Війна без Трампа. Що далі? | Юрій Бутусов. ВIДЕО

Отже, війна без Трампа. Чи можлива війна вона і як вона йде?

Заява Трампа – це не є поки що рішення керівництва США, які були оформлені в антиукраїнські рішення. Насправді, ідея серйозна, така політична розкачка. І, скажу відверто, я розумію, що в такій самій ситуації була Україна і в 2014-2015 роках, коли наші західні союзники так само схиляли керівництво України на той час президента Порошенка до того, щоб укласти Мінськ-1, Мінськ-2 за рахунок певних поступок, за рахунок самої України. Тобто, щоб Україна визнала факт окупації. На той момент керівництво України вирішило укласти угоди Мінськ-1, Мінськ-2, які фактично зупиняли, створювали таку неконтрольовану Україною окуповану росією територію, яка не була визнана юридично, але визнавалась де-факто. Тобто, це Крим і це частина Донбасу. Зараз ми бачимо таку саму історію, але методи значно більш масштабні, грубі, жорсткі. Це заяви президента США. Тим не менше, різких змін саме в діях американського державного апарату ми на даний момент не бачимо. Не продовжуються угоди по фінансуванню військової допомоги США, це правда, але діючі угоди, які були укладені при Байдені, дали Україні певний невеликий, насправді по часу, але запас міцності. І заяви Трампа показали все ж таки, що немає такої єдності в американському держапараті і суспільстві. Під час зустрічі українських посадовців делегації, яка була у Вашингтоні разом з президентом, були зустрічі наших керівників силових структур. Запрошували в комітети на закриті засідання, закриті слухання комітетів по розвідці, комітету по обороні, Конгресу США. Також були зустрічі з різними представниками на вищому рівні силових структур США. І там розмови йшли, насправді, в достатньо сприятливому для України тоні. І підтримка висловлювалася Україні в тому навіть числі з боку конгресменів-республіканців. Ми знаємо, що в республіканській партії є відкриті прихильники України, прибічники України, які відкрито підтримують Україну. І те, що робить заяви такі президент Трамп, це не означає, що американське суспільство і американська держава в цілому зробили різкий розворот від України на бік Росії. Це значить політичну гру президента Трампа, але в цій грі всі ходи ще не зроблені. Тобто, мовою Трампа, карт насправді дуже багато, і карт і людських життів, і людських інтересів, інтересів різних держав в цій війні дуже багато. Не тільки картами вимірюється ця ситуація, не тільки якимись грошима, співвідношенням сил, засобів. Трамп на своїй сторінці в соціальній мережі зробив чергову заяву. Я очевидно розумію, що у Трампа таке бажання, як у багатьох політиків-популістів і в Україні також, кожен день всіх дивувати новинами і в соціальних мережах постійно щось закидувати, щоб його постійно цитували в новинах. Тим не менше, ця заява Трампа достатньо показова. Трамп нібито зробив републікацію допису блогера, в якому він говорить, що в цьому дописі йдеться, що Трамп просто геній, всіх переграв. Трамп бачить ситуацію на 10 кроків вперед і насправді такою ситуацією все це Трамп зробив, влаштував для того, щоб тепер Зеленський точно приїде до нього і буде прохати про підпис угоди про спільну розробку мінеральних різних ресурсів. Чесно кажучи, це видається смішно, що цей керівник наддержави оприлюднює на своїй сторінці в соцмережі дописи, що він геніальний і все бачить на 10 кроків вперед. На мій погляд, це розраховано, звичайно, не на людей, які серйозно сприймають війну і те, що відбувається у світі, а просто на якусь маргіналізовану публіку в такому тоні спілкуватись. У нас є керівники, на жаль, які так спілкуються з людьми, але це виглядає завжди дуже неприємно. І, тим не менше, ми бачимо, що зараз розрив з Україною для керівництва США – це не є історія, в яку вони збираються так публічно, відкрито грати. Вони намагаються натиснути, але, очевидно, діють також достатньо обережно у своїх вчинках. Ситуація, тим не менше, у світі, оці розбірки в овальному кабінеті, достатньо сколихнули весь світ і викликали просто безпрецедентну реакцію наших союзників у Європі і у Канаді.

Відбулася дуже важлива зустріч, про яку, до речі, написав Офіс президента, і це була зустріч керівників, лідерів більшості країн Європи, Європейської комісії, Європейської ради, генеральний секретар НАТО, міністр закордонних справ Туреччини, президент України. І тут всі європейські лідери, лідери більшості найвпливовіших європейських країн, вони висловили підтримку України, вони проговорювали кроки щодо своїх подальших дій. І треба сказати, що для нас історія з підтримкою країнами НАТО – це історія, насправді, абсолютно важлива, яка може зіграти самостійну роль у війні. Важливо сказати, що так, позиція США, вплив США, він унікальний, найбільший, але Європа за своїм військовим потенціалом, економічним потенціалом загалом переважає Російську Федерацію, значно переважає, в рази переважає. Так, не за кількістю танків, можливо, не за кількістю певних видів ракет, але Європа має в першу чергу, що для нас важливо, потужні економічні фінансові ресурси.

