Як залучати міжнародну допомогу для відновлення медгалузі України?

Повномасштабна збройна агресія російської федерації стала причиною масового руйнування медичної інфраструктури України. Згідно з офіційними даними МОЗ, за 11 місяців війни було пошкоджено 1206 медзакладів, з яких 171 об’єкт зазнав неймовірних руйнувань.

Іншими словами, майже півтори сотні лікарень прийдеться будувати "з нуля". При цьому варто розуміти, що війна не закінчилась. Щоденно українські міста зазнають обстрілів з боку росіян. Найбільші ушкодження помічено у Миколаївській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях.

Безумовним є факт того, що агресор веде цілеспрямовану спробу поставити Україну перед гуманітарною кризою, адже воюють не просто з військовослужбовцями і відповідними об’єктами, шкоди зазнають енергетична та медична інфраструктури.

Зокрема, росіяни, тікаючи з правобережної Херсонщини, не тільки обстрілювала артилерією медзаклади, вони пішли ще далі. Ідентифіковано ситуацію, що вони вивезли все медичне обладнання та автотранспорт з території закладів медичного обслуговування населення.

За словами голови Херсонської облради Олександра Самойленка, в регіоні немає жодної вцілілої медичної установи. І цей південний регіон – не поодинокий випадок, як зазначали вище.

Руйнування медичної інфраструктури України

Тому логічно зазначити, що для повного відновлення медичної системи Україна потребує залучення додаткових джерел фінансування, адже власний бюджет неспроможний покрити і десятої частини від необхідного.

Для розуміння, лише відбудова медичної інфраструктури до довоєного стану оцінюється в 1 млрд долларів, а повноцінне відновлення медичної системи може коштувати від 14,6 до 20 млрд євро, як підрахували в МОЗ.

При цьому, загальний довоєнний бюджет нашої країни становив більше 45 млрд доларів США. У результаті, без допомоги західних партнерів, як грошима, так і технологіями, українській стороні ніяк не обійтися.

Як наслідок, спробуємо розібратися у міжнародному досвіді реконструкції медичної галузі, способах залучення коштів донорів, існуючих джерелах надходження допомоги від західних партнерів, подальших механізмах розподілу коштів та інших актуальних проблемах, з якими можемо зіштовхнутися під час відновлення української медицини.

Досвід реконструкції медгалузі в Косово та Боснії-Герцеговині

Попередньо проаналізувавши іноземні приклади реконструкції медичної інфраструктури, команда StateWatch прийшла до висновку, що найбільше Україні, як рольові моделі, підходять кейси відновлення лікарень у Косово, а також Боснії та Герцеговині. Але звісно, ми маємо взяти кращі сторони балканської повоєнної реконструкції. Тому, оцінюючи масштаби руйнувань та об’єми необхідного залучення фінансової допомоги, варто оцінити перспективи з ракурсу ретроспективи.

В одному з попередніх матеріалів StateWatch про міжнародну медичну допомогу у період війни вже розкривалася тема досвіду вищезгаданих країн.

Нагадаємо, що централізована система управління колишньої Югославії продемонструвала всі свої ключові недоліки в перші місяці конфлікту на початку 90-х. Так, етнічні чистки, що супроводжували балканські війни, не оминули й медичну систему відповідних країн. Власне, в Боснії та Герцеговині одним із перших кроків була заміна керівників за етнічною ознакою, медична система не могла забезпечити достатньою кількістю витратних матеріалів, особливо у місяці облоги Сараєво.

Що цікаво, медична система Косово проявила себе не краще. У результаті військової інтервенції було знищено дуже багато закладів охорони здоров’я, особливо в районах Пека, Декана та Джаковіца.

Для розуміння, вісім з дев'яти основних закладів охорони здоров'я в муніципалітеті Декана були значно пошкоджені або повністю зруйновані. Крім того, втрата кадрів, відсутність медичного обладнання та витратних матеріалів, переміщення значної частини населення ускладнювали процеси реконструкції та реабілітації системи.

Значним імпульсом у відбудову та реконструкцію медичної системи згаданих балканських країн стало залучення міжнародної допомоги.

Безпосереднє залучення сил ВООЗ, ООН та ЄС допомогли стабілізувати ситуацію. Загальний результат відбудови в цих двох країнах різний. Так, роздробленість Боснії та Герцеговини не дозволили створити єдиної медичної системи, тому в результаті 60% коштів витрачалися на управління, а не на відновлення та реконструкцію.

Щодо Косово, то донори наповнювали зазначену країну мільярдами євро допомоги, а величезний приплив ресурсів у період одразу після конфлікту забезпечив суттєву гуманітарну допомогу та значно сприяв процесу реконструкції. Політика "Блакитної та жовтої книг" стала ефективним рушієм у реформуванні системи охорони здоров’я за підтримки ВООЗ та Світового банку.

