"Роскосмос" відмовився від двох супутникових проєктів через брак грошей. Приватні інвестори "цікавості не виявили"

Росіська корпорація "Роскосмос" заморозила проєкти супутникових угруповань широкосмугового доступу "Скіф" та інтернету речей "Марафон IoT" через брак коштів.

Про це повідомив гендиректор держкорпорації Дмітрій Баканов, передає The Moscow Times.

За словами Баканова, їх прибрали з національного проєкту "Космос" на 2025-2036 роки з бюджетом 4,5 трлн руб. Баканов розповів, що "Скіф" та "Марафон-IoT" запропонували розвивати бізнесу, але приватники "цікавості не виявили".

"Якщо виявлять, для нас не буде проблемою повернути", – додав він.

План передбачав виведення на орбіту 264 супутників "Марафон IoT" та 12 апаратів "Скіф". Проєкти почала реалізовувати 2023 року компанія "Інформаційні супутникові системи" імені Решетнева. Але фінансування виділили лише на половину від замовленої кількості супутників.

Запуск планували розпочати в 2024 році, але зрештою відклали на невизначений термін. При цьому "Роскосмос" поки не відмовлявся від багатосупутникової системи "Сфера", частиною якої були ці проєкти. Баканов назвав її інтегрованим орбітальним угрупуванням Росії, до якого входять системи зв'язку, апарати радіолокаційної та оптико-електронної зйомки з космосу, а також навігація ГЛОНАСС (спочатку радянська, а потім російська радіонавігаційна супутникова система, – ред.).

"Марафон-IoT" розроблявся для забезпечення високошвидкісного зв'язку у сфері інтернету речей. Він являє собою систему взаємопов'язаних пристроїв, які можуть збирати та передавати дані по бездротовій мережі без участі людини. Така концепція використовується для організації розумного будинку.

Проєкт мав стати альтернативою мобільних вишок та оптоволокна і був особливо корисним для віддалених регіонів зі мізерною наземною інфраструктурою. 12 апаратів проекту "Скіф" мали забезпечити широкосмуговий глобальний доступ до інтернету.

Баканов також повідомив, що "Роскосмос" має намір залучити приватних інвесторів на ринок дистанційного зондування Землі, оскільки "для держави витратно постійно підтримувати орбітальне угруповання в кількості 30-40 апаратів оптичної зйомки на орбіті".

Зі свого боку російський прем'єр-міністр Міхаїл Мішустін доручив голові держкорпорації спільно з Мінфіном РФ підвищити економічну ефективність підприємств космічної галузі та активніше залучати бізнес до виробничих ланцюжків.

На початку літа Баканов пообіцяв за 6 років запустити на орбіту понад тисячу супутників. Проте амбітні плани контрастують із реальним станом справ у галузі, яка переживає серйозний спад останніми роками. Так, у 2024 році Росія здійснила всього 17 космічних пусків – на два менше, ніж роком раніше, і на чотири менше від показника 2022 року. За даними порталу Payloadspace, від США, які здійснили 145 запусків, РФ відстала більш ніж у вісім разів, а від Китаю (68 пусків) – вчетверо.

Намічений раніше "Роскосмосом" план із 40 запусків на рік не було виконано навіть наполовину. В результаті підсумкова кількість пусків стала одним із найнижчих за всю пострадянську історію. Найгірші показники спостерігалися лише у роки пандемії коронавірусу, коли запускалося по 16 апаратів на рік.

На почаку червня віцепрем'єр РФ Денис Мантуров заявив, що Росія побудує та виведе на орбіту власну космічну станцію – Російську орбітальну станцію (РОС) – до 2030 року.

До того повідомлялося, що в Росії збираються створити аналог системи супутникового інтернету Starlink від SpaceX Ілона Маска. Розробку веде російська аерокосмічна компанія "Бюро 1440".

Наприкінці 2023 року стало відомо, що російська держкорпорація "Роскосмос" втратила 180 млрд руб. після відмови інших країн від співробітництва через санкції, запроваджені у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Минулого року "Роскосмос" розпродувати активи, щоб наповнити свій бюджет.

У червні 2024 року стало відомо, що "Роскосмос" не може зробити чотири з шести геостаціонарних супутників, які забезпечують роботу каналів зв'язку між Росією та її "дружніми" країнами.

Автор: Галина Ялівець