документи військовополоненого?
– Ми знайшли місце, де було облаштовано "схрон", але хто це робив, ні.
Ми також знайшли ще зброю, яка ним була заздалегідь підготована. Це обріз мисливської рушниці, який був запакований і захований на кладовищі.
– Очільник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет за кілька годин після вбивства політика повідомив, що відсутні будь-які відомості, які б пов’язували вбивство Ірини Фаріон та Андрія Парубія. В ході слідства такий можливий зв'язок відпрацьовувався?
– Під час досудового розслідування будь-яких даних, які б вказували на зв'язок між вбивством Андрія Парубія та Ірини Фаріон, не отримано.
Нам було цікаво дізнатись, чи сам підозрюваний відслідковував цю історію, чи дивився він судові засідання у справі про вбивство Фаріон, чи шукав помилки виконавця, чи спостерігав, як рухаються правоохоронці з метою встановити особу, яка вбила Фаріон. Ми не знайшли нічого, що б вказувало, що він захопився злочином попередника.
– Ще на етапі досудового розслідування обвинувачений в інтерв’ю журналістам в суді зізнався у скоєнні злочину та зауважив, що проситиме обміняти його на українських військовополонених, які перебувають в рф. Чи надходили від обвинуваченого або його адвокатів офіційні звернення щодо можливого обміну? Чи розглядається така можливість державними органами?
– Така заява була написана, але йому було роз’яснено, що ми не приймаємо таких рішень. Що цим питанням займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Туди він не звертався.
– Коли є подібні звернення, вашу думку як керівника органу досудового розслідування питають?
– Так.
– Якби ця людина все ж звернулася із заявою щодо обміну, ви б дали згоду?
– Не знаю. Дивлячись на кого ми його зможемо обміняти. Це залежить від того, наскільки він цінний для них.
Окрім того, можливо, варто запитати у рідних Андрія Парубія, як би вони поставились до того, що цю особу можуть обміняти на наших військових.
– Віддати в рф після такого вбивства – це як дати індульгенцію. Так само, як віддавати зрадників, які лише відчуватимуть свою безкарність.
– У нас є зрадники, які працювали в Кабміні, в правоохоронних органах та інших державних структурах, і які були виявлені ще кілька років тому. Окремих осіб росія пропонувала забрати. Але вони й надалі перебувають під вартою – хтось засуджений, хтось на стадії судового розгляду.
– Як часто родичів безвісти зниклих військових намагаються вербувати задля подальшого здійснення злочинів?
– Наразі наявна інформація лише про поодинокі факти. За цими фактами оперативними підрозділами здійснюються відповідні заходи протидії. Люди мають розуміти, що співпраця родичів зниклих безвісти з ворогом не прискорює процес обміну військовополоненими, а лише може нашкодити. Тому, якщо людину намагаються завербувати, їй варто звернутися до СБУ, щоб не лише цього не допустити, а й уникнути кримінальної відповідальності.
"ДЕКОЛИ ЗАВЕРБОВАНІ СПЕЦСЛУЖБАМИ РФ АГЕНТИ ПРАЦЮЮТЬ АВАНСОМ І, ЯК НАСЛІДОК, ГРОШІ ВЗАГАЛІ НЕ ОТРИМУЮТЬ"
– Нещодавно стало відомо, що СБУ знешкодила розвідувально-бойову мережу ГРУ росії, яка готувала вбивства публічних осіб в Україні – серед потенційних жертв виявився волонтер та радник міністра оборони України Сергій Стерненко. Під час спецоперації ліквідовано кілера, ще понад 10 учасників мережі взято під варту.
Скільки часу ця мережа діяла на території України? Як розподілялися ролі між учасниками?
– Вона діяла з лютого 2025 року. Особи, які залучались, проживали в різних регіонах, займались різною діяльністю. Серед них – судовий експерт, заступник декана одного з університетів, пенсіонери, безробітні. Спільного керівника у них не було, кураторство їхніми діями здійснювалося представниками рф, які нами встановлені.
