Іноземні добровольці у ЗСУ: досвід застосування та актуальні проблеми залучення

Автор: Юрій Бутусов

Командир взводу безпілотних систем бригади "Хартія" Юрій Бутусов відповів на запитання стосовно перебігу війни у травні 2026 року.

Наш стрім присвячений обстановці на фронті. Дякую за таку можливість усім, хто підтримує канал "Бутусов плюс", дає можливість нам працювати, ну і одночасно підтримує мій підрозділ, роту безпілотних ударних комплексів з подавлення позицій пусків операторів БПЛА противника.

Коротко хочу сказати, зараз ми бачимо просто неймовірну історію навколо того, що Росія, яка обіцяла захопити Україну за три дні, тепер пропонує Україні перемир'я на два дні, щоб Росію не бомбили два дні українські дрони і не заважали Путіну показати парад. Парад, на якому в цьому році Росія не планує ніякої бойової техніки взагалі. Тобто минуло чотири роки війни і на п'ятий рік у Росії вже виникає питання, а де техніка? Оскільки основна техніка російської армії, яка зараз найбільше застосовується на фронті, для параду виглядає не зовсім імпозантно. Тобто всі ці УАЗики, джихадмобілі, на яких Путін кидає в бій гарматне м'ясо, вони зараз - основа фронту, китайські гольфкари, електроцикли. Безумовно, техніки в Росії вже не так багато, щоб її застосовувати на парадах. Ну і ми розуміємо, що Путін боїться, що хоча б один український дрон залетить на Красну площу, ну і в прямий ефір потрапить його конфуз. Вирішили замість параду просто ризикувати, як завжди, тим гарматним м'ясом, яке має марширувати. Його багато, не шкода, і таким чином Росія намагається уникнути хоча б інформаційного політичного фіаско. Ми багато про це іронізуємо в соцмережах. В Росії до безпеки Путіна ставляться, як в будь-якій диктатурі.

На час з 5 по 9 травня в Росії серйозно обмежена робота. В деяких регіонах регулярно блокується телефонний зв'язок і інтернет. Таким чином денацифікація, про яку говорив Путін, вона дійсно працює тільки проти самої Російської Федерації, де вже суттєво обмежені можливості взагалі у всіх цих Z-блогерів, патріотів телеграму продовжувати топити за війну проти України. Війна докотилася до їхніх власних осель і тепер виявляється, що це не так весело, а інколи неможливо. Зараз їм не тільки відключають телеграм, але і в принципі сам доступ до ворожого американського інтернету. От така кумедна історія.

Запитання

В ОП порушили питання щодо залучення іноземців. З вами спілкувалися чи просто лише зараз озвучили те, про що ви говорили раніше на ефірах місяцями?

Так, це важливе питання. 5 травня голова Офісу президента Кирило Буданов зробив заяву, що Україні потрібен єдиний координаційний центр залучення іноземців на військову службу. Питання більш ніж актуальне. По-перше, я зараз про нього більш детально розкажу, тому що я сам в цьому процесі достатньо активно беру участь. І у мене в роті вже на цей час понад 20 бійців латиноамериканців, колумбійців, аргентинців і нещодавно доєднався іспанець. Дуже класний теж такий вмотивований молодий хлопець, який служив в іспанській армії, десантником і вирішив отримати знання і досвід сучасної війни дронів, прибув до нас.

Іноземці – це максимально актуальна тема в корпусі "Хартія". Цією темою займаються все командування і створений спеціально 23-й штурмовий полк "Рух" у складі другого корпусу "Хартії", де всі посади штурмовиків-піхотинців обіймають іноземні добровольці. В основному якраз з Латинської Америки. А українці обіймають посади операторів БПЛА і посади управління, засоби зв'язку, вогневі засоби, тобто на цих посадах українці. Хочу сказати, що у кількох штурмових операціях іноземні добровольці: колумбійці, бразильці, аргентинці - показують себе просто блискуче, ефективно і завдають значних втрат ворогу, виконують просто неймовірний обсяг бойової роботи, повністю заміняючи українців, заміняючи українців на всіх штурмових діях. Українці в штурмових діях участі не беруть. І операції проводяться достатньо успішно під командуванням командира цього знов створеного штурмового полку капітана Гамлета Авагена.