Першим таким кроком, яким відреагувала Велика Британія, наприклад, на цю ситуацію, наш дуже надійний союзник – стала угода про надання фінансової позики чергової Україні. Про це заявив прем'єр-міністр Стармер:

"Метою сьогоднішньої зустрічі було зібрати наших партнерів, щоб посилити Україну та щоб побудувати справедливий та тривалий мир для всіх нас. Я повинен поставити Україну зараз у найсильнішу позицію, щоб вони могли сісти за стіл переговорів з сильної позиції. Ми подвоїмо свою підтримку. Вчора ввечері Британія підписала позику на 2 мільйони фунтів стерлінгів, які будуть фінансуватися з заморожених російських активів. Це дозволить використовувати Україні 1,6 мільярда британських фунтів на закупівлю ракет ПВО. Це створить нам роботи у нашій сфері оборони і захистить нашу інфраструктуру, а також допоможе Україні побудувати безпеку та мир. Тому що нам потрібно виносити уроки.

Ми не можемо прийняти угоду зі слабкої позиції, будь-яка угода повинна будуватися з сильної позиції. І саме так ми можемо побудувати безпеку і мир, маючи різні спроможності, маючи відповідальність. І я приймаю на себе цю відповідальність, щоб рівноцінно поділити цей тягар".

Отже, прем'єр-міністр Стармер заявив про видачу фінансування в обсязі 1,6 мільярда фунтів стерлінгів. Міністр оборони України Рустем Умєров пояснив, про що саме йдеться, на які потреби буде йти цей британський кредит. На ці гроші буде проведено закупівлі перехоплювачів, ракет, п'яти тисяч ракет перехоплювачів та пускових установок до них, ракет LMM, тобто легких багатоцільових ракет, які вже постачались Великою Британією в обмежених кількостях в 2022-2024 роках. Мета цих ракет – ці ракети можуть застосовуватись по наземних, по повітряних цілях, вони низькошвидкісні і відносно дешеві. Тобто, Умєров підкреслив, що це буде спрямовано на посилення української протиповітряної оборони.

Що таке британська допомога. Насправді, на фронті це важливо, безумовно, це потрібно нам, але допомога нам потрібна не тільки у вигляді цих ракет ЛММ. Насправді, російські окупанти запустили тільки в минулому місяці близько 4 тисяч дронів, ударних дронів, тобто дронів і дронів-приманок для ППО, понад 4 тисячі, і ще кілька тисяч розвідувальних крил. Ворог використовує, можливо, одну-дві тисячі розвідувальних крил, застосовує на фронті. Тобто, 5 тисяч ракет ЛММ, які будуть виготовлені нескоро, насправді, це така місячна потреба, якщо на кожен російський шахед витрачати і герберу один дрон, то, в принципі, це так, на місяць бойових дій. Хоча, на мій погляд, знаєте, все ж таки, варто було б отримати від Європи пряме фінансування. І саме про це і говориться також на зустрічі. Європейські країни нам надали пряме фінансування, за рахунок якого ми самі могли б робити багато речей. Наприклад, перехоплювати шахеди, можливо, різними засобами, не тільки ракетами ЛММ, а, наприклад, ще й дронами. Для того, щоб перехоплювати ці шахеди, також потрібна мережа низьковисотних радіолокаційних станцій, які контролюють низькі висоти. Все це працює в комплексі, самі по собі ракети не працюють. Тому я просто хочу сказати, що в Європі є певне бачення, вони хочуть за рахунок надання допомоги Україні, також робити, мати для себе вигоду для своєї оборонної промисловості. І прокачувати кредитами для нас свої потужності, спроможності своєї оборонної промисловості.

Для нас ця ситуація вигідна, тому що нам вигідні інвестиції в європейську оборонну промисловість, тому я це вітаю. Такі рішення, розвиток, чим більше вони можуть виробляти, тим більше вони можуть постачати в майбутньому, тим більше вони будуть залучати фахівців і обладнання. Але, безумовно, для нас зараз ключове питання – збільшення фінансування напряму війни в Україні. Про які гроші може йтись? За даними президента Зеленського, ми витратили на війну за три роки близько 320 мільярдів доларів, із них близько 100 мільярдів нам надав Європейський Союз, 100 мільярдів – США, 120 – сама Україна. Про що це говорить? Що Європа нам дає на рік приблизно 33 мільярди доларів. Тобто всі країни Європи. Це насправді небагато, невелика цифра. Разом з США обсяги військової і фінансової допомоги становлять менше 70 мільярдів доларів на рік. Чи може Європа давати більше 70 мільярдів? Безумовно, такі ресурси в європейських країн є. І я не сумніваюся, що якби додатково на озброєння армії в 2025 році Європа виділила близько хоча б 100 мільярдів доларів, якби українське керівництво витрачало гроші, які отримують від Європи, не на підкуп виборців, не на роздачу грошей, не на купівлю якихось сумнівних реакторів або чергові якісь плани розкрадання державних коштів, а якби ці гроші йшли цільовим порядком на розвиток підрозділів БПЛА, підрозділів РЕБ, підрозділів РЕР, то так, навіть призупинка американської допомоги не знизила б боєздатності української армії. Ми могли б компенсувати втрату деяких незамінних зразків озброєння, які нам постачають США, і які нам не хоче продовжувати постачати Трамп, на даний момент не хоче, за рахунок європейських грошей. Ну і очевидно, якщо ми зараз подивимося, якщо дійсно заяви європейських лідерів, вони так само рішуче будуть підтримані справами, то ми додаткові гроші отримаємо. І я вже на ефірах неодноразово казав, додаткових хоча б 5 мільярдів доларів цільових витрат, які б на рік отримали українські підрозділи БПЛА, РЕБ, РЕР на фронті, можуть просто на порядок посилити нашу обороноздатність і просто знищити російську армію. Якби ми отримали більше грошей, то у росіян не було б просто жодних можливостей для просування, звичайно, за умови, що ці гроші не пиляються знов на побудові недієздатних оборонних споруд, які не хочуть займати війська. Якщо ці гроші не крадуться, як це, на жаль, постійно зараз відбувається в кожній державній установі, тоді, так, Європа може впливати на війну не менш сильно, ніж США. Тобто для цього треба давати грошей, хоча б збільшити фінансування порівняно з тим, що ЄС і США робили в минулі роки. Ми розуміємо, що можуть робити дрони. Сучасні дрони можуть перехоплювати і ті самі шахеди ще дешевше, ніж будь-яка ракета земля-повітря.

