"Зроблено в Україні": Від початку року набули чинності зміни в програмі. Чого вони стосуються?. ПЕРЕЛІК
У програмі "Зроблено в Україні" з 1 січня 2026 року набули чинності зміни за п'ятьма напрямами, при цьому всі без виключення програми розвитку українських виробників, які діяли минулого року, збережені й на поточний рік.
Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Зокрема, змінилося наступне:
- новий поріг локалізації;
Із 1 січня 2026 року рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях, зростає з 25% до 30%. Це планове підвищення, передбачене законодавством ще в 2022 році. Тоді стартовий поріг локалізації був встановлений на рівні 10% і відтоді зростає на 5% щороку, аж поки не досягне 40%.
Із 1 січня виробники товарів, на які поширюється вимога локалізації, можуть завантажувати в реєстр оновлені дані про свої товари і підтверджувати рівень локалізації 30%.
- страхування воєнних ризиків;
Із 1 січня 2026 року в Україні починає діяти механізм страхування майна від воєнних ризиків, який адмініструє Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Він працюватиме у двох форматах:
- пряма компенсація збитків підприємств через ворожі обстріли – цей формат передбачений для підприємств, що працюють у прифронтових районах ряду областей: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська. Вартість страхування майна – 0,5% від суми ймовірного збитку. Ліміт компенсаційної виплати від держави – до 10 млн грн;
- компенсація страхових премій – цей механізм діятиме по всій Україні. Мета – зробити комерційне страхування від воєнних ризиків більш доступним. За полісами страхування майна від воєнних ризиків держава компенсуватиме частину тарифу страхової компанії. Ліміт для одного договору страхування – до 1 млн грн.
На фінансування цих двох програм у державному бюджеті 2026 року передбачено 1 млрд грн.
- нульові експортні квоти на вивезення брухту та лісу;
Із 1 січня 2026 року уряд запровадив нульову квоту на вивезення з України брухту чорних й кольорових металів, а також промислової деревини і дров. Це продовження реалізації важливого принципу політики "Зроблено в Україні": сировина має перероблятись на внутрішньому ринку, а не безконтрольно вивозитися з України.
- збільшення ліміту програми "Власна справа";
Із 1 січня уряд збільшує суму гранту на створення або розвиток власної справи з 250 тис. грн до 350 тис. грн.
Ще одна важлива новація з 1 січня – можливість взяти повторний грант. Підприємці, які вже успішно реалізували попередній грант (виконали всі умови та сплатили податки), тепер мають право податися на додатковий мікрогрант для розширення бізнесу.
Крім того, з 1 січня розширено категорію отримувачів ветеранських грантів до 1 млн грн. Тепер їх також можуть отримувати батьки та повнолітні діти ветеранів.
За період із початку дії програми з червня 2022 року видано 31,5 тис. грантів "Власна справа" на 7,7 млрд грн. Отримувачі грантів створили 45,7 тис. робочих місць.
- національні стенди на міжнародних виставках.
Цьогоріч вперше за багато років уряд України відроджує фінансування національних стендів на міжнародних виставках. Українські виробники зможуть скористатися державною підтримкою, щоб представити свою продукцію для іноземних покупців. Це рішення є частиною експортної компоненти в межах політики "Зроблено в Україні".
На цю програму в державному бюджеті 2026 року передбачено 50 млн грн.
Як повідомлялося, від початку 2025 року за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" представники мікро-, малого та середнього бізнесу отримали від уповноважених банків 30,05 тис. пільгових кредитів на загальну суму 93,9 млрд грн.
Окрім того, з 1 січня 2026 року в Україні розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР) – державна фінансова інституція, створена на базі Фонду розвитку підприємництва (ФРП).
Також 1 січня 2026 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів №1304, яка запустила експериментальний проєкт цифровізації взаємодії органів виконавчої влади з суб’єктами господарювання через інформаційно-комунікаційну систему "Пульс". Відтепер "Пульс" офіційно працює як державний інструмент для діалогу між владою і бізнесом, а також для збору, аналізу та використання даних бізнесу під час формування регуляторних рішень.
