"Росіяни робитимуть усе, щоб ми боялися і хотіли виїхати", — голова КОВА Тимур Ткаченко
Після трагедій у Вишневому та селі Мила на Київщині, де внаслідок детонації боєприпасів були пошкоджені сотні будинків, знову постало питання, хто має контролювати розміщення таких об’єктів поблизу житлової забудови і нести відповідальність за наслідки. Очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко стверджує, що КОВА не має повноважень інспектувати такі склади, а Міністерство оборони офіційно не зверталося до адміністрації щодо проведення перевірок.
В інтерв’ю Цензор.НЕТ він також розповів про компенсації мешканцям Вишневого та Милої, підтримку постраждалого від численних російських атак бізнесу, підготовку Київщини до опалювального сезону, захист енергетичної інфраструктури та перші результати ревізії об’єктів відбудови.
ХТО ПОГОДЖУЄ РОЗМІЩЕННЯ БОЄПРИПАСІВ ПОРУЧ ІЗ ЖИТЛОМ?
— Після трагедії у Вишневому президент заявив, що розміщення боєприпасів поруч із житловими будинками прямо суперечило і чинному законодавству, і рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача. Чи зробила щось Київська обласна військова адміністрація після 6 липня, щоб перевірити, чи немає подібних об’єктів в інших громадах?
— Обласна військова адміністрація має діяти і діє виключно за законом. А вся ця історія 100% пов'язана з переміщенням та обліком боєприпасів або іншого такого обладнання. Це точно не належить до юрисдикції Київської обласної військової адміністрації: цивільна влада не має повноважень інспектувати такі склади.
Щодо рішення Ставки Верховного головнокомандувача, то воно обов'язкове до виконання всіма відповідальними структурами.
— В коментарі "Цензору" заступник генерального прокурора Андрій Лещенко сказав, що Офіс генпрокурора звертався з листом до Міністерства оборони, щоб вони провели аудит або перевірку і з’ясували, де ще є подібні об’єкти всередині житлових районів, а також вжили заходів для унеможливлення повторення трагічних ситуацій в майбутньому. Міністерство оборони виходило з вами як з керівником Київської обласної військової адміністрації в комунікацію щодо проведення перевірки на території області?
— Точно можу сказати, що жодних контактів з Міністерством оборони з цього приводу в мене не було. Станом на сьогодні до мене як керівника Київської обласної військової адміністрації офіційних звернень від Міністерства оборони також не надходило.
Водночас питання, пов’язані з розміщенням та функціонуванням окремих об’єктів оборонного призначення, мають безпековий характер. Тому деталі щодо їхнього розташування, перевірок чи можливих заходів реагування не можуть публічно коментуватися.
— Чи мала КОВА інформацію про склад у селі Мила до 28 серпня? І якщо мала, чи могла адміністрація юридично вимагати перенесення боєприпасів?
—Навіть голова громади, який 32 роки тут керував і знав кожен квадратний метр, і який загинув там на місці, думаю, про це не знав. А якщо люди, які керують в громаді три десятки років, не знають, що на цих складах, то уявіть, наскільки важко таку інформацію знати обласній адміністрації чи іншим чиновникам.
З іншого боку, ця інформація і не має бути відома великому колу людей. Вона має бути відома тільки тим, хто компетентно займається цим питанням, хто за це відповідає.
Інше питання – щодо норм розміщення. Тут мають розібратись компетентні органи, які це контролюють.
— Можливо, варто переглянути протоколи безпеки і загалом підхід до розміщення таких об’єктів? Щоб керівники військових адміністрацій володіли цією інформацією, розуміли, що саме розміщується на їхній території, і могли відповідно реагувати у разі надзвичайних ситуацій. І, умовно, мали можливість висловити свою позицію, якщо вважають, що подібні склади не мають бути розташовані поруч із житловими будинками. Наскільки це взагалі реально зараз, в умовах війни?
— Як громадянин, я хотів би знати, біля чого я живу, біля чого мої діти ходять в школу і так далі.
