Наслідки ударів по НПЗ: Російська влада може обмежити експорт дизпалива
Російська влада може обмежити експорт дизпального для невиробників. Обмеження може торкнутися трейдерів, нафтобаз та інших учасників ринку, які купують дизпальне на біржових торгах і спрямовують ці обсяги на експорт.
Про це пише газета Ведомости з посиланням на два джерела, передає enkorr.
У Міненерго Росії повідомили, що за участю Мінфіну, Мінекономрозвитку та Федеральної митної служби "розроблено механізм, який дозволяє не допустити експорту дизельного пального підприємствами, які придбали товар на біржових торгах".
При цьому можливості для експорту дизпалива виробниками зберігаються без обмежень за напрямками постачання й видами транспорту.
У вересні минулого року влада Росії вже вводила тимчасові обмеження на експорт автобензину й дизпального для стабілізації внутрішнього ринку, пізніше зробивши виняток для експорту ДП через систему магістральних нафтопродуктопроводів, а в листопаді дозволивши відвантаження за кордон літнього дизпального.
Наприкінці березня 2024 року віцепрем'єр Росії Алєксандр Новак заявив, що в країні нема потреби забороняти експорт дизпального, щоб упоратися зі зростанням цін і можливим дефіцитом після того, як атаки безпілотників скоротили потужності нафтоперероблення.
Наслідки ударів по російських НПЗ
Раніше стало відомо, що в Росії в травні простоювало 12% нафтопереробних потужностей.
До того повідомлялося, що виробництво бензину в Росії обвалилося до мінімуму з жовтня. Так, за тиждень з 13 по 19 травня російські НПЗ випустили 740 тис. тонн бензину – мінімальний обсяг із жовтня минулого року.
Випуск дизельного палива, згідно з даними Росстату, просів на 7,1% за тиждень, до 1,56 млн тонн. Порівняно з кінцем минулого року НПЗ скоротили виробництво на 11%, або майже на 200 тис. тонн на тиждень.
Російські нафтовики поки безсилі захистити свої заводи від атак БПЛА. Так, 9 травня дрон атакував розташований у Башкирії завод "Газпром Нефтехим Салават", що випускає близько 600 тис. тонн високоокатонового бензину щорічно.
Наступного дня під ударом виявився найбільший НПЗ Калузької області, а ще через два дні – Волгоградський НПЗ "Лукойла". Він був змушений зупинити головну установку переробки нафти, яку перезапустили 16 травня.
17 травня вдруге з початку року зупинився Туапсинський НПЗ "Роснефти" – єдиний на чорноморському узбережжі Росії. Завод потужністю 12 млн тонн на рік простоював із зими через пожежу, спричинену атакою БПЛА. Його перезапустили наприкінці квітня, але через три тижні він знову зазнав удару, в результаті якого вийшла з ладу одна з установок. Завод перезапустили 19 травня.
Як повідомлялося, у ніч проти 1 травня безпілотники атакували Рязанський нафтопереробний завод в РФ, унаслідок вибухів там почалася пожежа.
Раніше міністр оборони США Ллойд Остін 9 квітня попередив, що атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав країну зосередитися на військових цілях.
2 квітня безпілотники атакували російський нафтопереробний комплекс у Нижньокамську в Татарстані. Атака на НПЗ є спільною операцією СБУ і ГУР Міноборони.
Йдеться про нафтопереробний завод "Танеко" російської компанії "Татнєфть", розташований приблизно за 1300 кілометрів від лінії фронту. Безпілотник влучив в установку первинної переробки, яка переробляє близько 155 000 барелів нафти на день, але пошкодження установки не критичне, стверджують російські посадовці.
Перед цим роботу зупинив Куйбишевський НПЗ (Самарська область). БпЛА атакували цей завод у ніч на 23 березня. Після атаки завод зупинив роботу нафтопереробної установки CDU-5, через що потужності підприємства знизилися вдвічі.
За підрахунками Reuters, атаки українських безпілотників вивели з ладу близько 15% потужностей первинної переробки нафти у РФ станом на кінець березня. За даними Росстату, російські нафтопереробні підприємства зменшили виробництво бензину за останній тиждень березня до 110,7 тис. тонн на добу, це на 12% менше середнього показника в лютому.