Ми підтримуємо також дії 23-го штурмового полку своїм підрозділом, і я особисто бачу, як ефективно працює на землі колумбійська піхота. Я думаю, що зараз колумбійці мають в Латинській Америці, тут у нас в Україні, одні з найбільш ефективних бойових підрозділів. Колумбійці, ну і меншою мірою бразильці. Отже, для мене особисто ця історія дуже особиста.

Хочу сказати, що якщо подивитись на заяви керівників і на їхні дії, парадоксально, що іноземцями у нас займаються всі. Заяви про необхідність залучення іноземців зробили всі без винятку вищі керівники України. Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський, міністр оборони Михайло Федоров, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, також голова Офісу президента Кирило Буданов. Процес цей повністю підтримує із самого початку міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, командувач Нацгвардії Олександр Півненко, заступник голови Офісу президента генерал Паліса. Всі підтримали створення штурмового полку в Нацгвардії з іноземних добровольців і підписали необхідні документи.

Але тепер хочу доповісти, що за такої потужної підтримки є певна неузгодженість на середньому рівні. Очевидно, я зараз уточнюю цю інформацію. Адже процес завезення іноземців в Україну блокується через велику кількість різних бюрократичних процедур і таким чином фактично саботуються ті рішення, які ухвалили керівники Ставки Верховного Головнокомандувача.

За 2026 рік в Україну завезено близько 500 добровольців, які зараз заходять до складу 23 штурмового полку "Хартії", і близько 400 латиноамериканців, добровольців, які через Запоріжжя зайшли у 128 гірсько-штурмову бригаду і працюють там. Це все. Черга таких добровольців тільки до нас - тільки у 23 штурмового полку "Хартії".

Це понад 1200 людей, які кажуть: "українці, дайте нам квитки, допоможіть нам з документами, і ми завтра вилітаємо воювати за вас". Цих людей не треба ловити на вулиці, не треба посилати українських платників податків. Вони воюють на таких же умовах, як українські бійці. Ті самі виплати отримують. Тим не менше, процес просувається дуже повільно.

Хочу сказати, що сьогодні є позитивна новина: завдяки підтримці і рішенням міністра оборони Михайла Федорова і за сприяння командування Збройних Сил України, і завдяки тому, що з самого початку Міністерство внутрішніх справ, Ігор Клименко, надали гроші бюджетні нам на рахунок ТЦК, який завозить іноземців, перерахували перші 10 мільйонів гривень. Це велике досягнення і велика робота. Я вдячний всім, хто в цьому брав участь. Я хочу сказати, що темпи виконання рішень дуже повільні, виходячи з цієї критичної ситуації, яка у нас є з людьми на фронті. Дуже сподіваюся, що за цими 10 мільйонами зайдуть якісь більші гроші, щоб можна було вивезти хоча б тих, хто зараз у черзі і просить допомогти потрапити на війну, щоб воювати в штурмовому полку.

Такі люди є. Виявляється, за 3 тисячі доларів зарплати в світі, в якому проживає понад 8 мільярдів людей, можна знайти десятки тисяч людей, які готові при грамотній організації, управлінні, командуванні, брати участь у війні, які готові захищати Україну. Для цього не треба якихось суперексклюзивних умов. Квитки, трансфер, готель, послуги перевезення, доставки, нічого не треба. Все інше в Україні вже забезпечено. Вакансій штурмовиків у нас безліч.

Сподіваюся, що це на найближчій Ставці Верховного Головнокомандувача буде розглянуто, дана оцінка і зроблені заходи для того, щоб пришвидшити такий, м'яко кажучи, повільний темп нашої роботи. І це буде вигідно для всіх. Якщо чесно, дуже дивно, що всьому доводиться переконувати. Це просто неймовірно. Всі за. Створили полк, є підтримка, всі накази ухвалені. Вони не виконуються з тою швидкістю, яка передбачена. Треба це зробити.

