Гірничо-металургійний комплекс забезпечив 7,2% ВВП України попри війну, – дослідження
Українська важка промисловість, попри масштабні руйнування та різке падіння виробництва протягом останнього десятиліття, зберігає вагому роль у національній економіці та продовжує утримувати позиції на світових ринках.
У 2024 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 7,2% ВВП України і залишається одним із найбільших інвесторів у промисловість, передає пресслужба групи "Метінвест" із посиланням на дослідження hromadske.
Так, навіть у воєнних умовах обсяг вкладень у сектор минулого року сягнув $650 млн, що становить майже 20% усіх промислових інвестицій країни.
При цьому гірничо-металургійна промисловість пережила три хвилі ударів: анексію та бойові дії 2014 року, втрату Маріуполя у 2022-му та системні енергетичні кризи, що супроводжують країну з початку повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, у 2013 році Україна виробляла 33 млн тонн сталі і входила до переліку найбільших світових гравців. Але вже у 2014-2021 роках виробництво скоротилося до 22 млн тонн, а після руйнування "Азовсталі" та комбінату ім. Ілліча обсяги впали до 6 млн тонн у 2022 році – найнижчого показника в історії незалежної України.
Втім, після відновлення роботи морського коридору ситуація частково покращилась – у 2024 році виплавка сталі зросла до 7,5 млн тонн.
Також Україна залишається важливим гравцем на глобальному ринку сировини: торік країна експортувала 33,7 млн тонн залізної руди та 1,3 млн тонн чавуну. Це суттєві обсяги, якщо врахувати близькість підприємств до фронту, зруйновану логістику та залежність від нестабільної енергосистеми.
Наразі галузь працює у збиток, але продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця: за оцінками GMK Centre, одне робоче місце у металургії створює до 4-5 робочих місць у суміжних галузях, а дефіцит кадрів, який посилився через мобілізацію та релокацію населення, впливає на стабільність цілих промислових регіонів. Втім, утримання працівників і часткове фінансування простою стали необхідністю: без людей відновити виробництво після війни буде неможливим.
Зараз найважчим випробуванням для металургів, крім війни, є стрімке зростання тарифів, насамперед на електроенергію і вантажні перевезення. У ЄС важливу роль у підтримці важкої промисловості відіграє держава: уряди системно компенсують металургам високі енергетичні та навіть логістичні витрати. В Україні ж вартість електроенергії, як і вантажні залізничні перевезення, іноді дорожча, ніж у країнах ЄС.
Як повідомлялося, за останні 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд.
За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу "Укрзалізниці", бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники попереджають, що почнуть закривати підприємства.
https://censor.net/biz/news/3573752/arselormittal-rozkrytykuvav-pidvyschennya-taryfiv-na-zaliznychni-perevezennya
Догралися довбні ригівські.