За рік українці втратили 1,4 мільярда через шахрайство з картками: найпоширеніші схеми обману. ІНФОГРАФІКА
У 2025 році зафіксовано зменшення кількості незаконних операцій та шахрайських дій з платіжними картками, за якими були завдані збитки. Порівняно з 2024 роком цей показник скоротився на 13,3 тис. операцій (або на 5%) і становив 256 тис. випадків.
Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.
У 2025 році на один мільйон видаткових карткових операцій припадало 27 шахрайських транзакцій, що на 14% менше, ніж роком раніше.
Водночас загальна сума збитків від шахрайських і незаконних операцій зросла майже на чверть (на 24%) і досягла 1,4 млрд грн. Це пояснюється збільшенням середньої суми однієї шахрайської операції на 30% – з 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025 році.
Також у 2025 році відносний рівень збитків від шахрайства становив 198 грн на один мільйон видаткових операцій, що на 14% більше, ніж у 2024 році.
У лідерах ‒ шахрайство в інтернеті
У 2025 році структура шахрайських операцій за місцем проведення майже не змінилася:
- 83% усіх випадків припадали на інтернет-операції;
- 17% – на фізичні пристрої (торговельні мережі, банкомати та термінали самообслуговування).
При цьому у структурі збитків відбулися зміни: частка інтернет-шахрайства знизилася до 91% (проти 93% у 2024 році), тоді як 9% припало на операції через фізичні пристрої.
Середня сума інтернет-шахрайства зросла більш ніж на чверть (на 27%) і становила 6 043 грн проти 4 761 грн роком раніше.
Найпоширеніші схеми шахрайства
Серед найчастіших сценаріїв соціальної інженерії:
- повідомлення або дзвінки про нібито отримання державної чи міжнародної допомоги, після чого користувачі переходять за фішинговими посиланнями та вводять конфіденційні дані;
- дзвінки від осіб, які видають себе за працівників банків, НБУ або інших установ, з метою отримання реквізитів карток, одноразових паролів або спонукання до "термінових" операцій;
- повідомлення в месенджерах і соцмережах з пропозиціями легкого заробітку, які згодом переростають у вимогу здійснити переказ або оплату;
- заміна SIM-картки (eSIM) після отримання доступу до фінансового номера, що дозволяє зловмисникам входити в банківські сервіси та викрадати кошти або оформлювати кредити.
Також почастішали випадки шахрайства щодо українців, які виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення. У таких ситуаціях зловмисники отримують доступ до фінансового номера телефону після його повторного використання іншим абонентом. Це дозволяє їм обходити захист інтернет-банкінгу та здійснювати зняття коштів і оформлення онлайн-кредитів.
Як повідомлялося, за результатами комплексних заходів в Одесі викрито підпільний кол-центр, а чотирьом його учасникам оголошено підозру. Вони ошукували громадян, видаючи себе за інвесторів у криптобіржі та виманюючи кошти під виглядом прибуткових вкладень.
Зловмисники активно просували пости у популярних Telegram-спільнотах про нібито вигідні криптопроєкти, тим самим залучаючи користувачів до шахрайських схем.
