НАЗК назвало лідерів за кількістю неподаних декларацій. Хто увійшов до переліку?
Національне агентство з питань запобігання корупції за перше півріччя цього року отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування 2024 року.
Про це йдеться в повідомленні НАЗК.
Лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій стали:
- органи місцевого самоврядування – 22%:
- органи Національної поліції України – 21%;
- Міністерство оборони України – 10%;
- органи Державної кримінально-виконавчої служби – 8%;
- органи Державної служби з надзвичайних ситуацій – 8%;
- органи Державної податкової служби – 6%;
- суди та інші органи судової влади – 5%;
- органи Державного агентства лісових ресурсів – 4%;
- обласні державні адміністрації – 3%;
- Міністерство юстиції України – 3%.
У НАЗК зазначили, що порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність:
- за несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) – сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність (ст. 366-3 КК України). Дане правопорушення карається штрафом від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Разом із тим НАЗК нагосило, що значна кількість повідомлень про факти неподання чи несвоєчасного подання декларацій може свідчити про недостатньо ефективну роботу уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції.
Також частина з повідомлень від уповноважених підрозділів надходить безпідставно. Це стосується випадків, коли:
- працівник мав законне право відтермінувати подання декларації;
- особа, про яку йдеться, померла;
- декларацію фактично подано вчасно;
- працівник не є суб'єктом декларування і не зобов'язаний подавати декларацію;
- йдеться про декларації "кандидата на посаду";
- йдеться про декларації "при звільненні" (коли особа звільнена шляхом переведення, коли особа призначена в 30 денний термін на нову посаду, яка також передбачає подання декларацій).
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року українські посадовці задекларували криптоактиви загальною вартістю 786 млн грн.
До того стало відомо, що українці, які працюють за кордоном або отримують доходи з-поза меж країни, за підсумками 2024 року задекларували 35,1 млрд грн іноземних прибутків.
