Що робити українському бізнесу, який втратив майно через війну. ПЕРЕЛІК
Бізнес в Україні, який втратив майно до 2026 року та який не підпадає під програму відшкодування від Експортно-кредитного агентства, має два шляхи: подання позову проти Росії в українських судах і заява до Реєстру збитків для України (RD4U) – міжнародного механізму, що діє паралельно з українськими судами.
Про це йдеться в матеріалі Бізнес Цензору "Коли постраждалі від російських атак бізнеси отримають відшкодування".
Наразі суди в Україні вже ухвалюють рішення про стягнення збитків з Росії, але визнати й виконати такі рішення там, де є російські активи за кордоном, поки не вдавалося нікому.
Що робити бізнесу
За словами старшої юристки практики міжнародного арбітражу Юридичної групи LCF Поліни Бітюк, бізнесу, чиє майно пошкоджене, слід насамперед ретельно оцінити збитки та підтвердити їх документами, оскільки саме від якості доказової бази залежатиме і розгляд заяви, і кінцева сума компенсації.
Алгоритм дій для бізнесу загалом такий:
- негайна фіксація збитків;
Одразу після атаки – виклик Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) і поліції, отримання акта про пожежу чи руйнування, внесення відомостей про подію до ЄРДР (пошкодження чи знищення майна внаслідок російських атак – це воєнний злочин, і матеріали кримінального провадження є суттєвим доказом).
Паралельно – максимально повна фото- та відеофіксація пошкоджень до початку розбирання завалів, демонтажних чи відновлювальних робіт.
Окрім того, треба залучати свідків подій. Також варто зберегти згадки про ракетну атаку та руйнування, опубліковані в ЗМІ або соцмережах.
- підтвердження права власності та вартості пошкодженого майна;
Необхідно зібрати документи, що підтверджують право власності на майно та його вартість: правовстановлювальні документи, бухгалтерську документацію тощо.
Також слід провести обстеження й інвентаризацію майна та зафіксувати її результати у відповідному акті.
- незалежна оцінка;
Треба замовити звіт про оцінку збитків у незалежного сертифікованого експерта, оскільки це ключовий доказ і для суду, і для Реєстру збитків.
- вибір стратегії.
Позов до РФ в український суд і заява до Реєстру збитків можна подавати паралельно, а отримане рішення суду можна додатково подати до Реєстру збитків як доказ.
Підтримка бізнесу
Як повідомлялося, малі та середні підприємства України, які зазнали руйнувань через російські удари, з 1 липня 2026 року можуть залучити до 150 млн грн на ремонт майна та відновлення виробництва.
10 липня Кабінет Міністрів України вніс зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, спростивши процедуру підтвердження збитків за зруйноване майно та збільшивши терміни подання заявок для підприємців.
Державна програма страхування воєнних ризиків стартувала 1 січня 2026 року, наразі демонструє невисокий попит серед українських підприємців.
Як повідомлялось раніше, загалом бізнес подав менше 300 заявок. Через пасивність компаній під загрозою опинилося розширення програми у держбюджеті на 2027 рік.
Нагадаємо, у травні перші чотири українські підприємства отримали державну компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків.
Раніше Міністерство економіки повідомляло, що опрацьовує кілька варіантів розширення програми страхування воєнних ризиків у відповідь на зростання інтересу до неї з боку бізнесу.
Дот того уряд затвердив перелік компаній, які можуть здійснювати оцінку майна підприємств, що постраждали внаслідок збройної агресії РФ та беруть участь у державній програмі страхування воєнних ризиків.