Чи дійсно гарантією безпеки для України може стати НАТО, враховуючи те, що російці мають намір наступними нападати саме на країни НАТО, країни Балтії?

Насправді для Росії напад на Європу – це дуже-дуже складна історія. Оборонний потенціал країн Європи в багато разів, навіть без США, перевищує оборонний потенціал Російської Федерації. Достатньо сказати, що там тільки населення утричі більше, і економічний потенціал в десятки разів, в десять разів більше. Тому, звичайно, що збройні сили Європи, якщо кожну армію окремо розглядати, можливо вони видаються незначними порівняно з російською армією розгорнутою, але всі разом, а також резерв оперативний, можливості по мобілізації, ну повірте, Європа здатна себе захистити. Проблема нападу на країни Балтії полягає в тому, що Європа і країни Балтії, наші побратими, вони бояться просто швидких дій, які будуть здійснювати російські війська до того, як там встигнуть розгорнутися для їхнього захисту війська НАТО. Це єдиний загрозливий сценарій для країн Балтії. Тобто не дати окупантам, агресорам швидко атакувати. Тому на даний момент, хочу сказати, гарантії безпеки з боку Європи, навіть без США, для нас були абсолютно ефективним рішенням. В Європі є дві країни, в яких є свій ядерний потенціал – Велика Британія і Франція. В Європі є великі фінансові ресурси, які в першу чергу потрібні Україні, навіть більш важливі, ніж озброєння, для того, щоб вся державна машина, армія, все це могло просто функціонувати. Тому Європа для нас ефективний партнер. І те, що зараз після цих спектаклів Трампа відбувається в Європі, така консолідація, структуризація допомоги України, це для нас великий шанс, який керівництво України має ефективно використати.

Відповіді на запитання

Чи варто Зеленському публічно вибачитись перед Трампом як того просить керівництво США?

Я зараз не можу вам сказати, чи варто вибачатись взагалі президенту України за щось в цій розмові. Я особисто не бачу. Я не бачу необхідності взагалі піддавати сумніву ті слова, які були сказані стосовно Росії і Путіна. Але, якщо американці висловлять якусь конкретну потребу за щось вибачитись, щоб вони підписали гарантії безпеки, уклали угоду про розробку, про створення спільного фонду, чому б ні? Це дипломатія. Якщо є конкретика, то це треба робити. І я не знаю просто, про що говорили там між собою Зеленський, Єрмак і Трамп з Венсом. Для мене взагалі така суміш популістів в одному кабінеті – це абсолютно непередбачувана історія, про що вони можуть говорити, відверто кажучи, не зовсім зрозуміло. Хотілося, щоб там були якісь інші люди на цих перемовинах, словами яких і логіці яких ми можемо довіряти і які могли б передати якусь адекватну інформацію з цих перемовин. Але я вважаю так, якщо американці кажуть, зробіть перше, друге, і ми вам даємо фінансову допомогу, гроші, військова допомога, ідуть далі. Про військову допомогу сам Трамп на цій зустрічі в овальному кабінеті сказав, що вона буде, він не відмовився. Так от, якщо це буде, треба вибачатись, говорити. Це ж не питання якоїсь гордості і амбіцій. Це питання того, що ми не визнаємо в присутності України антиукраїнських заяв. Ці заяви пробачати не можна, за це вибачатись не можна. Але якщо Трамп хоче, як умову, щоб він підписав необхідні для нас речі, виділив необхідне фінансування, щоб президент України сказав, вибачаюсь, приношу вибачення, давайте будемо говорити без емоцій, і не буде в цих вибаченнях відрікатись від своїх слів про терориста Путіна, про країну терориста Росії, чому б ні? Це дипломатія. Я казав на своєму ефірі, який присвячений був всім подіям, що я вважаю це просто спектаклем те, що влаштували Трамп з Венсом, і ці заяви, які там були, вони абсолютно неприйнятні в присутності президента України, категорично. Але я вважаю, що на зустрічах з такими людьми, які хочуть просто влаштувати шоу, не треба ввести такі розмови з ними без перекладача, не треба вступати в ними в дискусію, треба просто озвучувати своє бачення і не реагувати на провокації. Просто говорити те, що ти вважаєш за необхідне. Для нас зараз головне заручитись підтримкою США. Нам треба показати американській країні, нам треба показати усім виборцям-американцям, а далеко не всі з них слідкують за ситуацією в Україні, розуміють, що тут відбувається, що ми налаштовані абсолютно дружньо, що Україна – це союзник Америки, це люди, які здатні, які прагнуть компромісу, які прагнуть дружніх стосунків США, які не надають значної уваги якимось емоційним суперечкам і навіть образам, якщо це потрібно для захисту наших державних інтересів. Тому питання тут тільки в тому, якщо Трамп хоче, щоб президент України вибачився, і це заради конкретики, це можна зробити. Якщо це вибачення - це просто фігура мови і просто так, в цьому немає сенсу просто. Має бути в усіх процесах своя логіка.

