Суд повторно відмовився арештувати підозрюваного у незаконному збагаченні голову АМКУ Кириленка
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовилася задовольнити апеляційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і взяти під варту голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні.
Таке рішення 16 вересня ухвалила колегія суддів у складі Олександра Семенникова, Віктора Панкулича та Дмитра Михайленка, передає Радіо Свобода.
"Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді від 28 серпня залишити без змін", – йдеться у рішенні суду.
Прокурор оскаржував рішення ВАКС від 28 серпня, коли суд визначив голові АМКУ запобіжний захід у вигляді застави у 30 мільйонів гривень та зобов’язання носити електронний браслет, хоча обвинувачення наполягало на триманні під вартою з можливістю внести заставу у більшому розмірі.
Під час судового засідання сторона обвинувачення наполягала на тому, що Павла Кириленка треба взяти під варту, оскільки він може мати вплив на свідків у справі, а також через ризик того, що він може безперешкодно виїхати за кордон. У якості альтернативи, САП просила встановити заставу у розмірі 40 тис. неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб (60,56 млн грн).
Захист очільника АМКУ Кириленка аргументи сторони обвинувачення заперечив. У підсумку, суд клопотання САП відхилив.
Як повідомлялося, раніше НАБУ та САП просили суд взяти голову АМКУ Кириленка під варту із можливістю внесення застави в розмірі понад 120 мільйонів гривень. Але на засіданні 28 серпня слідчий суддя ВАКС Володимир Воронько відмовив у задоволенні цього клопотання та призначив інший запобіжний захід – заставу у розмірі 30 мільйонів гривень без взяття під варту. Заставу внесли в той же день, коли і обрали запобіжний захід.
У чому звинувачують голову АМКУ Кириленка?
Як повідомлялося, 14 серпня детективи НАБУ повідомили очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.
За даними слідства, у 2020-2023 роках Кириленко, обіймаючи посаду керівника Донецької ОДА, набув 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини. Дані про ці активи він у своїх деклараціях приховав.
Серед набутого посадовцем майна:
- 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
- будинок на понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки під Києвом;
- 2 гаражних бокси;
- 6 машино-місць;
- 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
- автомобіль "ВМW Х3".
Загальна вартість активів склала 61,7 млн грн. Водночас законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок.
Приводом для розслідування стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода". Зоккрема, журналісти виявили, що родина Павла Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.
Йдеться про великий маєток та дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти з паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків та бабусю дружини. При цьому, елітну нерухомість в Ужгороді купували вже під час повномасштабної війни.
Водночас ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно, а сам посадовець не вказував в декларації нерухомість та авто, якими користується його родина.
