Це може бути не чума, а невідомий мікроорганізм - Росія щось приховує, - Федір Лапій

Автор: Ірина Ромалійська

У Росії - підозра на спалах легеневої чуми. В Іркутській області померла 28-річна Дар’я Шипілова, співробітниця протичумного науково-дослідного інституту, де працюють із небезпечними збудниками інфекцій. Російська влада стверджує, що жінка померла від пневмонії невстановленого походження. Але що саме спричинило смерть, досі не зрозуміло.

200 людей помістили в карантин. Російська влада запевняє - небезпеки епідемії немає. Але американське посольство закликало громадян США залишити Росію. Дональд Трамп заявив, що збирається обговорити ситуацію з Путіним. Єврокомісія вимагає від Москви прозорих епідеміологічних даних. А Всесвітня організація охорони здоров’я намагається з’ясувати, що насправді сталося.

У прямому ефірі на ютуб-каналі Бутусов+ Ірина Ромалійська поговорила з лікарем-інфекціоністом, головою національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм.

- Федоре, що сталося в Іркутській області? Чи це спалах легеневої чуми, чи ні? Що можна казати станом на зараз? Чи нічого неясно?

- Ви знаєте, от було б легше сказати, що нічого не зрозуміло.

І це не дивно, що це відбувається з Росією. Насправді це вже не перший епізод історії, коли вони приховують і можна взагалі сказати про авторитарні країни. Вони тримаються і приховують до останнього. Але стверджувати, що це саме легенева чума, на сьогодні немає достатніх підстав.

Ми лише можемо здогадуватися, що це може бути.

- Якщо це чума, наскільки ця хвороба небезпечна? Як вона передається? Як вбиває, чи швидко вбиває людину? Чи можна її лікувати?

- Чи загрожує, якщо це навіть чума, зараз Україні? Ні, не загрожує.

У нас немає природних осередків. Природні осередки є в Монголії, є, наприклад, в Сибіру, на Мадагаскарі, але не в Україні. І тут якраз от те, що мене лякає, ми сьогодні не маємо інформації, що там відбувається.

А якщо говорити, що це легенева чума, і мене вже питали, а чи може бути вона завезена на окуповані території? І навіть тут я скажу: спіть спокійно, бо від моменту зараження, коли хворий виділяє збудник чуми і він потрапляє в дихальні шляхи іншої людини, через 1, 2, 3 дні вже розвивається дуже тяжка хвороба, дуже тяжка інфекція. І він без належної антибактеріальної терапії швидко помирає. Тож навіть якщо  раптом привезуть звідти мобілізованих на окуповані території України, то вони не доїдуть.

- Це ви по часу маєте на увазі, але якщо вони зі свого Іркутська полетять у Туреччину, там когось інфікують?

- Їм потрібно зібратися, виїхати, пишуть, що там проводяться досить сильні заходи. У мене це викликає певний страх, бо страх може бути раціональний, а може бути ірраціональний.

Страх перед зомбі - це ірраціональний страх. Страх перед реальною загрозою, як чума, він раціональний. Але ми повинні розуміти, що це може бути не чума. Це може бути або модифікований збудник чуми, або займалися якимось іншим мікроорганізмом, який викликав таке швидкоплинне захворювання у працівниці, яка працювала в спеціалізованому закладі.

І важко уявити, що вона не дотримувалася правил інфекційного контролю, бо вона все ж таки досвідчена і розуміє, з чим має справу. І якраз от цей момент, що там дійсно відбувається, найбільше лякає, бо Росія досить-таки закрита. І міжнародні організації, і різні країни на сьогодні тому і занепокоєні тим, що невідомо. Згадайте, як починалася пандемія COVID-19, коли про випадки пневмонії, невстановленої етіології повідомлялося в Ухані.

І міжнародні організації, і спільноти бачили, що там щось відбувається. Але, як правило, уряди таких країн кажуть: "У нас нічого немає, ми все обстежили, все під контролем". Якраз оцей момент лякає, але потім отримали пандемію. Чи буде щось подібне? Ну, ми повинні з холодною головою ставитися, розуміти раціональні страхи. І ризики, звичайно, існують, якщо десь пройдуть певні бар'єри, ну і прилетять, як ви сказали, в ту саму Туреччину, подібне було, коли COVID-19 поширився на інші країни. Чи може це буде щось подібне? Можливо, але треба мати час для висновків.

- Ну, ми ж просто знаємо з історії про те, що Радянський Союз, наприклад, приховував аварії на об'єктах біологічної зброї. Там, зокрема, витік сибірки у Свердловську, 1979 рік. Федоре, а якщо це дійсно чума, чи можна якось незалежно перевірити і зрозуміти, що відбувається в російських лабораторіях?

- Для того, щоб незалежно перевірити, потрібно, щоб незалежні експерти або експерти світового рівня мали доступ до цього інституту, до цього міста і провели розслідування з документами. Але я можу сказати з досвіду, ще до 2014 року, коли зустрічався з росіянами на різних міжнародних платформах, різних заходах міжнародного рівня, то у них було приблизно таке: мы никому ничего не должны. І коли стояло питання про те, що ми збираємо різні дані: рівні охоплення вакцинацією, спалахи, будь ласка, обмінюйтеся цими даними, бо ми залежимо від вас так само, як ви залежите від нас, коли йдеться про контакти громадян різних країн і небезпеки, які пов'язані з інфекційними хворобами.

