Повстання машин уже близько? Що таке синергія дронів і як вона впливає на війну
Індустрія дронів
Яскравий приклад синергії дронів – затоплення російського крейсера "Москва". Вирішальний удар кораблю завдали двома ракетами "Нептун", проте БпЛА Bayraktar TB2 тоді міг відвертати увагу ППО крейсера на себе, або ж виконував ідентифікацію цілі, розвідував її координати й наводив береговий комплекс. Завдяки синергії дронів ефективність застосування різноманітних засобів ураження підвищується в рази, що дозволяє досягати, здавалося б, неможливих результатів.
Дрони самі по собі – доволі ефективна зброя. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта "Мадяра" Бровді, СБС – це лише 2% від українського війська, але вони забезпечують 35% усіх верифікованих уражень противника.
Уже четвертий рік Україні зокрема завдяки дронам вдається утримувати паритет у війні з ворогом, який переважає числом і ресурсами. Безпілотна компонента стала настільки важливою, що країни НАТО переписують свої оборонні доктрини, намагаючись "застрибнути в останній вагон" сучасної гонитви озброєнь.
Читайте також: Європа озброюється через Україну: Як 2 мільярди євро на дрони перетворюють війну на індустрію майбутнього
"Дрони тепер усюди. Цей феномен ще довго будуть досліджувати. Проте ключовий фактор, який дав цьому поштовх в Україні, – поєднання вольових рішень двох структур: держави та низової ініціативи громадянського суспільства", – каже співзасновник і голова ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар.
Сьогодні експерти вже говорять про синергію дронів, тобто поєднання безпілотників як між собою, так і з іншими типами озброєнь, що дозволяє в рази підвищувати ефективність застосування та досягати, здавалося б, неможливих результатів.
Яскравий приклад такої синергії – затоплення російського крейсера "Москва" в Чорному морі. Вирішальний удар кораблю завдали двома ракетами "Нептун", проте серед одного з імовірних, але не підтверджених сценаріїв перебігу атаки був названий і такий: БпЛА Bayraktar TB2 міг або відвертати увагу ППО крейсера на себе, або ж виконував ідентифікацію цілі, розвідував її координати й наводив береговий комплекс.
Нещодавно британське видання The Times опублікувало деталі ще однієї унікальної операції в Чорному морі, яку провели бійці ГУР МО України. Так, для атаки на російські газові платформи використали морські дрони "Катран", які несли FPV. Крім того, під кожним "Катраном" були підводні дроні-камікадзе, а фактично торпеди з 80-кілограмовою бойовою частиною.
"Ворог більше не може почуватися в безпеці навіть там, де раніше вважав себе недосяжним", – коментують в управлінні.
Цензор.НЕТ у межах проєкту "Індустрія дронів" поспілкувався з військовими та виробниками, щоб з’ясувати наскільки явище синергії поширене у сфері безпілотників і чи є в цього напрямку перспективи.
Роботи вже воюють з роботами
Одним із напрямків синергії, який зараз активно розвивається, є звʼязка БпЛА та наземних роботизованих комплексів. За словами технічного директора компанії DEVIRO Дениса Чумаченка, певний час НРК навіть були залежні від літальних апаратів, адже все впиралося в звʼязок – потрібні були ретранслятори, дуже часто їх супроводжували Mavic і вигадували різні "костилі". Через це місії наземних комплексів були доволі обмеженими.
"На щастя, школа інженерів в Україні розвивається. І тепер є фахівці, які можуть будувати якісний звʼязок, мережі ретрансляції, Mesh-мережі тощо. Нещодавно приїжджали на позиції, то бачили, як НРК з кулеметом підʼїхав і розстріляв ворожого FPV-ждуна на оптоволокні. Ми ще й посміялися, що повстання машин уже близько, адже роботи вже воюють з роботами", – розповідає Чумаченко.
На його думку, далі це буде тільки масштабуватися і розвиватися. Якісні НРК ми вже навчилися будувати, проте, наголошує Денис Чумаченко, щоб синергія працювала, і можна було планувати надскладні місії, потрібно використовувати якісний звʼязок, а він коштує дорого.
НРК і БпЛА співпрацюють у парі, вони повʼязані, підтверджує Василь Дужак, CEO TechUnity – компанії-виробника бортового компʼютера для НРК JARVIS. Але їхній звʼязок уже не такий тісний, як рік тому.