Агентам ставились різноманітні розвідувальні завдання, що включали:
збір інформації щодо місць зосередження військовослужбовців та військової техніки ЗСУ, маршрутів їх переміщення, місць розміщення оборонних (фортифікаційних) споруд, а також результатів уражень об’єктів на території України. Також вони здійснювали візуальну розвідку місць проживання, роботи, перебування військових, відомих громадських діячів, волонтерів, планували та готувались до вчинення терористичних актів, в тому числі, з метою ліквідації українських діячів, волонтерів, військових.
Щодо розподілу ролей. Наприклад, один із них проводив активну розвідку у Полтаві, Львові, у Київській області та передавав співробітникам гу гш зс рф цінну та чутливу інформацію про місця дислокації підрозділів Служби безпеки України, ГУР МОУ, про розміщення підприємства з виробництва БПЛА та особового складу ЗСУ, місця проживання і тимчасового перебування, маршрути пересування військовослужбовців однієї з частин Національної гвардії України, Російського добровольчого корпусу при ГУР МО України, уродженця Республіки Чечня, який знаходиться у розшуку правоохоронних органів рф та виступає за незалежність Інгушетії від рф, радника міністра оборони (відомого волонтера), та інформацію про їхні сім’ї.
Інший агент паралельно проводив розвідку у Житомирській області та передав спецслужбам рф інформацію з точними координатами місця розташування підрозділів та озброєння ЗСУ.
Третій проводив розвідку у Харківській та Київській областях та передав інформацію про місця постійного перебування одного з нацгвардійців, а також про місця фактичного проживання та тимчасового перебування військовослужбовця РДК та його родини.
Водночас, три мешканці Донецької області проводили розвідку на своїх власних автомобілях, збирали та передавали відеозаписи, на яких зафіксовано місцезнаходження військовослужбовців ЗСУ поблизу лінії фронту у місті Краматорськ Донецької області.
Серед основних цілей для ліквідації було визначено 4 особи: військовослужбовця Національної гвардії, військовослужбовця РДК при ГУР МОУ, уродженця Республіки Чечня, який служить в Збройних силах України, та волонтера (нині радника міністра оборони). Потенційних жертв безпосередньо визначали представники ворожих спецслужб рф.
У кримінальному провадженні за фактом замаху на одну з цих осіб слідчими викрито як його виконавця, так і осіб, які своїми діями надали сприяння у реалізації вказаного злочину.
– Діяльність цих агентів оплачувалася?
– Вони отримували кошти на так звані "відрядження" – до 20 тис. гривень на витрати, пов’язані з поточними видатками (на ремонт автомобіля, купівлю пального та їжі тощо).
Для перерахування коштів використовувалися банківські рахунки, оформлені на підставних осіб, та криптогаманці. Наразі здійснюються заходи для отримання інформації від банківських установ з метою встановлення осіб, які сприяли цим процесам.
– Як підбиралися виконавці для ліквідації людей, яких визначили потенційними жертвами?
– Куратори знали, хто по місцю проживання, фізичних і моральних якостях здатен на проведення такої роботи, комунікували з кожним з них окремо.
Як я вже сказав, ці люди не були пов’язані між собою якимось керівником.
– В офіційному повідомленні СБУ йдеться про те, що куратором був судовий експерт.
– Він координував учасників невеликої групи, інші діяли відокремлено. Окремо також діяв кілер, якого ліквідовано під час спецоперації.
– Професійний кілер?
– Дивлячись, що ви вкладаєте в це поняття. Чи здатний він вистрілити? Так. Чи тренувався? Так.
– Я маю на увазі, що він цим заробляв на життя. За ним значаться ще якісь вбивства?
– Зараз перевіряється інформація щодо причетності його до інших вбивств.
Ми офіційно повідомляли, що він виходець з тимчасово окупованої території, пройшов підготовку на російській військовій базі, після чого його закинули на підконтрольну Україні територію – в Сумську область. І російські куратори йому напряму надсилали координати цілей.
– Люди помічали, що за ними стежать?
– Один з випадків був з Іллею Богдановим. Чоловік, який здійснював розвідку, йшов за ним з телефоном, а він це побачив і просто вибив з його рук телефон.