Якщо ж говорити з позиції людини, яка перебуває на державній посаді і має діяти в межах чинного законодавства, то жоден нормативно-правовий акт мені не говорить, що я маю ініціювати перегляд протоколів безпеки, чи ще щось.
Тому, як щось в цьому питанні вирішить законотворець, військове командування, яке сьогодні приймає рішення, так і буде. Я не уповноважений їх приймати.
Зі свого боку, як голова обласної державної адміністрації я ініціював розроблення та оновлення алгоритмів дій у різних кризових ситуаціях. Зокрема, йдеться про чіткий алгоритм для жителів Київщини — що робити, якщо житло пошкоджене або зруйноване внаслідок ворожої атаки, а також про алгоритм дій для підприємців, чий бізнес постраждав.
Окремо ініціював перегляд протоколів безпеки роботи АЗС під час повітряної тривоги. Разом з "Укрзалізницею" працюємо над встановленням мобільних укриттів на залізничних станціях. Це також важливий напрям, адже люди мають бути захищені там, де щодня перебувають і користуються транспортом.
Ми маємо не просто реагувати на наслідки атак, а постійно адаптувати систему безпеки до нових викликів. Ворог змінює свою тактику — відповідно, маємо змінювати й удосконалювати наші протоколи та алгоритми дій. Головне — щоб люди чітко розуміли, що робити в кожній конкретній ситуації, а система була готова швидко реагувати.
— Але з цього приводу у вас, з огляду на те, що вже кілька таких інцидентів на Київщині сталося, ніякого спілкування з військовим командуванням не було?
— Офіційних контактів на цю тему не було.
— Після подій у Милій президент назвав розміщення вибухових речовин поруч із людьми "жахливою недбалістю" і наголосив, що після Вишневого повторення такої ситуації абсолютно неприпустиме. На ваш погляд, чи має хтось нести за те, що сталося, не тільки кримінальну відповідальність, але й управлінську і політичну?
—Ну, тут мають нести відповідальність ті, хто, відповідно до законодавства, відповідно до своїх протоколів, відповідно до своїх статутів, положень відповідають за розміщення, за дозволи на розміщення і так далі.
Я точно знаю, що компетентні органи, які займаються цими питаннями, мають встановити це у досудовому розслідуванні. І передати ці матеріали до суду. А вже суд має встановлювати відповідальність по всій строгості закону.
— Хіба розміщення будь-яких підприємств, складських приміщень не погоджується місцевою владою? Як це взагалі організовується?
— Мені невідомо, як організовуються такі процеси, бо це не моя компетенція. Ми розуміємо, умовно кажучи, хто їх побудував, чи це логістичний хаб, чи якісь склади. А далі вже – питання оренди, суборенди, під яким приводом щось десь розміщувалось – це точно таємна інформація, яка має певний гриф. 100% ця інформація недоступна широкому колу людей.
— Тобто її не будуть погоджувати з місцевою владою?
— Станом на зараз такого немає. Такі речі не погоджуються ні з міською владою, ні з обласною. Чи буде таке в майбутньому? Не можу сказати. Якщо колись регіональна влада з’явиться у переліку тих, з ким такі питання погоджуються, то будемо ці завдання виконувати.
— Прем'єр-міністр заявив, що на підтримку та компенсації людям, які постраждали внаслідок детонації у селі Мила, Уряд планує спрямувати кошти з резервного фонду держбюджету. Чи відомо вам, коли саме ці кошти будуть виділені і про яку суму йдеться?
— Тут ми з урядом працюємо синхронно. Сума допомоги з резервного фонду обраховується, як правило, на основі верифікованих актів комісійного обстеження. Зараз там, якщо говорити про Милу, пошкоджено понад 600 об'єктів. В основному, це приватні будинки та квартири. І швидка та адресна виплата кожній родині – це наше першочергове завдання, визначене президентом України.
Зараз там, якщо говорити про Милу, вже отримано 736 заяв від мешканців.
— Як ці кошти будуть розподілені між постраждалими?