Я дуже часто чув подібну тезу. Вони казали: що це ми будемо комусь звітувати ще й у Всесвітню організацію охорони здоров'я? І ви цього не робіть. Приблизно таким чином звучали їхні тези. Тож коли доберуться туди незалежні експерти?

Ну, подібно з тим, як розвивається ситуація з COVID-19. Чи COVID-19, чи SARS-CoV-2 має природне походження, чи він витік з лабораторії? Ми сьогодні не маємо відповіді, бо експерти, які б могли поставити крапки над "і", не були допущені і не допущені на сьогодні урядом Китаю для проведення розслідувань. А якщо, звичайно, буде трагічно розвиватися ситуація в тому регіоні, то в Іркутську і саме в тому місті, ну, звичайно, приховати це буде дуже тяжко і вже можна буде робити більш достовірні, але в першу чергу, як кажуть, аналітичні висновки за тим, що там буде розвиватися.

Начебто є другий випадок, смертельний зафіксований. Там начебто ця, так звана лаборантка виїжджала в природні осередки, брали якісь зразки, але насправді дуже багато чого не стикується. Ну, по-перше, вона мала би бути вакцинована від чуми, хоч вакцина не є високоефективною. Тим не менше, вона працює з цим збудником і мала би бути захищена.

По-друге, вона досвідчена і повинна використовувати засоби індивідуального захисту і повинна розуміти ризики для себе. По-третє, дуже дивно прозвучало твердження про те, що розбилася пробірка. Насправді провідні лабораторії, вони вже використовують не скляні пробірки, які при падінні не розбиваються. Тому і виникає питання: що насправді там відбулося?

Якщо це не чума, то тоді що це? Це дійсно може бути на сьогодні якийсь невідомий мікроорганізм або Росія щось приховує.

- Чи може бути так, що Росія приховує, наприклад, виробництво своєї якоїсь зброї біологічної?

- Може. В принципі, знаєте, Совєтський Союз був за мір во всьом мірє...Ми вже на своєму прикладі можемо розуміти, що ховається за словами президента так званого або міністра закордонних справ Росії, то ми прекрасно розуміємо, що там може бути на 180° абсолютно протилежне. І ще в совєтські часи, наприклад, існував сектор, підприємство під Новосибірськом, яке на папері не займалося розробкою біологічної зброї, але насправді зберігало не лише штами особливо небезпечних інфекцій, але й продовжувало розробку біологічної зброї. От тієї ситуації, про які ви згадали, про 79-й рік, спори сибірки і вони зафіксовані, вони є в доповідях вже в XX столітті.

Це не поодинокі випадки, які кажуть на те, що, Совєтський Союз продовжував або вивчати, або розробляти. І навряд чи це припинилося з приходом влади ФСБ в Росії. А вони могли вивчати з точки зору навіть безпеки, але коли порушується зберігання або це дійсно може бути певна розробка на майбутнє якоїсь біологічної зброї, то вихід і зараження персоналу міг відбутися. Тому тут такий варіант не виключають.

- Дуже цікаво. Федоре, все ж таки ви сказали на самому початку нашої розмови, що це далеко від України, нам нічого не загрожує.

- Я сказав про чуму. Коли йдеться про чуму, то це дійсно далеко від нас.

Якщо мова про стандартний випадок, навіть легеневої, ну, вона не доїде до нас. Ми в цьому плані достатньо ізольовані від Росії.

- А якщо доїде щось інше, ми як суспільство, ми як країна, ми як держава готові боротися з чимось іншим?

- Я б сказав скоріше так, ніж ні. І поясню чому.

Ну, по-перше, все ж таки у нас більш відкрите суспільство і ми про це говоримо відкрито. Коли ми щось знаємо, ми б'ємо на сполох. Ми контактуємо з нашими колегами. Я по своїй діяльності, по своїй роботі знаю, як голова національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, як член Європейської технічної консультативної групи Всесвітньої організації охорони здоров'я в Європі, принаймні в моєму секторі відповідальності.

Ми ділимося інформацією, ми відкриті і ми говоримо про проблеми. І це вже є частина вирішення проблеми. Ми маємо обладнані лабораторії, хай це навіть не найвищого рівня або не лабораторії, які можуть працювати з особливо небезпечними. Тим не менше відкритість, налагодження контактів, утворення центрів контролю і профілактики хвороб, досвід, який ми отримали під час COVID-19.

У нас в усіх областях центри контролю профілактики хвороб мають можливість проводити полімеразно-ланцюгову реакцію для того, щоб робити розшифровку геному і потім думати, що це за збудник. Тобто є навчений персонал, є в принципі система, є відповідно нормативна база. І ті люди, які зараз на посадах очільників, зокрема це і міністр охорони здоров'я, він епідеміолог, він розуміється на цих небезпеках. І директор центру громадського здоров'я Володимир Курпіта. Він інфекціоніст за спеціальністю. Він розуміється на цих небезпеках. Я знаю, що там працює дуже багато відносно молодих, але кваліфікованих спеціалістів, які розуміються на цих небезпеках. Це не Оніщенко в Росії, це не Роспотрєбнадзор, це не інші якісь такі дивні люди, які будуть, знаєте, як кажуть, приховувати.

А ми готові до відкритої розмови і попереджати. Принаймні у нас є достатньо тих, хто мовчати не будуть. Не спекулювати, а професійно підходити до цього.

Ірина Ромалійська, Цензор.НЕТ