Можете сказати про ситуацію на кордоні з Сумами?

Ситуація на Курщині значно загострюється, тому що ворог вже кілька місяців зосередив там переважаючі сили, свої елітні з'єднання, морської піхоти, десантників, туди закидається максимальна кількість гарматного м'яса і велика кількість боєприпасів. І ворогу вдається крок за кроком просуватися важкою ціною, росіян знищують там просто в багатократних, ну просто в величезних розмірах, тим не менше вони за будь-яку ціну продавлюють. При заході на Курщину насправді було абсолютно очевидно, що вразливість нашого плацдарму в тому, що він дуже неширокий насправді по фронту. Під час таких наступальних дій були зосереджені сили на достатньо вузькому фронті, завдання яких було, наскільки ми бачимо, максимально далеко заглибитись. І, на жаль, вся логістика була зав'язана на дві виключно магістралі. Ці дві магістралі навколо такого невеликого плацдарму, звичайно, зараз ворог поставив під щільний вогневий контроль. Ми бачили відео, яке викладало Міністерство оборони Росії, з двох ділянок доріг, і там достатньо щільно було знищено біля 40 одиниць нашої бойової техніки, транспортної техніки, ударами російських дронів. Ворог знаходиться близько від траси, дрони усіх типів на радіокеруванні, на оптоволокні залітають, постійно висять над цими трасами і завдають значних втрат. В першу чергу, нашій техніці, завдають втрат людям. Тому, фактично, така блокада, ураження дуже серйозні завдаються, і це ускладнює ведення бойових дій.

Варто сказати, що ми бачимо відео і наших воїнів, так само і ворог має величезні втрати при спробах в лоб атакувати санітарну зону на Курщині. Тому тут треба відчувати такий адекватний момент, адекватну ситуацію і робити оцінки з того, наскільки ми здатні забезпечити перевагу в такій війні дронів, яка зараз ведеться на Курщині. Єдиним варіантом в цих умовах, які зараз відбуваються на фронті, там потрібно максимальне посилення, в першу чергу, наших частин дронів. Там потрібно адекватне, ефективне командування підрозділами дронів, БПЛА, РЕБ, РЕР. Там потрібно абсолютно нові зусилля, тому що, щоб захистити магістралі, там потрібні інженерні підрозділи, які будуть захищати великі ділянки автомобільних шляхів від дронів, які будуть створювати укриття для техніки, захист для техніки, будуть створювати хибні цілі, макети цілі. Там потрібне застосування дистанційно керованих наземних платформ для перевезення вантажів. У нас такі платформи вже є, наші фахівці розробляють. Тобто там потрібні системні рішення, організаційні і управлінські, щоб збільшити втрати ворога і не дозволити російським операторам БПЛА настільки щільно контролювати наші шляхи сполученнях. Якщо це не буде зроблено, то ситуація, звичайно, для нас там буде достатньо скоро просто критичною. Ми не зможемо забезпечити постачання, тому що весь плацдарм підв'язаний на два шляхи. Це, звичайно, несерйозний підхід. І також ворог намагається постійно звузити ще більше цей плацдарм, щоб ще зручніше завдавати ураження. Будемо дивитися на розвиток ситуації. Якщо там не буде змін в першу чергу в організації управління, в посиленні роботи БПЛА, РЕБ, РЕР захистити цей район буде вкрай небезпечно і вкрай дорого. І це може перетворитися на чергові Кринки, які перетворилися просто в достатньо невигідну в плані логістики, в першу чергу, операцію. І основні втрати були саме на логістичних шляхах.

Хотілося б цього уникнути, але ситуацію вирішити можливо, і наші воїни докладають там великих зусиль для того, щоб так само заблокувати, не дати можливість працювати військам противника, і завдають втрати їм на підступах ще дронами.

Що відомо про удар ворога по полігону в Дніпропетровській області?

