Бізнес в Україні змушений наймати жінок на "чоловічі" вакансії, але платить їм менше, ‒ дослідження
Через процес мобілізації, міграцію та гострий дефіцит кадрів бізнес змушений переглядати звичні кадрові підходи. Жінки дедалі частіше обіймають посади, які десятиліттями вважалися "чоловічими". Водночас разом із новими ролями вони часто стикаються зі старою проблемою: виконують ту саму роботу, що й чоловіки, але отримують меншу оплату.
Про це повідомляє Finance.ua з посиланням на дослідження "Барометр ринку праці" від grc.ua.
Бізнес активніше залучає жінок на "чоловічі" позиції
За результатами дослідження, 64% українських компаній уже наймають жінок на історично "чоловічі" посади. Рік тому частка таких роботодавців становила трохи більше половини.
Ще 9% компаній планують розпочати подібний найм у найближчій перспективі.
Жінки все частіше працюють у галузях, які раніше були переважно "чоловічими", зокрема в:
- аграрному секторі;
- промисловості;
- державному управлінні.
Аналітики пояснюють ці зміни насамперед економічними причинами. Через дефіцит кадрів бізнес не може дозволити собі ігнорувати половину потенційних кандидатів, коли вакансії залишаються відкритими місяцями.
Гендерний розрив у зарплатах зберігається
Незважаючи на розширення доступу до нових професій, нерівність в оплаті праці нікуди не зникла.
На початку повномасштабної війни офіційний гендерний розрив у зарплатах становив 18,6%. У деяких галузях жінки заробляли на 41,4% менше за чоловіків. У 2025 році національний Індекс гендерної рівності показав, що розрив практично не скоротився.
Різниця в зарплатних очікуваннях
Дослідження виявило, що більшість роботодавців не ведуть системного моніторингу питань рівності в оплаті праці.
На запитання про різницю в зарплатних очікуваннях кандидатів:
- три чверті компаній відповіли, що гендерної різниці не помічають і все залежить від конкретної людини;
- кожен п’ятий роботодавець зазначив, що жінки зазвичай готові працювати за нижчу зарплату, ніж чоловіки.
Аналітики наголошують, що такий підхід може непомітно відтворювати нерівність. Якщо компанія орієнтується виключно на очікування кандидата, а не на ринкові зарплатні діапазони, гендерний розрив закріплюється автоматично.
Як повідомлялося, Данило Гетманцев звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією внести зміни до постанови, що регулює програму "єЯсла", аби розширити коло отримувачів допомоги на матерів ‒ фізичних осіб-підприємців (ФОП).
На переконання Гетманцева, мати-ФОП за своєю економічною суттю нічим не відрізняється від жінки, яка працює за трудовим договором: обидві активно працюють, сплачують податки, наповнюють бюджет і Пенсійний фонд, а також поєднують професійну діяльність із доглядом та вихованням дитини.
