УКР
12276 відвідувачів онлайн
Командир роти Володимир Мельник (Вчитель): "Колись росіяни ще сильно пожалкують про те, що воювали на нашій землі, бо треба думати, який наказ ти виконуєш і на кого йдеш з війною" Якщо ворог не здається, його треба знищити, а якщо здається - взяти і судити, щоб інші бачили і не повторювали його шляху. 12 840 13 Суспільство 
Мама Героя України, санінструктора Ігоря Зінича: "Коли в новинах сказали, що підірвали термінал, я одразу зрозуміла, що це кінець, хоча Ігор тоді був ще живий" "У нас дуже велика родина, багато племінників, але в мене в сім’ї вже ніхто не буде йти воювати. Досить Ігоря – його смерть була шоком для всіх нас…", - так починає розповідь про одного зі своїх трьох синів Віра Іванівна Зінич – мама Героя України, медика, який протягом місяця рятував життя українських бійців у донецькому аеропорту. Молодший сержант Ігор Зінич помер від поранень 20 січня 2015 року – в один з останніх днів оборони ДАПу. 9 158 9 Суспільство 
Екс-боєць 72 бригади Костянтин Чабала: "Бій тривав хвилин 40, і за втратами з того боку - 12 "двохсотих", а з нашого був один "трьохсотий" - я" Вісімдесят другі міни падали доволі близько, і навіть якщо осколками не влучає, землею тебе обдає непогано. Пам'ятаю, виходиш вранці на чергування, кава, сигаретка, піднімаєшся сходами з бліндажа - і так тільки "шшш-ляп" - осколок, влучивши в дерево, зрикошетив і впав під ноги. Я став, подивився на це все - розвернувся і пішов назад у бліндаж. 27 301 16 Суспільство 
Комбат 1-го батальйону 93-ї бригади Богдан Дмитрук: "Якщо буде наступ, я даю гарантію, що ми зможемо затримати ворога. Головне, щоб було кому воювати далі, за нами" Командир 1 батальйону 93 бригади Богдан Дмитрук народився в Нікополі. За освітою - військовий, навчався в Харківському військовому університеті. У 2011 році у званні майора пішов з армії, за його ж словами, через те, що вона почала розвалюватися. До 2014 року займався приватним бізнесом. 26 824 39 Суспільство 
Артилерист Олексій Пайкін щодо своєї книги про війну з Росією: "Південний котел зачинився, ми опинилися в ньому - і можливості повернутися на "велику землю" в нас уже не було" Розмова з Олексієм публікується в рамках всеукраїнського проекту видання книг та інтерв'ю українських воїнів - бібліотека "Моя війна" під редакцією Юрія Бутусова. Цей проект надає матеріальну, редакційну та організаційну допомогу в написанні і виданні спогадів українським воїнам - безпосереднім учасникам бойових дій - з метою зберегти правду про війну, героїзм і самопожертву. 20 883 7 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Бібліотека "Моя війна" Війна 
"Богдан узяв протитанковий гранатомет, направив його в бік ворожої техніки і влучив в один із БТРів, які наступали. Його хлопці за цей час встигли відійти" 16 липня 2014 року в районі села Маринівка, вступивши в бій із ворожими БТРами, загинув командир роти спецпідрозділу "Гепард" Богдан Завада. 19 липня того ж року загиблому лейтенантові присвоїли звання Героя України (посмертно). Тіло загиблого досі не знайдено. 24 599 22 Суспільство 
"Якби не сталося зіткнення на сході, ми б не вижили як нація", - інтерв’ю з артилеристом, істориком Геннадієм Харченком, автором книги про війну з Росією Розмова з Геннадієм публікується в рамках всеукраїнського проекту видання книг та інтерв’ю українських воїнів - бібліотека "Моя війна" під редакцією Юрія Бутусова. Цей проект надає матеріальну, редакційну та організаційну допомогу українським воїнам - безпосереднім учасникам бойових дій у написанні та виданні своїх спогадів з метою зберегти правду про війну, героїзм та самопожертву. 17 660 18 Суспільство 
"21 травня Андрій пожартував, що не хочеться вмирати. Тоді в нас були плани відсвяткувати його день народження, але все склалося інакше: Футболіст і Цинк загинули", - спогади розвідників 24-ї бригади про загиблих побратимів Мая, Футболіста і Цинка "Андрій удома крайній раз був незадовго до загибелі. Від сина не відходив тоді. Єдине чого він боявся - втратити нас, а більше нічого. А сталося так, що ми його втратили". 23 865 10 Суспільство 
