Збитки та собівартість комунального транспорту Києва, – дослідження
У 2025 році середній дохід від одного платного пасажира у комунальному транспорті столиці був у кілька разів нижчим за фактичну собівартість перевезення, при цьому основний фінансовий дисбаланс системи формує метро.
Про це йдеться у дослідженні аналітичної платформи YC.Market.
За даними аналітиків, у 2025 році собівартість перевезення одного пасажира становила 23,2 грн у комунальному підприємстві "Київпастранс" та 43,7 грн у комунальному підприємстві "Київський метрополітен".
За майже однакового доходу з пасажира собівартість поїздки в метро виявилася майже вдвічі вищою, ніж у наземного транспорту.
Рекордні дотації з міського бюджету
Через зростання витрат залежність галузі від фінансової підтримки столиці постійно посилюється.
Сукупно у 2020-2025 роках КП "Київпастранс" та КП "Київський метрополітен" отримали 44 млрд грн із місцевого бюджету:
- КП "Київпастранс" – 23,7 млрд грн;
- КП "Київський метрополітен" – 20,3 млрд грн.
Якщо у 2020 році обидва підприємства сукупно отримали 5 млрд грн бюджетної підтримки, то у 2025 році цей показник сягнув 11,7 млрд грн, і зріс на 133%.
У 2025 році бюджетні кошти розподілилися практично порівну: "Київпастранс" одержав 6,1 млрд грн (52%), а метрополітен – 5,6 млрд грн (48%).
Динаміка збитків та показники перевізників
Попри значні дотації, сукупний балансовий збиток двох підприємств у 2025 році становив 3,1 млрд грн.
При цьому 97% цієї суми (3 млрд грн) припало на столичне метро, тоді як "Київпастранс" згенерував лише 3% збитку (101,1 млн грн).
Порівняно з 2024 роком сукупний збиток зменшився на 14% (з 3,6 млрд грн), що відбулося виключно завдяки скороченню збитків "Київпастрансу" на 582,5 млн грн. Натомість збитки метрополітену зросли ще на 97 млн грн.
За шість років у КП "Київпастранс" собівартість перевезення зросла на 50% (із 15,5 грн до 23,2 грн), а середній дохід з пасажира – лише на 13% (з 6,4 грн до 7,2 грн). Непокрита доходом частина собівартості зросла до 16 грн на поїздку.
У КП "Київський метрополітен" собівартість поїздки за 2020-2025 роки злетіла на 118% (з 20,1 грн до 43,7 грн) через значні постійні витрати на утримання інфраструктури та виконання функції укриття.
Середній дохід збільшився тільки на 19% (з 6,7 грн до 8 грн). У результаті пасажирський дохід покриває лише 18% реальної вартості проїзду в підземці.
Ситуація у приватній сфері
На відміну від комунальних підприємств, де тарифи залишаються замороженими, приватні перевізники регулюють ціни самостійно.
Якщо у 2020 році вартість проїзду в приватних маршрутках становила 8-10 грн, а у 2022-2025 роках – 15 грн, то з 14 березня 2026 року вона зросла до 20 грн.
Станом на 30 червня 2026 року сукупний чистий дохід топ-10 приватних юридичних осіб Києва у сфері міського та приміського наземного транспорту становив 165,9 млн грн.
Що відомо про підвищення цін на проїзд
Нагадаємо, з 15 липня разова поїздка в метрополітені, автобусах, трамваях, тролейбусах та на фунікулері становитиме 30 грн.
Також від 1 серпня запроваджується пересадковий квиток на 90 хвилин і вартістю 60 грн.
Раніше в Київській міській державній адміністрації заявили, що громадяни, які регулярно користуються пасажирським транспортом Києва, зможуть придбати місячні проїзні квитки зі знижками – у межах такого проїзного вартість однієї поїздки в Києві становитиме до 24 грн.
До того стало відомо, що в Києві розглядають можливість встановлення вартості разової поїздки в комунальному громадському транспорті на рівні 30 грн.
У КМДА нагадали, що останній перегляд тарифів відбувся у 2018 році. Необхідність оновлення пояснюють наближенням вартості проїзду до економічно обґрунтованого рівня, зростанням витрат транспортних підприємств на електроенергію, пальне, зарплати, утримання інфраструктури, а також зменшенням пасажиропотоку.
За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість поїздки в 2026 році може становити 64,60 грн у метро та 44,14 грн – у наземному комунальному транспорті.
Також у КМДА зазначили, що в новий тариф на проїзд у комунальному транспорті Києва закладено витрати на енергоносії, паливо, ремонт рухомого складу та конкурентний рівень оплати праці працівників.
Водночас приватні перевізники в Києві поки не збираються підвищувати вартість проїзду в маршрутках, оскільки проєкт Київської міської державної адміністрації стосовно зростання тарифів у муніципальному транспорті ще перебуває на обговоренні до 1 червня.
На початку квітня мер Києва Віталій Кличко доручив Департаментам економіки та транспорту підготувати розрахунки для можливого перегляду тарифів на проїзд у столичному громадському транспорті, спираючись на економічне обґрунтування.
У червні стало відомо, що електронна петиція з вимогою зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва до завершення воєнного стану не отримала підтримки міської влади. Звернення киян набрало понад 10,6 тис. підписів, хоча для розгляду було достатньо 6 тис.