"Тоді Mavic був носієм ретранслятора аналогового звʼязку для наземних роботизованих комплексів. На дистанціях 3-5 км це було прийнятним рішенням. Також Mavic часто використовували для супроводження, бо якість відео через аналоговий зв’язок була недостатньою для управління вночі через камеру НРК.
Коли активно почали впроваджувати цифровий звʼязок на НРК, потреба в підтримці з повітря суттєво зменшилась, бо якість відео дозволяє впевнено керувати платформою як удень, так і вночі. Утім, БпЛА не зникли з процесу. Mavic застосовують як резерв у разі втрати цифрового звʼязку або для орієнтування на місцевості під час місій на дальностях 10-15 км", – пояснює він.
На думку Дужака, потрібно зменшувати залежність саме поїздки НРК від БПЛА.
"З іншого боку, за наявності крил або коптерів з живленням із землі, які могли б протягом кількох годин виступати носієм ретранслятора для групи наземних роботизованих комплексів, з’являється можливість розвивати інші види звʼязку для диверсифікації", – додає експерт.
Генеральний директор компанії-виробника UNEX UGV Микола Козлов бачить два сценарії розвитку синергії БпЛА та НРК. Перший – це координація дій як в повітрі, так і на землі чи на морі для оперативної реакції у разі зміни обстановки, адже місії відбуваються одночасно та в синергії. Другий – побудова онлайн-карт або виявлення цілей та обʼєктів.
"Перед місією або на випередженні в кілька хвилин літаючий дрон сканує поверхню, будує 3D-мапу та передає її в режимі реального часу оператору НРК, відповідно підвищуючи якість виконання наземних місій", – каже він.
Козлов, як й інші експерти, не виключає, що в цій звʼязці своє місце посядуть і над- та підводні безпілотники. Це відкриє можливості для повного контролю ситуації у небі, на землі та на морі.
"Поглиблювати таку взаємодію 100-відсотково потрібно. Тут, як і в цивільному бізнесі, керує попит. Військові описують свої потреби, виробники роблять. Але потрібно мати ресурс – час для відповідних розробок і, безумовно, фінансування. Без нього ніяк", – резюмує Микола Козлов.
Артилерія більше не "бог війни"?
Зараз для фронту важливе значення грає синергія БпЛА й артилерії, кажуть наші співрозмовники з числа військовослужбовців.
"Зв’язка БпЛА + арта у 2025 році стала критично важливою і можна сказати "маст хев", бо артилерія без очей – сліпа, а фактично БпЛА без "важкого кулака" має обмежений результат", – пояснює капітан Роман "Фіш" з окремого загону спеціального призначення Lasarʼs group.
За словами співзасновника та голови ГО "Аеророзвідка" Ярослава Гончара, розвитку цій синергії зокрема сприяв дефіцит конвенційних озброєнь і, власне, економіка.
"До останнього в головах було, що артилерія – це бог війни, що це якийсь безкінечний "анлім". Пригадайте період АТО з 2014 до 2018 року. Це ж війна артилерій була, яка продемонструвала економічні витрати, що просто немислимі зараз. Воно ж з доктрини Радянського Союзу часів Другої світової перекочувало, коли снаряди відвантажували ящиками. Боєкомплект – щоб розібрати бліндаж, на ВОП – півтора. Математика проста: з 50 пострілів, може по тому бліндажу щось і лупане. А все тому, що коригувальників не було, дронів не було. Стріляли навмання", – пояснює він.
За словами Гончара, прозріння почало більш-менш приходити після вибухів на складах з боєприпасами. Переломним моментом став прихід Starlink. Згори тоді спустили розпорядження не стріляти, якщо немає коригування "під картинку".
"На землі раніше все вирішувала артилерія, а тепер епоха закінчується зокрема через економічний фактор, бо це дорого. Але дрони не замінять артилерію. Бо в туман вони не летять, там плата якась не припаяна, а ще ж впливають РЕБи. Артилерія – це просто: зарядив, жахнув, воно летить, незалежно від погоди. Проте підтримка арти дронами – це важливо, бо змінює правила гри через підвищення ефективності використання снарядів", – каже голова "Аеророзвідки".
Технічний директор DEVIRO Денис Чумаченко додає, що війна взагалі – це дуже дорога історія, яка стала складною для лінійного розуміння.
