МЕА назвало нежиттєздатним новий газопровід із Росії до Китаю
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму щорічному звіті World Energy Outlook 2024 висловило сумнів щодо запуску російсько-китайського газопроводу "Сила Сибири-2". За оцінками аналітиків Агентства, реалізація проєкту малоймовірна, але якщо це відбудеться, то призведе до значного збільшення глобального надлишку скрапленого природного газу.
Про це пише The Moscow Times.
МЕА прогнозує, що до 2030 року глобальний ринок скрапленого газу зіткнеться з надлишком, що спричинить зниження цін на газ, і проєкт "Сила Сибири-2", розрахований на експорт 50 млрд кубометрів газу на рік, може лише посилити цю ситуацію.
Експерти Агентства зазначають, що, якщо всі заявлені заводи з виробництва скрапленого газу будуть збудовані, світові виробничі потужності до кінця десятиліття збільшаться майже на 50% – із 580 млрд кубометрів до 850 млрд кубометрів, а основними драйверами зростання стануть США та Катар.
Проте приріст світового попиту на скраплений газ буде меншим, ніж очікується.
У цьому контексті можливе укладання Китаєм контракту на поставки газопроводом "Сила Сибири-2" є "темною конячкою" для світової газової галузі, здатної створити ще більший надлишок пропозиції.
При цьому вони сумніваються в запуску проєкту, оскільки вже існуючі потужності здатні покрити всі потреби Китаю в газі.
Крім того, агентство висловлює скептицизм щодо загального зростання російського експорту газу: у МЕА вважають, що Росія не зможе компенсувати втрати від скорочення поставок до Європи.
Згідно з базовим сценарієм, максимальний обсяг постачання російського газу до Китаю до 2050 року може досягти лише 60 млрд кубометрів на рік.
Що стосується виробництва скрапленого газу в Росії, то його пік, враховуючи санкції, прогнозується на рівні трохи менше 50 млрд кубометрів у 2030 році, що значно нижче за заявлену урядом мету в 150 млрд кубометрів.
МЕА також не очікує значного збільшення внутрішнього попиту на газ у Росії, а без такого збільшення, своєю чергою, неможливо буде відновити обсяги видобутку після серйозного зниження у 2023 році.
До 2035 року, за прогнозами Агентства, видобуток газу залишиться на 20% нижче за рівень 2022 року – до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Що відомо про проєкт "Сила Сибири-2"
У 2015 році "Газпром" і китайська CNPC підписали угоду про поставки газу за так званим "західним маршрутом" (газопроводом "Сила Сибири-2"). У Пекіні тоді підтвердили початковий план щодо прокладання однієї нитки на 30 млрд кубометрів газу на рік, і сторони домовилися продовжити комерційні переговори в січні 2016 року.
На початку 2022 року було затверджено результати техніко-економічного обґрунтування проєкту та підписано договори на проєктні роботи. У березні 2023 року президент РФ Владімір Путін заявляв, що практично всі параметри по газопроводу вдалося узгодити.
Однак до кінця 2023 року переговори про поставки новим газопроводом між Росією та Китаєм так і не були завершені. Віцепрем'єр Росії Александр Новак тоді повідомив, що йде "остаточне узгодження" економічних та комерційних умов проєкту між "Газпромом" та CNPC, а також продовжуються проектно-вишукувальні роботи з прокладання ділянки трубопроводу через Монголію.
За даними Financial Times, каменем спотикання стала ціна газу: Китай вимагав опустити її до внутрішньоросійського рівня, тобто близько $60 за тисячу кубометрів, що вчетверо дешевше, ніж російський газ коштує Китаю зараз: $260 за тисячу кубометрів газопроводом "Сила Сибири-1".
У середині серпня цього року стало відомо, що проєкт Путіна щодо збільшення постачання газу до Китаю та будівництва нового трубопроводу "Сила Сибири-2" надовго поставили на паузу. Так, Монголія – країна, через яку мала пройти труба завдовжки 2,5 тис. км, – не включила газопровід "Газпрому" до плану національного розвитку до 2028 року.
Російська влада наприкінці минулого року стверджувала, що проєкт "Сила Сибири-2" знаходиться на високому ступені готовності й уже в першому кварталі 2024 року буде затверджено проєктну документацію. Після цього можна було починати будівництво.
Монголія розраховувала на надходження інвестицій за рахунок будівництва газопроводу, вартість якого оцінювали в $8-15 млрд, але "в Росії грошей немає, а Китай будувати не поспішає".