Так що перший крок, п'ятий місяць 2026 року, зроблений, він обнадійливий. Ми сподіваємось, що будуть подальші кроки, буде швидший темп. Сподіваємось, що все ж таки на цю ситуацію подивляться з усіх боків всі люди, які ухвалюють рішення, і зрозуміють, що далі гальмувати - для нас неможливо. Почалась літня битва, і цю битву треба вмотивовані добровольці, з якими ми вміємо працювати.

Чому, як вам здається, ввели санкції проти Богдана? Чому на Міндіча три роки, а на Богдана на десять? 

Я не стежу детально за політичними подіями. Я вважаю взагалі, що питання санкцій проти громадян України має бути пов'язано безпосередньо з кримінальними справами. Я вважаю, що вводити санкції без наявності кримінальних справ, ця історія така, яка просто припиняється, закінчується, і потім ми не розуміємо її результати. Є велика кількість у нас людей, по яких вводяться санкції і потім знімаються. Тому я думаю, що історія циклічна, і люди, які використовують санкції, потім через кілька років стають самі жертвами цих санкцій. І я думаю, що відкриваючи таку скриньку Пандори, ми ще багато побачимо цікавих ситуацій. Скажу відверто, я хотів би бачити в цих історіях менше от такого політичного розголосу, і сподіваюся, що викриття записів Міндіча, викриття фактів, що у нас двоє громадян Ізраїлю, як ми чули там, Міндіч і Цукерман, впливають на рішення Міністерства оборони України і потім тікають з України в Ізраїль. Якщо чесно, це повний абсурд, і я сподіваюся побачити в цій історії рішення правоохоронних антикорупційних органів якомога швидше. Бо це абсолютно не політична історія, це абсолютно неприпустимо під час війни. Такі дії - просто це удар по армії, коли люди, використовуючи незрозуміло які повноваження, заробляють гроші і лобіюють свої особисті рішення з державних коштів, які держава виділяє і платники податків платять для перемоги у війні, для захисників України.

Чи дійсно всім військовим - і бойовим частинам і тиловим - з червня піднімуть грошове забезпечення?

У мене нема підстав в цьому сумніватись, тому що я побачив заяви і Верховного Головнокомандувача, і Міністра оборони, вони достатньо однозначні. Подивимось, що буде в результаті, які категорії військових отримають це підвищення. Поки те, що ми чули, виглядає цікаво.

Взагалі можливо зі сторони України виконати будь-яке перемир'я? Самі знаєте, який зоопарк був у взаємодії з багатьма підрозділами.

Чому б не ухвалити зі сторони України перемир'я? Як російські війська припиняють вести вогонь і відходять назад від наших позицій, віддаляються, то ніхто по них стріляти не буде, достатньо, щоб вони мали швидко і далеко відійти, і все. Я не бачу зі сторони України ніяких проблем.

Чи є загроза прориву на Дніпро, чи треба виїжджати?

Ніякої загрози прориву на Дніпро російських військ немає. Ворог зазнає великих втрат, і зараз йде важка битва на кордонах Дніпропетровщини, і робиться все можливе для того, щоб ворога до Дніпра не допустити. Тому підстав для паніки нема. Я думаю, що всі розуміють, що запустити ворога в центральну Україну – це наша поразка. І Дніпро, і Запоріжжя - зараз там зосереджується достатня кількість наших військ, які здатні зупинити ворога

П'ять місяців вбиваємо більше, ніж москалі мобілізують, чи реально тримати такий темп надалі?

Я, якщо чесно, скептично ставлюсь до оцінок втрат противника. Не всі відео уражень – це дійсно ліквідація ворога. Якщо ворог продовжує наступати, значить, все ж таки вбиваємо не стільки, скільки вони мобілізують, а таки трошки менше. Бо інакше ворог просто припинив би просування. Я думаю, що для того, щоб зупинити ворога, недостатньо воювати виключно дронами. Ми це бачимо на фронті. Лише дрони не можуть зупинити ворога і забезпечити знищення всієї ворожої піхоти. Проблема в тому, що потрібно не тільки дрони. Дрони – це інструмент високотехнологічної війни, високоточного озброєння.