Удар був завданий по навчальному центру оперативного командування "Схід". Там дислокується 168-й батальйон резерву. Я спілкувався з військовослужбовцями, які там були під час удару російськими балістичними ракетами. Цей батальйон, більша частина, майже всі люди там – це люди, які самовільно залишили частину і намагаються перевестися в іншу частину або чекають, щоб хтось їх звідти забрав. Чисельність там достатньо велика людей. Вони розосереджені на значній площі, але тим не менше все одно це велика кількість людей. Ми бачимо відео, яке оприлюднив ворог - ракетного удару по цьому полігону в місті Черкаське Дніпропетровської області. Ми бачимо, що там велике скупчення машин, велике скупчення простих брезентових палаток, які стоять одна біля однієї. Біля цих палаток десятки людей гуртуються на якісь шикування, кудись ходять. Великий кругообіг людей. Велика кількість людей ходить. Все це видно з дронів. Ніякого захисту. Всі ці палатки не заглиблені. Ніхто нічого не копає. Особовий склад розміщений прямо на землі. І це тривалий час. За моїми даними, серед тих, хто там був, є люди в цьому батальйоні резерву, які до двох місяців там перебувають. Ворог нарешті помітив, отримав очевидну агентурну інформацію, вислав дрон для того, щоб подивитись. Системи протиповітряної оборони у нас на четвертому році війни повномасштабної. Вони, на жаль, не контролюють те, що відбувається. У нас ворожий дрон залетів у Центральну Україну. Це не перший раз. Всі знають, що вони це роблять. Тим не менше, зробив це непоміченим. І у нас немає розгорнутих розрахунків ППО, які б ФПВ-дронами могли збивати ці крила, які ведуть таку глибинну розвідку на такій великій відстані від лінії фронту. На жаль, нема. Крім того, черговий раз в Дніпропетровській області – це вже не перший удар. Знову, немає навіть попередження. Командування цієї частини не попереджено про те, що над ними дрон ворожий. І якщо він так далеко залетів, то це абсолютно не випадково. Це коригувальник ракетного удару. У нього не може бути іншої мети. Виявляється, що у нас немає засобів радіоелектронної розвідки, немає радіолокаційних станцій, немає системи попередження. І люди, як ні в чому не бувало, живуть. І втрати, на жаль, значні. За офіційними повідомленнями зараз, які я отримав на ранок, було 32 загиблих українських військовослужбовці. За неофіційними, які мені донесли, трохи більше загинуло. Кількість жертв до 39 людей. Загалом поранених і загиблих близько 130.

Значні, важкі, великі втрати серед людей, які прийшли в цей батальйон резерва, щоб знайти свою військову частину. Ось що трагічно, що у нас багато розмов, політики, там Верховний Головнокомандувач кожен день, вони розповідають, треба берегти людей, треба берегти людей. І нічого не роблять для того, щоб берегти людей. Це що? Перший удар? Мені важко вже порахувати, удари по учбовому центру в Десні. Удари 18 березня 22-го року, удар по казармі 35-ї бригади морської піхоти в Миколаєві. Удари по учбовому центру в Полтаві. Чотири дні тому був удар по полігону військової частини Нацгвардії, військової частини 3029. Також дрон, коригування, ракета. Там втрати також є, вони, на щастя, значно менші, але вони є і вони важкі. Також важкі. І тут знову удар. Чому? В чому причина? Повна безвідповідальність на всіх рівнях. Розповідають, що немає людей в армії, не вистачає, не йдуть люди. Треба мільйон платити. Який треба мати рівень безвідповідальності, відсутність інтелекту? Влаштували це шоу, що будуть платити мільйон молоді? Тут у них сидять сотні людей в голому полі, без всяких укриттів. Ніхто не думає, що їм треба бліндажі, що їх треба розосереджувати, що їм не треба збиратись такими купами. На четвертому році війни. Ніхто не думає про це. Всім плювати керівникам. А потім знову будуть розповідати, ми за збереження життів людей, людей не вистачає, давайте мільйон платити молоді, хай молодь іде. Так ви ж не бережете навіть тих людей, хто вже прийшов і чекав на відправку в військових частинах. 130 загиблих і поранених – це величезна кількість людей. Півтори роти фактично. І кажуть, що нема людей. Ну якщо так бездарно витрачати людей, то ніяких людей не вистачить. Ніколи. Нікому. Оце називається воювати м'ясом. На жаль, у нас, українські керівники, багато хто через свою безвідповідальність, небажання робити After Action Review , висновки, аналізи, вони подовжують класти людей просто через власну тупість і бездарність. Скільки разів вже говорили про ці удари? Ми втратили в цих учбових центрах сотні людей, які навіть не побачили ворога. Які йшли в армію битися з ворогом і отак от їх ставлять і вони живуть в цих палатках. ППО не працює, не повідомляє ніякої інформації. Ну як таке може бути? А знаєте чому це? Тому що безвідповідальність зверху. Втрати замовчують, висновків не роблять. Я вам хочу сказати, чи був покараний хоч один керівник, хоча б у випадку одному от таких масових жертв людей? Ні, жоден не був покараний. Чому? Тому що це завжди системні рішення. Системні рішення - нема, протиповітряна оборона не працює, попереджень нема, дрони не збивають, людей треба готувати. Що зараз змінилось? І от тільки зараз в 168 батальйоні резерва припинили ці шикування. Там зараз вже після того, як стільки людей загинуло, припинили збирати натовпи на полігоні. Там припинили ходити строєм, ротами кудись по своїх господарчих справах. Зараз там розосередження зроблено для того, щоб більше такого не повторювалось. Але скажіть, це що, машини зараз заборонили паркувати? А то ж там автостоянка була біля палаток для зручності. Це що, треба якісь особливі військові знання, військову академію закінчати треба? Це от для цього люди в армії служать, що вони не розуміють, що це треба робити?