– Формування розвідувально-бойових груп – це нова тактика ворога?
– Я не можу вам сказати, скільки таких груп зараз документується, але це робиться. І це не є якоюсь новою тенденцією. Про деякі реалізації ми говоримо публічно, про дещо не говоримо.
Нагадаю, що ще в 2023 році Путін запровадив план "Диверсійний шум" і росіяни почали шукати виконавців злочинів. Оскільки СБУ в перші роки повномасштабного вторгнення "прочистила" ряди їхніх ідейних прихильників і ждунів, то вони перейшли на новий вид мотивації – за гроші. Починали з підпалів автомобілів, ТЦК і відділень "Укрпошти". Потім своїх агентів вони використовували як переносників саморобних вибухових пристроїв і як терористів-смертників. А такі мережі – це теж етап роботи з агентурою.
Треба розуміти, що по Україні працює не тільки ФСБ, а й інші російські спецслужби. Не варто забувати і про білорусів, маємо випадки, коли працювали в інтересах спецслужби цієї країни. А в кожному такому органі є й підрозділи, які спеціалізуються на проведенні підривної діяльності. Хтось на диверсіях, хтось на зборі інформації, ще хтось – на вербуванні для шпигунства, отримання секретних документів. Наприклад, зараз для того, щоб вербувати наших громадян, російські спецслужби розсилають їм повістки з вимогою з’явитися до слідчого СБУ або іншого правоохоронного органу України. Мені майже щодня кидають подібні повістки з питанням, чи це від наших слідчих. Там вказано загальну адресу СБУ, номер кабінету, де наших слідчих немає загалом, звання, яких не існує.
– А кому саме вони надходять? Як обирають людей?
– Ми це з’ясовували. Виявилось, що в окремих випадках люди купили ліки російського виробника через один із онлайн-магазинів у Харкові в 2023 році. Вочевидь, росіяни отримали доступ до цих даних. І коли на цих покупців виходять, то кажуть приблизно так: "Ви купили ліки на таку-то суму, а значить профінансували армію противника. Вам – тюрма!" Люди лякаються і питають у них, що ж тепер робити. І тоді їм роблять пропозицію на кшталт: "Ви можете сфотографувати недобросовісного українця, який працює на російську федерацію?"
Є випадки, коли люди для відкупу продають свою нерухомість, транспорт і переказують гроші тим, хто на них виходить таким чином.
Добре, що спочатку надсилають повістки і якась частина людей все ж до нас звертається і перепитує. Звісно, ми відпрацьовуємо такі звернення. Є випадки, коли затримуємо осіб, які вчиняють такі протиправні дії щодо наших громадян. Зокрема, два тижні тому затримали осіб, яким передавали кошти від продажу нерухомості.
Хочу наголосити, що представники СБУ не вимагають встановлення стороннього програмного забезпечення на телефон та у жодному разі не ставлять будь-яких сумнівних "завдань". Тому, у разі отримання повістки, яка здається підозрілою, чи контактів з невідомими людьми, які представляються співробітниками СБУ, повідомляйте про це на "гарячу лінію" СБУ за номером: 1516.
– СБУ вдалося попередити низку замахів на державних діячів, громадських активістів, журналістів, правоохоронців. Але, як відомо, іноді мети вбивцям все ж вдається досягнути. Як це було у випадку з убивством полковника Івана Воронича. Встановлено замовників?
– Розслідування ще триває, проводиться робота, в тому числі із залученням колег з інших країн. Є розуміння. Але більше сказати не можу, бо ще є певні особи, по яких працюємо.
– Окружний суд у польському Замості засудив до 3,5 року в'язниці 50-річного поляка, який шпигував для російської розвідки. Він збирав інформацію про аеропорт "Жешув-Ясьонка" — це могло допомогти Росії спланувати замах на Президента України Володимира Зеленського. Про це повідомив речник міністра-координатора польських спецслужб Яцек Добжинський. Скільки було упереджено замахів на президента під час повномасштабної війни? Скільки проваджень з цього приводу розслідує СБУ?
