У Польщі оцінили вплив вступу України до ЄС на аграрний сектор

Вступ України до Європейського Союзу може призвести до скорочення фінансування польського аграрного сектору та посилити конкуренцію для невеликих фермерських господарств.
Водночас ключовою проблемою є не українське сільське господарство, а чинна система погектарних дотацій ЄС, повідомляє Dziennik Gazeta Prawna.
Чому вступ України вплине на аграрні дотації
До початку повномасштабної війни Україна мала понад 41 млн га сільськогосподарських земель. У разі її вступу до ЄС площа сільгоспугідь Союзу збільшилася б приблизно на 25%. Якщо на Україну поширити чинну систему погектарних виплат, фінансування нинішніх країн-членів може скоротитися.
Чинна модель передбачає, що зі збільшенням площі господарства автоматично зростає і розмір державної підтримки. У результаті система більше стимулює масштаби виробництва, ніж його ефективність, технологічність чи додану вартість продукції.
Фінансування Польщі може скоротитися і без України
Водночас, як зазначають експерти, польські аграрії можуть отримати менше фінансування навіть без вступу України до ЄС. Після 2027 року планується частково об'єднати аграрні фонди з фондами згуртованості та іншими фінансовими інструментами Євросоюзу. За таких умов загальний бюджет аграрної підтримки може номінально скоротитися більш ніж на 20%.
У такому випадку фінансування Польщі в межах Спільної аграрної політики може зменшитися з нинішніх близько 25 млрд євро до 19,4 млрд євро.
Найгірший і найімовірніший сценарії
Найбільш радикальний із розглянутих сценаріїв передбачає негайне надання Україні повного доступу до чинної системи виплат. У такому разі польська квота теоретично може скоротитися до 15,3 млрд євро, що на 39% менше за нинішній рівень. Це означало б втрату понад 1,4 млрд євро підтримки щороку.
Аналітики вважають, що більш реалістичним є поетапне приєднання України до Спільної аграрної політики протягом тривалого перехідного періоду. Остаточний обсяг фінансування залежатиме від нового бюджету ЄС, правил обліку земель, тривалості перехідного періоду та можливих обмежень максимального розміру дотацій.
Чи є Україна і Польща прямими конкурентами
Експерти наголошують, що аграрні сектори України та Польщі не є прямими конкурентами в усіх сегментах. Україна спеціалізується насамперед на виробництві зернових, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, тоді як Польща має сильні позиції у переробній промисловості, виробництві готових харчових продуктів та експорті продукції з високою доданою вартістю.
У 2020 році вартість аграрного виробництва становила 27,4 млрд євро в Україні та 25,9 млрд євро у Польщі. Інтеграція може принести польському бізнесу не лише додаткову конкуренцію, а й доступ до української сировини та нові можливості для розвитку регіональних виробничих ланцюгів.
Водночас доступ України до аграрного ринку та механізмів підтримки ЄС має залежати від виконання санітарних, ветеринарних і екологічних стандартів. Європейські виробники не повинні опинятися в нерівних конкурентних умовах.
Водночас інтеграція може прискорити кризу частини невеликих польських господарств, які значною мірою залежать від державних дотацій і захисту від конкуренції. Саме тому держава має допомогти їм адаптуватися до нових умов, але не підтримувати безстроково неефективні моделі ведення господарства.
Як повідомлялося, віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш пов'язав перспективи вступу України до Європейського Союзу з історичними розбіжностями між Києвом і Варшавою. За його словами, Україна не зможе приєднатися до ЄС, якщо й надалі, як він висловився, "йти під знаменом Бандери".
Читайте також: Більшість поляків не підтримує вступ України до ЄС, - опитування