"Слуги народу" хочуть засекретити дані про майно, нажите чиновниками під час війни

Верховна Рада розгляне законопроєкт, який передбачає обмеження доступ до державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та земельного кадастру під виглядом "підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств".

Авторами відповідного законопроєкту вказані народні депутати із фракції "Слуга народу" Ігор Фріс, Сергій Демченко та Володимир Ватрас, повідомляється на сайті Верховної Ради. Його вже підтримав Комітет ВР з питань правової політики під керівництвом ще одного "слуги народу" Дениса Маслова.

Перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") підтвердив, що депутати можуть ухвалити цей законопроєкт у першому читанні вже завтра.

Метою законопроєкту у пояснювальній записці вказано "підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств". Для цього пропонується обмежити вільний доступу до відомостей реєстрів про оборонні підприємства, їхні види діяльності, місцезнаходження, а також закрити відомості про місцезнаходження об’єктів у реєстрі нерухомого майна.

Водночас протягом дії військового стану та протягом одного року після його припинення пропонується приховати дані про місцезнаходження об’єкта нерухомого майна у витягах з реєстру. Крім того, на час воєнного стану та протягом трьох років після його припинення, правоохоронцям надається право отримувати виписки про осіб, які отримували відомості про права на нерухомість із реєстрів.

У своєму висновку до законопроєкту Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернула увагу на те,таким чином пропонується обмежити доступ до відомостей про місцезнаходження усіх об’єктів нерухомого майна, а не лише об’єктів, які повязані із сферою національної безпеки та оборони.

Аналогічним чином також пропонується обмежити доступ до даних Державного земельного кадастру.

Журналіст-розслідувач проєкту "Схеми" Георгій Шабаєєв зауважив, що ухвалення законопроєкту у запропонованій редакції унеможливить розслідування про приховане майно високопосадовців.

"Під приводом війни хочуть закрити інформацію про власників будинків, квартир, офісів та земельних ділянок. Тобто з’ясувати, кому належить об'єкт, буде просто неможливо. Як журналіст-розслідувач я щодня використовую ці реєстри, щоб знаходити приховані активи чиновників, депутатів, суддів", – написав журналіст у Facebook.

Він зазначив, що без даних із цих реєстрів неможливо було б виявити приховане майно вартістю десятки мільйони гривень, оформлена на родичів голови Антимономольного комітету Павла Кириленка та колишнього заступника генпрокурора Дмитра Вербицького.

"Без цих реєстрів викриття ймовірного незаконного збагачення цих посадовців було б неможливе", – додав Шабаєв.

У чому звинувачують голову АМКУ Кириленка?

Як повідомлялося, 14 серпня 2024 року детективи НАБУ повідомили очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.

Приводом для розслідування стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода". Зоккрема, журналісти виявили, що родина Павла Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Йдеться про великий маєток та дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти з паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків та бабусю дружини. При цьому, елітну нерухомість в Ужгороді купували вже під час повномасштабної війни.

Водночас ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно, а сам посадовець не вказував в декларації нерухомість та авто, якими користується його родина.

НАБУ та САП просили суд взяти голову АМКУ Кириленка під варту із можливістю внесення застави в розмірі понад 120 мільйонів гривень. Але на засіданні 28 серпня слідчий суддя ВАКС Володимир Воронько відмовив у задоволенні цього клопотання та призначив інший запобіжний захід – заставу у розмірі 30 мільйонів гривень без взяття під варту. Заставу внесли в той же день, а у грудні минулого року ВАКС частково задовольнив адвокатів Кириленка та зняв з підозрюваного електронний браслет.

Що відомо про статки заступника генпрокурора Вербицького?

Кримінальне провадження щодо вже Дмитра Вербицького зареєстрували 13 травня – через тиждень після виходу першого матеріалу проєкту "Схеми", в якому йшлося про те, що заступник генпрокурора оселився в таунхаусі у котеджному містечку "Коник" у Києві, який придбав його племінник за довіреністю для одеського бізнесмена в шість разів дешевше від ринкової вартості. 

У другому розслідуванні журналісти розповіли про дівчину Вербицького Христину Ільницьку, яка у 2024 році стала власницею новенького Porsche 2023 року випуску вартістю $100 тис. і триповерхового котеджу в тому ж котеджному містечку "Коник" вартістю $1,2 млн (48 млн грн), хоча її сукупний офіційний дохід за останнє десятиліття склав трохи більше ніж 360 тисяч гривень.

При цьому офіційно маєток Ільницька придбала всього за 2 млн грн, що може свідчити про ухилення від сплати податків на суму близько 3 млн грн.

Тоді заступник генпрокурора Дмитро Вербицький заявив, що не допомагав Ільницькій фінансово, при цьому не спростував, що перебуває з нею у стосунках, але зазначив, що вони не носять сімейного характеру.

Згодом Вербицький звільнився з посади заступника генпрокурора за власним бажанням. 

Автор: Михайло Орлюк