Заощадження коштів: За яких умов гривневі депозити можуть втратити привабливість. ПЕРЕЛІК
Гривневі депозити в другому півріччі 2026 року залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів для збереження коштів, однак вкладникам варто оцінювати не лише номінальну ставку, а й три ключові маркери: інфляцію, курс долара та термін розміщення вкладу.
Як заявив директор департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитро Замотаєв, саме ці показники визначатимуть реальну прибутковість депозитів.
Гривневі депозити в першомі півріччі
Замотаєв розповів, що перше півріччя поточного року для ринку гривневих депозитів минуло під знаком відносної стабільності.
Так, після періоду активнішого перегляду ставок банки переважно вийшли на рівень, який можна вважати ринковою рівновагою: середні ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення коштів тримаються в діапазоні 13-14,5% річних, а найпривабливіші пропозиції на ринку можуть сягати 16-17,5% річних.
"Головний підсумок першого півріччя полягає в тому, що гривневий депозит залишається простим, зрозумілим і достатньо прибутковим інструментом заощадження. Ставки стабілізувалися, а інтерес громадян залишається високим", – зазначив банкір.
Прогноз на друге півріччя
Водночас, за словами Замотаєва, у другому півріччі вкладникам варто оцінювати депозитні умови не з погляду "ставки з реклами", а із суто практичного фінансового розрахунку.
Дохідність депозитів
Насамперед слід зіставити очікуваний дохід із двома показниками – інфляцією та можливою зміною курсу валют.
"Для вкладника депозит вигідний тоді, коли після сплати податків дохід перекриває зростання цін і можливу курсову різницю. Тобто клієнту варто рахувати не номінальну, а реальну дохідність", – пояснив Замотаєв.
Він зауважив, що за поточних умов гривневі депозити залишаються привабливими, якщо річна інфляція не виходить за межі чистої дохідності вкладу.
Для більшості депозитів це орієнтовно 10-12% річних після оподаткування, а для найкращих ринкових пропозицій – близько 13-13,5% річних. Відтак інфляція вище 12-13% може стати сигналом, що реальна прибутковість депозитів помітно скорочується.
Другий маркер – це курс долара.
Якщо вкладник розглядає альтернативу між гривневим депозитом і купівлею валюти, важливо оцінити, наскільки має зрости курс, щоб "з'їсти" депозитний дохід. Для коротших вкладів на 3-6 місяців критичним може бути зростання долара до рівня близько 47 грн. Для довших депозитів на 9-12 місяців, особливо за ставками 15-17,5% річних, межа привабливості вища – орієнтовно 49-50 грн за долар.
"Умовно кажучи, ультракороткі вклади більш чутливі до курсових коливань, адже вкладник має менше часу для накопичення відсоткового доходу. Натомість вклад на 9-12 місяців дає більший запас міцності. Водночас ультракороткий депозит має іншу перевагу: він гарантує клієнту фінансову гнучкість, адже гроші не "заморожуються" надовго, а вкладник може швидко реагувати на зміну курсу, інфляції чи рішень НБУ щодо облікової ставки. Саме тому термін депозиту можна вважати одним із ключових параметрів прибутковості", – наголосив Замотаєв.
Конкуренція між банками
На думку Замотаєва, в другому півріччі конкуренція між банками дедалі більше зміщуватиметься в площину додаткових умов.
Зокрема, йдеться про бонуси для нових клієнтів, зручність відкриття депозиту онлайн, можливість поповнення, капіталізацію відсотків, програми лояльності та простоту управління вкладом через мобільний застосунок.
"Банки конкурують не лише розміром ставок. Для клієнта важить "повний пакет" запропонованих переваг: наскільки легко відкрити вклад, чи можна поповнювати депозит, чи є бонус до ставки, як швидко можна керувати коштами, чи зрозумілі умови дострокового розірвання. У другому півріччі саме сервіс і гнучкість продукту можуть стати не менш важливими, ніж додаткові 0,5-1 в.п. річних до базової депозитної ставки", – пояснив Замотаєв.
Що може вплинути
Замотаєв звернув увагу, що в другому півріччі важливими реперними точками для ринку депозитів стануть засідання правління Національного банку України з питань монетарної політики.
До кінця 2026 року залишаються чотири планові дати, коли можуть переглядатися облікова ставка та інші монетарні інструменти, що можуть прямо вплинути на прибутковість депозитів: 30 липня, 17 вересня, 29 жовтня та 17 грудня.