– Такі провадження є, але я не хочу говорити кількість. А також про осіб, які причетні, затримані і які перевіряються. Це досить делікатна робота, яка триває.
– Чи встановлено під час розслідувань кримінальних проваджень щодо замахів на політиків чи відомих громадських діячів, журналістів, як готують виконавців? Це здебільшого відбувається, як у ситуації з убивством Андрія Парубія чи залучають все ж тих, хто вже має певні навички?
– Є різні підходи і різні методи ліквідації. Підриви, вбивства зі зброї на короткій дистанції, застосування fpv-дронів. Від цього певною мірою і залежить підхід до вибору виконавця і його підготовки.
Візьмемо до прикладу один із замахів на Стерненка. Його вчинила звичайна жінка, яку завербували. При цьому причетним до протиправної діяльності виявився співробітник поліції, який за допомогою системи міського відеонагляду "Безпечне місто" збирав і передавав інформацію про місця перебування жертви.
Чи, наприклад, замах на Буданова, який попередили у 2024 році. Служба безпеки України розкрила мережу агентів ФСБ РФ, до якої входив полковник Управління державної охорони України, посадовець. Нам було дивно спостерігати на початку документування за тим, як він особисто поїхав в Одесу і "підняв" там "схрон".
Є ще багато прикладів, але не про всі можу говорити, бо робота ще ведеться. Це і про колишнього голову СБУ, про керівників правоохоронних органів. Я не можу називати конкретні прізвища, бо якщо ми встановлюємо, що комусь загрожує ліквідація, вживаються відповідні заходи, щоб людину убезпечити.
– Спілкуючись минулого разу, ми говорили про початок повномасштабної війни і про так звані "розстрільні списки", з якими зайшли росіяни. Зараз у них теж є подібні списки? Вони якось їх оновили?
– У нас немає інформації щодо таких списків наразі, але бачимо до кого така спрямованість іде і кого вони готові ліквідувати.
До прикладу, у грудні 2025 вдалося запобігти замаху на одного з керівників Федерації роботодавців України, який планувалося здійснити шляхом підриву саморобної бомби дистанційної дії в публічному місці. Вибух організував мешканець окупованого Донецька, завербований з метою ліквідації відомих громадських діячів співробітником підрозділу фсб рф, профільна діяльність якого – диверсії та теракти на території України.
Наслідки могли бути трагічними з огляду на потенційну кількість жертв. Крім того, такі дії завжди мають ширший резонанс, ніж сам злочин, адже знижують відчуття стабільності та безпеки в державі.
Загрозі вдалося запобігти, а виконавцю і його куратору з фсб рф Ісламову Е.Р. повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
– Ви сказали, що умовно ідейних залишилось менше. То виконавці здебільшого працюють за гроші?
– Так. Деколи завербовані спецслужбами рф агенти працюють авансом і, як наслідок, гроші взагалі не отримують.
– В січні цього року журналісти "Слідство.Інфо" виявили у Києві при монастирі УПЦ МП "Голосіївська пустинь" підпільну школу, де дітей навчали за радянськими підручниками, показували російські фільми та вчили російських пісень. Чи відкрите з цього приводу провадження? Чи вдалося встановити, хто її організував, коли і з якою метою?
– Так, ця інформація перевіряється у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 436-1 КК України ("Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів"). На сьогодні відомо, що "слухачами" вказаного підпільного закладу, що діє під виглядом "сімейного клубу" при чоловічому монастирі УПЦ (МП) "Свято-Покровська Голосіївська пустинь", фактично є учні ТОВ "Хотянівський Ліцей "Ранчо Скул". Слідчими призначено семантико-текстуальну експертизу висловлювань учасників "клубу", а діяльність даної установи перевіряється спеціалістами Міністерства освіти та науки та інспекції у справах дітей. І вже з урахуванням отриманих висновків буде прийняте відповідне процесуальне рішення.
– 29 квітня 2025 року СБУ затримала керівників оборонного заводу на Дніпропетровщині, який поставив до ЗСУ браковані міни. Що наразі з цією справою?