"Артснаряди – дорого, дійсно. Арту замінили FPV-дрони, але сказати, що вони – окремий клас озброєння доволі важко. Це засіб автоматизації класичної арти. Так, FPVшок може витрачатися менше, ніж артилерійських снарядів, це економічно вигідно, але не треба забувати, що війна стала складнішою і дуже динамічною. Проте й насипати артою всліпу – некоректно", – зазначає він.
Офіцер 412 бригади Nemesis Сил безпілотних систем з позивним "Сон" уточнює, що зараз проблема не стільки зі снарядами, бо вони є, а із зарядами для роботи на більшу відстань, адже артилерія була змушена відтягнутися. Коли ситуація була кращою, синергія дронарів з артилеристами давала свої плоди, як на Покровському напрямку у вересні 2024-го, де виносилися ешелони росіян.
"Наприклад, 55-та артилерійська бригада прикривала нас, коли ми здійснювали ураження гармат. Також прикривали лінійні бригади сухопутки в зоні їхньої досяжності тими засобами, які у них були. Це була ефективна історія, близько пів року така синергія працювала у нас доволі налагоджено", – розповідає "Сон".
Зараз, за його словами, артилеристи відчувають брак зарядів для стрільби на середню глибину.
"Тобто вони можуть бити або по передньому краю, або в глибину на 40 км, куди наші дрони сильно не заходять. Якби держава виробляла, або ж партнери передавали нам більше зарядів середньої дальності, ми б знову могли працювати в груповій звʼязці. Сьогодні противник ледь не доктринально зобовʼязує садити по два снайпери або марксмени довколо гармат, щоби протидіяти якраз дронам", – пояснює офіцер 412 бригади Nemesis.
Синергію дронів з артилерією треба поновлювати та розвивати, кажуть військовослужбовці.
"По-перше, ми бачимо досить ефективну роботу такої звʼязки у ворога. По-друге, точність пострілу артилерії визначає необхідну кількість снарядів. А цю точність якраз і вможливлює обʼєктивний контроль за допомогою БпЛА. Зараз ідеальна модель – коли БпЛА стає частиною системи управління артилерійським вогнем, а не зовнішнім інструментом", – наголошує Роман "Фіш" з Lasarʼs group.
За словами наших співрозмовників, одна з проблем такої синергії полягає в тому, що це ініціатива самих підрозділів, а не чітка система.
"Було б дуже добре, якби цю практику описали, як тактику застосування і потім через Генеральний штаб спустили, розповсюдили та рекомендували до застосування. Так вона просто могла би поширитися і бути ефективнішою. Але, знову ж таки, є ризик того, що ці матеріали опиняться в руках противника. Хоча вони й так плюс-мінус розуміють, що у них ця наша тактика описана набагато краще, враховуючи їхній системний підхід до вивчення наших дій і розробки протидії на все", – каже "Сон".
Роман "Фіш" пропонує схожі рішення. Так, на його думку, потрібно:
- запровадити стандартизовані "вогневі зв’язки" рівнем вище, ніж домовленості між екіпажем БпЛА та розрахунком арти;
- централізувати систему керування з мапами, шарами та можливістю керування в кілька кліків миші;
- автоматизувати обробку координат і ухвалення рішення на ураження.
"Ідеально – автоматична передача даних у гармату/міномет після натискання однієї кнопки оператором БпЛА", – уточнює він.
Технічний директор DEVIRO Денис Чумаченко нагадує, що до Великої війни у нас був поширений термін "Українська паперова армія". Усе через бюрократію і небажання військових посадовців брати на себе відповідальність за зміни.
"Ініціатива йде з місць і вже потім просочується нагору. Думати, що зараз прийде Генштаб, скаже: "Ось вам документ, доктрина з результатами щодо варіантів застосування та перелік виробників, які мають гарну продукцію", – такого, давайте дивитися на речі реально, не буде. Ініціатива йде знизу, з бригад, яким це цікаво. Вони самостійно виходять на звʼязок з розробниками, коли у них уже є реальний кейс. Вони презентують це, допомагають виробнику просувати далі по лінії Генштабу, масштабувати свій досвід. Чи буде там швидко? На жаль, ні. У нас ніхто не бере на себе відповідальність. І найближчим часом я не бачу, щоб це змінилося", – каже він.
