В.о. міського голови Сум Артем Кобзар: "Більшість заправок уже захищена сітками. Щоправда, від одного виду озброєння сітка захищає, від іншого — ні"
Суми — один з тих обласних центрів України, яким не пощастило з розташуванням: близько українсько-російський кордон. Тому повномасштабна війна з путінським режимом принесла - і продовжує приносити — сум’янам багато лиха. Місто під постійним пресом російських КАБів, БПЛА, РСЗВ, балістики.
Цього літа Суми та Сумщина поставили сумні рекорди безперервної повітряної тривоги: 29 годин та 41 годину 44 хвилини відповідно. Ворог атакує енергетичні та залізничні хаби, АЗС, торгові центри, офіси адміністративних органів та бізнес-структур, житлові будинки, публічний та приватний транспорт, автостоянки та просто міські дороги.
Попри цей шалений тиск, місто тримається і готується зимувати. За рахунок чого Суми долатимуть, можливо, найважчу зиму цієї війни? Про це кореспонденту "Цензор.НЕТ" розповів в.о. міського голови Сум Артем Кобзар.
Пане Артеме, в кінці минулого тижня "Укрзалізниця" повідомила, що поїзди до Сум більше не ходитимуть, сполучення припиняється через постійні удари РФ по залізниці, поїзди зупинятимуться у Конотопі, а далі курсуватимуть лише автобуси. Це, з одного боку, зрозуміле рішення, бо останнім часом росіяни невпинно "кошмарили", як вони кажуть, поїзди на Суми і з Сум. Були вбиті, поранені, не кажучи вже про нескінченні евакуації пасажирів.
З іншого боку, як тепер більш-менш оперативно потрапити до Сум?
— Таке рішення було ухвалене, перш за все, виходячи з турботи про безпеку людей. Для прикладу: у наших старостинських округах були приватні перевізники, які відмовилися їздити з безпекових міркувань. Тоді ми поставили на ці маршрути комунальний транспорт — і тепер він їздить до старостатів, забирає людей на роботу, привозить до міста і, навпаки, з міста везе до старостатів.
Вважаю, що і це питання буде вирішене. Але ми бачимо, що удари по наших потягах — не поодинокі. Коли це відбувається систематично, є поранені й загиблі люди, то передусім треба думати про життя та безпеку людей.
- Багато хто все-таки поїде до Сум і з Сум маршрутними перевізниками. Ціни там і так були десь втричі вищі за відповідні в "Укрзалізницї", а зараз зростуть, причому і з об’єктивних причин – також: безпека водіїв, зростання пасажиропотоку, проблеми з бензином. Менше з тим, чи можна забезпечити, щоби ціни не злетіли зовсім вже за хмари?
— Вважаю, що коли зараз люди пересядуть із потягів на приватний або комунальний транспорт, то чим більшою буде заповнюваність автобуса, тим більше підстав утримувати ціну в тому діапазоні, який був до цього.
Ми розуміємо, що багато залежить від вартості пального та запчастин. Тим не менш, якщо все залишатиметься в тій самій ціновій політиці, яка була до цього, вважаю, що значного підвищення цін не буде. Тим більше, що дизель, бензин і газ подорожчали раніше.
- Зрозуміло. Пане Артеме, про цілодобові обстріли та тривоги у Сумах знає вся країна. Але рівень ескалації та небезпеки зростає — ми це бачимо за атаками на найбільший торговий хаб міста – ТРЦ "Мануфактура". Бачимо і невпинні атаки на склади, логістичні офіси. Звідси питання: центральна влада та влада міста – працюють над умовним варіантом "Б" щодо постійного постачання у місто продуктів, медикаментів, товарів першої необхідності?
— Відповім так: місто Суми повністю забезпечене продуктами харчування. Магазини працюють. Я розумію, що ворог б’є по великих торговельних центрах, але працюють маркети, працюють мережі — разом вони повністю забезпечують мешканців Сум продуктами харчування.
- Росіяни ще від літа провокують бензинову кризу. Під постійними ударами перебувають сумські АЗС. Що робиться для того, щоб зменшити цей тиск на мешканців, автомобілістів, бізнесу?
— АЗС захищають сітками, і більшість заправок уже ними захищена. Щоправда, ми розуміємо, що це залежить від типу озброєння. Якщо, наприклад, натягнута сітка, а прилітає "Шахед", то вона не захищає заправну станцію.
Від одного виду озброєння сітка захищає, від іншого — ні.