– Розслідування завершено. Обвинувальний акт стосовно колишнього генерального директора ДП НВО Павлоградський хімічний завод та його заступника скеровано до суду для розгляду.
Під час розслідування кримінального провадження за фактом протидії законній діяльності ЗСУ встановлено, що вони умисно здійснили поставку понад 233 тисяч непридатних до використання мін. Зокрема, 82-міліметрових мінометних пострілів у кількості 100 тис. та 120-міліметрових мінометних пострілів у кількості майже 133 тис., і цим завдали збитків державі у розмірі 3,3 мільярда гривень.
– Під час слідства встановлено, навіщо саме так робилися міни?
– Під час досудового слідства встановлено, що окрім іншого, неякісне та несвоєчасне постачання мінометних пострілів відбулось з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Згідно з проведеною судовою експертизою, використання зазначених порохів призвело до нестабільної роботи порохового заряду в цілому, та як наслідок - неможливості використання мінометних пострілів за призначенням у ЗСУ.
Фактично, усвідомлюючи пропущені строки поставки перших партій мін на користь ЗСУ, у серпні 2024 року генеральний директор і його заступник підробили наказ по підприємству щодо зупинки виробництва нібито через його пошкодження в результаті ракетно-дронових ударів країни-агресора, що не відповідало дійсності. У подальшому фігуранти використали підроблений наказ для отримання довідок ТПП України та пролонгації строку дії державних договорів, укладених з ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель", що своєю чергою дозволило ДП НВО "ПХЗ" уникнути нарахування штрафних санкцій по державних контрактах.
Окрім цього, органом досудового розслідування перевіряється версія корисливого мотиву вчинення кримінального правопорушення. Наразі проводиться досудове розслідування за фактом можливого завищення закупівельної вартості порохів окремих марок виробництва компанії США у компанії резидента Великої Британії.
– Ці міни утилізували?
– Під час розслідування провадження слідчими вилучено 480 шт 120-міліметрових пострілів та 70 шт 82-міліметрових мінометних пострілів, які в подальшому скеровані для проведення експертного дослідження.
Повернуті після експертизи мінометні постріли визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання.
Рішення щодо долі вказаних речових доказів буде прийнято судом при проголошенні вироку у справі.
При цьому, КСЛ ЗСУ 20 листопада 2024 року винесено розпорядження про заборону видачі 82 мінометних пострілів, які залишились у війську, а 23 листопада 2024 року – про заборону видачі 120 мінометних пострілів, які залишились у війську.
В подальшому вказана продукція скерована до виробника для проведення рекламації.
– Повертаючись до теми ідеології, хотіла ще запитати, чи завершилось розслідування у справі Павла Лебедя?
- Так. Слідчим управлінням ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою намісника Києво-Печерської Лаври Української православної церкви (УПЦ) Павла Лебедя у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 161, ч.1 ст.436-2 КК України.
Розслідуванням встановлено, що він вчиняв виправдовування збройної агресії рф проти України під час розмов з вірянами.
Крім того, у березні 2023 року він здійснив публічне відеозвернення до своїх вірян та поліції, під час якого принизив честь та гідність конфесійної групи, вкрай негативно характеризує ПЦУ в цілому, оскільки підкреслює руйнацію (знищення) нею духовності, святих життів, забирання в людей останнього.
Зокрема відеозапис промови під назвою: "ПРОСИМО СПРАВЕДЛИВОСТІ ДЛЯ НАШОЇ ЦЕРКВИ" в подальшому було викладено на відеохостинг "Youtube", а саме на канал "Лавра. Путь спасения", за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=eg00by5hPHU.
20 жовтня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо Павла Лебедя скеровано до Печерського районного суду міста Києва. Вироку поки що немає.
– Чи просився він на обмін?
– Не просився.
– А скільки священників УПЦ (МП) було передано в росію під час обмінів?
– Двоє. Їх обміняли на 26 українців, серед яких – військові і цивільні.