Мінімізувати людський фактор
У контексті синергії дронів не останнє місце серед фокусів уваги посідає штучний інтелект. ШІ сьогодні – передова технологія, яка просочилася ледь не в кожний сегмент цивільного життя, яку насамперед середньостатистично використовують для генерації зображень і пошуку інформації.
Проте на війні штучний інтелект використовується для широкого спектру завдань. Це, наприклад, розвідка та розпізнавання обʼєктів, аналіз даних, а також сегменти кібербезпеки та дезінформації. ШІ підключають до систем управління, підтримки місій, а також в оперативних цілях, зокрема, для управління безпілотниками та стаціонарними системами.
Утім, наголошує Денис Чумаченко, у нас наразі викривлене поняття штучного інтелекту. Адже, говорячи про цю технологію, переважна більшість уявляє такого собі R2-D2 (вигаданий персонаж кінофраншизи Джорджа Лукаса "Зоряні війни". Дроїд, який має безліч інструментальних пристосувань, що дозволяють йому бути механіком космічних кораблів і фахівцем по взаємодії з компʼютерами), який сам по собі їздить, ухвалює рішення, спілкується і живе ледь не повноцінним життям, де замість сну – підзарядка.
"Проблеми з штучним інтелектом немає, є проблема автоматизації. Техніка дійсно має ставати простішою і зрозумілішою для військових. Але до повної автономності треба ще йти. Це точно не про найближчий час. Я не бачу можливості перевести все на штучний інтелект, який сам усе робитиме", – пояснює він.
Читайте також: За два роки дрони отримають штучний інтелект. Але не всі
"Люди – це створіння, які воюють стільки, скільки існують. Земля не знає жодного року, коли десь не було б війни. Тому зброя і ще раз зброя – усе рухатиметься туди. Була артилерія, потім зʼявилося сузірʼя GPS-супутників, яке дало старт високоточній зброї. Це все штовхає ціни, високоточні озброєння дуже дорогі. Військова промисловість – узагалі непростий ринок. Але ці всі безпілотні, роботизовані системи наділені високоточною характеристикою. І вони дешевші за снаряди. Це вносить зміни в парадигму дороговартісних речей. Тому в дивізіони ракетників ставитимуть дивізіони безпілотників, без цього вже ніяк", – додає Ярослав Гончар.
Проте, нагадує він, люди часто захоплюються технологіями, вважаючи їх так званими "геймчейнджерами".
"От зʼявилися торпеди, казали тоді: все, флоту не буде. Але він є досі. Так і з безпілотними системами – їх перетворили на зброю і масштабують. Очевидно, що вони проникатимуть усюди. І, як на мене, критичним буде питання кібербезпеки, адже воно може виявитися ахіллесовою пʼятою цих технологій", – зауважує очільник "Аеророзвідки".
***
Російсько-українську війну називають Першою війною дронів. Очевидно, безпілотні технології і надалі розвиватимуться, скорочуючи присутність людини на полі бою. Питання лише в тому, чи зможуть ці технології ухвалювати рішення про розвʼязування нових конфліктів. Утім, поки що люди й самі з цим прекрасно справляються.
Станом на 2024 рік у світі велося 59 воєн – це найбільший показник за останні пів століття, відповідно до даних Уппсальського університету у Швеції, де аналізують збройні конфлікти, що забирають понад тисячу життів на рік.
У Європі, наприклад, – 7 конфліктів. Окрім повномасштабного російського вторгнення в Україну, дослідники включили туди Нагірний Карабах, Придністровʼя, Південну Осетію та Абхазію.
Водночас швейцарські дослідники підкреслюють, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну не змінило їхню класифікацію збройних конфліктів у регіоні, адже за критеріями міжнародного гуманітарного права, між Росією та Україною конфлікт існував з 2014 року, оскільки окупацією Криму Росія порушила суверенітет і територіальну цілісність України.
"Що змінилося з лютого 2022 року, так це інтенсивність насильства та його вплив на цивільне населення", – наголосили дослідники.
Синергія дронів з передовими технологіями дає відповідь на насильство. І може бути гарантією того, що в агресорів не буде ні найменшого шансу провернути черговий бліцкриг. Усе-таки синергія безпілотників, зібраних у гаражах, і мужності українських захисників допомогла зупинити наступ російської орди на українські землі. А втрати, які Сили оборони завдають окупантам, можуть стати фундаментом мирної угоди на прийнятних умовах.