"Коли вороги сказали Жені здаватися, він вигукнув: "Русские не сдаются - Слава Украине!" - і витягнув чеку з гранати". Спогади матері Героя України Євгена Лоскота "Найстрашніше для мене зараз те, що мій молодший син може опинитись на війні", - стурбовано говорить Ксенія Лоскот. ЇЇ старший син, майор (посмертно) Євген Лоскот загинув 9 вересня 2014 року (Так вважає родина загиблого, за офіційними даними, Євген загинув 7 вересня) поблизу селища Весела Гора. У 2017 році Указом Президента офіцеру присвоєно звання Героя України (посмертно). 60 138 50 Суспільство 
Доброволець Давид Мартіашвілі: "Дорогою на Іловайськ під Кутейниковим ми зустріли нашу останню колону поранених і полонених - 16 осіб. З ними повернулися назад" "Як би мені не було зараз складно, я не шкодую, що приїхав воювати в Україну, зважаючи на те, скільки для мене зробили прості українці, це того варто. І якби мені ще раз довелося пройти такий же шлях, я б пішов на це, незважаючи ні на що". 30 061 11 Суспільство 
"Я до вас поспішаю з позиції - міни над головою пролітають, а до нас на пост поки не можна - дуже криють", - репортаж із прифронтової зони Частий свист куль, вибухи, то тихіше, то голосніше - звичне життя для військових, напружене для їхніх гостей. Тут ти або сидиш на лавочці, гріючись на сонці, або зриваєшся туди, куди скажуть, почувши команду "Повітря". 11 079 6 Суспільство 
"На полігоні ми готувалися до зачистки Донецька, а не до того, з чим зіткнулися хлопці, потрапивши під ДАП" - жінки-медики з 93-ї бригади "Під час обстрілу мене обсипало землею, після цього з'явився страх виходити на вулицю. Хоча головою я розуміла, що якщо влучить снаряд, то неважливо, де ти перебуваєш: у будинку чи на відкритому просторі". 17 009 9 Суспільство 
"Батько загинув у день мого народження. Подзвонив зранку - привітав, а через декілька годин його не стало". Розповіді учнів військового ліцею про своїх загиблих батьків "Я щороку відвідую могилу тата. Пишаюся тим, що він закінчив життя достойно. І саме тому він герой для мене. Орден за мужність, який йому вручали посмертно, отримала його друга дружина". 21 227 8 Суспільство 
"У 20 років не хочеться сісти в інвалідний візок, але ж ми живемо в XXI столітті, а ти навіть не можеш поїхати відпочити влітку - не дійдеш до поїзда" Що таке ювенільний ревматоїдний артрит і як з цим живуть в Україні. 11 183 5 Суспільство 
"Я була на межі смерті, а чоловік сказав мені: "От ти зараз помреш, а хто буде про нашого сина людям розповідати?"" - спогади мами загиблого капітана Андрія Шанського "Андрюша з колоною йшов на завдання повз пологовий будинок у селищі Гранітному, в якому народився. А загинув біля річки Кальміус. Під час Другої світової війни, також у серпні, але 1941 року, в тому ж районі, по другий бік річки, поклав життя і його прадід Андрій. Моя бабуся мала трьох доньок, і все казала мені, якщо в тебе буде хлопчик, назви його Андрійком". 21 011 12 Суспільство 
Командир розвідвзводу, екс-кондитер "Рошена" Іван Яблонський: "Війна – це дуже нудна робота, всі пафосні фільми про неї треба складати в одну кімнату і підпалювати" Військові, такі як я, тобто упороті добровольці 14-го року, – це ті люди, які, якщо сидять без діла, кажуть: "Як нудно, я давно ні в кого не стріляв, по мені теж". Потім тебе відправляють у якусь жопу – там ти отримуєш звіздюлєй. Починаєш навкарачки тікати і думаєш, що краще було б нудно. А потім вертаєшся назад - і думаєш, що, блін, було кльово, офігєнно. 20 054 17 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
99-річний ветеран Другої світової війни Іван Залужний про загибель онука: "Один росіянин мені написав, що ми, ветерани, теж винні, допустивши, що на нашій землі виріс такий отруйний гриб, як президент Путін" 10 травня святкуватиме своє сторіччя учасник Другої світової війни, капітан 1 рангу морської піхоти ВМФ СРСР, майстер спорту СРСР, Іван Оникійович Залужний. У серпні 2014 року ветеран поховав онука - 23-річного Івана Гутника-Залужного, який загинув у зоні АТО. 51 276 49 Суспільство 
Неспортивна поведінка: чому виник конфлікт між "Укрспортзабезпеченням" та Мінмолодьспорту? Нещодавно начальник управління "Укрспортзабезпечення" Тарас Сириця на прес-конференції в УНІАН звинуватив міністра молоді та спорту Ігоря Жданова і його першого заступника Ігоря Гоцула у корупції та зловживанні своїм службовим становищем. 4 345 0 Суспільство 