- У серпні бачив ці сітки лише на окраїнах міста. Чи реально закрити ними центр міста та найважливіші об'єкти? І наскільки вони ефективні?
— Я вважаю, що все реально зробити, але це питання трохи не мого напрямку. Якщо наші військові встановлюють дронові сітки, то вони розуміють, наскільки це може підвищити безпеку людей, які пересуваються автомобілями.
- Ми знаємо, що до укриттів українці, на п’ятому році війни, майже не бігають, а у прикордонних містах на кшталт Сум ще й часу між тривогою та ударом — мінімум (а інколи і зовсім немає). Менше з тим, рівень ворожих атак невпинно зростає, і бути в укритті людей може примусити саме воєнне життя. Звідси питання: як у місті з укриттями і чи готуєтесь ви до масового використання укриттів?
— 100% місто готується! У нас є мобільні укриття, є ПРУ — протирадіаційні укриття, є найпростіші укриття, які ми облаштовували в школах.
Відповідно до цих стандартів будуються всі типи укриттів, а також проводяться тендери на будівництво мобільних укриттів.
- І яку кількість людей здатні прийняти ці укриття?
— Найменші мобільні укриття розраховані на 10 людей. При цьому, якщо люди чують "Шахед", реактивний "Шахед" чи ще якусь небезпеку, то в мобільному укритті може перебувати 15–20 людей.
Фото: Цукр / Олексій Туча
Фото: Цукр / Олексій Туча
Те саме стосується і найпростіших укриттів, і ПРУ. Залежно від того, де розташоване укриття і наскільки небезпечною є ситуація, змінюється і кількість людей усередині.
Звичайно, є певні вимоги щодо облаштування укриття на відповідну кількість людей, але за необхідності там може перебувати набагато більше людей.
Ви згадали про атаку реактивних "Шахедів" на один із торгових центрів. Там в укритті було набагато більше людей, тому що це були і працівники, і відвідувачі маркету.
- Так, і хоча всім було боляче чути про загиблих, маємо пам'ятати, що при цьому чимало врятувалися, дісталися укриття…
— Так, там було декілька атак. І добре, що після першої атаки, коли, на жаль, загинули хлопець і дівчина 2005 року народження, люди вже не ігнорували тривогу, а одразу прямували до мобільного укриття.
- За останні місяці ворог неодноразово бив по сумському публічному транспорту. Чи є можливісті хоч якось зменшити небезпеку для пасажирів та водіїв? Чи нічого тут особливого не зробиш, дрони є дрони, тим більш — реактивні?
— Для цього і встановлюються мобільні укриття. Коли є небезпека, водій має змогу зупинити автобус або тролейбус, щоб люди могли перейти до мобільного укриття або укриття, яке розташоване поруч.
- А як щодо забезпечення водіїв "Чуйками"? Дедалі більше маршруток, що курсують між містами, вже користуються цими портативними детекторами БПЛА.
— Дивіться, по-перше, у Сумах постійно працюють гучномовці. Вони попереджають і про повітряну небезпеку, і про загрозу КАБів, щоб люди розуміли, про який тип загрози йдеться.
По-друге, якщо не вдаватися в подробиці, у водіїв, і не тільки, є відповідна інформація про можливу небезпеку.
- У перші тижні війни Суми були у напівоблозі, і тоді місто відчувало нестачу певних медикаментів. Чи можете ви заспокоїти мешканців міста щодо належного постачання до аптек та продуктових магазинів найближчими місяцями?
— Протягом п’ятого року з початку повномасштабного вторгнення люди в Сумах забезпечені належним чином. Вважаю, що для того, щоб почати хвилюватися, немає жодних підстав. Від слова "взагалі". Усі аптеки, магазини, пекарні працюють.
- А як у Сумах стартував новий навчальний рік? Навчаєтеся онлайн чи офлайн?
— Ми в Сумах маємо змішану форму навчання. Також ми побудували підземні школи — як за кошти держави, співфінансування міста, так і за кошти наших донорів.
Вони повністю взяли наш проєкт, самостійно оголосили тендер, визначили переможця і побудували одну підземну школу.
Загалом у Сумській громаді укриття функціонують у 25 із 38 закладів загальної середньої освіти та 26 із 38 закладів дошкільної освіти. ПРУ облаштовані у трьох школах і одному дитсадку. Усі 4 заклади позашкільної освіти мають функціонуючі укриття. У 2026 році завершено будівництво 5 ПРУ у школах, ще в трьох школах і одному дитсадку роботи тривають.