Після всіх минулих випадків? Ну хоча б окей, ніхто не покараний за минулі випадки. Ну де наказ, який забороняє такі дії повторювати? Який визначає порядок розгортання польових таборів, захисту, збереження особового складу? Де конкретні інструкції, конкретні вказівки? Де протиповітряна оборона цих учбових центрів, яких там величезна кількість, там же в Дніпропетровській області не тільки учбові центри, там багато об'єктів. І над всім цим безкарно літають досі російські дрони на велику відстань. Їх ніхто не перехоплює, не дає ніякої інформації. Ну повна безвідповідальність, безпорадність. А потім знову вечірній відосик, і Верховний Головнокомандувач буде говорити, що нема людей, не вистачає. Не вистачає. Ми їх так бережемо життя, оці будуть знову лицемірні слова, за якими нічого не стоїть. Просто пустий звук.

Піхотинець Хижак, з яким у мене інтерв'ю було на цьому каналі, ви можете побачити, який героїчно вів бій у складі 92-ї бригади, був після поранення, тривалий час лікувався, і його зараз перерозподіляють. Написав: "Я був на цьому полігоні буквально 2 тижні тому, чекав на переведення, укриттів там немає, намети не закопані. Усьому провина лінь і довбо....зм командирів. Сподіваюсь, це стане гарним уроком для всіх. Співчуваю сім'ям загиблих".

Я розумію, що ніяким уроком це не стане. Для кого стане уроком? Я можу тільки звернутись до тих, хто мене дивиться, і сказати, якщо якийсь командир вас збирає в одному приміщенні, і там живе кількасот людей, якщо вас селять в палатках один поруч з одним, купа машин поруч, купа людей, з високою імовірністю ви можете загинути. Тому що таке можуть робити тільки ті підрозділи, де командирам плювати на ваше життя, байдуже, і виконувати накази таких дурних командирів не можна. Збиратись, сидіти, чекати не можна. В результаті такої роботи наслідки дуже важкі. Я вам хочу сказати, що значна кількість людей, які там були, вони в цьому батальйоні резерва, вони після цього, що відбулося, і навіть до того, коли стикалися з таким ставленням, організацію служби на полігоні, повертались до себе додому. Люди переводяться через механізм СЗЧ, а тут вони просто залишали службу. І зараз знову значна кількість людей з цього батальйону резерва залишили службу і знову поїхали по хатах, по домах. Тому що таке ставлення до себе, вони вважають просто, що їх не поважають. Життя солдата нічого не варто в нашій армії, тому що ніяких висновків з попередніх історій ніхто не робить. Ми бачимо на відео противника шикування натовпу людей, великі групи, які добре видно з дрона. Я не знаю, що треба казати. Треба давати жорсткі оцінки. Вони інакше не реагують. Я взагалі помітив, що Зеленський і генерали реагують тільки, коли є значний розголос в ЗМІ. Вони по уму нічого не роблять. Бо мовчали всі, коли там були удари по Миколаєву казармі, по Десні в 2022 році. Так вони ж ніяких висновків не зробили. Ніяких наказів, нічого. Ну от подивимось, чи існує в нас міністр оборони Умєров, чи існує в нас головнокомандувач ЗСУ Сирський взагалі. Чи вони колись висловляться про це? Чи будуть ухвалені заходи реальні, які унеможливлять такі скупчення, які визначать порядок, яким чином треба зберігати людей, унеможливити такі масові втрати. Ну колись це буде зроблено. Я ще буду писати про цей просто кричущий випадок. Таких втрат бойові бригади не мають за тиждень. Ну взагалі те, що тут просто люди жили на полігоні. Багато бригад, я вам хочу сказати, таких втрат, я знаю значну кількість бригад, в яких таких втрат немає. Є бригади, в яких і за місяць таких втрат немає. І за два навіть.

Важлива заява Стармера: "Використовувати маємо економічні санкції і тиск на Росію, щоб посилити Україну. По-друге, ми погодилися, що будь-який тривалий мир передбачає суверенність та безпеку України. І Україна має бути стороною цієї угоди. Третє, у разі мирної угоди ми посилимо власні оборонні спроможності України, щоб попередити будь-які майбутні зазіхання на українські кордони. По-третє, ми відрядимо контингент в Україну, щоб захистити виконання цієї угоди. Ми не можемо очікувати , нехтуючи можливістю допомогти. Ми посилимо нашу допомогу негайно. Включно з літаками у повітрі та чоботами на суходолі. Але щоб допомогти миру і досягнути успіху, ці зусилля повинні бути підтримані з боку Штатів. Ми вже співпрацюємо зі Штатами щодо цього після моєї зустрічі з президентом Трампом минулого тижня. І хочу бути чітким. Зараз нам потрібно співпрацювати. І наприкінці ми погодилися, що ми зустрінемося ще дуже скоро з американським президентом, щоб співпрацювати до моменту, поки в нас не буде спільного плану".

