Підвищення тарифів держмонополій загрожує гірничо-металургійному комплексу та економіці України, – металурги

Зростання залізничних тарифів і тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії в умовах слабкої світової кон'юнктури може критично знизити конкурентоспроможність української металургії.

Про це заявив генеральний директор ПрАТ "Каметсталь" Олександр Третьяков під час зустрічі прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі, пише GMK Center. 

За словами Третьякова, підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" є абсолютно неприйнятним для ГМК. Для виробництва 1 тонни сталі потрібно перевезти щонайменше 3 тонни сировини, а нинішні тарифи "Укрзалізниці" вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині.

"Навіть незначне підвищення означає різке зростання собівартості та втрату позицій на ринках", – зауважив Третьяков.

Він висловив упевненість, що хронічна збитковість пасажирських перевезень "Укрзалізниці" не має перекладатися на промисловість.

Як альтернативу Третьяков запропонував передбачити в держбюджеті на 2026 рік близько 20 млрд грн для компенсації пасажирського сегмента – адже вантажні перевезення залишаються прибутковими та не потребують дотацій.

Також загрозу для галузі становлять зростання тарифів НЕК "Укренерго", та стрімкий ріст експорту металобрухту – до 50 тис. тонн на місяць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Використовуючи нульове мито за угодою про асоціацію з Європейським Союзом, український брухт масово вивозять у ЄС, а потім реекспортують, зокрема в Туреччину.

"Переробка тонни брухту в Україні дає 15 тис. грн податків та близько $1200 валютної виручки. Натомість прямий експорт приносить у 4-5 разів менше й позбавляє країну критичного ресурсу для "зеленого переходу", – наголосив Третьяков.

Окрім того, він попередив про ризики демпінгу: через посилення торговельних обмежень у США та ЄС виробники з третіх країн шукають слабко захищені ринки, і Україна стає однією з цілей.

"Із 2026 року діятиме екомито CBAM та нові заходи ЄС. Загроза масового демпінгу з боку Китаю, Туреччини та Росії – більш ніж реальна. Це означає втрату внутрішнього ринку, робочих місць і податкових надходжень", – зазначив Третьяков.

Він закликав уряд і парламент розробити прогнозовану тарифну та податкову політику, а також спланувати захисні заходи на внутрішньому ринку. Інакше українська металургія ризикує втратити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Нагадаємо, за п'ять років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але в разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу "Укрзалізниці", бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.

Як повідомлялося, раніше операційний директор "Метінвесту" Олександр Мироненко говорив, що впровадження з січня 2026 року європейського Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) створить серйозні ризики для українських підприємств: вони стануть менш конкурентними, а внутрішній ринок можуть захопити імпортери.

До того у Федерації роботодавців України підрахували, що після набуття чинності у ЄС всіх положень механізму вуглецевого коригування СВАМ, вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП, а до 2034 року кількість робочих місць може скоротитися на 120 тисяч.

Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.

Раніше німецьке видання Tagesspiegel писало, що Єврокомісія готова відтермінувати СВАМ для України мінімум до 2027 року, але уряд має надіслати офіційний запит. Водночас, наразі такого запиту від української влади немає.

Автор: Галина Ялівець