Зобов’язання перед МВФ: Рада продовжила дію військового збору на три роки після війни

Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу, який який передбачає продовження сплати військового збору за підвищеною ставкою протягом 3-х років після припинення/скасування воєнного стану.

Ухвалення відповідного законопроєкту №15110 у за основу та в цілому на засіданні у вівторок підтримали 257 народних депутатів, повідомляється на сайті парламенту.

Цей закон є одним зобов'язань української влади перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) за новою програмою співпраці, схваленою у лютому.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

У пресслужбі Міністерства фінансів пояснили, що чинні ставки військового збору залишаться без змін:

• 5% – для фізичних осіб (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони – 1,5% із доходів у вигляді грошового забезпечення (крім доходів, звільнених від оподаткування військовим збором);
• 10% від мінімальної зарплати – для ФОП 1, 2 і 4 груп;
• 1% від доходу – для платників єдиного податку 3 групи (ФОП та юридичних осіб, крім е-резидентів);

Водночас кошти від військового збору спрямовуватимуть до спеціального фонду держбюджету на потреби Збройних Сил України.

Читайте також: Україна має виконати 12 структурних маяків МВФ: які терміни?

Як повідомлялося, 26 лютого рада директорів МВФ затвердила нову чотирирічну програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) для України. Вона розрахована на 2026-2029 роки і передбачає фінансування у розмірі $8,1 млрд, перший транш обсягом $1,5 млрд Україна вже отримала.

Щоб розглянути нову чотирирічну програму кредитування для України на суму $8,1 млрд до кінця лютого МВФ ухвалив безпрецедентне рішення ‒ скасував попередні умови для нової кредитної програми України. Йдеться про вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, податків на посилки, податку на доходи від цифрових платформ і продовження дії військового збору. Їх виконання відклали до кінця березня.

Загалом у меморандумі передбачено 12 структурних маяків. Також передбачено посилення контролю за прихованою зайнятістю: подання змін до Трудового кодексу щодо визначення "зайнятості", посилення інспекцій праці, виключення з другої групи спрощенців певних видів діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин тощо.

Автор: Михайло Орлюк