— Розподіл здійснюватиметься через прозорі механізми, через державну програму єВідновлення.
— Чи вже проведені всі обстеження, про які ви говорите, у Вишневому? Чи ще проводяться?
— У Вишневому ці обстеження майже проведені. Із 1239 заяв, поданих від мешканців, опрацьовано на місцевому виконкомі вже 1036. Нагадаю, спочатку там ішлося про можливість комплексного відновлення. Але зараз можу сказати, що комплексне відновлення не планується і буде компенсація за пошкоджене майно. Тобто, люди отримають гроші і далі самостійно будуть визначатися, що робити зі своїми будинками.
— А як визначається сума компенсації, яку може отримати людина? Рахується ринкова вартість майна, чи якось інакше?
— Розпорядженням Кабінету Міністрів виділено 2,3 млрд грн для надання компенсацій на відновлення пошкодженого житла, в тому числі і для Вишневої територіальної громади. Зараз погоджено 740 заяв на суму 34,7 млн грн. Наразі вже виплачені 68 грошових компенсацій. Також підготовлений проєкт розпорядження КМУ про виділення коштів у розмірі 838 млн грн для надання компенсацій за знищене житло в Вишневій та Дмитрівській громадах Київської області.
Щодо механізму, за яким обраховується сума виплат, цим, фактично, займається Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Як правило, якщо повністю пошкоджений будинок, то сума вираховується із застосуванням певних коефіцієнтів, виходячи з квадратури, вказаної у його технічному паспорті. Коли пошкодження менші, то на ремонти вікон, покрівлі і так далі виплачується до 500 тис грн.
— Який сенс тоді виділяти кошти з резервного фонду, якщо, в принципі, застосовують звичайну процедуру?
— Кошти з резервного фонду мають спеціальне призначення на непередбачені видатки, зокрема ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та воєнних атак.
— А яка ситуація по Милій? Скільки там людей подало заявки і чи продовжують подавати?
— Там було подано понад 700 заявок. І попередньо ми вже розуміємо, що є декілька категорій пошкоджень: поточний ремонт, капітальний, повне знищення. Всього пошкоджених приватних житлових будинків - 367, також пошкодження мають багатоквартирні будинки, бізнес та соціальні об’єкти. Зараз, приблизно, 182 заявки - це перша категорія, 145 - це друга категорія і 42 - це третя.
— Чи Уряд вже виділив потрібні на це кошти?
— Зараз ще йде обрахунок, продовжується робота комісії. Повторюсь, по кожному об’єкту – різний ступінь пошкодження. Відповідно, у когось майно знищене повністю (і там буде потрібен сертифікат на нове житло), а комусь потрібен ремонт (і там буде до 500 тис грн, відповідно до рівня пошкоджень).
— Наскільки доцільно робити ці ремонти з точки зору безпеки, в тому числі екологічної? Чи не краще людям, які опинились в епіцентрі детонацій у Милій та Вишневому, поки що переїхати в якісь інші регіони?
— Зазвичай, якщо якісь такі наслідки існують, про це публічно повідомляється і вживаються відповідні заходи. Зокрема такі питання розглядаються на комісії ТЕБ та НС місцевого, обласного або і на рівні країни (комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, - авт.). І наслідки ліквідовуються. У Милій та Вишневому якихось особливих наслідків з точки зору екології - на мою думку і на думку фахівців - немає.
З точки зору безпеки, Державна служба з надзвичайних ситуацій працює на місцях з самого початку, робить там певну роботу по розміновуванню, якщо це необхідно. І дає дозвіл на повернення на територію. За інформацією ДСНС, у Милій та Вишневому безпечно. Люди повертаються до своїх домівок після того, як ДСНС все перевірила.
Тому можна спокійно жити. Головне - відновити і відремонтувати своє житло.
— На жаль, по Київщині зараз багато влучань і в інших населених пунктах. Якщо на Милу та Вишневе кошти вирішили виділяти з резервного фонду, то звідки брати кошти на виплати іншим постраждалим? Як вирішується це питання? Фінансування відбувається в порядку черги? Як визначається черговість?
