Зобов’язання України перед МВФ: НБУ посилює вимоги до капіталу та ліквідності банків
Національний банк України ухвалив Положення щодо встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банківського сектору. Документ спрямований на посилення фінансової стійкості банків та подальше наближення регулювання до норм Європейського Союзу.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Євроінтеграція та міжнародні стандарти
Положення імплементує окремі положення Директиви ЄС 2013/36/ЄС щодо пруденційного нагляду за кредитними установами, а також враховує рекомендації Європейського органу банківського нагляду (EBA) і стандарти Базельського комітету.
Оновлений підхід передбачений Меморандумом про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом.
Підвищені вимоги до капіталу та ліквідності
Документ передбачає можливість встановлення для банків підвищених вимог до достатності капіталу та ліквідності залежно від їхнього ризик-профілю та результатів наглядової оцінки SREP.
Положення визначає порядок розрахунку підвищених вимог з урахуванням ризиків, які не повністю покриваються мінімальними нормативами, а також підходи до проведення SREP-оцінювання і вимоги до виконання встановлених показників банками.
Очікувані результати для банківської системи
Запровадження нових правил має забезпечити підтримання достатнього рівня капіталу та ліквідності, покращення систем управління ризиками і корпоративного управління, а також посилення стійкості банківського сектору та захисту вкладників і кредиторів.
Поетапне впровадження
Нові вимоги запроваджуватимуться поступово:
- у 2026 році ‒ з урахуванням 50% додаткового капіталу;
- з 2027 року ‒ у повному обсязі (100% додаткового капіталу).
Як повідомлялося, частка непрацюючих кредитів (NPL, Non-Performing Loan) у банківському секторі України продовжує знижуватися. Станом на 1 травня 2026 року вона становила 12,6%, що на 1,3% менше з початку року.
Нагадаємо, НБУ продовжив до 2 вересня 2026 року період, протягом якого до небанківських надавачів платіжних послуг не застосовуватимуться заходи впливу за здійснення еквайрингу платіжних інструментів без належної авторизації.
