ЄС тисне на Бельгію заради "репараційного кредиту" для України, – FT
Європейські столиці посилюють тиск на Бельгію, аби розблокувати використання заморожених російських активів для організації "репараційної позики" Україні.
Водночас прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер наполягає, щоб інші 26 країн ЄС покрили юридичні та фінансові ризики і гарантували повну суму, повідомляє Financial Times.
Як відомо, на рахунках депозитарію Euroclear у Брюсселі заблоковано близько 190 млрд євро держактивів РФ. Після заклику адміністрації США до країн G7 "вилучити або інакше використати" ці активи та колонки канцлера Фрідріха Мерца з ідеєю позики на140 млрд євро позиція щодо заморожених активів РФ у Європі змінилася.
Єврокомісія окреслила можливу структуру "репараційної позики" і стверджує, що запропонована схема не є конфіскацією активів.
За словами високопосадовця ЄК, ризики для Бельгії внаслідок використання такої схеми "ймовірно обмежені", хоча дискусія щодо цього триватиме. Для заспокоєння Брюсселя до проєкту додали норму про національні умовні зобов’язання на випадок майбутніх претензій від РФ.
Але Бельгія вважає такий варіант "незадовільним" і вимагає гарантій питання покриття ризиків. Інші столиці наголошують на солідарності та нагадують про внесок країн, які не вимагали розподілу ризиків.
"[Бельгія] три роки наполягала, що Euroclear – бельгійський [депозитарій], а отже й прибутки теж бельгійські. А тепер, коли хоче розподілити ризики, заявляє, що Euroclear – європейський", – сказав один з високопоставлених дипломатів у розмові з FT.
З 2022 року Бельгія зібрала 3,6 млрд євро податку з прибутків, що виникають від заморожених російських активів у Euroclear, заявляючи, що ці кошти повністю "зарезервовані для підтримки України".
Де Вевер, коментуючи критику, сказав: "Дехто каже за моєю спиною, що я наживаюся на війні… бо хочу залишити один мільярд із податків. На мою думку, це маленькі гроші за той ризик, який ми несемо".
ЄС прагне погодити "репараційну позику" для України на 140 млрд євро до грудня, щоб виділити перший транш у другому кварталі 2026 року. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен на тлі суперечок запитала: "Яка альтернатива? Ми маємо знайти спосіб фінансування, і якщо не цей, я не чула інших ідей".
Раніше повідомлялось, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) наполягатиме на тому, що будь-яка схема використання заморожених державних активів РФ на підтримку України має відповідати міжнародному праву.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард наголосила, що ЄЦБ "дуже уважно" стежить за процесом, з огляду на фінансову стабільність і необхідність збереження довіру до євро.