— Робота з пошуку грошей і пріоритизації виплат – це спільна робота з Урядом. Головний пріоритет – люди. Я впевнений, що всі, хто потребує компенсації на відновлення, її отримають.
Однак спрогнозувати, що буде далі по обстрілах, неможливо. Зрозуміти, скільки ще будівель атакує ворог, наскільки великі будуть масштаби пошкоджень, скільки ще потрібно буде коштів, щоб покрити такі масштаби, теж неможливо. Врешті, в країні є й інші потреби – від військових до соціальних. Але разом з Урядом будемо робити все можливе для того, щоб компенсувати пошкодження і люди могли продовжувати жити в своїх домівках.
— Після подій у Вишневому частина людей, чиї будинки були повністю зруйновані, розповідали журналістам, що їм не запропонували тимчасового житла, що вони не мають коштів для найму квартир і живуть у родичів та знайомих. Подібні історії були не лише там. Чи може на такі ситуації реагувати КОВА? Як загалом вирішується питання надання тимчасового житла постраждалим і ким саме?
— Тут важливо зазначити, що в таких питаннях має відігравати першу скрипку міська влада. Чому? Тому що вони на місцях мають певні можливості. Це їхня робота - організувати комфортні умови для тимчасового проживання. Щодо тих, в кого немає іншого житла або родичів, які можуть їх тимчасово прихистити, то задача міської влади – знайти кошти для цільових програм, через які можна було б компенсувати оренду для таких людей. Щоб людина могла винайняти собі житло, поки відновлюється її власне, або поки людина чекає на сертифікат, компенсацію.
Приміром, у Милій вже з перших хвилин після прильоту запрацював штаб. Спільно з місцевою та районною владою ми організували локації для тимчасового перебування тим людям, яких евакуювали, розміщували тих, хто потребував житла. Робили це оперативно, бо так було треба.
Відносно Вишневого. Говорив особисто з головою громади. Він запевнив, що питання компенсації для всіх людей, які потребують цього, буде вирішено.
ЧОМУ ПІДЗЕМНІ СКЛАДИ НЕ ВРЯТУЮТЬ БІЗНЕС ВІД РОСІЙСЬКИХ АТАК
— Росіяни продовжують атакувати складські приміщення в різних районах Київщини. Чи змінюється зараз сама логіка розміщення складів і логістичних об’єктів поблизу житлової забудови?
— У мене за цей період ще не було охочих розмістити десь нові логістичні хаби в області. Водночас, бачимо, що запит на додаткові логістичні потужності є.
З підприємцями, які постраждали, була розмова. Хтось для себе прийняв рішення відновлюватись, хтось, можливо, прийме для себе рішення тимчасово не працювати. Якогось централізованого рішення для всіх немає – кожен приймає рішення і ризики самостійно.
— Чи відслідковуєте ви, скільки бізнесу пішло з території Київської області через російські атаки, через те, що знищуються склади?
— Станом на зараз чогось такого немає. І люди, і бізнес більше приходять із проханнями про допомогу, а не з тим, що планують десь в іншому регіоні перереєструватись.
Київщина залишається привабливим регіоном з точки зору логістики. Тут завжди буде знаходитись бізнес. Так, на жаль, війна вносить свої корективи, але впевнений, що бізнес підлаштується. Все відбудуємо.
Навпаки, бізнес, у тому числі й міжнародний, розглядає область для довготривалого інвестування. Як приклад - під час зустрічі з представниками фінської компанії Happy Nordic Living обговорювали будівництво на Київщині заводу із виробництва збірних дерев’яних конструкцій. Орієнтовно, підприємство зможе забезпечити близько 400 робочих місць.
— Можливо, є якийсь механізм оперативного надання підприємствам, об’єкти яких були пошкоджені чи знищені внаслідок російських атак, альтернативних приміщень для продовження діяльності?
— Якоїсь окремої програми по наданню приміщень бізнесу, який постраждав, не існує. Для цього, певно, має бути якийсь "фонд приміщень", які можна було б надавати всім охочим. Але такого немає.
