Угорщина може відмовитися від російського "Росатома" для будівництва своєї АЕС, – Reuters
Угорщина розглядає можливість замінити російську корпорацію "Росатом" в якості головного підрядника в проєкті розширення атомної електростанції (АЕС) "Пакш".
Як пише Reuters із посиланням на джерела, в межах перегляду проєкту Угорщина вже почала вивчати варіанти залучення альтернативних постачальників.
Зазначається, що цей проєкт, який попередній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан віддав "Росатому" без проведення тендеру в 2014 році, є політично чутливим і надзвичайно дорогим. Ситуацію також ускладнює той факт, що в серпні через посуху діючі реактори станції опинилися на межі зупинки.
Атомна електростанція "Пакш" – єдина діюча АЕС в Угорщині, розташована за 100 кілометрів від Будапешта.
Вона є ключовим елементом енергетичної інфраструктури країни та забезпечує понад 50% усього виробництва електроенергії в Угорщині.
АЕС "Пакш" була побудована за радянським проєктом у 1982-1987 роках і складається з чотирьох реакторів типу ВВЕР-440 сумарною потужністю близько 2 гігават. Блоки мають бути виведені з експлуатації у 2032-2037 роках, проте угорський уряд прагне продовжити термін їхньої служби.
Розширення АЕС
Розширення угорської АЕС "Пакш" є наймасштабнішим ядерним проєктом "Росатома" в Європейському Союзі.
За часів правління Орбана Угорщина виступала проти будь-яких санкцій щодо російської атомної енергетики, однак уряд нового прем'єр-міністра Петера Мадьяра має ухвалити остаточне рішення щодо розширення АЕС "Пакш" пізніше цього року або на початку наступного.
Початкова вартість проєкту оцінювалася в 12,5 млрд євро, проте на момент заливки першого бетону в лютому сума зросла до понад 2 млрд євро.
Позиція "Росатома"
Водночас у "Росатомі" заявили, що наразі продовжують реалізацію проєкту відповідно до графіка, узгодженого із замовником. Паралельно триває виробництво основного обладнання для майбутніх енергоблоків.
"Ми не отримували від замовника жодних офіційних повідомлень про намір розірвати контракт, і ми не бачимо жодних юридично обґрунтованих підстав для такого рішення", – заявив представник російської компанії.
Можливі варіанти
Утім, за даними джерел, розглядаються всі можливі сценарії – зокрема й той, за якого Угорщина може змінити генерального підрядника.
Для того,щоб визначитися остаточно, в Угорщині проаналізуюь правові, технічні, фінансові та часові наслідки зміни постачальника, а також оцінять фінансову доцільність проєкту.
Якщо за результатами урядової перевірки в Угорщині вирішать відмовитися від послуг "Росатома", Угорщині, можливо, доведеться взяти на себе витрати в розмірі 1,1 млрд євро – суму, яка вже була сплачена російській корпорації, а також будь-які штрафні санкції за порушення договору.
Санкції проти РФ
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року країни-члени ЄС скоротили імпорт російської нафти та газу, але "Росатому" вдалося уникнути санкцій ЄС.
За даними Всесвітньої ядерної асоціації, у 2025 році на частку Росії припадало близько 23% послуг зі збагачення урану, що поставлялися до ЄС, а також 16% поставок природного урану.
Будівництво АЕС "Пакш"
Як повідомлялося, в лютому 2026 року Росія почала будівництво на АЕС "Пакш-2" в Угорщині. Так, два нові енергоблоки з реакторами ВВЕР потужністю 1,2 гігавата кожен мають бути побудовані російською держкорпорацією "Росатомом" за угодою, підписаною Угорщиною та РФ у 2014 році.
Завершення будівництва двох нових блоків АЕС очікувалося в 2030-2031 роках.
У вересні минулого року суд Європейського Союзу анулював рішення Європейської Комісії, яким вона схвалила державну допомогу від уряду Угорщини для реалізації спільного з російським "Росатомом" проєкту будівництва АЕС "Пакш-2".
Росія й Угорщина підписали угоду про будівництво на атомній електростанції "Пакш" двох нових енергоблоків №5 і 6 ("Пакш-2") у 2014 році. Загальна вартість проєкту оцінювалася в 12,5 млрд євро, з них російська сторона мала профінансувати 10 млрд євро шляхом надання кредиту Угорщині.
Решту 2,5 млрд євро мав надати угорський уряд. Саме цю допомогу Єврокомісія схвалила в 2017 році.
Це рішення Єврокомісії оскаржив уряд Австрії, проте європейський суд першої інстанції відмовився задовольнити позов, проте його підтримала апеляція, а згодом – і найвища судова інстанція у ЄС.
