"Один тримав Тимофія за ноги, а інший душив подушкою. Це у них така була гра, називається "ТЦК". Історія про булінг

Автор: Ірина Ромалійська

"Я не можу добитися справедливості", - каже Наталя Севрюк. На її очах - сльози. Жінка - прокурорка по так званих "справах Майдану". Але мова між нами йде не про них, а про її особисту трагедію. Наталя запевняє: її 10-річного сина булили в столичній спортивній школі "Ринг". І це - не перший випадок.

СПОРТИВНИЙ ТАБІР У БОЛГАРІЇ

Чоловік Наталії та батько Тимофія - військовий Павло Севрюк, Герой України. Зараз командує одним з видатних підрозділів.

Президент вручає Павлу звання Героя України. Джерело: Офіс президента України

Севрюки - переселенці з окупованої частини півдня України. "Син дуже важко пережив те, що ми переїхали, а бабуся з дідусем там залишилися. Важко переживає те, що батько на фронті. Малий дуже прив'язаний до батька і пишається ним", - розповідає жінка.

Тимофій стояв поряд із батьком на врученні нагороди Президентом, навіть військову панамку батька взяв з собою на море в Болгарію - туди в травні він поїхав у складі групи від спортивної школи "Ринг". В цій школі хлопець займався хокеєм починаючи з серпня минулого року. Діти, які поїхали, - це 15 хлопців з команди "Київські бульдоги". Серед них - і діти, які сильніші за Тимофія, основні гравці, командир команди. Вони, - стверджує Наталя, - булили її сина. Пік конфлікту стався в готелі під час тихої години.

Тимофій на тренуванні. Особистий архів родини Севрюків

"Один із хлопчиків тримав Тимофія з ноги, інший душив його подушкою. Третім був син тренера, він стояв поруч і сміявся. Це у них така була гра, називається "ТЦК". З моєї дитини зробили "ухилянта", він лежав лицем у подушку, голова була накрита ще однією подушкою, ноги були замотані в ковдру, ще й їх тримали, двері в кімнату були зачинені на замок. Його душили. Те, що його називали ухилянтом, для мене особливо принизливо, боляче, бо мій чоловік з перших днів служить на передовій. І для Тимофія це дуже важливо", - розповідає Наталя.

Про знущання з сина Наталя дізналася випадково. Вона забирала Тимофія з автовокзалу, коли діти повернулися з табору. Підвезла ще кількох дітей і їхню маму. Вони і розповіли жінці про те, що сталося в таборі. "Одна з мам, Олена, сказала мені: "Ну я, мабуть, буду винувата і жалітиму, що тобі розкажу, але вони знущалися з нього, душили подушкою. Я і ще дві мами почули його крики і забігли в кімнату!". Ось це вона мені розказала", - каже Наталя.

За свідченнями жінки, хлопці не раз нападали на Тимофія, били, кидали його одяг в басейн, висміювали.

НАСЛІДКИ ДЛЯ ТИМОФІЯ

Сам Тимофій, коли був у таборі, про випадок з душінням батькам не розповів. "Він поступив як чоловік. Маленький дорослий чоловік. Не пожалівся", - каже Наталя. Але тепер у сина з'явилися панічні атаки, нервові тіки, хлопець видає неконтрольовані звуки. Періодично реагує бурхливо на звичайні речі. Наталя розповідає: "Після його приїзду з табору я просто з ним дуркувала, тримала за ноги і лоскотала. А в нього почалась істерика. Кричить: "Мама, це вже не гра! Ти наді мною знущаєшся!". Його тригернуло те, що я заблокувала ноги. Як тоді хлопці, які душили подушкою".

Наталя передала редакції висновки магістра психології Вікторії Богуславської з Національної академії внутрішніх справ. В документі йдеться: Тимофій - емпатична та чутлива дитина.

Далі уривок з висновків Богуславської: "Особливе місце у переживаннях Тимофія займає епізод фізичного насильства, під час якого інші діти душили його подушкою та утримували силоміць. Під час опису зазначеної ситуації він повідомляв, що не міг нормально дихати, відчував сильний страх та думав, що може померти. У психологічному аспекті подібне субʼєктивне переживання безпосередньої загрози життю або здоровʼю є одним із найбільш значущих травматичних факторів для дитини молодшого шкільного віку. Важливим є те, що після зазначеного епізоду негативна взаємодія щодо дитини не припинилася. Зі слів Тимофія, окремі члени хокейного колективу продовжували вчиняти щодо нього дії агресивного та принизливого характеру. Дитина повідомляла про випадки побиття кулаками в груди під ареною, навмисне штовхання у борти під час тренувань та удари кулаками по хокейному шолому. Також хлопчик повідомив про випадки, коли його навмисно зачиняли на балконі під час перебування у спортивному таборі. З огляду на те, що Тимофій боїться висоти, подібні дії викликали у нього додаткові переживання страху, тривоги та безпорадності. Таким чином, негативні переживання дитини повʼязані не лише з окремим епізодом фізичного насильства, а із сукупністю подій, які тривали протягом певного часу та супроводжувалися як фізичним, так і психологічним впливом з боку однолітків."