Крім того, бізнес зараз зацікавлений в розосередженні. Тобто, йому краще не тримати свою продукцію на великих складах у великих об’ємах, а диверсифікувати ризики, скажімо так.
Звісно, бізнес працює з громадами, а ми зі свого боку можемо запропонувати співпрацю з індустріальними парками для розміщення потужностей. І створювати нові індустріальні парки для таких потреб. Ну і, в принципі, бізнесу зараз потрібно допомагати з точки зору фінансової спроможності.
Ми дуже вдячні Уряду, за те, що сьогодні є і грантова програма, і те, що нещодавно була прийнята постанова щодо кредитних програм для такого бізнесу, який постраждав.
— Ви сказали, що запасу складських приміщень немає, щоб задовольнити попит у них, якщо такий буде. Але якщо представник бізнесу звертається в КОВА і каже, мовляв, дайте нам щось на якихось умовах, поки ми відбудовуємо своє, чи може він на щось розраховувати?
— Таку діяльність цілком можливо вести в тих самих індустріальних парках, про які я сказав.
— А як щодо якихось приміщень, просторів з підвищеним рівнем захисту, зокрема підземних?
— Скажу зараз не як очільник Київської обласної державної адміністрації, а як людина, яка свого часу займалася питанням укриттів, коли працювала заступником міністра.
Звісно, є багато просторів, які перебувають у занедбаному стані (на кшталт старих бункерів на заводах). І з цим можна працювати. Однак я не впевнений, що ці локації можуть бути привабливі для логістичного бізнесу, бо там мають бути певні умови для зберігання продуктів. Ну, і питання площі. В логістиці склад на 20 000 м² вважається маленьким. А таких великих підземних просторів, які будуть цікаві, просто не існує.
Їх, можливо, можна збудувати, але знову ж таки, як людина, яка розуміє це питання, скажу, що це в нинішніх умовах неможливо зробити. Тут і питання великих земельних ділянок, і неймовірно великі кошти. До того ж, це просто не вирішить загальної проблеми. Адже в будь-якому разі це місце може бути ціллю для ворога. Просто, умовно, ворог застосує не дрон, а ракету. Тому, скоріше, логістичні компанії будуть працювати від виробництва до місця реалізації, ніж будувати такі великі підземні склади.
— Але це призведе до здорожчання кінцевої продукції.
— А уявіть, як вона здорожчала б, коли власник підземного приміщення, в яке він вклав сотні мільйонів доларів, піднімає оренду для того, хто хоче використовувати цей склад. Йому ж треба якось відбити вкладення. Це, своєю чергою, впливатиме на вартість кінцевого продукту.
— Ви сказали, що Київщина все одно буде привабливим регіоном для бізнесу через те, що логістично це зручно. Лише логістика тут грає свою роль, чи ще щось? Як бізнеси втримати тут, коли обстріли збільшуються?
— Бізнес, як правило, дуже адаптивний. Він сам розуміє, де йому працювати, де це робити ефективно і так далі. Я спілкувався з бізнесом на Київщині і, як вже сказав, багато логістичних і не тільки підприємств налаштовані відновлюватись і працювати далі. Тому, якщо ви мене запитаєте, наприклад, в чому ж конкурентоспроможність Київщини, то я би, напевно, стверджував: в тому, що Київщина дуже адаптивна. Це - логістичний вузол навколо столиці, тут розвинена кластерна економіка. І, на мою думку, тут дуже кваліфіковані працівники.
Взагалі люди в нас позитивні. Ми і надалі будемо працювати над створенням привабливих умов і для залучення інвестицій, і ті самі індустріальні парки, і те, що зробимо з точки зору децентралізації енергетики… Думаю, саме у цьому наша сила – в тому, що ми мультикомпонентні попри загрози сьогодення.
— Підприємства Київської області, які зазнали втрат через російську агресію, можуть скористатися фінансовою підтримкою. Суму компенсації нещодавно збільшили до 2 млн грн. Скільки підприємств уже звернулися по допомогу? І чи вистачить ресурсу на всі постраждалі бізнеси?