А потрібна організація управління на полі бою. І те, що я багато разів говорив, що в першу чергу має бути відповідальність і чесність на війні. Управлінські рішення адекватні на базі корпусів, бригад. Має бути правильна організація. Всі ці проблеми нікуди не ділись. І зупиняє ворога піхота. А дрони – це основний засіб вогневої підтримки і ураження ворога. Але нам потрібна комбінація в сучасній війні ефективних дій піхоти і дронів. Так от, якщо піхота з дронами буде ефективно працювати, якщо ми зменшимо наші втрати, а вони, на жаль, теж дуже значні. Менші, ніж у ворога, але дуже значні. Якщо ми зменшимо наші втрати, якщо ми зупинимо ворога, побудуємо щільну лінію оборони, ми зможемо нав'язати російській армії свій темп бою і свій темп втрат противника, який ми задаємо.

Витримати темп втрат, щоб ворога зупинити, вважаю, абсолютно реально. Я не думаю, що ми зможемо це зробити за літо, тому що організаційні управлінські рішення потрібно ухвалити, багато що треба зробити. Ми чули сьогодні заяву Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, що другий етап реформи корпусів завершиться в 2026 році. Тобто, корпуси будуть зібрані в своєму складі, займуть свою сталу смугу і нарешті буде впорядкована організація військ. Поки що це не відбулось, сподіваємось, що це станеться хоча б до кінця року. І тоді дійсно, я впевнений, ми можемо зупинити ворога, якщо буде проведена реформа корпусів, якщо корпуси почнуть планово отримувати поповнювання людей, зможуть планувати таким чином бойові дії. Якщо ми збільшимо кількість іноземців, і гроші, які плануються виділити на дрони, зайдуть реально в Міністерство оборони і МВС. Ми зупинимо фронт і російська армія буде розгромлена. Зараз це навіть не технологічна, не ресурсна, а це виключно управлінська і організаційна проблема.

Чи можете вже підбити результати повернення тих військових, які були в СЗЧ? Чи є у них мотивація, чи сумлінно вони проходять службу, виконують бойові завдання?

Дуже важлива тема. У мене в роті більша частина військовослужбовців – це люди, які після СЗЧ стали в стрій. Я регулярно спілкуюсь з підрозділами військової служби правопорядку. Дуже їм дякую за підтримку. Харківська служба ВСП дуже багато робить для того, щоб кожен мотивований військовослужбовець, якого затримує поліція або ТЦК після СЗЧ, у якого відкрита кримінальна справа, тобто ЄРДР, щоб вони могли швидко, безперешкодно потрапити в бойові частини. СЗЧ - ті люди, хто хоче до нас зайти, кого ми запрошуємо, приблизно відсотків 70 – це якісні, мотивовані громадяни, прекрасні військовослужбовці, які швидко навчаються, які дійсно роблять великий внесок в наші успішні дії, в знищення ворога, в удари наших дронів, в проведення розвідки інженерної, забезпечення логістичні. Ціла рота тримається на СЗЧшниках. Статус СЗЧ от у всіх, у більшості військовослужбовців, в службовій справі. Так от, СЗЧ ресурс необхідно використовувати. Ці люди при правильному ставленні боєздатні, ефективні. Я дуже очікую, що так, як сказав міністр оборони, буде зараз, з 1 червня, реформа мобілізації і в тому числі регулювання питання СЗЧ, що так само буде механізм швидкого заведення бійців військовослужбовців СЗЧ у стрій.

Хочу сказати, в мене є просто такі болючі випадки. У мене є два військовослужбовці, які СЗЧ, які служать у мене 9 місяців. І вони досі через проблеми наших слідчих органів, судових органів не заведені у штат. І весь цей час вони не гуляють, а вони кожен день працюють абсолютно на рівні зі штатними військовослужбовцями, які отримують заробітну платню, всі соціальні пільги, живуть з нами разом. Ну, що ми робимо? Ми, і я особисто підтримую таких людей. Ми збираємо їм гроші зі своїх зарплат, з тих пожертв, які, дякую вам, закидаєте на мій фонд, на канал. Збираємо пожертви, збираємо гроші для них кожен місяць за їхню роботу. Не так багато, як вони могли б отримувати у штаті, але підтримуємо їх. І забезпечуємо так само, як і тих, хто в штаті. Поступово заводимо. Деякі люди заводяться швидко. У нас один військовослужбовець був заведений після СЗЧ за два місяці. Такий збіг просто обставин, дякуючи Дергачівському районному суду Харківської області. А деякі люди, дві людини, тобто у мене понад 60 військовослужбовців СЗЧшники колишні, і дві людини 9 місяців СЗЧ і не оформлені. Так що проблема це серйозна.

