Рада прийняла закон про збільшення податкових надходжень (оновлено)

Верховна Рада прийняла так званий "ресурсний" закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Як повідомляє БізнесЦензор, за прийняття відповідного урядового законопроекту №5600 у другому читанні з поправками проголосували 255 народних депутатів.

Перед голосуванням депутати відхилили ряд врахованих парламентським комітетом поправок.

Зокрема, депутати на прохання голови фракції "Слуга народу" Давид Арахамія прибрали з фінальної версії законопроекту поправку, яка могла привести до зниження ренти на видобуток залізної руди. За оцінками депутата від "Слуги народу", голови парламентського енергетичного комітету Андрія Геруса, у випадку врахування цієї поправки державний бюджет міг втратити сумарно 12,5 млрд грн від сплати ренти на видобуток руди у 2022-2025 роках. За оцінками БізнесЦензора, у підсумку рента на видобуток залізної руди суттєво не зміниться, порівняно з рівнем, встановленим діючим законодавством.

Крім того, депутати підтримали пропозицію відхилити ще дві враховані профільним комітетом поправки на прохання його голови Данила Гетманцева. Він пояснив, що ними пропонувалося відкласти початок роботи Бюро економічної безпеки до листопада, однак наразі ці зміни вже не актуальні.

Також депутати відхилили враховану комітетом поправку №144, яка передбачала посилення контролю за збутом тютюнових виробів, алкоголю та рідин для електронних сигарет.

Водночас депутати підтримали поправку, якою у 50 разів збільшили ставку єдиного податку (ЄН) 4-ї групи на тих землях, де розміщено птахофабрики.

Як повідомляє пресслужба Верховної Ради, крім цього законом вносяться наступні зміни.

Зокрема, в частині адміністрування податків:

• передбачено встановлення за рішенням суду тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи у випадку наявності у неї податкового боргу протягом 240 днів;
• обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи на запит контролюючого органу, якщо така інформація документи вже була надана у минулому;
• на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування про фізичних осіб-боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних);
• надано право як платнику податків, так і контролюючому органу під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки;
• надано право платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.

Законом щодо податку на прибуток:

• вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку, першим звітним періодом буде 2022 рік;
• коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;
• звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;
• встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.

Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:

• пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати;
• фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 1 січня 2022 року знаходились у межах населених пунктів;
• порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгсптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
• передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю);
• вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.
• МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік. Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.

Законом у частині місцевих податків:

• розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок на земельну частку (пай);

Законом у частині оподаткування податком на додану вартість:

• змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;
• тимчасово до 2026 року запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;
• поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;
• приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;
• звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;
• продовжено до 2025 року пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:

• передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;
• передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації, або у спадщину;
• звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із законом "Про соціальні послуги";
• передбачено, що контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має;
• право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям;
• передбачено, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок;
• передбачено, що до витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування.
• до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав";
• право на включення витрат до допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.

Законом також передбачено розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку - тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15%.

Законом скорочено строк одержання марок акцизного податку для імпортованих підакцизних товарів з 5 до 3 днів.

Законом передбачено, що усі місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, мають фіксуватися системою відеоспостереження.

Законом поширено правила антифорстолінга на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання (ТВЕН) та виключено положення про скасування пільги з акцизного податку для зеленої енергетики.

Законом у частині оподаткування екологічним податком збільшено відсоток щорічного підвищення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та скорочено термін досягнення основної ставки з 2030 до 2025 року та встановлено підвищення ставок екологічного податку на 10% за розміщення забруднюючих речовин.

Законом також удосконалено норми щодо видачі/анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Законом також передбачено до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.

Читайте також: Рада прибрала із закону про збільшення податкових надходжень знижку на сплату ренти для Ахметова

Як повідомлялося, напередодні спікер парламенту Руслан Стефанчук зазначав, що прийняття так званого "ресурсного" законопроєкту №5600 з внесеними змінами у другому читанні дозволить збільшити надходження державного бюджету у наступному році на 15 млрд грн, хоча у початковому варіанті уряд розраховував додатково залучити в бюджет 60 мільярдів.

Однак після внесення до законопроекту змін міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що ухвалення законопроєкту №5600 у другому читанні дозволить збільшити доходну частину держбюджету наступного року вже на 30 млрд грн.

Вказаний законопроєкт планувалося розглянути у другому читанні минулого пленарного тижня, але фракція "Слуга народу" виступила з пропозицією відкласти голосування, хоча очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев (фракція "Слуга народу") запевняв, що у Раді є голоси за ухвалення "ресурсного" законопроєкту у другому читанні.

Нагалаємо, 1 липня Верховна Рада прийняла за основу урядовий "ресурсний" законопроєкт №5600 з поправками до Податкового кодексу. Зокрема, законопроєктом пропонувалося суттєво підвищити ставки ренти на видобуток залізної руди, через що законопроєкт почали називати "антиАхметівським".

Проте ухвалення відповідного законопроєкту №5600, розгляд якого очікувалося в липні, було відкладено. Тим часом ціни на руду впали, а до законопроєкту були внесені поправки, які можуть призвести навпаки – до зниження податків для експортерів руди, найбільшими з яких є підприємства Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго.

До другого читання із законопроєкту також зник ряд інших пропозицій, зокрема щодо встановлення акцизу на електроенергію за "зеленим тарифом", значного підвищення податків на викиди в атмосферу та земельного податку для гірничодобувних підприємств, що також зачіпало інтереси бізнесу Ріната Ахметова.

Автор: Михайло Орлюк