Саме після цих рішень банки можуть переоцінювати вартість ресурсів, а отже – коригувати депозитні пропозиції.
"Для вкладника ці дати важливі як фінансовий календар. Якщо НБУ зберігатиме облікову ставку, ринок депозитів, найімовірніше, залишатиметься доволі стабільним. Якщо ж регулятор побачить ризики для інфляції або курсу та змінить монетарні параметри, це може поступово відобразитися і на депозитних ставках", – зазначив Замотаєв.
Прогноз стабільності
За прогнозом Замотаєва, до осені ринок гривневих депозитів має всі підстави залишатися в режимі помірної стабільності.
Для різких змін ставок наразі немає достатніх передумов: інфляція залишається контрольованою, попит на гривневі заощадження зберігається, а банківська система має достатній рівень ліквідності.
Водночас порушити цей баланс можуть кілька факторів:
- різке прискорення інфляції,
- посилення девальваційних очікувань,
- зростання попиту на валюту,
- зміна монетарної політики НБУ,
- непередбачувані воєнні й зовнішньоекономічні обставини.
"У другому півріччі ми не побачимо "депозитні перегони". Ринок перебуватиме в стані спокійної конкуренції за клієнта. Ставки можуть точково змінюватися, але навряд чи ринок масово піде в різке підвищення чи зниження без потужних макроекономічних приводів", – сказав Замотаєв.
Як обрати депозит
Банкір радить вкладникам у другому півріччі користуватися простим алгоритмом вибору депозиту:
- по-перше, визначити термін, на який гроші точно не знадобляться;
- по-друге, порівняти ставку не лише з пропозиціями інших банків, а й із очікуваною інфляцією;
- по-третє, оцінити валютний ризик: якщо людина вважає, що курс долара може швидко наблизитися до 47 грн, не варто розміщувати всю суму на один тривалий депозит, а розглянути диверсифікацію заощаджень;
- по-четверте, уважно ознайомитися з умовами дострокового розірвання, адже висока ставка може втратити сенс, якщо клієнт забере кошти раніше й отримає мінімальний дохід.
Замотаєв ввжає, що для багатьох клієнтів оптимальною може бути не одна велика сума на одному депозиті, а розподіл коштів на кілька вкладів на різний термін розміщення, наприклад, частина на 3-6 місяців – для гнучкості, частина на 9-12 місяців – для вищої дохідності.
"Головна порада вкладникам – не "гнатися" лише за максимальною ставкою. Депозит має відповідати вашій фінансовій меті. Якщо потрібен резерв, то кращим рішенням стане коротший і гнучкіший вклад. Якщо мета полягає в збереженні коштів від інфляції на довший період, варто розглянути варіанти вкладів на 9-12 місяців, зафіксувавши привабливу ставку. Найкращий депозит – це передусім оптимальне поєднання ставки, терміну, надійності та зручності", – підсумував Замотаєв.
Раніше віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов заявив, що в другому півріччі 2026 року гривневі депозити, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та частина валютних заощаджень можуть бути найбільш збалансованою моделлю зберігання коштів для українців. При цьому переводити всі кошти у валюту через очікуване зростання курсу не варто.
Регулювання курсу
Національний банк оголосив про перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривні із 3 жовтня 2023 року, відмовляючись від фіксованого курсу гривні, який діяв від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року.
За цього режиму офіційний курс визначається на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком. Водночас НБУ і далі контролює ситуацію та на постійній основі компенсує структурний дефіцит іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.
Облікова ставка
Нагадаємо, Національний банк з 30 січня знизив облікову ставку до 15% річних з рівня 15,5%, на якому вона перебувала з березня 2025 року. У такий спосіб правління Нацбанку вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, повідомляли тоді в НБУ.
Раніше аналітики Growford Institute дійшли висновку, що облікова ставка Національного банку України значно перевищує середній рівень ключових ставок центральних банків під час війни. Це збільшує витрати держави на обслуговування внутрішнього боргу та обмежує можливості фінансувати воєнні видатки за рахунок внутрішніх запозичень.
Нагадаємо, в червні 2026 року Національний банк України за результатами щорічного перегляду показників діяльності підтвердив статус системної важливості для 16 банків, що були в цьому переліку минулого року.