Зараз Тимофій відвідує психолога та невролога, приймає комплекс антитривожних препаратів. А родина вдома намагається створити максимально безпечне середовище.

Батько Павло Севрюк щодня говорить із сином телефоном. Коли дізнався про те, що сталося, то розповів Тимофію, що в його дитинстві теж був випадок булінгу, і він навчився захищатися. Наталія розповідає: "Чоловік запитав у сина, чи може він подолати їхню групу. Малий відповів, що ні. Тоді він порадив - виловлюй по одному і дай їм зрозуміти, що ти себе не дозволиш ображати. А малий каже: "Папа, але ж будуть наслідки!". Тобто дитина навіть тут думає не про себе, а про інших дітей".

НЕ ПЕРШИЙ ВИПАДОК

Ми звʼязалися з Вікторією Агаповою, чий син також займався хокеєм у школі "Ринг". Хлопця звати Яромір, в нього інвалідність через епілепсію. Також атиповий аутизм. Вікторія каже, що тренер знав про діагнози. "По поведінці він трохи відрізняється від інших дітей, - розповідає мати хлопця, - більш емоційно реагує на все". За її словами, група хлопців знущалася над її сином: ставили підніжки, штовхали, не давали нормально грати. Це та сама група дітей, яку звинувачує у булінгу і Наталя Севрюк.

"30 квітня п'ятеро дітей все тренування знущалися над Яроміром, висміювали, заважали тренуватися, а в кінці повалили на лід і всі вп'ятьох били. Один бив ліктем по голові", - стверджує Вікторія Агапова. За її словами, тренер навіть поговорив з дітьми, якийсь час вони не задиралися, але потім булінг поновився. "18 травня Юрій (імʼя хлопця змінено, - ред.) повалив Яроміра на лід і лежачого бив кулаками по голові багато разів. Після чого моїй дитині стало погано, почала боліти голова, він вийшов з тренування раніше і поскаржився моєму чоловікові. Після того Юрій вже у роздягальні в присутності батьків почав надалі морально знущатися над Яроміром, сміявся, розказував як його бив і сказав, що лежачих не б'ють, а добивають. Батьки сміялися і зауважень дітям не робили", - розповідає жінка.

У Яроміра після 4-х років ремісії стався напад епілепсії. За словами Вікторії, психологічна експертиза показала, що дитина протягом тривалого часу потерпала від морального і фізичного знущання групи інших дітей. Яромір, за словами матері, став погано спати, на вулицю виходить гуляти тільки з батьками, зʼявилися і інші симптоми психологічної травми.

Керівництво закладу не стало визнавати факт булінгу. Жінка каже: "Адміністрація школи з тренером на батьківських зборах (внутрішнє розслідування булінгу) підговорили всіх батьків, щоб ті дали свідчення, що булінгу не було, щоб  уникнути проблем для тренера та школи. На зборах були присутні зацікавлені батьки, діти яких брали участь у булінгу і прийняли рішення, що булінгу не було, а були поодинокі конфліктні ситуації".

Вікторія Агапова забрала дитину з цієї школи. І звернулася до поліції. Відповіді поки немає.

РОЗБІР

Звернулася до поліції і в прокуратуру і мати Тимофія. Там розбираються. Тимофія опитали і в поліції. Висновки, які при опитуванні там зробила вже інший психолог: "Причин, через які дитина може надавати неправдиві свідчення, не виявлено". І ще: "В результаті психотравми, спричиненої відповідними подіями, у психічній діяльності відбуваються зміни, що супроводжуються психотравмувальними переживаннями, як можуть призвести до дезадаптації особистості, порушення звичного функціонування психіки та організму в цілому та можуть мати відтерміновані наслідки".

Ми звʼязалися з Оленою - це та жінка, яка за словами Наталі Севрюк, і повідомила їй про булінг в Болгарії. На наше прохання розповісти подробиці, Олена відповіла: "Вибачте ніякого булінгу не було. Розповідати нічого". Наталя Севрюк впевнена, що на Олену, як і на інших батьків, тиснула адміністрація школи та тренер Павло Легачов. А він - прикриває свого сина, який, за твердженнями жінки та Тимофія, був серед кривдників.

Наталя ж розповідає, що саме Олена, ще перебуваючи в таборі з дітьми, телефонувала їй і казала, що Тимофія ображають і треба поговорити з тренером. Жінка показала нам переписку з тренером, де вона повідомляє, що Тимофій жаліється.

