103 0

Український підрозділ створив роботизовану кіл-зону під Куп’янськом: 88% ворогів знищують ще до бою

Індустрія дронів

Підрозділ "ОРІОН"

Спеціалізований бойовий підрозділ "Оріон" ДПСУ створив Купʼянському напрямку кіл-зону, яка дозволяє знищувати 88% живої сили противника ще до виходу на позиції.

Решта 12% – це поодинокі спроби пройти через складні погодні умови або масовані накати, але жоден із цих сценаріїв не дав результату, повідомили у підрозділі проєкту "Індустрія дронів" на Цензор.НЕТ.

Там уточнили, що російська піхота уникає заходити в цю ділянку фронту, а техніка фізично не може наблизитися ближче ніж на 25 км. 

Підрозділ "Оріон" – це прикордонна комендатура швидкого реагування ДПСУ, бригади гвардії наступу "Помста". Основне завдання – прикриття державного кордону та оборона прикордонної смуги.

З 2014 року "Оріон" працював на Луганщині. А у травні 2025 року підрозділ зайшов на нову ділянку – Куп’янський напрямок на Харківщині. На той момент ситуація була типовою для фронту: противник використовував "сіру зону" для підходів та накопичення, а контроль простору залишався фрагментарним.

"Ми розуміли, що проблема не в кількості людей чи техніки. Потрібно було забрати у противника саму можливість рухатися і закріплюватися", – пояснює офіцер групи управління штабу підрозділу Владислав Золотарьов.

Рішенням стала повністю роботизована кіл-зона. Уже за два місяці "ОРІОН" створив систему суцільного контролю: близько одного кілометра для піхоти противника та понад 20-25 км – для техніки. Система працює цілодобово та не залишає ворогу можливостей для підходів, маневру чи закріплення на цій ділянці.

Як працює кіл-зона "ОРІОНу"

Кіл-зона – це система розвідки та ураження, побудована на поєднанні повітряних і наземних безпілотних засобів: розвідувальних дронів типу "Лелека", Mavic, FPV-дронів та НРК, яка дозволяє контролювати ділянку без постійної присутності людей на позиціях.

Читайте також: Що таке синергія дронів і як вона впливає на війну

"Ще п’ять років тому, щоб виявити противника на кордоні чи лінії розмежування, залучалися наземні патрулі – кілька прикордонників, які щодня проходили по 30-40 кілометрів, стираючи ноги до крові й постійно перебуваючи під загрозою обстрілу. Можливості аналізу ситуації тоді були жорстко обмежені людським фактором – втомою, погодою, видимістю. Сьогодні роботу цілого патруля виконує один оператор із дроном: дистанційно виявляє ціль, передає координати та забезпечує ураження без прямого контакту", – каже Золотарьов.

"ОРІОН" виявляє противника ще на дальніх підступах та знищує техніку у межах 20-25 км FPV-дронами. У ближній зоні, 5-10 км, простір перебуває під постійним контролем розвідувальних БпЛА: будь-який рух фіксується одразу.

Для піхоти противника створений окремий рубіж – близько одного кілометра, де неможливо зайняти позиції або перечекати. У типовому сценарії по одній цілі працюють до п’яти FPV-дронів. Зафіксовані випадки, коли по одному піхотинцю одночасно працювали до 12 дронів.

Ефективність кіл-зони – понад 88%

Це підтверджують свідчення полонених. Один із них детально описав шлях через цю ділянку фронту. Групі з восьми військових РФ дали наказ зайти піхотою: підвезення технікою було неможливе, адже кіл-зона накриває понад 20 км. Вони подолали 25 км пішки, несучи на собі боєкомплект та провізію. У зоні ураження всю групу знищили. Живим залишився лише один військовий – із позивним "Бігунок".

Згодом командування РФ використало цього ж військового як провідника ще двічі: спочатку для групи з семи, потім – з п’яти осіб. Обидві групи були знищені. Бігунок знову залишився єдиним, хто вижив.

Під час третьої спроби він залишився без зброї, без рації та без їжі, повністю обпалений після лісової пожежі. Тоді Бігунок вирішив здатися. На камеру українського дрону показав, що капітулює. Mavic супроводив його до позицій української піхоти.

Під час допиту в розвідці підрозділу він сказав: "Куди завгодно – тільки не в цю зону".

Врятували життя 70-річному українцю завдяки кіл-зоні

За словами Владислава Золотарьова, ця система працює не лише для ураження, а й для порятунку. Наприклад, на Різдво на Куп’янському напрямку три КАБи зруйнували будинок 70-річного чоловіка.

"Будинок буквально склався на нього: після удару чоловік опинився під завалами, поранений і знерухомлений. Дістатися до нього ні швидка, ні волонтери не могли – район перебував під дроновим та вогневим контролем противника", – зазначає Владислав Золотарьов.

Після розвідки бійці дісталися до будинку, надали першу допомогу та зупинили кровотечу. Евакуацію виконали за допомогою наземного роботизованого комплексу – іншого способу вивезти людину з цієї ділянки не було.

Читайте також: НРК – це дороге залізо, але порівняно з людським життям – копійки

Евакуація тривала близько чотирьох годин. Дистанція – 20 км. Наразі чоловік проходить лікування в одній із лікарень Харківської області.

Війна роботів на передовій

У підрозділі наголошують, що кіл-зона вже зараз дозволяє мінімізувати участь людей у найнебезпечніших ділянках бою – у повітрі й на землі. Наступний крок – розвиток наземних роботизованих комплексів не лише для гуманітарних завдань, а як повноцінного елементу бойової системи. Йдеться про наземні дрони, які зможуть виходити на поле бою замість людей: вести вогонь, доставляти боєкомплект, прикривати позиції, працювати під обстрілами та в зонах, куди небезпечно або неможливо зайти піхоті.

"Технічно це вже можливо, однак для масштабування потрібні ресурси, тому в планах закупівля та розвиток НРК, щоб розширити їхнє застосування за межі евакуаційних та логістичних місій", – наголошує Золотарьов.

Коментувати
Сортувати: