"Наслідки будуть критичними": Українські виробники попередили про негативні тренди на молочному ринку. ІНФОГРАФІКА
Напередодні Нового року надлишки масла з Європи можуть спрямувати на український ринок зі значним дисконтом, аналогічний тренд може торкнутися сирів. Це своєю чергою поставить вітчизняні підприємства в неконкурентні умови, що негативно позначиться на всій галузі.
На це звертають увагу аналітики Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
Аналіз динаміки цін на біржові молочні продукти фіксує стрімке їх падіння з початку осені. Причому спадний тренд фіксується у всіх ключових регіонах – ЄС, США, Океанії.
Водночас в Євросоюзі продукція накопичується на складах – наразі фіксуються найбільші обсяги масла за останні декілька років. Європейські торговельні мережі, наприклад Lidl, вже зменшили роздрібні ціни на фасоване масло в межах 10%.
Експерти передбачають, що напередодні Нового року надлишки масла з Європи можуть спрямувати на український ринок зі значним дисконтом. Це своєю чергою поставить вітчизняні підприємства в неконкурентні умови, що негативно позначиться на всій галузі.
"США цього року стали постачати на зовнішні ринки більше молочки – причому рівень цін на масло у США суттєво нижчий за європейський. ЄС цього року наростив обсяги виробництва масла (з огляду на стрімке зростання цін на цей продукт у 2024 році), натомість обсяги експорту масла з ЄС знизились, а імпорту – зросли. Відповідно, наявна динаміка компонентів балансу масла зумовила суттєве – майже 20-відсоткове зниження цін на масло в ЄС у вересні – на початку жовтня", – пояснив БізнсЦензору керівник експертно-аналітичної служби СМПУ Леонід Тулуш.
Він припустив, що Європі не чекатимуть, коли настане ціновий розворот. До того ж поки незрозуміло, коли це станеться.
"Поки що ситуація стосується тільки масла. Але якщо ця "цінова епідемія" зачепить і сири, то це буде суттєвою проблемою, оскільки й так майже половина сирів в Україні мають імпортне походження. Європейські виробники – насамперед, Голландія та Польща – будуть намагатись збути свою продукцію в Україні за демпінговими цінами", – наголошує Тулуш.
Експерт також звертає увагу, що на європейському ринку сировини з початку 2025 року трималася стабільна ціна, що не характерно для даного регіону. Поступово йти вниз вона почала в серпні, а вже наприкінці вересня найбільший молочний кооператив Європи FrieslandCampina знизив закупівельні ціни на жовтень. Водночас зниження закупівельних цін FrieslandCampina відбувається вже третій місяць поспіль – як наслідок, ціна на жовтень майже на 7% нижче ціни липня.
У світі є декілька "молочних центрів", які формують тренди на ринку молокопродуктів – крім ЄС, це Океанія (насамперед, Нова Зеландія), США, а також країни Меркосур – економічний союз держав у Південній Америці.
За словами Леоніда Тулуша, ціни на молочну сировину у Новій Зеландії та країнах Південної Америки традиційно низькі – у межах близько 0,4 євро за кг, а останніми місяцями вони ще й знижуються. У США цього року ціни на молоко-сировину теж суттєво знижуються (з понад 0,50 за євро кг на початку року до 0,39 євро за кг у липні-серпні – зниження майже на чверть).
Як наслідок низьких цін на молоко-сировину, ціни на молокопродукти у США, Океанії та країнах Меркосур суттєво нижчі за їх рівень у ЄС (навіть з урахуванням падіння у вересні) та Україні. Зокрема, поточна ціна масла в США складає нижче 3,3 тис. євро, що у 1,75 раза нижче європейського показника.
"Учасники вітчизняного ринку молока та молокопродуктів повинні врахувати наявні світові тренди. Насамперед необхідно відреагувати на сигнали ринку ЄС, де з кінця серпня активно знижуються ціни на масло, сухе молоко, а з початку жовтня – і сири. Перераховані молокопродукти – це основні позиції українського експорту, частка яких у загальних обсягах експорту молокопродуктів у вересні сягнула 80%", – звертає увагу Тулуш.
Специфіка функціонування молочного ринку – зокрема й вітчизняного – передбачає наявність значних обсягів експорту. Якщо наразі не буде можливості експортувати з України до 20% обсягів молокопереробки, відповідна продукція піде на склад. Однак цей процес не може тривати довго, оскільки передбачає заморожування капіталу молокопереробних підприємств та зниження їх фінансової стійкості, зауважує експерт.
Якщо й після цього не сформуються умови для функціонування належної економіки молокопереробки, молочні переробні підприємства будуть, як мінімум, зменшувати обсяги закупівлі сировини, що є не припустимим як для самих заводів (можлива втрата сировинної бази), так і, насамперед, для виробників молока.
Існує загроза, що вже найближчим часом або мережі почнуть імпортувати значні обсяги фасованого масла за "привабливими" європейськими цінами, або окремі виробники будуть змушені для вирішення своїх потреб у молочному жирі завезти сировину (масло-моноліт) із-за кордону і наявність 7% ввізного мита не буде для цього суттєвою перешкодою.
"Якщо внутрішній ринок проігнорує світові та європейські сигнали то українська молочна продукція може виявитися неконкурентною. При цьому йдеться не лише про експортні позиції – сухе молоко, масло, молочний жир, сири, сироватку, казеїн. Адже у вересні масло/молочні жири, сухе молоко (СЗМ) до Європи й так не постачалися – як з огляду на вичерпання квот, так і через зміну цінової ситуації. Наразі важливе завдання – не втратити традиційні ринки збуту, які напрацьовувались десятиліттями зокрема через географічне положення України та смакові уподобання країн колишнього СРСР", – наголосив Леонід Тулуш.
