Державна податкова служба як приклад ефективності. Чи не залишиться він у минулому?

Податкову службу й загалом податківців у наших ЗМІ й не лише там заведено критикувати. У податковій, не без допомоги різного роду лідерів суспільних думок, експертів та візіонерів, вбачають усі проблеми нашої економіки, суспільства, "кубло корупції та здирництва". Тому на численних зустрічах, нарадах "стурбованих"реформаторів і представників бізнесу лунають постійні заклики податкову службу реформувати, встановити якісь ОКR з KPI її працівникам, проводити конкурси, набирати за оголошеннями та вчиняти інші вишукані екзекуції. Чого лише вартий той законодавчий спам, який продукується тоннами за результатами таких заходів.

Цікаво, що здебільшого це роблять люди, які жодного дня в податковій не працювали, ніколи не підуть туди працювати за ту заробітну плату, яку платять податківцям, і взагалі мало що тямлять у податках.

Тим часом, виявляється, що не все так погано в царині адміністрування податків, а точніше – все зовсім не так, як звикли казати на публіку, маніпулюючи фактами та суспільною думкою.

Мало хто звернув увагу на той факт, що в грудні 2024 року був затверджений План цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року. Цим документом передбачається подальший розвиток цифрових технологій адміністрування податків і зборів, які й без того знаходяться на досить високому рівні.

Електронний кабінет платника податків уже сьогодні має функціонал, який нічим не поступається аналогічним продуктам країн Європейського Союзу, а можливо, є навіть кращим.

Вдумайтеся, щодня засобами електронного кабінету, який функціонує в режимі 24/7/365, платники податків подають та отримують від Держподаткової понад 130 млн електронних документів.

У червні 2024 року Глобальний форум із прозорості та обміну інформацією схвалив звіт стосовно зрілості системи управління інформаційною безпекою в Держподатковій із точки зору відповідності вимогам щодо конфіденційності та захисту даних для цілей міжнародного автоматичного обміну інформацією.

Перший такий обмін уже відбувся у вересні того року, а державний бюджет отримав додаткові надходження від сплати податків. Багато хто знає про кейс OnlyFans, але там є значно більший фіскальний потенціал.

Міжнародні експерти високо оцінюють розроблену і впроваджену в роботу Держподатковою систему обробки великих масивів даних для проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення (BigDataTP). Кажуть, що вона не має аналогів у світі. Сьогодні у всіх на слуху впровадження процедур електронного аудиту на основі стандартного SAF-T UA файлу, що має запрацювати з січня наступного року для великих платників податків.

Звичайно, найбільш амбітним є проєкт розбудови автоматизованої системи управління податковими ризиками, яка дозволяє найбільш ефективним чином використовувати обмежені ресурси податкової для контролю за діяльністю платників податків на основі ризик-орієнтованого підходу.

Це все щоденна й кропітка праця податківців, яка вже дає свій результат, – і в подальшому фіскальний ефект для усіх бюджетів буде відчутним.

Для прикладу можна навести роботу щодо модернізації головної інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок" у частині адміністрування податку на майно, проведену податківцями у 2023-2024 роках.

Протягом цього періоду була здійснена верифікація даних державних реєстрів, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру тощо, з даними Реєстру фізичних осіб. За результатами такої звірки кількість фізичних осіб-платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зросла майже вдвічі – з 1,36 млн до 2,71 млн осіб станом на початок поточного року.

Без істотної зміни умов оподаткування, тобто ставок податку на нерухоме майно для фізичних осіб, а лише завдяки приросту платників та бази оподаткування, в 2024 році місцеві бюджети отримали додаткові податкові надходження в сумі близько 1,5 млрд грн. Разом із оновленням даних щодо юридичних осіб та актуалізацією нормативної грошової оцінки землі обсяг додаткових податкових надходжень до місцевих бюджетів від податку на майно за цей період перевищив 6 млрд грн.

Звісно, може здатися, що в масштабах країни вказана цифра є невеликою, але водночас вона є промовистим прикладом того, як проста управлінська дія та системна робота податківців разом із громадами вже дали свій відчутний результат.

За вісім місяців поточного року місцеві бюджети від сплати податку на майно залучили вже більше 38 млрд грн, і є всі шанси на те, що вже традиційне для останніх років перевиконання плану податкових надходжень від сплати податку на майно буде одним із найбільших серед усіх податків.

Отже, факти, на відміну від продукованого "експертним" середовищем дискурсу, говорять про інші тенденції. Державна податкова служба та її структурні підрозділи були і є ефективними у виконанні покладених на них функцій.

Перелік цифрових трансформацій, що відбулись у Державній податковій службі за останні роки, можна ще довго продовжувати, але, мабуть, потрібно ставити крапку, бо пересічному читачу технічні подробиці будуть зайвими й малозрозумілими.

У підсумку слід зазначити, що завдяки впровадженню сучасних технологій кількісній склад податкової за останні 10 років скоротився більш як у чотири рази, з 85 тис. до 20 тис. працівників. Протягом минулого року кількість Державних податкових інспекцій у регіонах скоротилася з 527 одиниць до 117.

І поряд із цим податківці роблять колосальну щоденну роботу, обслуговуючи майже 2 млн ФОПів, 250 тис. юридичних осіб, 13 млн найманих працівників.

Навіть не знаю, який ще цивільний орган виконавчої влади може зрівнятися з такими показниками.

З огляду на ці обставини відкритими залишаються лише декілька питань не до податківців, бо, як ми переконалися, вони сумлінно працюють по писаному закону, а до тих, хто формує податкову політику, в тому числі кадрову, в нашій державі.

Перше і найважливіше питання – навіщо було змінювати команду професіоналів, яка давала потрібний результат, такі потрібні податкові надходження до бюджету. Вочевидь, це волюнтаристське рішення, що було ухвалене у високих кабінетах без огляду на потреби країни, факти, навіть думку безпосередніх керівників і кураторів податкової.

Сучасні технології адміністрування податків дозволяють прикрити останні годівнички, однією з яких сьогодні залишається весь ринок підакцизної продукції. Його хитає в різні боки вже тривалий час.

Якщо належним чином запрацює електронна акцизна марка, система обробки даних реєстраторів розрахункових операцій (так звана СОД РРО), то нічого сховати взагалі не вийде. А тому комусь такі тенденції є невигідними. Цікаво спостерігати, як відбувається гра в "кішки-мишки" між контролерами і тіньовиками.

Автор цих рядків уже писав про батальйони "Монако" і "Відень", які намагаються втримати під своїм контролем останні джерела свого існування, але дивно, що в країні, де одинадцятий рік триває війна, вище військово-політичне керівництво країни закриває на це очі.

Таким чином, з одного боку, ми бачимо наочний приклад того, як системна щоденна праця над впровадженням сучасних технологій адміністрування податків і зборів дає свій результат, а з іншого – як недобра політична воля людей із високих кабінетів може знівелювати всі можливі досягнення сотень людей, які прагнуть кращого для своєї країни.

І, можливо, все було б як завжди, але ж – війна. Вона таких речей, "прийнятних" для мирного часу, не пробачає.

Чи вистачить нашим можновладцям рішучості це зробити – побачимо.

Гадаю, до розв'язки лишилось недовго.