Санкції працюють: Вугільна галузь Росії опинилася у найбільшій кризі з 1990-х років, – FT
Російська вугільна промисловість стала однією з головних економічних жертв повномасштабної війни проти України.
Через санкції, зростання витрат і слабкі світові ціни сектор занурився у найгіршу кризу з 1990-х і за січень-липень 2025 року зафіксував збитки у розмірі 225 млрд рублів, або близько $2,8 млрд, повідомляє Financial Times.
За даними державної статистики РФ, це вдвічі більше, ніж за весь 2024 рік, коли галузь була найслабшою в економіці. Для порівняння, у 2023 році вуглевидобувна галузь РФ отримала близько 375 млрд рублів прибутку, або приблизно $4,6 млрд. Російський диктатор Володимир Путін визнавав, що "виробникам вугілля зараз нелегко".
Вугілля дає менш як 1% ВВП і доходів бюджету РФ, але забезпечує понад 140 000 робочих місць і є критично важливим для низки регіонів. Голова Russian Coal Володимир Коротін назвав ситуацію "найгострішою з 1990-х" і попередив про ризики для тисяч робочих місць і податкових надходжень.
Станом на вересень закрилися 23 російські вугільні компанії, або близько 13% від загальної кількості, ще 53 перебувають під загрозою. Найвразливіші – середні та малі гравці, зазначають аналітики Інституту енергетики і фінансів у Москві.
Світові ціни на енергетичне вугілля опустилися до багаторічних мінімумів на тлі рекордного видобутку в Китаї. Наразі котирування перебувають на рівні близько $93 за тонну – на 78% нижче піку 2022 року. Для російських експортерів ціновий удар ще сильніший через санкції і вузькі місця в логістиці.
Щоб втримати азійських покупців після заборони на постачання вугілля до ЄС, російські експортери надавали великі знижки – до 60% від світових бенчмарків на початку 2022 року, що згодом звузилися приблизно до 20%. За оцінкою Kpler, багато компаній і далі експортують з мінімальною маржею або у збиток, щоб не втратити доступ до валюти і уникнути соціальної напруги в шахтарських регіонах.
Після початкового сплеску доходів у 2022 році через ціновий шок сектор не зміг відновити довоєнні обсяги експорту. Поставки до Азії – головно в Китай, Індію та В’єтнам – зросли, однак загалом залишаються нижчими за рівні до війни.
Уряд РФ готував програму підтримки, але підписаний у травні варіант став скромнішим за початковий. Допомога обмежиться найвразливішими компаніями і переважно полягатиме у відстрочках податків і кредитів та знижених тарифах на перевезення, без прямих дотацій.
Кузбас, головний вугільний регіон, завершив 2024 рік з дефіцитом 70,6 млрд руб, або близько $863 млн, а в першому півріччі 2025 року нестача коштів сягнула 36 млрд руб, або близько $441 млн. Попри те, що чинний міністр енергетики Сергій Цивільов раніше очолював Кемеровську область і має бізнесові зв’язки з місцевою вугільною галуззю, масштабної фіндопомоги не передбачено.
Ще гірша ситуація на тимчасово окупованому Донбасі, де вугілля історично було базовою галуззю. Після згортання державних субсидій з України, які сягали близько $1 млрд на рік, інвестори з РФ почали повертати шахти окупаційним адміністраціям через збитковість. Експерти попереджають, що проблеми російського вуглепрому системні і можуть мати довготривалі соціально-економічні наслідки.
Раніше повідомлялось, що російський правитель Володимир Путін підписав указ про так званий мораторій на обнулення паливного демпфера до 1 травня 2026 року.
Як повідомили у Міненерго РФ, цей крок покликаний стабілізувати ціни на бензин і дизельне пальне всередині країни на тлі массових ударів ЗСУ по російським НПЗ.
