Виконавчі провадження в Україні: з гривні боргу вдається стягнути лише 1,5 копійки
Понад 6,3 млн виконавчих проваджень на загальну суму 2,32 трлн грн було прийнято до виконання державними та приватними виконавцями минулого року. Приблизно половина з них надійшла у 2025 році, тоді як інша частина залишилася з попередніх періодів.
Загалом кількість нових проваджень зменшилася на 3% порівняно з 2024 роком, повідомляє "Опендатабот".
Частка фактичного стягнення боргів
Протягом року завершено 3,03 млн проваджень, однак фактичне стягнення коштів відбулося лише приблизно у третині випадків. Загалом виконавчим службам вдалося повернути 29,63 млрд грн боргів, що на 16% більше, ніж роком раніше. У середньому це становить близько 1,5 копійки з кожної гривні заборгованості.
Водночас реальна ефективність стягнення вища ‒ з умовної тисячі документів виконується приблизно 300-400, тобто 30-40%.
Причина низьких показників
Низькі показники у статистиці значною мірою пояснюються наявністю так званих "мертвих боргів" ‒ сум, які фактично неможливо стягнути. Вони суттєво спотворюють загальну картину, і без їх урахування рівень виконання виглядає значно вищим.
Зокрема, 4,94 млн проваджень на суму 1,84 трлн грн було передано державним виконавцям, тоді як приватні отримали 1,36 млн проваджень на понад 471 млрд грн. Державні виконавці закрили кожне четверте провадження, приватні ‒ кожне п’яте. За сумами приватні виконавці стягнули близько 3% (12,46 млрд грн), тоді як державні ‒ близько 1% (17,17 млрд грн).
Додатково на ефективність системи впливають обмеження у виконанні рішень. Значна частина боргів фактично є "замороженою" ‒ зокрема зобов’язання РФ перед українцями. Також після початку повномасштабного вторгнення посилилися труднощі зі стягненням, оскільки боржники нерідко користуються прогалинами в законодавстві та діючими мораторіями, уникаючи виконання рішень.
Як повідомлялося, упродовж цієї зими підприємства теплокомуненерго наростили борги за спожитий газ на 20 млрд грн.
Водночас заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги у четвертому кварталі 2025 року зросла на 12,5% порівняно з попереднім кварталом і досягла 113,4 млрд грн. За період жовтень-грудень 2025 року громадяни сплатили за комунальні послуги 64,1 млрд грн, що становить 83,1% від нарахованих 77,1 млрд грн.
Бо пенсіонерам рахунки арештовуєте й зписуєте пенсвю. А всіляки слуги урода мають мільйонні борги й шедеврально себе почувають.
Якщо розкуркулити всю зелень, то українці роуів 10 зможуть неплатити комуналку)))
Раніше, у складі судів, був відділ судових виконавців. І їх роботу контролював той суддя, який постановлював рішення. І, як розповідали судові виконавці, суддя розглядав всі заяви та скарги на дії та бездіяльність судового виконавця. А так як суддя був зацікавлений у завершенні справи та здачу її в архів, він не допускав "каруселей оскаржень" які фактично зупиняли виконання.
Але... реформи з метою наближення законодавства України до законодавства ЄС вимагали, в т.ч. розділ компетенцій, (суди постановляють рішення, а виконують не судові органи) все пішло шкереберть.
З моменту передачі функції виконання рішень та організації у складі МЮ Державної виконавчої служби, боржники, насамперед великі юридичні особи, під різними приводами оскаржують... ні не рішення суду - воно набрало чинності, а дії чи бездіяльність державного виконавця. Оскарження, апеляція, касаційна інстанція і все це тягнеться місяцями.
Створення інституту приватних виконавців проблему не вирішило, так як, в їх компетенції тільки "дріб'язок". Все що "велике" і може бути "смачним" МЮ залишило в ДВС, бо ті їх підлеглі, і завжди можна впливати типу "швидше", "повільніше". І чекати коли великі боржники з'являться на Архітектора Городецького з "пропозиціями".
Вихід з цієї ситуації один і він застосовується у всій Європі - це ліцензійна діяльність приватних осіб. Але, у України, як завжди свій шлях.