Саме створення координованої системи відбудови та реформування важливий досвід, що має використати Україна під час і після війни. Тим більше, ВООЗ ще 25 травня надіслала нам рекомендації стосовно відновлення української системи охорони здоров’я у післявоєнний час.

У своїй оцінці ВООЗ зауважує на перспективах післявоєнної відбудови системи охорони здоров’я. До відома беруться показники кількості необхідних коштів і тривалість зазначеного відновлення.

Перш за все, представники згаданої міжнародної організації розуміють, що мають підтримувати довгострокову відбудову системи охорони здоров’я України.

Як зазначають у ВООЗ, побудова кращої, більш продуманої системи потребує не лише поліпшення процесів і політик, а й збільшення інвестицій у охорону здоров’я, що конвертуються у добробут громадян, а також закладають основу для подальшого зростання економіки в країні.

Подальша співпраця з ВООЗ дозволяє розширити перспективи у відновленні медичної системи України. Так, 26 січня 2023 року відбулась зустріч між очільником "медичного" комітету Ради нардепом-слугою Михайлом Радуцьким з головою бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхтом.

Наскільки стало відомо, цьогоріч продовжиться обговорення відновлення сфери охорони здоров’я між ВООЗ та українською владою.

Нардеп Михайло Радуцький заявив, що ключове питання – координація місцевої та центральної влади, міжнародних партнерів, щоб витрачали кошти на реконструкцію лише тих закладів, які потрібні українцям.

Також в рамках цією зустрічі стало відомо, що українська сторона запропонувала побудувати в Україні завод з виробництва модульних лікарень. Потенційними партнерами можуть виступити два фонди: американський і європейський.

Українська влада, в свою чергу, гарантує їм державні замовлення. Подібна практики – зведення модульних лікарень – значно пришвидшить відновлення галузі, адже будівництво одного подібного медзакладу займає лише рік. Такі лікарні є, наприклад, в Німеччині.

Які існують джерела надходжень для міжнародної допомоги?

Станом на початок 2023 року, майже через рік після дати повномасштабного вторгнення, ми маємо наступні джерела надходжень – запущена президентом Володимиром Зеленським фандрайзингова платформа United24, міжнародна організація UNISEF, американський державний фонд USAID, Світовий банк та кошти безпосередньо від урядів західних країн.

Міжнародна підтримка України

Головною запорукою успішної відбудови та реформування є стале фінансове забезпечення, вибудувана стратегія дій та координований контроль та розподіл.

Отож, з початку існування United24, амбасадорами платформи залучено понад 1 млрд грн для потреб охорони здоров'я. У результаті здійснене за зібрані кошти, відповідно до рішення Комісії з питань розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я, утвореною МОЗ, ДП "Медичні закупівлі України" закупило понад 9 тисяч одиниць медичного обладнання і транспорту.

Серед них: 133 реанімобілі, обладнані усім необхідним для транспортування важкопоранених, 13 одиниць евакуаційного броньованого транспорту, 35 транспортних апаратів штучної вентиляції легень, 28 дитячих апаратів штучної вентиляції легень, 81 операційний стіл, 7954 апарати зовнішньої фіксації, 172 апарати вакуумної терапії ран, 22 рентгенівські установки з С-аркою, 83 наркозно-дихальних апарати, 4 операційних мікроскопи для нейрохірургії, а також, 516 генераторів.

Крім цього, досі тривають поставки генераторів різної потужності за рахунок інших джерел, зокрема нам надали 640 генераторів представники ОАЕ. Додатково медзаклади отримують станції супутникового інтернету Starlink. За час війни їх передано більше однієї тисяч станцій.

Тепер про допомогу від USAID в рамках програми "Підтримка реформи охорони здоров’я", що поставила собі за мету підтримати прозорої, підзвітної та ефективної системи охорони здоров’я, яка здатна задовольняти потреби населення України. Що цікаво, ліквідація корупції у зазначеній сфері є важливим компонентом при реалізації кожного завдання, яке має бути виконане в рамках цього Проекту.

Що вже було реалізовано в рамках поставлених завдань американською стороною?

Перш за все, у співпраці з польським урядом скоординовано партнерство медичних університетів України і Польщі, встановлено модульні амбулаторії сімейної медицини та модульні тимчасові пункти базування служби екстреної медичної допомоги у Харківській і Херсонській областях. З кінця лютого 2022 року на потреби системи охорони здоров’я перераховано понад 4 млрд гривень.

Додамо, що за період воєнного стану нам загалом надійшло понад 10 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги на суму 12,8 млрд гривень. Більше 30 країн світу доклалися до створення такого медичного сапорту українців.

Механізм розподілу коштів донорів

Порядок використання коштів, що надійшли на рахунки вищезгаданої фандрейзингової платформи United24 затверджено урядовою постановою від 26 квітня 2022 року №491.

