Ситуація з добривами в Україні: імпорт зростає, проте дефіцит залишається суттєвим, ‒ аналітики
Україна за перший квартал 2026 року імпортувала майже 1,2 млн тонн добрив, що на 13 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляють аналітики UkrAgroConsult.
"Відчутне зростання імпорту азотних добрив компенсувало суттєвий провал обсягів імпорту NPK. Ситуацію значною мірою врятували імпорт з Нігерії карбаміду та сульфату з Китаю. Якщо ще в грудні трейдери очікували посилення конкуренції та нарікали на надлишок пропозиції, то вже в березні кардинальна зміна ‒ ціни зросли майже вдвічі, а товару виявилось замало", ‒ пояснюють аналітики.
Так, імпорт азотних добрив (N) становив 693 тис. тонн, калійних добрив (K) завезли в Україну 27 тис. тонн, фосфорних (P) ‒ 12 тис. тонн. Імпорт комплексних добрив виглядає так: NPK ‒ 204 тис. тонн, NP ‒ 168 тис. тонн, PK ‒ 13 тис. тонн.
"На 1 квітня 2026 року маємо нестачу NPK, як мінімум 100 тис. тонн, і явну нестачу фосфоровмісних добрив ‒ 70-80 тис. тонн. Треба брати до уваги заборони на експорт фосфорних добрив з Китаю та ланцюг проблем, які вже відчуваються через іранську війну. До кінця поточного року слово "дефіцит" стане майже синонімом для слова "добрива", ‒ резюмують експерти.
Як повідомлялося, польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив в Україну і фактично замістили російську продукцію на українському ринку після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Польські виробники отримали найбільшу вигоду від вимушеного виходу Росії з українського ринку. Наразі експорт добрив з Польщі зростає на тлі значних пошкоджень української промисловості.
Раніше стало відомо, що нестача азотних добрив в Україні може призвести до втрати приблизно 20% майбутнього врожаю, що своєю чергою спричинить істотне скорочення валютної виручки аграрного сектору.
Мінеральні добрива формують найбільшу частку матеріальних витрат у вирощуванні сільгоспкультур – 20-25 %. Для порівняння: пальне становить 10-12 %, насіння – близько 10 %, а засоби захисту рослин – 7 %.