— Як ви правильно зазначили, нам вдалося збільшити до 2 млн грн фінансування саме обласної програми. Це обласна програма на компенсацію витрат підприємців на незалежну експертну оцінку завданих збитків. Тобто, ми в цьому питанні допомагаємо бізнесу, оскільки це надзвичайно важливий етап. Така оцінка необхідна для того, щоб подальші звернення з позовами до Російської Федерації були успішні. Простими словами, має бути ця інформація, і вона зафіксована.
Тому заявки від підприємців надходять, ресурс для цього вже передбачений. І якщо кількість звернень буде більшою, ніж дозволяє наявне фінансування, я думаю, ми оперативно ініціюватимемо перед обласною радою збільшення асигнувань. Адже наше реальне завдання - щоб кожен підприємець мав можливість належним чином зафіксувати завдану шкоду.
Також хочу сказати, що ми продовжуємо підтримувати бізнес через програму "Доступні кредити 5-7-9 %". У нас передбачено 25 млн грн на додаткове відшкодування відсотків за цією програмою. Завдяки цьому, фактично, для підприємців кредитна ставка може бути знижена до нуля.
Якщо у 2025 році у нас отримали близько 370 кредитів, то від початку 2026 року, здається, 150 плюс кредитів було отримано. Тобто, ми бачимо, що попит на цей інструмент підтримки залишається, є і, я думаю, буде високим.
— За офіційною інформацією станом на січень 2026 року, внаслідок війни були пошкоджені 850 підприємств, 127 були повністю знищені. Якщо на кожного по 2 млн виплачувати, це виходить 1,954 трильйона грн. А обласний бюджет Київської області на 2026 рік був затверджений з початковим обсягом 6,8 млрд грн. Тобто різниця досить суттєва. Чи знайде область на це все кошти?
— Тут ви трошки некоректно порахували. Тому що ми збільшили на 2 млн не на одного підприємця, а загалом на всю програму. Максимальна сума компенсації оцінки збитків на 1 підприємця до 100 тис. грн.
— Нардеп Горбенко нещодавно заявив, що Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. Чи можете ви підтвердити його слова?
— Не можу ні спростувати, ні підтвердити це. Станом на зараз офіційного рішення щодо Київщини немає. Проте 17 вересня Уряд ухвалив рішення щодо включення Київщини до переліку територій підвищеного ризику. Не йдеться про запровадження якихось нових обмежень, зміну правил повсякденного життя людей. Насамперед це рішення важливе для бізнесу.
— Але якщо таке рішення буде, що воно означатиме для місцевих бізнесів і як вплине на їхню роботу?
— Якщо ми говоримо про прифронтовий статус - там все переключається на співпрацю з військовими та вони отримують додаткові управлінські повноваження. Це стосується безпосередньо організації можливих бойових дій. Тут більше я не хочу озвучувати.
Щодо того статусу територій підвищеного ризику, який Київщина отримала зараз, - можу сказати більше. Передусім можливість страхувати майно від воєнних ризиків, отримувати державну компенсацію частини вартості пошкодженого майна, збільшення максимальної компенсації страхування для одного підприємства з 3 до 5 млн грн на рік, а також розширення переліку майна, яке можна страхувати, зокрема пального, транспорту для його перевезення та зберігання
Фактично це ще один інструмент захисту активів і можливість для підприємців продовжувати роботу навіть за високих безпекових ризиків.
Дякую Прем’єр-міністру та Уряду за це рішення. Для Київщини воно справді важливе. Наші підприємці щодня працюють, сплачують податки, підтримують економіку, допомагають Силам оборони та відновлюють те, що пошкоджує ворог.
Наше завдання — створювати для бізнесу максимально можливі умови, щоб підприємства працювали, люди мали роботу, а бюджети громад отримували необхідні надходження.