Заяви Стармера достатньо позитивні для нас. Головне, що Стармер докладає усіх зусиль. Британія, хочу нагадати, дуже важливий союзник Сполучених Штатів для того, щоб повернути Україну, повернути президента Зеленського за стіл перемовин з Трампом. Безумовно, для нас це дуже і дуже принципово важлива історія. Але якщо європейці дійсно настільки рішучі і налаштовані на словах, то вони підтримують свою рішучість грошима. Грошима на підтримку української армії, які зараз нам гостро потрібні. У нас, треба сказати чесно, провал в фінансуванні програм виробництва боєприпасів, озброєння і, в першу чергу, провал в фінансуванні підрозділів дронів, виробництва дронів. Ситуація дуже критична і я просто шокований, коли я бачу, як влада витрачає на якісь нецільові витрати мільярди гривень з бюджету платників податків, коли не профінансовані ключові програми в бюджеті, програми оборони і безпеки, через які ворог продовжує вбивати громадян України, бомбардує наші міста, тому що у нас не вистачає озброєння для свого захисту. Ситуація критична, і Європа може дуже довго давати нам зброю, вкладати якісь тривалі угоди, кредити, все це на майбутнє. Нам треба гроші зараз, щоб стати сильнішими у 2025 році, бо ризики для нас – це ризики на оцю коротку відстань, коротку дистанцію.

До якого часу вистачить допомоги, затвердженої Байденом?

Ну, на деякий час вистачить. Я вам хочу сказати, що допомога Байдена, вона ж не є сама по собі від США. Таку співмірну допомогу ми отримуємо від Євросоюзу. Тому зараз, коли ми втрачаємо на якийсь період підтримку США, не втратили, але з заяв Білого дому це слідує, що це може через деякий час статись на якийсь період. Очевидно, що для нас ключовим є підтримка Європи. Нам треба думати не про те, що ми там протримаємося, не протримаємося. Нам треба напрягати всі зусилля, зосереджувати, щоб отримати допомогу від Європи і щоб якісно використовувати ті ресурси, які у нас є. У нас значні ресурси, дуже значні. І у нас ресурси достатні для того, щоб вести ефективну війну з Росією, навіть збільшити втрати російських окупантів.

За вчорашній Новочеркаськ, за вчорашнє Запоріжжя заведуть кримінальні справи?

У нас в країні так все побудовано, що з кримінальними справами нема жодних питань. Вони у нас відкриваються кожен день сотнями. У нас на кожну відповідь влада скаже, що кримінальна справа є. Та куди ти не подивишся, там вже є кримінальна справа. Проблема у нас не з кримінальними справами. У нас проблема з безвідповідальністю за життя людей. А кримінальна справа – це нічого. Вона до чого призводить? До чого призвели кримінальні справи по удару три роки тому, 18 березня 2022 року, удар по казармі в Миколаєві. 35-та бригада морської піхоти. Під удар потрапили молоді солдати, срочники 137-го батальйону морської піхоти. Та ні до чого. Ні до чого не призвело. Справи є, а результатів нема. Тому давайте міряти відповідальність держави не кількістю папірців, не кількістю пресрелізів і вечірніх відосиків, а результатами роботи. Результати роботи по реальному збереженню життів українських солдатів, по організації роботи на полігонах в тилу, на місцях зосередження, в пунктах постійної дислокації – нуль! Повний провал керівництва держави. Повна бездіяльність ставки Верховного головнокомандувача, бездіяльність-безпорадність Зеленського, бездіяльність-безпорадність Сирського, бездіяльність-безпорадність цього пустого місця міністра оборони, який просто від усього, він просто не дивиться, не бере відповідальність за життя людей взагалі. Його не існує. Хто у нас керує війною? Ніхто. По факту Єрмак, а формально купа людей, які за якісь окремі деталі відповідають і пишуть якісь пресрелізи і відосики. Все. Немає людини, яка відповідає реально на питання за життя людей, за збереження людей, за зниклих безвісті, за полонених, за ефективне застосування людей на фронті, тих, хто веде бойові дії, за забезпечення. Немає людини. Є люди у нас, наше керівництво країни, воно віртуальне, целофанове. Воно веде віртуальне життя. І таке враження, що воно тільки зовнішньою політикою займається. Бо воно не займається реальними питаннями зміцнення України. І для нас основний висновок, якщо Володимир Зеленський справді цінує ту підтримку, яку надали українці зараз йому після цього конфлікту в овальному кабінеті, незручного і прикрого для нас, невигідного для нас, якщо він цінує той внесок, що сотнями тисяч життів оплачено його статус, те, що йому аплодують і приймають його в Європі, а не те, що в нього якісь є особливі власні заслуги чи особливі якості. Якщо він це цінує і поважає, то він має хоча б, якщо він сам не здатен керувати війною, ну хоча б комусь доручити це компетентній відповідальній людині. Зараз у нього в оточенні таких людей нема. Жодної, яка б мала всю відповідальність за війну. Сам він цю відповідальність на себе не бере, хоча по Конституції і зобов'язаний.

Як ви думаєте, чи будуть вибори в Україні?

Я вже багато разів відповідав на це питання, зараз вирішується питання, чи буде Україна. Тому питання виборів насправді знаходиться в шкалі пріоритетів на 5800 позиції. Це абсолютно нереально взагалі. І про це говорять люди, які просто хочуть до себе залучати суспільний інтерес. Жодних практичних передумов для цього не існує. Війна може з такою політикою в нас, внутрішньою і зовнішньою, вестись ще багато років. Якщо так бездарно витрачати людей, так керувати бездарно людьми, війна може йти дуже довго.

Заборонена допомога США дуже вдарить по обороноздатності України?

