Збитки німецької економіки від кібератак оцінили у 300 мільярдів євро на рік
Кібератаки завдали німецькій економіці близько 300 млрд євро збитків за останній рік, причому все частіше їх джерелом виступають іноземні спецслужби, а не кримінальні групи.
Про це свідчить опитування галузевої асоціації Bitkom серед приблизно 1 000 компаній, повідомляє Reuters.
Майже половина фірм, які змогли ідентифікувати джерела атак, вказали їх джерелом РФ та Китай. Близько чверті вказали на країни ЄС або США. Представники німецької контррозвідки BfV додають, що Іран і Північна Корея також є помітними джерелами загроз.
Найпоширенішим видом кібератак залишається "ransomware" – шкідливе програмне забезпечення, яке блокує дані доти, доки жертва не заплатить за відновлення доступу. Про такі інциденти заявили 34% компаній, тоді як у 2022 році їх було 12%. Водночас кожна сьома компанія платила викуп.
Найбільшу частку з 289,2 млрд євро збитків становлять прямі втрати виробництва та крадіжки, але суттєвими є і юридичні та відновлювальні витрати.
За даними BfV, спецслужби держав купують облікові дані у даркнеті та інколи толерують або використовують можливості приватних кримінальних груп. Це розмиває межу між кіберзлочинністю та кіберрозвідкою і ускладнює атрибуцію.
Опитування зазсвідчило, що великі корпорації загалом краще підготовлені до зростаючої агресивності кіберландшафту. Малий та середній бізнес – хребет економіки Німеччини – часто має прогалини у захисті. На фоні загострення геополітичної конкуренції після вторгнення РФ в Україну інтенсивність атак, за спостереженнями служб, суттєво зросла.
Раніше повідомлялось, що німецький автовиробник Mercedes-Benz планує перенести частину свого виробництва автомобілів із Берліна (Німеччина) до Польщі у відповідь на зростаючу конкуренцію з боку Китаю та високі експлуатаційні витрати в Німеччині.
