В Україні спостерігається стратегічний дефіцит металобрухту, а його експорт стрімко зростає, – експерт

Із початку 2000-х років на українському ринку спостерігається стратегічний дефіцит металобрухту, протягом останніх років він стрімко збільшується.

Про це розповів провідний експерт Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine) Ігор Гужва, передає УНІАН.

Він зауважив, що після широкомасштабного вторгнення російських військ, окупації південних та східних регіонів, а також внаслідок руйнування промислових підприємств дефіцит металобрухту почав стрімко збільшуватися. Водночас, експорт цієї стратегічної сировини зростає досить швидкими темпами, що шкодить українській економіці.

"У 2024 році Україна значно збільшила обсяги вивозу металобрухту закордон. У абсолютних цифрах він досяг позначки 293 тис. тонн, що майже на 61% більше, ніж у 2023 році. Якби цей брухт був перероблений всередині країни, то вона отримала би 1,5 млн тонн металопродукції, яку можна було б експортувати, заробивши додатково 2 млрд грн", – пояснив експерт.

Проте український бюджет не отримав навіть мита від експорту цього обсягу брухту, вказує Гужва.

"Весь металобрухт було поставлено до країн Євросоюзу, звідки його реекспортували до Туреччини та Індії, які не гребують дешевими енергоносіями з країни-агресорки", – зауважив експерт.

Тенденція до збільшення експорту продовжується і в 2025 році: так, за результатами першого кварталу експорт брухту зріс вже на 32%. Водночас, в Україні спостерігається стратегічний дефіцит брухту, який є ключовою сировиною для виплавки сталі та декарбонізації металургії.

"Світ обмежує експорт цієї сировини. Європейська асоціація Eurofer також стурбована тим, що український брухт потрапляє не на європейські металургійні заводи, а до конкурентів у Туреччині та Індії. Вони розглядають можливість введення певної форми зборів, щоб зупинити реекспорт українського брухту. Однак Україні слід спиратися на власні рішення щодо стратегічної сировини, щоб залишати її в країні для подальшої переробки", – додав Гужва.

Читайте також: Українські металургійні заводи спрогнозували значний дефіцит металобрухту

Як повідомлялося, в Україні діє мито у 180 євро на експорт металобрухту до країн, що не входять до ЄС. Натомість, ставка мита на експорт до ЄС – нульова. Через це частина експортерів вивозять брухт спершу до ЄС, щоб уникнути митних платежів, а потім – до третіх країн, зокрема Туреччини. Через такий реекспорт, за оцінками нардепа Дмитра Кисилевського, Україна втратила вже понад 2 млрд бюджетних надходжень.

Згідно з дослідженням GMK Center, у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для "зеленої" металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

Наразі обмеження на експорт брухту вже запровадили 48 країн, і понад третина з них – повністю заборонили його постачання за кордон. Ця тенденція лише посилюватиметься, адже попит на брухт у світі зростає: у ЄС – через декарбонізацію та механізм CBAM, в інших країнах – через перехід до екологічніших технологій виробництва. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту.

За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.

Автор: Михайло Орлюк