– Минулого року було затримано керівника штабу Антитерористичного центру СБУ, полковника Козюру, який працював у спецслужбі понад 20 років. Ця справа вже направлена до суду? І чи хоче він на обмін?
– Хоче. Справа за обвинуваченням Дмитра Козюри вже передана до суду. Слухання проходитимуть у закритому режимі.
– Коли йдеться про обміни, це передусім стосується життя і свободи наших військових. І тут неможливо не порушити ще одну важливу тему – злочини проти військовополонених, яких росіяни катують, вбивають і в полоні і під час взяття у полон на полі бою. Що з розслідуванням цієї категорії злочинів?
– Розслідування злочинів проти військовополонених — це пріоритетний і водночас один із найскладніших напрямів нашої роботи. На сьогодні задокументовано тисячі випадків порушення законів та звичаїв війни, що стосуються саме жорстокого поводження з полоненими, катувань та, на жаль, позасудових страт наших військових на полі бою та під час взяття їх у полон військовослужбовцями збройних сил агресора. Всі ці факти реєструються нами із правовою кваліфікацією як воєнні злочини (стаття 438 КК України).
Що стосується останньої із перерахованих категорій злочинів, а саме позасудові страти наших військових на полі бою та при взятті їх у полон, це є одним із найважчих видів злочинів як у встановленні та доказуванні вини причетних до їх вчинення військових зс рф, так і у встановленні самої події злочину і особи потерпілих.
Це пов’язано якраз із тим, що місцем вчинення злочину майже завжди є лінія зіткнення та територія, на якій ведуться активні бойові дії та відбуваються безпосередні бойові зіткнення з ворогом.
Ця обставина не дозволяє не те, що провести там весь комплекс слідчих дій, а подекуди навіть не можливо отримати доступ до вбитого нашого військового та ідентифікувати його.
З лютого 2022 року по квітень 2026 року розслідується 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених на полі бою. Найбільш масові та жорстокі випадки позасудових страт наших військовослужбовців фіксуються на Курському та Донецькому напрямку. Тут же відмічаються найбільш жорстокі способи страт (масовані розстріли, відрізання голови, розчленування).
При цьому, ми можемо казати, що позасудові страти наших військових військовослужбовцями зс рф є системними та масштабними, і фактично санкціоновані політичним керівництвом агресора. Так, після початку "Курської" операції у 2024 році, президент рф у своєму виступі наголосив, що всі військовослужбовці України, які беруть у цій операції участь, є терористами та підлягають фізичному знищенню. Такі дії військовослужбовців агресора у подальшому відзначались заохоченнями з боку військового керівництва рф за фактичне вчинення ними воєнних злочинів.
На жаль, робота слідчого в умовах ведення противником агресивної війни пов’язана з перешкодами у встановленні кожного воєнного злочинця та притягненні їх до кримінальної відповідальності. Станом на 15 квітня 2026 року повідомлено про підозру 9 військовослужбовцям зс рф. До суду скеровано обвинувальні акти щодо 7 осіб, 5 осіб уже засуджено.
– Як встановлюєте, що це саме ці російській військові вчинили злочин?
– Упродовж 2024-2025 років факти жорстокого поводження військовослужбовцями зс рф з полоненими військовослужбовцями Сил безпеки і оборони України та убивства останніх на полі в бою при взятті в полон помітно почастішали.
Дані злочини фіксуються як безпосередньо військовослужбовцями Сил безпеки і оборони України, так і оперативними співробітниками Служби безпеки України під час виконання службових завдань, а також слідчими шляхом моніторингу інформації в мережі Інтернет. Крім того, є випадки виявлення таких фактів під час проведення слідчих дій із військовополоненими зс рф в інших кримінальних провадженнях, які розслідуються за іншими обставинами, не пов’язаними із стратами.
Складністю розслідування вказаних злочинів є, як я вже казав, відсутність, у більшості випадків, тіл загиблих військовослужбовців Сил безпеки і оборони України та їхня ідентифікація; відсутність доступу до місця вчинення злочинів.