"Тьомин танк залишився один - і на нього вискочив російський танк. Син закричав:"Прощавайте, пацани, на мене йдуть Т-72-гі "", - інтерв'ю з мамою командира танкового взводу Артема Абрамовича 21 квітня старшому лейтенанту Артему Абрамовичу виповнилося б 28 років. Він загинув 12 серпня 2014 року, вступивши в бій з російським танком Т-72. 70 848 54 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Розумієш, я ж офіцер і хочу бути корисним. Після його слів у мене не залишалося жодних аргументів", - спогади сім'ї загиблого під Іловайськом добровольця Віктора Єщенка "Ми спілкувалися з батьковим другом, але він повернувся, а тато помер. Що сталося - я не знаю, але дядько Сергій каже, що тато загинув за Україну". 24 104 10 Суспільство 
"Нову книгу про Іловайськ мені допомогли написати 70 бійців більш ніж з 20 підрозділів", - доброволець Роман Зіненко став автором безпрецедентного дослідження "Знаю, що коли вийде моя книга, вона буде дуже суперечлива, і звісно, не всім сподобається - полетить багато каміння в мій бік. Але я дуже сподіваюся, що у бійців різних підрозділів це викличе внутрішній поштовх також висловитися". 28 602 11 Суспільство 
Коли наші розвідники вели нас на одну позицію під Авдіївкою, говорили дорогою: "Зараз ми вас відведемо в пекло!" Мені дуже запам'яталося, як я минулого року зустрів свій день народження. Ми тоді вп'ятьох зайняли позицію "Фокстрот" після 58-ї бригади, вони звідти пішли, тому що там було доволі небезпечно стояти. Нас привели туди розвідники УДА, примовляючи дорогою, що зараз ми вас відведемо в пекло. 59 126 59 Суспільство 
"Проспект Червоногвардійський, де Льоня жив у Донецьку, після перемоги назвемо ім'ям Краснопольського", - спогади друзів загиблого волонтера 4 лютого 2018 року в автокатастрофі загинув відомий дніпровський волонтер Леонід Краснопольський. Дніпро став його другим домом після того, як у 2014 році Леонід разом із сім'єю залишив рідний Донецьк, у якому провів майже 5 днів у полоні в бойовиків "ДНР". Його затримали за проукраїнську позицію та активну допомогу українським бійцям. 28 580 10 Суспільство 
Мені казали: "И чего добилась эта Небесная Сотня?"Ті, хто керуються тільки потребами шлунку, не зрозуміють, що відстоював мій Саша, – мама Героя Небесної сотні Олександра Плеханова Сьогодні, 7 березня, виповнилося б 27 років Олександру Плеханову – активісту Революції Гідності, який загинув 18 лютого 2014 року на Майдані. 58 765 60 Суспільство 
"На фразу "Ви виховали героя" я відповідаю, що робила це не для того, щоб він вийшов на Майдан і якийсь мудило вистрілив йому в голову". Спогади родини Героя Небесної Сотні Романа Гурика Сьогодні минає 4 роки з дня загибелі від кулі снайпера на вул.Інститутській 19-річного Романа Гурика. 41 088 42 Суспільство 
Він на Інститутській втратив страх - там і загинув, - інтерв’ю з родиною героя "Небесної Сотні" Івана Бльока "Я просила тата, що, може, ти в ніч не поїдеш, а він мені сказав: "Ні-ні, я їду сьогодні, а ви з мамою дуже сильні, ви все зможете, я в вас вірю… Я мушу бути там. Бувай, доню, повернуся героєм"". 20 770 18 Суспільство 
"Коли почався штурм старого термінала, Сєвєр вкотре показав, який він воїн: бігав аеропортом і намагався підбити ворожу техніку", – спогади друзів Героя України Сергія Табали Сергія було за що поважати. Справжній герой: він був готовий віддати за свою країну життя – так і сталося. 22 170 18 Суспільство 
"Я не могла уявити, що мою дитину спалили. Але його хлопці мені сказали, що синові не боляче було, - це сталося миттєво", - спогади мами загиблого під Іловайськом добровольця Євгена Харченка Доброволець батальйону "Донбас" Євген Харченко або Ред, як знали його побратими, загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з так званого зеленого коридору під Іловайськом. Сьогодні Жені виповнився б 31 рік. 45 407 37 Суспільство 