Треба розуміти, що СЗЧ буває різне. Є СЗЧ, коли людина просто потрапляє в погане підуправління некомпетентних командирів. Об'єктивно, чесне СЗЧ. Є людина, яка не отримує просто нормального відпочинку. Їй не дають просто відпустки, вона не може відновитись, фізично втрачає здоров'я, демотивується. Це теж чесна причина, людина має відпочивати. Але, звичайно, що є серед СЗЧшників різні люди, з ними треба працювати. Такі саме, як у нас у суспільстві. Є хворі, є люди, які страждають на алкоголізм, є наркомани, на жаль, це дуже небезпечна теж категорія. Є люди, які дійсно не хочуть служити, хочуть ухилятися реально і не хочуть виконувати обов'язки.

Наскільки мені відомо, Міноборони так і планує зараз зробити якусь коротку фазу повернення СЗЧ. Подивимось, як це буде реалізовано насправді. Тут же питання ще йде про механізм. Ми говорили тільки що про Армію плюс. У нас формально є механізм переведення в електронному вигляді. Але через маленьку деталь там прописано, що тільки за згодою командира. Ця красива електронна Армія плюс перетворилась на повну фікцію. Бо як командир, командир звичайно не зацікавлений, що хтось переводився без його відома.

Тому має бути інша логіка.

Я неодноразово писав і говорив, я вважаю, що людина, яка провела в армії на бойових посадах два роки, має право безумовно раз на рік переводитись, куди вона хоче. Вона вже все довела на війні. І вона має право свій високий професіоналізм реалізовувати в тому колективі, який створює для неї максимальні умови ефективної роботи, там, де людину поважають, там, де їй дають, можливо, більш відповідальну, вищу посаду і можливість розвитку реалізації себе на війні. Я вважаю це нормальним і це зніме проблему СЗЧ як вимушеного кроку, щоб просто перевестись хоч якось.

Чи є загроза прориву кордону на півночі, окупації таких міст, як Шостка, Глухів? Чи можливий прорив через Бачівськ?

Там велика активізація зараз. Ворог намагається тиснути всюди, де у нас слабка організація, є проблеми з організацією технічної розвідки, ураження ворога високоточною зброєю, там всюди вони намагаються повзти. Це, до речі, до питання активізації, вона тому відбувається, що ворог, на жаль, мобілізує поки що трішечки більше, ніж ми ліквідовуємо насправді. Тому це відбувається.

Я не думаю, що там можливі якісь швидкі прориви, оскільки там треба наступати по лісах, а ворогу також складно по лісах наступати. Але вони тиснуть, тому що ми там слабкі. Якщо там посилити організацію управління військами, допомогти силами, я впевнений, що там ворога можна зупинити. Тому подивимось на ситуацію.

Чому ви перестали критикувати дії командирів?

Тому що зараз я вже не журналіст, я сам посадова особа, військовослужбовець, зі своєю сферою відповідальності. Якщо я когось критикую, це не просто вже моя думка як людини, оглядача, який має самостійний статус, а за моїми словами йде відповідальність військовослужбовця. Тобто та інформація, яку я говорю, вона вже є офіційною або може стати офіційною, вона може бути висновком для службових розслідувань. І якщо раніше реакцією на службові розслідування була публікація журналіста, то зараз, якщо у мене є інформація, я маю її доводити в службовому порядку або в правоохоронні органи, або в органи військового управління. А це передбачає, що дуже глибоку детальну документацію, деталізацію вивчення предмета.

