Податок на укриття, доступ до рахунків і штрафи: 5 пасток для бізнесу
Невдала податкова перевірка може завершитися спробою отримати банківські виписки компанії. Чинне бронювання не завжди надає право працівникові виїхати у відпустку за кордон. А будівництво укриття, на яке підприємство вже витратило чималі кошти, може порушити й питання щодо податку на нерухомість.
Розберемо п’ять ситуацій, на які варто звернути увагу керівникам і власникам бізнесу: які межі має податковий контроль, чому документи можуть вирішити долю поїздки, як діяти після обстрілу та за що відповідають директор і головний бухгалтер. Частина відповідей – у нових судових рішеннях і роз’ясненнях ДПС, частина – у вже сформованій практиці.
1. Банківська таємниця: коли податкова може отримати дані про рух коштів
Податкова може отримувати від банків визначену законом інформацію про платників податків. Однак для отримання розширеної інформації про рух та обіг коштів на банківських рахунках органу контролю необхідне рішення суду. Водночас самого бажання перевірити діяльність підприємства недостатньо. Податкова повинна обґрунтувати, чому їй необхідне розкриття банківської таємниці.
Це питання нещодавно розглядав Верховний Суд у справі № 501/4276/25. Податкова намагалася провести позапланову виїзну перевірку компанії, представників якої не виявила за податковою адресою. Інспектор склав акт про неможливість проведення перевірки. Після цього ДПС звернулася до банку по інформацію про рух коштів компанії, а коли банк відмовився надати її без рішення суду, податкова звернулася до суду.
Суди не дозволили розкрити банківську таємницю. Виявилося, що одного виходу інспектора за податковою адресою недостатньо, щоб підтвердити, що підприємство дійсно відсутнє і провести перевірку неможливо. Крім того, ДПС не надала суду належних доказів направлення компанії повідомлення та копії наказу про проведення перевірки, а на момент звернення до суду ще не отримала відповіді на свій запит до поліції щодо місцезнаходження платника.
Верховний Суд наголосив: розкриття банківської таємниці можливе, якщо податкова доведе обставини, через які провести перевірку неможливо, або іншу об’єктивну потребу в отриманні такої інформації. Якщо ж закон передбачає інший механізм реагування на можливі податкові порушення, орган контролю повинен насамперед використати цей механізм.
Отже, сама неможливість провести перевірку ще не дає податковій автоматичного доступу до інформації про рух коштів на рахунках підприємства. Контролер має належно використати передбачені законом механізми податкового контролю та довести суду наявність підстав для розкриття банківської таємниці. Водночас бізнесу варто стежити за отриманням кореспонденції за податковою адресою та своєчасно реагувати на документи ДПС, щоб не створювати додаткових підстав для подальших контрольних заходів.
2. Виїзд заброньованих працівників: що має значення
Чинне бронювання саме по собі не гарантує безперешкодного виїзду за кордон під час воєнного стану. Значення мають також застосовні до працівника правила перетину кордону та належне оформлення документів, які він пред’являє під час прикордонного контролю.
Показовим є рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі №380/7342/26. Суд розглянув спір щодо відмови у перетині кордону працівнику критично важливого підприємства, який мав чинне бронювання, відображене в "Резерв+", і планував виїхати за кордон у відпустку. На підтвердження мети поїздки працівник надав наказ про відпустку без печатки підприємства, хоча на інших поданих документах печатка була. Прикордонники розцінили цей наказ як незасвідчену копію. Працівник натомість наполягав, що надав оригінал документа, на якому печатка не є обов’язковою.
Суд підтримав позицію прикордонної служби та відмовив у задоволенні позову працівника. Посилаючись на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів, суд зазначив, що оригінал кадрового наказу має зберігатися на підприємстві, а працівникові для використання поза його межами видають належно засвідчену копію або витяг. Відмітка про засвідчення копії повинна містити слова "Згідно з оригіналом", назву посади, особистий підпис, власне ім’я та прізвище особи, яка засвідчує копію, а також дату засвідчення. Напис скріплюють відповідною печаткою підприємства або його структурного підрозділу за її наявності. У цій справі наявність печатки на інших документах мала значення для оцінки належного засвідчення наданої копії наказу.
Тож підготовка до закордонної поїздки заброньованого працівника потребує уваги не лише до чинності бронювання, а й до належного оформлення копій або витягів із кадрових документів, які він пред’являтиме на кордоні. Водночас бронювання та належно засвідчена копія наказу про відпустку не є універсальною гарантією виїзду: у кожному випадку слід враховувати правила й обмеження, що поширюються на конкретного працівника.
3. Податкові обов’язки після обстрілів: за яких умов можна уникнути штрафів
Після обстрілу підприємство може місяцями відновлювати виробництво, шукати нові приміщення та обладнання. Водночас строки подання звітності й сплати податків залишаються чинними. Законодавство передбачає можливість звільнення від відповідальності за їх порушення, якщо через наслідки війни компанія об’єктивно не могла виконати свої податкові обов’язки. Однак самого факту пошкодження майна для цього недостатньо.
Наприклад, знищення складу з товаром не обов’язково перешкоджає поданню декларації, якщо бухгалтерія працює та має необхідні дані. Натомість втрата облікової бази, первинних документів або доступу до обладнання може бути підставою для підтвердження неможливості підготувати звітність. Важливо пояснити не лише те, що сталося, а й чому через це підприємство не могло виконати певний обов’язок у встановлений строк, зокрема за допомогою доступних альтернатив.
