Наслідки війни на Близькому Сході: Китай розпочав виробляти добрива з вугілля
Поки більшість країн світу залежить від природного газу у виробництві добрив, Китай зробив ставку на переробку вугілля для виробництва карбаміду, що дозволило пом’якшити наслідки цінових коливань на глобальному ринку.
Така модель особливо проявила свою ефективність на тлі геополітичної напруженості та збоїв у постачанні енергоносіїв, повідомляє UkrAgroConsult.
Щороку фермери у світі використовують близько 200 млн тонн основних поживних елементів ‒ азоту, фосфору та калію. Азот займає найбільшу частку, забезпечуючи близько 58% виробництва неорганічних добрив.
Карбамід є ключовим азотним добривом, яке забезпечує рослини необхідним елементом для росту, оскільки вони не можуть засвоювати азот безпосередньо з повітря.
Китай досяг значного рівня самозабезпечення у виробництві карбаміду: близько 78% продукції виготовляється з вугілля, а не з газу. Це відрізняє країну від інших великих експортерів, таких як Катар, Росія та Саудівська Аравія, де домінує газова сировина. Такий підхід забезпечує доступ до внутрішніх ресурсів і зменшує залежність від волатильних світових цін на газ.
Під час загострення конфлікту на Близькому Сході на початку 2026 року, коли було порушено судноплавство через Ормузьку протоку ‒ ключовий маршрут для світової торгівлі добривами, ‒ ціни на карбамід за межами Китаю зросли приблизно на 70%. Водночас Китай зберіг достатні запаси та утримував внутрішні ціни на рівні приблизно третини від світових.
Успіх цієї моделі пояснюється значними запасами вугілля, довгостроковими інвестиціями у вугільно-хімічну промисловість та державною політикою, орієнтованою на продовольчу безпеку. Китайська індустрія добрив розвивалася паралельно з важкою вугільною промисловістю, що дозволило країні стати найбільшим виробником і споживачем азотних добрив у світі.
Нагадаємо, у першому кварталі 2026 року Україна імпортувала майже 1,2 млн тонн добрив, що на 13% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялося, світові ціни на пшеницю показали найбільше зростання майже за останні два місяці на тлі тривалих погодних труднощів і скорочення постачання добрив, спричиненого війною в Іран, що посилило занепокоєння щодо майбутніх глобальних поставок.