Крім того, у нас залишається ще декілька пріоритетів, за якими маємо рухатись. Виходячи з цього ми й будуємо нашу роботу, плануємо бюджети і так далі.
— Розповісте детальніше, про які пріоритети йдеться?
— Основний пріоритет - проходження наступного опалювального сезону. Минулий осінньо-зимовий період був дуже складний. Ворог підступний, відповідно, ми маємо максимально ефективно підготуватися з точки зору захисту нашої енергетичної системи і з точки зору нарощування наших можливостей тієї самої генерації.
— Чи вдається це все вирішити? Адже залишилось дуже мало часу.
— Частково вдається, частково - в процесі. Це єдине, що можу сказати, тому що ця інформація закрита.
Торік в осінньо-зимовий сезон я постійно працював в штабі з міністром енергетики, під його головуванням. І дуже багато щоденної роботи було проведено. Тоді ми провели близько 60 офлайн-штабів, щодня приймали важливі рішення для життєзабезпечення у цей період. Тобто, робота велася 24/7.
Надзвичайний стан в енергетиці, який тоді був введений, був потрібен для відповідної координації. Щоб була відповідальна особа, яка займається цим питанням. І хочу подякувати Денису Анатолійовичу за ту фундаментальну роботу, яка тоді відбувалась, і яку я бачив на свої очі, за те, що ми разом пройшли. Постійно рішення приймалися, якісь процедури спрощувалися, ініціювалися на рівні Кабінету Міністрів зміни, на кшталт внесення змін до постанов і так далі.
Минула зима показала, що тільки в такому режимі можна вирішити всі ці питання. Елементарно, навіть якщо генератор стоїть, умовно, в лікарні, то для того, щоб він працював, потрібно його обслуговувати. Щоб його обслуговувати, мають бути запасні частини для нього. Для того, щоб були запасні частини, потрібно їх привезти. Щоб привезти, потрібно пройти всі митні процедури і так далі. Тобто навіть в такому аспекті мають бути своєчасні, швидкі рішення – вкрай потрібні саме в той момент і на той період.
Ми в штабі, який працював тоді в Києві 24/7, розуміли, що відбувається, які потрібні ресурси для того, щоб закривати ті чи інші питання, які потрібні для цього фахівці…
— Вочевидь, ви обізнані з ситуацією в Києві. Тож, на вашу думку, на що цієї зими розраховувати киянам? Адже багато хто лякає, кажуть: "Виїжджайте". Але людям, здебільшого, немає, куди виїжджати.
— Коментувати місто Київ для мене недоречно. Але я сподіваюся, я вірю в те, що ми всі разом пройдемо цю зиму достойно. Що всі люди, які задіяні в цій роботі, будуть її робити на всі 100%.
Щодо Київської області, тут ведеться системна робота. Генератори забезпечуються, додаткова генерація будується, робиться захист…
Звісно, росіяни будуть робити все, щоб ми з вами боялися і хотіли виїхати.
— Президент підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо Комплексного плану стійкості, який зобов’язує забезпечити багатоквартирні будинки та об’єкти життєзабезпечення резервним живленням до початку опалювального сезону 2026/2027 років. Про що йдеться? Чи виділяються під це кошти і з яких джерел?
— Скажу не сильно багато, але так, щоб ви мене зрозуміли. Це комплексний підхід, в якому задіяно багато різних компонентів, і фінансується це з різних джерел.
Оскільки це є частиною плану стійкості, то я не можу детально про це говорити. Але, умовно кажучи, якщо беремо житловий будинок, то він має бути забезпечений автономними компонентами для того, щоб працювати якийсь час в режимі блекауту.
— У межах реалізації комплексної програми "Конкурентоспроможна Київщина" на 2026-2027 роки передбачено надання одноразової безповоротної фінансової допомоги, що не перевищує 20 тис. грн, суб’єктам мікро-, малого та середнього підприємництва – юридичним особам та фізичним особам-підприємцям Київської області, які забезпечують роботу Пунктів незламності. Скільки підприємців отримали таку допомогу та на яку загальну суму?
