Світовий ринок скрапленого газу за два роки матиме надлишок пропозиції. Європа досі купує його в Росії
Світовий ринок зрідженого природного газу (СПГ) перейде у стан надлишку пропозиції у 2028 році – на рік пізніше, ніж прогнозувалося раніше.
Про це повідомляє Bloomberg.
Головними причинами затримки стали воєнні дії на Близькому Сході та перенесення термінів запуску великих виробничих проєктів.
За оцінками аналітиків, пік надлишкової пропозиції палива припаде на 2031-2032 роки, коли введуть в експлуатацію нові потужності.
Раніше експерти очікували початок профіциту вже у 2027 році, проте ситуацію змінив збройний конфлікт у Близькосхідному регіоні.
Ключові фактори впливу на світовий ринок
Руйнування інфраструктури:
- найбільший у світі завод із експорту скрапленого газу в Катарі зазнав пошкоджень внаслідок іранських ракетних ударів;
- транспортування через Ормузьку протоку, через яку проходила п'ята частина світового СПГ, практично повністю зупинилося;
- після короткочасного відновлення судноплавства завдяки тимчасовому договору між США та Іраном у червні, нове загострення знову заблокувало цей шлях.
Невизначеність Катару:
- майбутні обсяги виробництва QatarEnergy залежатимуть від швидкості ремонту двох пошкоджених технологічних ліній та запуску 6 нових ліній розширення проєкту "Північне поле".
США як регулятор ринку:
- США, найбільший світовий виробник СПГ, планують наростити потужності приблизно на 146 млн тонн на рік до 2035 року;
- американські постачання відіграватимуть роль гнучкого регулятора ринку.
Через воєнний конфлікт Катар та Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) тимчасово скоротять постачання цього року.
Попри це, до кінця десятиліття загальний обсяг експорту з Близького Сходу має зрости на 50% – до 147 млн тонн.
Що буде з цінами
Спотові ціни на СПГ в Азії підтримуватимуться війною та ризиками зриву заповнення газових сховищ у Європі протягом усього наступного року.
Очікується, що до 2030 року ціни знизяться до позначки близько $8 за MMBtu (мільйон британських теплових одиниць). Проте тривалий період високих цін ускладнить розвиваючим ринкам Азії доступ до палива, необхідного для енергетичного переходу.
Хоча у 2031 році профіцит скрапленого газу може перевищити 100 млн тонн, ринок навряд чи тривалий час перебуватиме в надлишку: нижчі ціни згодом стимулюватимуть імпорт та змусять дорожчі за собівартістю заводи знизити завантаження.
Закупівлі російського газу
Як повідомлялося, Європейський Союз за перше півріччя поточного року імпортував більше скрапленого природного газу (СПГ) з російського заводу "Ямал СПГ", ніж будь-коли раніше.
У квітні стало відомо, що найбільший російський виробник скрапленого природного газу – компанія "Новатек" – створив компанію для будівництва власних суден та плавучих споруд на тлі нестачі газовозів через санкції.
У серпні торік найбільший у Росії виробник скрапленого природного газу "Новатек" вперше знайшов покупця на газ з підсанкційного проєкту "Арктик СПГ-2" з моменту запуску наприкінці 2023 року. Раніше покупці відмовлялися імпортувати газ через ризик потрапити під вторинні санкції США.
Також повідомлялося, що Європейський Союз від 25 квітня 2026 року почав запроваджувати заборону на імпорт російського скрапленого природного газу на короткостроковій основі.
Нагадаємо, світові енергетичні ринки у 2025 році перебували під тиском очікувань глобального надлишку сировини.
Зокрема, ціни на нафту знижуються через побоювання профіциту на ринку та додаткові ризики для попиту, викликані напруженням у відносинах між США та Китаєм.
На тлі загострення конфлікту на Близькому Сході світові ціни на нафту підскочили більш ніж на 4%. Це сталося через загрозу поставкам енергоносіїв через Ормузьку протоку та заяви США та Ірану про відновлення військових ударів.
Напередодні Тегеран повідомив про удари по американських військових об'єктах у кількох державах Перської затоки, а також заявив про повторне закриття Ормузької протоки.
9 липня судноплавство нафтових танкерів через Ормузьку протоку практично призупинилося через різке підвищення ризиків для морських перевезень, спричинене новими ударами США по Ірану та відповіддю Тегерана.