Підполковник Віталій Баранов: Ми кошмарили термінали донецького аеропорту так, що мені забороняли відкривати вогонь. Сепари просили перемир'я за перемир'ям "Якщо в січні-лютому 15-го року ворог нас крив так, що ми мало не повзали, то коли ми збудували всю оборону і наша арта показала свою міць, ми ходили по своїй території в плавках". 25 505 25 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Командир 503 батальйону Вадим Сухаревський: "Вирішив стати офіцером, бо мене дратувало, що більшість командирів не здатні приймати рішення. Боялись тоді, часто бояться і зараз" Колись я зарікся, що якщо стану офіцером, то буду належати до тієї категорії військових, які за будь-яких умов, незважаючи на кар’єру і зірки на погонах, не бояться приймати рішення і відстоювати його. 17 501 20 Суспільство 
"Мені хотілося розуміти все, що він пережив: про що думав, коли усвідомив, що помре - це ж була не миттєва смерть", - спогади сім'ї загиблого під Іловайськом добровольця Максима Сухенка Коли Макс йшов воювати, кричати і сваритися з ним було марно, знаючи його характер, я розуміла, що це ще більше б його підштовхнуло. І він мені говорив, щиро так, без пафосу: "Ти розумієш, що якщо зараз їх не зупинити, то сюди прийдуть козачки і ґвалтуватимуть наших дочок?" 15 260 22 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Що ж ви за нелюди такі, - подумала я, - ну ґвалтувати - ґвалтуйте, різати на частини ж навіщо по живому, я ж іще молода", - уривок із книги демобілізованого бійця Юрія Руденка "Психи двох морів" У Фейсбуці книга знайшла певну популярність саме як "Психи двох морів". Уже пізніше, після її виходу, сенс у назву вклала моя сестра: два моря - це Чорне і Азовське, а "психи" - це українці, які не побоялися воювати з Росією. 26 307 15 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Командир роти Костянтин, позивний Базальт: "Сепари по нас постріляли, а потім кричать, що "укропи", вам не можна відкривати вогонь. Ну, тоді нате, п#дараси, отримайте - і бац - уже до них санітарочка приїхала" Ось мені 44 роки, здавалося б, воно мені треба - тут бігати? Але я сприймаю війну як роботу, яку зараз необхідно робити. Я бойовий офіцер, і якщо я буду сприймати її як війну, то я з неї просто не повернуся, я маю на увазі мізками. 20 094 27 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Аеророзвідниця Марія Берлінська: "Коли побачила складених штабелями загиблих – зрозуміла, що готова душити вбивць свого народу голими руками" Головна проблема аеророзвідки полягає в тому, що в нас немає єдиної системи координації даних, системи поставки безпілотників різних класів і різних типів на фронт. Досі не визначено, який дрон має бути на рівні взводу, роти, батальйону, який - на рівні бригади. 22 002 25 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Командир навчального взводу "КВЛ" Олександр Проскурін: Мене як Бог відвів від того, щоб я пішов воювати в "ДНР": зрозумів, що потрібно спокутувати провину перед Батьківщиною Із Сашком ми розмовляли близько чотирьох годин. Про своє минуле безтурботне життя боєць із позивним Лейтеха розповідає цілком відверто: жив, як і багато хто, думаючи тільки про себе: побільше б грошей та турбот поменше, поки не прийшла війна, яка докорінно все змінила. 24 699 12 Суспільство 
"Після закінчення вузу я хочу піти служити і відчути те, що відчув мій батько, а ще я хочу за нього помститися", - спогади дітей загиблих бійців "Мені було дуже важко усвідомити, що тата вже немає. Це мене зламало, була сильна депресія, але вже десь через півроку або більше я прийняв це і зрозумів, що треба щось робити далі, бо батько б так мені і сказав, що давай, не зупиняйся, рухайся, а не просто лежи і пускай соплі". 8 600 8 Раніше у тренді: Агресія Росії проти України Війна 
"Друзі сказали Богдану, що на Майдані його можуть убити, а він відповів, що то буде не найгірша смерть, і загинув 20 лютого", - інтерв’ю з родиною загиблого Богдана Сольчаника Всю дорогу, поки везли Богдана, люди в селах стояли навколішки. Присутніх на похованні було десятки тисяч, серед них 60 священиків. Того дня ніхто не дивився на конфесії, і всі громади об’єдналися, щоб вшанувати пам’ять героя. 27 679 19 Суспільство 