— Ця програма лиш нещодавно почала існувати. Запустили її навесні. Але з того, що я пам'ятаю, у нас, в принципі, глобально не було блекаутів з того часу. І за весь цей час звернувся тільки один суб'єкт. Дай Боже, щоб не знадобилося, але ми розуміємо, що програма актуальна. Тобто ті, кому треба, думаю, ще звертатимуться.
— Прифронтові області потерпають, зокрема, від FPV-дронів. Про Київщину вже теж були такі чутки. Як ви вважаєте, наскільки це може стати реальною проблемою для регіону? Чи обговорюєте ви з тим, хто може забезпечити безпеку від цієї загрози, такі сценарії і заходи протидії? Маю на увазі антидронові сітки, чи ще щось, що потрібно робити вже, а не чекати, коли така загроза стане масовим явищем.
— За оборону Київщини відповідає 12-й армійський корпус. Тож все, що стосується військових питань, це їхня зона відповідальності (ну, і інших компетентних органів). Водночас завдання цивільної влади — забезпечити пошук фінансового ресурсу для реалізації необхідних планів і завдань. Хоча ми й називаємося військовою адміністрацією, це статус, який ми отримали на час війни. Військовими питаннями при цьому мають займатися військові. Ті проєкти, над якими працюємо разом з військовими, – не для загалу.
— В РНБО наголосили на персональній відповідальності керівників міст і військових адміністрацій за своєчасну та належну підготовку до зими. Що залежить від вас, як від керівника КОВА, а що — від органів місцевої влади?
— Підготовка до зими — це спільна відповідальність усіх рівнів влади. Зі свого боку, як голова КОДА, відповідаю за координацію цієї роботи на рівні області, контроль виконання визначених завдань, взаємодію з громадами, операторами критичної інфраструктури, енергетиками та всіма службами, які мають забезпечити стабільну роботу області в зимовий період.
Ми визначаємо ключові ризики, перевіряємо готовність громад і критичної інфраструктури, формуємо резерви, працюємо над альтернативними джерелами живлення та водопостачання, слідкуємо за готовністю пунктів незламності, медичних і освітніх закладів.
Водночас значна частина практичної роботи безпосередньо залежить від органів місцевого самоврядування. Саме на місцях мають бути підготовлені котельні, мережі, резервні джерела живлення, запаси пального, пункти незламності, укриття та визначені алгоритми дій у разі аварій чи тривалого відключення електроенергії.
Тому персональна відповідальність керівників — це не формальність. Кожен має чітко розуміти свою зону відповідальності й бути готовим діяти не тоді, коли вже настала проблема, а завчасно. Завдання КОВА — контролювати, координувати і допомагати громадам, а завдання місцевої влади — забезпечити реальну готовність на своїй території.
— Ви заявили, що одним із перших ваших рішень стала ревізія всіх об'єктів відбудови Київщини. Що вона вже показала? Чи є об’єкти, де ви побачили зриви строків, завищені кошториси, неякісні роботи або просто роками невирішені проблеми? Як на такі факти реагуєте?
— Так, під час ревізії ми вже бачимо ситуації з відставанням від визначених строків реалізації окремих об’єктів, а також питання до організації та якості виконання робіт. Але я не хотів би узагальнювати — кожен такий епізод потрібно розглядати окремо, з розумінням причин і відповідальності кожної сторони.
Наш підхід у таких випадках — у першу чергу діалог. Ми не можемо залишати людей заручниками бюрократії, процедур чи невиконаних зобов’язань. Якщо бачимо проблему, збираємо всі сторони, визначаємо, що саме заважає завершенню робіт, і встановлюємо конкретні строки та відповідальних.
Для мене принципові речі — прозорість і підзвітність. Люди мають розуміти, на якому етапі перебуває відбудова, хто відповідає за її реалізацію і коли вони можуть очікувати результат. Якщо є порушення, вони мають бути виправлені, а відповідальні — визначені. Наша мета — не просто знайти проблеми, а довести кожен об’єкт до завершення і повернути людям нормальні умови для життя.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