- А який вигляд має на практиці підземна школа?
— Дуже добрий. У нас, на жаль, уже є гіркий досвід. У школі № 5 ми не ввели в експлуатацію укриття ПРУ. Прилетів КАБ… Щоправда, приміщення повністю вціліло. Так, було вибито двері, пошкоджено потужний генератор, але саме приміщення ушкоджень не зазнало.
Тобто ми вже випробували його на практиці.
- Шо входить до цього підземного шкільного комплексу?
— Він повністю забезпечений генераторами, меблями — усім необхідним. Це звичайна школа, але під землею. Там є і класи, і харчування, і всі можливості для прибирання.
- Скільки це коштувало?
— Це залежить від кількості людей, які там перебуватимуть. Приблизно одне таке ПРУ коштуватиме 100 мільйонів гривень.
У цих школах діти навчаються офлайн, вони перебувають у безпеці. І вже є тенденція, коли батьки забирають дітей зі звичайних шкіл, де найпростіше укриття, і переводять їх до шкіл, де є ПРУ.
- Скільки загалом людей зараз у місті?
— Приблизно 270 тисяч. Є люди, які через небезпеку виїжджають. Наприклад, коли почалися удари КАБами, дуже багато людей виїхало до Києва. Але потім, ми ж бачимо, що по Києву також завдаються дуже потужні удари, люди поверталися до Сум.
- Зрозуміло, що кожному в голову не залізеш, але як ви вважаєте, більшість людей вже визначилися, чи на зиму вони залишаться у місті, чи кудись поїдуть?
— Залежно від безпекової ситуації. Коли йде масована атака КАБами, люди виїжджають. Потім заспокоюються, повертаються. Усе залежить від того, наскільки безпечно для родини перебувати в місті Суми.
- Люди з розбомблених містечок та сіл продовжують прибувати у Суми?
— Так, продовжують. Зараз багато внутрішньо переміщених осіб знайшли захист у місті Суми.
Тут ситуація динамічна: приїхали люди з прикордоння, перебувають у Сумах; потім погіршилася безпекова ситуація — і вони можуть поїхати далі, а зрештою - повернутися до Сум.
Як і в усіх прифронтових громадах, усе залежить від безпекової ситуації.
- Ви багато зустрічаєтесь з сум’янами, як би ви загалом охарактеризували настрій у місті? Спокійний, пригнічений, тривожний, панічний? І як міська влада підтримує їх психологічно?
— В Україні триває війна, і якщо поруч є влучання у багатоквартирний будинок, хтось загинув або поранений, то, звичайно, у людей тривожний стан.
Усе, що залежить від влади, ми робимо. Надаємо психологічну допомогу, якщо люди цього потребують; намагаємося, незважаючи на постійні обстріли, проводити спортивні заходи, інформувати людей про те, що відбувається.
Тобто влада постійно на контакті з людьми. Раніше у мене були певні дні прийому громадян, а зараз люди з 8 до 10 ранку мають можливість поспілкуватися зі мною чи моїм заступником. Вони можуть приїхати й отримати необхідну інформацію.
- Незважаючи на те, що Суми нині - прифронтове місто, у вас і культурно-освітні заклади продовжують працювати. Якийсь час у місті базувався підрозділ моєї знайомої киянки, в минулому акторки, а нині військової. Так ось вона, вже з іншого напрямку, написала мені про те, як шкодує, що не може піти до Сумського драмтеатру ім.Щепкіна на прем’єру нового сезону...
Тобто у вас і драмтеатр продовжує працювати?
— Так, залежно від безпекової ситуації намагаємося проводити заходи. Просто якщо раніше ми це робили на відкритій місцевості, то зараз, наприклад, крафтовий ярмарок із міркувань безпеки проводили в підземному переході, щоб уникнути можливих влучань.
- І як, прийшли люди?
— Дуже багато людей прийшло, хоча офіційно свята ми не проводили. Але людей у місті було багато, і в цьому підземному переході - також.
- Після ворожих влучань ви, намагаючись інформувати сум’ян, майже завжди записуєте відео з міста подій. Часто це нічні записи. Скільки годин на добу спите?
— Буває так, що сплю по дві-три години, залежно від того, наскільки багато було обстрілів.
Кожного дня сподіваюся: от завтра буде спокійно — ляжу, відісплюся.
Але буває і таке, що три-чотири-п’ять днів поспіль ворог завдає ударів. І от тоді вже важко.
Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