Фінанси, що надійшли на рахунок, спрямовуватимуться на різні напрямки. Зокрема, закупівлю медичного забезпечення: лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), витратних матеріалів, медичних виробів (зокрема дороговартісного медичного обладнання) та допоміжних засобів до них, медичних меблів, спеціалізованих санітарних транспортних засобів, мобільних госпіталів, інших необхідних товарів для задоволення потреб охорони здоров’я.

Також витрачатимуть кошти на відновлення роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що постраждали внаслідок бойових дій. Окремо передбачається, що гроші з United24 будуть використовуватися на оплати банківських послуг (закупівлю коштів в іноземній валюті, а також закупівлі послуг, пов’язаних з постачанням медичного забезпечення, інших товарів).

Першочерговим пріоритетом стало медичне забезпечення для регіонів, де ведуться бойові дії, та закладів охорони здоров’я, що залучені до надання медичної допомоги постраждалим та пораненим внаслідок бойових дій, а також відновлення роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що постраждали внаслідок бойових дій.

Розподіл коштів здійснюється Комісією з питань розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я, утвореною МОЗ. Пропозиції, що подаються одержувачами коштів за формою, повинні містити інформацію, зокрема, про реквізити відповідного рахунка одержувача коштів, напрями і суми використання коштів.

Перспективи українського відновлення медичної галузі

Вітчизняна система охорони здоров’я має всі шанси не тільки на потенційне відновлення, але й повноцінну модернізацію. Вже зрозуміло, що українські керівники відповідної сфери налаштовані побудувати нові принципи і підходи до захисту фундаментального права на життя і здоров’я в держави.

Окрім всіх вище перелічених джерел, МОЗ спільно з Project HOPE розглядають співпрацю одразу в кількох інфраструктурних проєктах.

Ця організація вже має ряд успішно реалізованих проєктів з реновації українських лікарень. Зусиллями організації було відновлено 2 корпуси Ірпінської центральної міської лікарні, які росія пошкодила під час окупації столичного регіону. Також організація наразі працює над відновленням ряду медзакладів і комунальних аптек на Чернігівщині та Київщині, а найближчим часом планується початок роботи з реновації лікарень на Харківщині.

В свою чергу, маємо ще один проект фінансування. Мова йде про "EU4Health", що створена для щорічного фінансування низки пріоритетних напрямів в охороні здоров’я ЄС та країн-партнерів.

Програма передбачає фінансування у 5,3 млрд євро до 2027 року. Тепер, після успішної ратифікації, українські організації зможуть взяти участь в проєктах програми "EU4Health". МОЗ вже подало заявки на участь у прямих грантах та грантах спільної дії спеціально для державних установ ЄС.

До слова, країни-учасниці на конкурсній основі мають доступ до грантів та закупівель, бюджет яких затверджений у 2022 рік на рівні 835 млн євро. Україну вперше було долучено до цих можливостей і на особливих пільгових умовах.

В Україні уже розпочали активну відбудову зруйнованої інфраструктури. За 11 місяців війни вдалось повністю відновити 143 медичні об’єкти, а 250 - частково.

Наостанок, 26 січня було започатковано координаційну платформу донорів України, так званий "фінансовий "Рамштайн". Вперше цей термін застосував президент Володимир Зеленський, під час звернення до учасників конференції донорів наприкінці жовтня 2022 у Берліні. Тоді ж, створення координаційної платформи підтвердила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Про фінансовий "Рамштайн"

До участі у платформі долучились представники G7, Єврокомісії та міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк, ЄБРР та Європейський інвестбанк). Головна мета - скоординувати економічну допомогу Україні.

Передбачено чотири пріоритетні сфери для відновлення, а саме енергетика, розмінування, будівництво житла, критична інфраструктура (газо-, тепло-, водопостачання, медичні об’єкти, заклади освіти, дороги, мости)

Перша предметна зустріч передбачається на початку березня, орієнтовно в Вашингтоні під час зборів МВФ та Світового банку. Головною темою буде обговорення джерела фінансування у 27 млрд доларів протягом 2023 року (на додаток до анансованих 18 млрд євро та 9,9 млрд доларів від ЄС та США).

У майбутньому планується створити секретаріат з офісами в Києві та Брюсселі. Головне завдання секретаріату - координація кроків до ухвалення рішень. Співголовують у платформі міністр фінансів України Сергій Марченко, гендиректор Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Купман й заступник радника з питань національної безпеки США Майк Пайл.

Ключове завдання українських делегатів - консолідована позиція України щодо потреб, що потребують фінансування:

• бюджетна підтримка (покриття 10 млрд доларів з 38 млрд річного дефіциту);
• швидка відбудова (Fast Recovery) пріоритетних сфер відновлення на 17 млрд доларів, з яких 5,7 для нагальних потреб;
• підтримка приватного сектора.

До платформи можуть долучитися усі ключові країни-партнери України та великі приватні компанії. Частота проведення зустрічей - приблизно раз на місяць.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю аналітичного центру StateWatch і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.