Я можу критикувати зараз дії по тих ділянках, де я сам перебуваю, в тому, чому беру участь, і там за оцими моїми оцінками має моя бути відповідальність і моє розуміння обстановки. Зараз я у смузі, я дію в складі другого корпусу "Хартія", ну і на тих ділянках, де ми працюємо, ворог не просувається ні на крок. Нуль просувань. Другий корпус "Хартія" в своїй смузі на Харківщині повністю зупинив будь-яке просування ворога. І ворог в нашій смузі не наступає, при чому нам зараз там додали певні сили. Так от в нашій смузі ворог не просувається. Тому в мене є критичні, звичайно, бачення в будь-якому разі, і аналіз бойових дій певних, ну я їх довожу в службовому порядку, і мене чують. Результати видно на мапі Діпстейт.

Прокоментуйте ситуацію та нові призначення в 10 корпусі.

Я думаю, ви маєте на увазі скандал, який був в 14 бригаді. Я там бачу проблему, як в усій армії, я про це говорив. Те, що у нас солдати заходять на позицію по 200-300 діб, це велика проблема. І те, що вони там знаходяться без забезпечення, це теж велика проблема, і це буває в багатьох військових частинах. На щастя, не в "Хартії". Є війська у нас, є корпуси, бригади, де командири такого не допускають, де вчасно виводять людей або забезпечують їх.

Чому так робиться? Зараз Міністерство оборони запровадило Mission Control дрона. Кожна місія дрона, кожен виліт кожного дрона записується, обліковується на Дельті, і за ним слідкують і відслідковують, чому він вилетів, куди вилетів, з яким завданням, чому він впав, був збитий, технічний збій, або повернувся успішно з місії. Все це записується в Дельті.

Такий самий Mission Control потрібен для людей, для піхотинців, які виконують завдання. Бо вони так само відмічені у своїй бригаді, де хто знаходиться приблизно з приблизними координатами, на якій позиції, скільки ці люди отримують забезпечення, скільки до них доходить дронів, скільки у них сеансів зв'язку, чи можуть вони говорити з близькими, скільки часу вони на позиції, коли у них планується ротація. Все це елементарно занести в Дельту. І насправді більша частина цих даних і так є в Дельті. Це треба просто контролювати. І додати туди деякі показники. Контролювати в масштабі всього фронту автоматизовано, так само, як рахуються е-бали, Mission Control дронів. Так само автоматизований треба контроль життя людей на нулі.

Оцей Mission Control піхотинця, він виправить цю ситуацію, яка насправді, чому виникає? Тому що нема планового постачання людей військовій частині. Нема планування відповідальності за рубежі оборони. Постійна кадрова чехарда. Замість того, щоб навести порядки в бригадах і батальйонах, постійно зміняють комбригів і комбатів у багатьох частинах. А в деяких навпаки взагалі нікого не міняють, щоб там не сталось, яка б халепа.

Я на Куп’янському напрямку таку бригаду знаю. Щоб не сталось - нікого не змінюють. Очікують скандалу в ютубі, мабуть. На жаль, от такий хаос у нас, він інколи буває присутнім, інколи його виправляють. В 14-й бригаді, от, близькі цих бійців, які були на позиції, в такому вигляді голодували, їхні дружини, їхні матері, їхні друзі. Це вони врятували їх і виправили ситуацію в бригаді, і врятували життя цих людей. Тому я вважаю, що в наших умовах ось такий суспільний розголос від родичів, близьких, це ефективний спосіб впливу.

Нам треба збільшити в рази дальні засоби ураження, а не тримати позиції кожен метр і всякі контрнаступи. Люди – цінність, а не територія.

Без утримання територій неможливо, війна ведеться за території.

Правда в чому? Інколи, справді, потрібно відступити, не на кожній позиції треба стояти на смерть. Але дуже рідко така необхідність виникає, і треба дивитись, яким чином треба мінімізувати свої втрати. Війна іде за територію, і треба не думати, як відступати, а думати про організацію оборони, яка дозволить зменшити втрати нашої піхоти, підвищити живучість на позиціях у кілзоні. І різко збільшити втрати ворога. І вплив має бути не лише далекобійний.