Проте, під час розслідування у кримінальних провадженнях щодо страти та катування військових, нашими слідчими у взаємодії із оперативними співробітниками було розроблено механізм документування таких злочинів, які дозволяють провести розслідування та зібрати достатні докази щодо встановлення факту страти військовополонених і особи винного.
Це кропітка робота, у якій поєднується класична криміналістика та сучасні цифрові технології. Ми використовуємо кілька основних методів:
- свідчення очевидців - наші військові, які повернулися з полону, є ключовими свідками. Вони впізнають катів за фотографіями, голосом, позивними або особливими прикметами;
- цифрові докази - ми аналізуємо вміст вилучених телефонів, перехоплення телефонних розмов, радіоперехоплень та відео з розвідувальних дронів.
- OSINT-розвідка – наші фахівці моніторять соціальні мережі. Часто російські військові самі викладають докази своїх злочинів або вихваляються ними, що дозволяє нам ідентифікувати підрозділ і конкретного виконавця злочину;
- використання новітніх систем та баз даних. Наприклад, за допомогою штучного інтелекту ми порівнюємо зображення з фото, камер або дронів із базами даних військовослужбовців РФ.
– Російських військових, які вчинили воєнні злочини, повертають додому під час обмінів?
– Є поширена думка, що засудження російського військового закриває йому шлях до обміну. Однак це міф. Насправді українське законодавство вже після повномасштабного вторгнення було спеціально адаптоване, щоб юридичний процес не заважав поверненню наших захисників додому шляхом обміну на військовополонених рф, у тому числі і тих, які після їх взяття в полон були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів.
Цей механізм працює таким чином. Засуджений, стосовно якого під час відбування покарання уповноваженим органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та який надав письмову згоду на проведення такого обміну, звільняється судом від відбування призначеного покарання.
Якщо щодо особи триває досудове розслідування або судовий розгляд, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про його передачу для обміну як військовополоненого, судом скасовується запобіжний захід та така особа передається під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого.
Головна позиція нашої держави - життя нашого воїна дорожче за термін ув'язнення окупанта. Обмін засудженого воєнного злочинця не означає його виправдання. Це означає, що Україна виконала свою юридичну місію, зафіксувала злочин для майбутніх міжнародних трибуналів, але використала цього загарбника як обмінний фонд для порятунку свого героя.
У цьому також важливо розуміти, що якщо обмін з якихось причин зривається (переважно це відбувається через недотриманням агресором своїх домовленостей щодо проведення обміну військовополонених), такий засуджений просто повертається до української установи виконання покарань і продовжує відбувати свій термін.
Поряд з цим, не можна не сказати про численні факти жорстокого поводження, катування та смертей військових України під час їх перебування в полоні.
На сьогодні завдяки зусиллям керівництва України, та за сприяння наших міжнародних партнерів додому з полону повернуто 7202 військових України. І я можу впевнено стверджувати, що до кожного з них під час їх перебування в полоні, застосовувався принаймні один (а у більшості випадків – декілька) видів жорстокого поводження та катувань, які розглядаються як серйозні порушення ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
При цьому нами документуються випадки такого жорстокого поводження не лише з боку персоналу установ виконання покарань, у яких наші військові утримуються, слідчих прокурорів чи спецслужбовців, але навіть і з боку медичного персоналу, які мають забезпечувати хоча б мінімальний медичний догляд і допомогу полоненим. А вони навпаки вдаються до найбільш зухвалої жорстокої поведінки по відношенню до них (катування електрошокером, сексуальне насилля, понівечення обличчя і тіла шрамами у вигляді російсько-нацистської символіки та інші).
Одним з таких нами встановлених катів є фельдшер однієї з колоній, розташованих в Республіці Мордовія російської федерації, відомий серед полонених як Доктор Зло. Нами зібрано достатній обсяг доказів вчинення ним воєнних злочинів по відношенню до наших військових під час їхнього полону, та за вчинене йому повідомлено про підозру за статтею 438 КК України. Наразі матеріали провадження готуються до відправки до суду у порядку in absentia, і ми сподіваємось що результатом судового розгляду буде справедливий вирок цьому нелюду.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