Командир 3 батальйону 72 бригади Олександр Охріменко: "Шахта "Бутівка" завжди була гарячою точкою, але ми добилися того, що ця позиція практично в тилу" Коли в нас є втрати, я не виправдовуюсь, що це ж війна – і без них майже неможливо. Я шукаю причину в собі. Якщо є втрати, значить, я щось однозначно не доробив. 22 012 11 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Командир кулеметного взводу Микола Андрійчук: "Наша рота забрала 60 осіб із оточеного Вуглегірська, ми завантажили їх на машини і вивезли" Коли ми виходили міськими дворами, поруч із нами виїхав сепарський танк. Ми його намагалися підбити, але не вийшло. 33 522 13 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Морський піхотинець Олексій Кулішов: "Коли на нас виїхав танк - відчуття, як у кіно: виринула башточка, опустила ствол і повернулась у твій бік" Ми утримували пост десь близько двох годин, але потім у нашого танка закінчився БК і він поїхав перезарядитися, а на нас виїхав сепарський Т-72 і з відстані метрів 350 в упор почав стріляти по посту, де на той момент нас було тільки дев'ятеро. 61 442 32 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Для мене немає різниці, хто натиснув спусковий гачок і влучив у мого чоловіка. Для мене важливо, хто дав цю вказівку", - інтерв’ю з родиною героя Небесної Сотні Андрія Дигдаловича "Я розумію, що Майдан не завершився розстрілом хлопців – він триває, і допоки всі питання і щодо розслідування загибелі наших чоловіків, і щодо гідного ставлення до їхніх родин ми не вирішимо - не розійдемось". Цензор.НЕТ розпочинає серію інтерв’ю з родинами майданівців, загиблих під час Революції Гідності взимку 2014 року. 13 260 10 Суспільство 
Снайпер УДА Олена Білозерська: "Моя гвинтівка цього року має три підтверджених влучання" У жінок на війні однозначно психологічна витримка більша, ніж у чоловіків. Я бачила хлопців в істериці після бою і тих, які лякалися і втікали, але жодного разу я не бачила жінку в істериці від виду крові, загиблих тощо. 57 827 120 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Я просила вибачення, що не кричу, не рву на собі волосся і думала: "Боже, невже смерть - то найкраща доля для мого сина?" – спогади мами загиблого сержанта Тараса Дороша Колись, ще до подій на сході, я думала, що війна - то десь далеко, і ніколи б раніше не повірила, що вона прийде в нашу хату і так глибоко торкнеться мене. Я йому весь час казала, що дуже боюся за нього, а він мені, що, мамо, ми виграємо, побачиш. 29 176 26 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Командир 72 омбр, полковник Андрій Соколов: "Я б остерігався гасел "В атаку!" і "Давайте за тиждень дійдемо до кордону!"" За тиждень зимових боїв в Авдіївці підрахували, що на невелику ділянку - позиції "Орел", "Бутівка", "Царське полювання" - противник витратив 7,5 вагона боєприпасів. 63 230 92 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Буває, людині телефонує дружина і каже: "Пішов ти нах#й зі своєю службою, я пішла до Петра", - і ось він сидить із автоматом і хоче застрелитися", - бійці 92-ї бригади про специфіку служби на передовій Тут люди дуже різні: когось треба попросити виконати роботу, когось змусити. Є хлопці, які закінчили 9 класів і не розуміють, хто такий Сковорода, наприклад. Їм це нецікаво. Але функціонально, як бійців, їх виховати можна. 72 218 157 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Разом із ЗСУ ми можемо дати відсіч Росії. Іловайська і Дебальцевого вже не буде", - інтерв’ю з бійцями резервної роти 5 ОБ УДА. У нас досить непогана підготовка. Ми постійно ламаємо ворогові їхні схеми і шаблони поведінки. Щось придумуємо таке, що вони не розуміють, що коїться. Розробляємо маневри, яких від нас не очікують. 57 583 65 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
Комбат 5 батальйону УДА Владислав Литвин (Чорний): "Донецький аеропорт був як острів серед степу. Кожен заїзд туди відбувався з боєм" Те, що сталося з ДАПом у самому кінці, я вважаю ще однією героїчною сторінкою нашої історії, тому що деблокувати і вивести звідти особовий склад військові намагалися дві доби. 25 372 16 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
"Я залишився десь в Іловайську. Моя дружина так і каже: "Мій чоловік не повернувся звідти", - інтерв'ю з автором книги "Іловайський щоденник" Романом Зіненком "Іловайський щоденник" - це мій суб'єктивний погляд, але ж там було дуже багато хлопців із різних підрозділів, про яких ніхто не знає, ніхто не чув. І зараз намагаються створити офіційний звіт, а висновки військової прокуратури не витримують жодної критики. 53 481 25 Раніше у тренді: Історії російсько-української війни 