Дронами треба уражати ворога на всій глибині його бойових порядків, аж на стратегічну глибину. Тому дрони треба нарощувати. Немає такої панацеї - далекобійні дрони. Оці заводи, що красиво горять, фронт не зупинять. Це один з факторів навантаження, збільшення темпу втрат економіки противника, послаблення його ресурсної бази. Але так само треба вбивати штурмовиків на фронті, треба вражати пункт управління в його ближньому тилу, в операційній зоні, логістичні вузли, шляхи сполучення. Все треба вражати. Ось тоді отакий системний вплив на всю глибину порядків ворога, призведе до стратегічної перемоги у війні.

Яка зараз вірогідність потрапити до вашого підрозділу після СЗЧ?

Якщо ви зараз напишете мені повідомлення після ефіру, я з вами переговорю по телефону і ми з вами з'ясуємо, що ви можете, яка у вас мотивація. Якщо у вас є можливості служити у нас, якщо у вас відкритий ЄРДР, ми з задоволенням вас запросимо і прямо завтра можемо вас прийняти. Я буду радий, якщо мотивований військовослужбовець до нас залучиться. Нам потрібні люди. Як і всі на війні потрібні люди. І ми вміємо працювати з людьми.

Що нас очікує?

Нас очікує зараз дуже важка літня битва. Битва по всьому фронту. Ворог намагається безумовно створювати якісь ударні ділянки. Його стратегічний задум абсолютно очевидний. Ворогу потрібно повне захоплення Донбасу. Для цього вони хочуть згорнути наш фронт на Харківщині з півночі, зайти на Лиман, зайти на Слов’янськ-Краматорськ і в лоб Сіверська і з Лимана, і вийти, прорвати фронт Покровська, Добропілля, Мирноград, Костянтинівка. Тобто це їхня стратегічна мета по всьому фронту. Запоріжжя, Дніпропетровщина, Сумська область.

Але треба розуміти, що ворог створює ударні ділянки, але його стратегія – це перманентний наступ і тиск на весь фронт. Тому з певною інтенсивністю ворог намагається атакувати всюди постійно. А резерви зосереджує на тих ділянках, де у нас слабка оборона організації, є проблеми в управлінні, є нестача людей, нестача боєприпасів. І там вони відчувають слабину. Тобто оцей тиск по всьому фронту дозволяє ворогу визначити ділянки, де його просування піхотою, так званій інфільтрації, просочування, найбільш ефективні. Там, де ворога знищують, там він не лізе. Він розуміє, що це занадто дорого буде прориватись. Ворог шукає слабкі місця. І завдання на цю літню кампанію, щоб її виграти, щоб не дати ворогу розвинути успіх, не дати під прикриттям зеленки і теплої землі просочитись крізь наші бойові порядки, уникнути наших дронів, для цього потрібні системні постійні зміни і гнучкість.

Я сподіваюся, що такі рішення можуть бути. Тому що ми бачимо все ж таки, що перевага демократичного суспільства українського над російським, вона все ж таки на війну впливає. Росія не настільки гнучка. В Росії все повторюється і влада не дозволяє швидко запроваджувати зміни. Росія дуже добре масштабує, вона дуже добре організує і має перевагу над нами на стратегічному рівні управління в організації. Але у Росії немає гнучкості, вона не вміє адаптуватись. Тому що це тоталітарна держава і ті стосунки, які там є, вони важливіші за будь-яку бойову ефективність. І якщо, як було заявлено в цьому році, у нас не буде якихось розбірок у владі, а у нас будуть реалізовані хоча б такі елементарні речі, про які говорить весь фронт, всі, хто воює, якщо будуть підвищені зміни в тому, щоб у нас якомога більше залучалося іноземців, а не шукали людей десь на вулиці. Якщо у нас будуть збільшені технологічні підрозділи і забезпечені ресурсами, грошима, людьми, безумовно, ми зможемо перемогти ворога. Це зараз очевидно для всіх. Навіть сам Путін це визнає і просить і України перемир'я. Тому результату ми можемо добитись. І хочу сказати, що сьогодні, як ніколи, я впевнений в нашій перемозі.

Дякую всім за підтримку, дякую за підтримку всім спонсорам каналу "БутусовПлюс". Ми можемо працювати завдяки вам і можемо підтримати мою роту також завдяки вам. Дякую за ефір і слава Україні!