В спортивній школі на вимогу Наталі провели засідання комісії. Вирішили: булінгу не було, і самого факту душіння подушкою - теж. Бо начебто не було жодних свідків.

Наталя, яка сама прокурорка, каже: "Правоохоронні органи відповідно до нормативних актів ініціювали питання проведення внутрішньої перевірки. У мене є питання до адміністрації закладу, яка не повідомила ані мені, ані правоохоронним органам про факт булінгу, хоча зобов'язана була в силу займаної посади. Ну, і відповідно питання до тренера, який не повідомив батькам про цю ситуацію, тому що він також був зобов'язаний це зробити в силу закону "Про охорону дитинства".

По коментар ми звернулися до директорки Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Ринг" Олесі Ключки. Вона не відповіла на наше прохання висвітлити її точку зору.

Також ми звернулися до тренера Павла Легачова. Спочатку він погодився на зустріч. Але згодом скасував її. В месенджері відповів, що минулого місяця був на допиті як свідок, де був попереджений про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей провадження. Додав, що проводилися перевірки. "Всі інші подробиці наразі підпадають під таємницю слідства", - написав він і не став коментувати по суті.

В поліції та прокуратурі на запити Цензор.НЕТ відповіли, що проводять перевірки.

ЩО КАЖЕ ПСИХОЛОГ

По коментар Цензор.НЕТ також звернувся до магістра психології Вікторії Богуславської з Національної академії внутрішніх справ, яка робила експертизу психологічного стану Тимофія.

• Вікторіє, чи робите ви остаточний висновок, що хлопця булили?

• Чи можу я як психолог сказати, що булінг точно був? Ні. Психолог не встановлює факт булінгу і не визначає, хто винен. Моє завдання — подивитися, що відбувається з дитиною і як пережиті нею події вплинули на її стан. У випадку Тимофія я бачу, що ця історія для нього справді емоційно важка. Коли він говорить про табір і конкретні ситуації, змінюється його поведінка, зростає напруження. Після поїздки з'явилися страхи, тривожність, кошмарні сни, нервові тіки. Результати психологічного дослідження також показали високий рівень тривоги та ознаки пережитого сильного стресу. Тобто я не можу сказати: "Я довела, що булінг був", але можу сказати, що психологічні реакції дитини узгоджуються з тим, про що вона розповідає.

• А чи може він вигадати ці факти?

• Діти, як і дорослі, можуть щось переплутати, неточно запам'ятати окремі деталі, іноді можуть і сказати неправду. Тому психолог ніколи не робить висновок лише тому, що дитина щось розповіла. Ми дивимося на всю картину: як дитина поводиться, як реагує на певні теми, чого боїться, що змінилося після події, що показує психологічне тестування. У випадку Тимофія ці дані не суперечать одне одному, а складаються в достатньо цілісну картину пережитого стресу.

За словами психологині, є багато ознак того, що ваша дитина могла стати жертвою цькування. Наприклад, син чи донька не хочуть раптом іти в школу аьбо на тренування, стають замкнутим або дратівливим, погано сплять, бачать кошмари, бояться конкретних дітей, часто скаржаться на самопочуття, приходять із пошкодженими речами чи травмами. І це точно привід поговорити.

А що робити батькам, якщо їхню дитину булять? Вікторія Богуславська каже: якщо дитина скаржиться, то до її слів треба поставитися серйозно. Зробити все, щоб поруч з вами вона почувалася у безпеці, сказати: "Добре, що ти мені розповіла", "Я поруч", "Ми розберемося".

"І я не радила б просто вчити дитину бити у відповідь, - каже Вікторія. - Якщо нападників кілька або вони сильніші, це може зробити ситуацію ще небезпечнішою. Треба вчити захищати себе, виходити з небезпечної ситуації, кликати дорослих і обов'язково розповідати про те, що відбувається".

Наталя Севрюк забрала Тимофія з цієї спортивної школи. І далі продовжує свою боротьбу - намагається в правоохороних органах добитися справедливості, якою вона її собі бачить: "Це не перший випадок у цій команді. Лише протягом цього року з неї пішли щонайменше четверо дітей, і батьки не завжди надавали розголосу. Але ситуація та сама. Об’єктивності немає і не буде ніколи допоки уповноважені органи будуть зацікавлені у відсутності таких статично негативних показників, щоб утриматися на посаді. З огляду на те, яким важким шляхом іду я, мені шкода інших дітей, що залишаються беззахисними у випадках приховування булінгу адміністраціями навчальних закладів за умови неспроможності батьків без відповідної юридичної освіти добитися справедливості".

 Ірина Ромалійська, Цензор. НЕТ