Для підтвердження таких обставин діє порядок, затверджений наказом Мінфіну №225. Підприємство має подати до ДПС заяву та підтвердні документи, дотримуючись установлених процедури і строків. У заяві потрібно зазначити, які саме обов’язки неможливо виконати, за які періоди та з яких причин. Доказами можуть бути акти про пожежу чи руйнування, витяги з ЄРДР, документи про втрату обладнання й облікових даних та інші матеріали залежно від обставин. Рішення ухвалює податкова: самого подання заяви або документа про пошкодження майна недостатньо. Якщо втрачені первинні документи, окремо потрібно виконати вимоги щодо повідомлення про їх втрату та відновлення або застосувати спеціальні правила, якщо підприємство відповідає їхнім умовам.
Отже, важливо зафіксувати не лише збитки, а й період та конкретні перешкоди для виконання податкових обов’язків. Підтверджена неможливість не скасовує самих обов’язків. Якщо можливість їх виконувати відновилася, підприємство має повідомити ДПС та виконати прострочені обов’язки у встановлений строк – за загальним правилом, протягом 60 календарних днів із першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливості. Якщо неможливість зберігається до завершення воєнного стану, загальне правило передбачає виконання таких обов’язків протягом шести місяців після його припинення або скасування.
4. Податок на укриття: вирішує класифікація об’єкта
Коли підприємство будує укриття для працівників, питання податку на нерухомість зазвичай не є першочерговим. Однак після завершення будівництва й оформлення права власності потрібно з’ясувати, чи є такий об’єкт оподатковуваною нерухомістю. Самого призначення об’єкта як укриття для відповіді недостатньо.
Це питання ДПС розглянула в індивідуальній податковій консультації від 3 липня 2026 року №3863/ІПК/99-00-04-01-04. Компанія збудувала споруду подвійного призначення та зареєструвала право власності на неї. Вона звернулася до податкової, щоб з’ясувати, чи потрібно сплачувати податок на нерухомість, який код класифікатора застосовувати та яку ставку брати, якщо місцева рада її не встановила.
ДПС виходила з того, що податком на нерухоме майно оподатковуються об’єкти житлової та нежитлової нерухомості – будівлі та їхні складові частини. У наданому компанією витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ укриття було віднесене, зокрема, до коду 2301 Національного класифікатора НК 018:2023, який належить до розділу "Інженерні споруди". Враховуючи таку класифікацію та відсутність у цього об’єкта ознак будівлі в розумінні Податкового кодексу України, ДПС дійшла висновку: укриття не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
Отже, значення має не лише назва "укриття", а й характеристики об’єкта та їх документальне підтвердження. Класифікацію слід перевіряти з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик споруди, зіставляючи відомості будівельної документації і документів про право власності. Висновок цієї ІПК не можна автоматично поширювати на інші укриття, зокрема облаштовані в будівлях або їхніх частинах. Сама консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому її надано; для інших підприємств вона лише пояснює підхід ДПС до описаної ситуації.
5. Відповідальність за бухгалтерський облік: де проходить межа між директором і головбухом
Порушення у сфері бухгалтерського обліку чи оподаткування не означає автоматичної особистої відповідальності директора або головного бухгалтера. Значення мають розподіл обов’язків, причини порушення та дії кожного з його учасників. Штраф, накладений на підприємство, сам собою не визначає, хто з працівників має за нього відповідати.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" розмежовує організацію бухгалтерського обліку та його ведення. За організацію обліку, забезпечення документування господарських операцій і збереження облікових документів відповідає орган або посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством, або власник – відповідно до законодавства й установчих документів. Керівник також має створити належні умови для роботи бухгалтерії та забезпечити своєчасне передання первинних документів. Призначення головного бухгалтера не звільняє його від цих обов’язків.
Головний бухгалтер забезпечує дотримання встановлених засад бухгалтерського обліку, складання та своєчасне подання фінансової звітності, організовує контроль за відображенням господарських операцій в обліку. Водночас за своєчасність складання первинних документів і достовірність наведених у них даних відповідають особи, які ці документи склали та підписали. Отже, причини порушення можуть бути пов’язані як із веденням обліку, так і з організацією роботи чи документообігом між підрозділами.
Питання особистої відповідальності вирішується з урахуванням характеру порушення та вимог законодавства щодо відповідного виду відповідальності. Зокрема, стягнення з працівника шкоди потребує доведення порушення його трудових обов’язків, вини, прямої дійсної шкоди та причинного зв’язку між порушенням і шкодою. Самого факту накладення або сплати підприємством штрафу для цього недостатньо.
Чіткий розподіл функцій у посадових інструкціях, внутрішніх положеннях і наказах, а також визначений порядок руху документів допомагають розмежувати обов’язки та встановити причини порушення. Такі документи не змінюють установленої законом відповідальності, але дозволяють відокремити недоліки в організації обліку від порушень під час виконання конкретних обов’язків.
Читайте більше роз’яснень ДПС і судової практики в EBS Quarterly Review Q3 2026 – щоквартальному огляді найважливіших оновлень для бізнесу.
