У Європі працевлаштовано 57% українських біженців. У яких країнах працює найбільше?. ПЕРЕЛІК

Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20–64 років у країнах Європи на середину минулого року складав 57%, включно із самозайнятістю та неформальну роботою.
Як ідеться в опитуванні Агентства ООН у справах біженців, це на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, передає Інтерфакс-Україна.
"Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть із урахуванням відмінностей у профілях біженців", – сказано в документі.
Як повідомляється, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.
Де працевлаштовано найбільше
Країнами-лідерами за рівнем працевлаштування українців є:
- Естонія – 72%,
- Угорщина – 71%,
- Велика Британія – 69%,
- Польща – 68%,
- Болгарія – 67%,
- Чехія – 66%,
- Нідерланди – 64%.
Середній показник спостерігається в таких країнах:
- Іспанія – 61%,
- Італія – 58%,
- Литва – 57%,
- Франція – 53%,
- Румунія – 50%,
- Молдова, Ірландія та Бельгія – по 46%).
Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців спостерігаються:
- у Швеції – 43%,
- Фінляндії – 40%,
- Данії та Німеччині – по 39%,
- Норвегії – 37%,
- Швейцарії – 29%.
"Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи", – також ідеться в опитуванні.
Працевлаштування та освіта
Серед біженців із вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування.
Таким чином ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.
Що впливає на працевлаштування
Як повідомляється, дорослі віком 50-64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше, а чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки.
Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту.
Утім, більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги – близько 10 в.п. загалом – із незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.
Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п.
Водночас проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.
Проживання з людьми похилого віку (65+) пов'язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п.
Також зазначається, що респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання.
Більш високий рівень володіння мовою, водночас, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань.
Окрім того, існує чіткий зв'язок між імовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, однак імовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1-2 роки тому, на 14 в.п. протягом – 2-3 років тому та на 20 в.п. – для тих, хто прибув понад три роки тому.
Скільки українських біженців у Європі
Згідно з оновленими даними Агентств, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,35 млн (на 11 грудня – 5,31 млн), а загалом у світі – у 5,9 млн (5,86 млн).
Раніше повідомлялося, що Національний банк України прогнозує, що повернення українських біженців розпочнеться в 2027 році, очікується, що повернуться близько 100 тис. осіб.
Станом на 30 листопада 2025 року майже 4,33 млн громадян, які виїхали з України внаслідок розв'язаної Росією повномасштабної війни, мали статус тимчасового захисту в Європейському Союзі.
Загалом, станом на 30 листопада 2025 року громадяни України становили понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Дорослі жінки становили 43,6% осіб з таким статусом, діти – майже третину (30,7%), а дорослі чоловіки – понад чверть (25,7%).
57%
Тобто половина, на шиї у пересічних європейців?
Старі, діти, неспроможні?
Колись поляк красиво осадив провокаційну дебілку, щодо прибутків від українців.
Background
Respondents were recruited via SMS sent to random active Ukrainian
phone numbers in roaming in Europe and via Ipsos online panels. The total number of fully completed
interviews stands at 6,280.
Введение
Респонденты были отобраны посредством SMS-сообщений, отправленных на случайные активные украинские телефонные номера в роуминге в Европе, а также через онлайн-панели Ipsos. Общее количество полностью завершенных интервью составляет 6280.
Навіщо?
Яким буде той мир і коли? Чи на довго ?
Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення третьому підозрюваному у справі про можливу діяльність агентурної мережі, яка, за версією слідства, діяла в інтересах російської розвідки та готувала диверсії в Європі за допомогою пакунків із запалювальними пристроями.
Обвинувачений - громадянин України Євген B., якого затримали у Швейцарії в травні минулого року, а у грудні https://www.dw.com/uk/diversii-na-zamovlenna-rf-pidozruvanogo-ukrainca-dostavili-do-frn/a-75289414 екстрадували до Німеччини. Тепер прокуратура офіційно висунула обвинувачення проти підозрюваного у Вищому земельному суду Штутгарта.
Раніше обвинувачення висунули ще двом підозрюваним - Данилу B. та Владиславу T., які також є громадянами України. Усі троє перебувають під вартою, повідомляє агентство dpa.
и вот просто интересно такого как ты стоя рожали или ты за бутерброд с килькой готов всякую ***** здесь написать