Звичайно, дуже вдарить, що тут казати, це очевидні речі. Дуже вдарить, але якщо у нас буде підтримка Європи і ми будемо правильно організовувати себе, якщо будуть висновки, нарешті почне ставка Верховного Головнокомандувача слухати хоча б те, що говорять в Україні, хоча б командири військових частин, то тоді ми зможемо стати значно потужнішими, зміцнити свої позиції і на фронті, і зупинити Путіна, і покращити будь-які перемовини подальше.

Чи відомий вам стан справ в полку К-2?

Полк успішно формується і, за моїми даними, там вже понад 900 військовослужбовців зараховано до штату. Так що темпи формування блискавичні і продовжується формування. Кирило Верес налаштований, як завжди, по-бойовому і намагається якомога швидше отримати вже перші бойові завдання і з першими підрозділами полку вийти на фронт для того, щоб почати завдавати максимального ураження окупантам.

Чи піде Україна на поступки територією Росії?

Хороше питання. Так от я вам хочу сказати, піти на поступки територією Росії Україна може тільки, якщо буде військова поразка і нездатність продовжувати спротив. Якщо ми будемо нездатні зупинити фронт і знищувати росіян більше, ніж Путін пінками заганяє бомжів і маргіналів в армію. Чи можемо ми зупинити фронт? Чи можемо ми розгромити російську армію, розбити її в тому стані, в якому вона є зараз? Відповідь усіх командирів, з якими я спілкуюся на фронті, компетентних командирів частин, однозначно – так. Україна має всі можливості, всі ресурси, необхідну кількість людей для того, щоб побудувати надійну оборону, зупинити російський наступ і розгромити російську армію. Для цього потрібні якісні, компетентні, організаційні, управлінські рішення керівництва України. Це єдине, що незрозуміло в цій історії. Бо це люди хаотичні і безвідповідальні. Ми сподіваємося, що громадська думка примусить керівників України дослухатися до розумних, адекватних речей. Вони ж роблять дещо. З цього-то три роки вимагали створення з'єднань і об'єднань на фронті. Минуло три роки повномасштабної війни і обіцяють до кінця березня створити корпуси. І навіть призначити командирів вже наказами. Командири призначені, але накази досі не оформлені. І от коли ж це буде? А ніхто в Києві не поспішає. А що там? Нема командира, нема корпусів, у нас тут свої питання. Це ми відкладемо, ну хай ще місяць посидять. Нема ніякої цікавості просто керівництва до війни. Ось і все. Будь-які питання лягають в довгий ящик, в шухляду і все. І там можуть чекати місяцями.

Чи варто Зеленському йти на поступки Трампу?

На поступки Трампу в чому? Я не бачу необхідності в чомусь іти на поступки.

Нам необхідно разом з Трампом спільно виробити шлях захисту інтересів України, а не на поступки йти. Поступка може бути в тому, що ми якісь можемо робити політичні заяви на його користь, і на користь тої моделі, яку він пропонує, наприклад, по економічному співробітництву. Створення спільного фонду по розробці корисних копалин в Україні, США і України, я вважаю корисним. Я про це неодноразово казав і писав. А розмінюватися територіями України, це, звичайно, для нас не корисно і не потрібно. Це не та поступка, яку навіть варто обговорювати. Можливості у нас є. Питання, чи потрібно нам це взагалі, чи є в цьому потреба хоча б якась. А можливості є, звичайно.

Ви казали, Залужний не піде на вибори, але навіщо він завів власний Ютуб?

Хороше, забавне питання. Перше, друзі, я не казав, що Залужний не піде на вибори. Я казав, що я особисто не бачу якихось у нього кроків, які були спрямовані на якесь політичне майбутнє, на даний момент. Може, потім і буде. Бачу, що просто психоз весь створюють прибічники Володимира Зеленського. Найняті ботоферми, які оплачує Офіс президента, які мочать всіх можливих конкурентів Зеленського на виборах. Будь-яку відому людину, будь-кого, хто щось критичне каже. Ну, такий телемарафон в інтернеті. Так от, я не бачу цього. Ну, а чому Залужний не може завести свій Ютуб-канал? Я щось не можу зрозуміти. Ютуб-канал – це особистий блог людини. Будь-хто може його завести. У Володимира Зеленського є, у 95-го квартала. У всіх є. Та чому би його не створити? Мільйони українців створили собі блоги в Ютубі. А чому, які обмеження у Залужного? Він посол України, йому треба представляти позицію України, і він може це робити, в тому числі, з допомогою соціальних мереж. У Залужного, ще до того, як він став послом і головнокомандувачем ЗСУ, був свій блог в Фейсбуці. Ну і що? Це ж не значить, що людина готується на вибори. Ну, а тут блог відкрився в Ютубі. Це теж не значить, що він іде на вибори. Давайте не піддаватись психозу. В Офісі Президента люди працюють за гроші. Вони десь гребуть з контрабанди, з якихось схем великі суми кешу, отримують на них величезну кількість своїх ботів, розповсюджують. Ну і намагаються дискредитувати всіх, хто не співає осанну Володимиру Зеленському. Тому давайте не звертати увагу на всю дискредитацію, всю цю шелуху, яка розповсюджується в інтернеті.

Дякую за підтримку усім 2800 спонсорам каналу "Бутусов плюс". Дякую за ефір і слава Україні!