Як бізнес в Україні підтримує стійкість під час війни, – дослідження
Український бізнес дедалі частіше працює на межі своїх можливостей, однак при цьому компанії мають конкретні управлінські рішення для збереження стійкості та розвитку.
Про це йдеться в дослідженні компанії Gradus, в основі якого – 30 інтерв'ю з власниками, CEO та топменеджерами середнього й великого українського бізнесу з різних галузей економіки.
Так, під час опитування більшість керівників компаній назвали 2026 рік найскладнішим за час повномасштабної війни: якщо на початку повномасштабного вторгнення головним викликом була несподіваність, то сьогодні бізнес розуміє характер загроз, однак стикається з накопиченим виснаженням ресурсів і відсутністю очевидних рішень.
Що допомагає бізнесу
Утім, представники бізнесу назвали деякі управлінські рішення, які вже працюють і охоплюють чотири ключові напрями:
- люди;
Зокрема, компанії зберігають зарплати та робочі місця за мобілізованими працівниками, запроваджують психологічну підтримку й гнучкі графіки, розвивають власні програми навчання та зменшують кількість підлеглих на одного керівника для якіснішої взаємодії з командами.
- операційна стійкість;
Щоб це забезпечити, бізнес розподіляє склади, сервери й виробничі потужності між різними локаціями, створює запаси сировини та запчастин, інвестує у власне енергозабезпечення й резервний зв'язок. При цьому в разі релокації компанії намагаються переїжджати разом із працівниками.
- інвестиції;
Наприклад, замість заморожування проєктів компанії розтягують їх реалізацію в часі, вкладають кошти частинами, готують проєкти до швидкого запуску за сприятливіших умов або продають готові проєкти іншим інвесторам.
- ринки.
Бізнес виходить у нові країни, освоює нові сегменти, працює з державними замовленнями та продає надлишки продукції іншим учасникам ринку. Водночас на міжнародних ринках дедалі більшого значення набуває конкурентоспроможність самого продукту, а не солідарність із Україною.
Прогноз до 2030 року
Учасники дослідження, оцінюючи перспективи 2027-2030 років, розглядають два сценарії:
- продовження війни, що загрожує подальшим скороченням економіки,
- завершення війни, яке відкриє можливості для масштабної відбудови й інвестицій.
Разом із тим компанії намагаються готуватися до обох варіантів розвитку подій, зберігаючи команди, експертизу та портфелі майбутніх проєктів.
Оцінки бізнесу
Як повідомлялося, бізнес в Україні оцінив негативні наслідки повітряних тривог у вересні поточного року – і найбільше опитаних (58,7%) повідомили про втрату робочого часу працівників. У трійці наслідків також опинилися призупинення роботи виробничих потужностей (49,5%) та призупинення роботи адміністративних, офісних та інших невиробничих підрозділів (38,1%).
Також повідомлялося, що Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) в Україні у вересні поточного року продовжив падіння та знизився з -0,16 до -0,21, що є мінімумом із березня 2023 року.
Стан бізнесу в Україні
Як раніше повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, російські атаки в 2026 році станом на середину жовтня завдали українському бізнесу $7,7 млрд прямих збитків. Росіяни знищили або пошкодили понад 1 млн кв. м складів, виробничих і логістичних приміщень.
Перед тим Корецький говорив, що Кабінет Міністрів України розглядає різні варіанти, як держава може допомогти підприємцям в умовах обмежених фінансових ресурсів.
За даними Національного банку України, в третьому кварталі 2026 року український бізнес погіршив оцінки власного фінансово-економічного стану, а також спрогнозував зменшення обсягів виробництва та подальше знецінення гривні.
Перед тим повідомлялося, що фінансова стійкість залишається найслабшою складовою українських компаній і становить лише 43%, тоді як загальний показник стійкості бізнесу сягає 58%.
Нагадаємо, 90% українських підприємств зазнають наслідків російських ударів по складах, розподільчих центрах і логістичній інфраструктурі.
На початку жовтня в Міністерстві економіки заявили, що український бізнес у 2026 році може зазнати від $4 млрд до $10 млрд прямих збитків через російські атаки. Для розширення можливостей страхування воєнних ризиків держава планує запровадити багаторівневу модель.
До того стало відомо, що Кабінет Міністрів планує сформувати страховий фонд обсягом до $4 млрд для підтримки бізнесу та компенсації збитків, завданих російськими обстрілами. Із цієї суми $1 млрд планують отримати завдяки підвищенню ставки податку на додану вартість (ПДВ) з 2027 року на 1 в.п. ‒ до 21%.
У вересні уряд розширив дію програми страхування воєнних ризиків для суб'єктів господарювання та спростив умови отримання страхових виплат.
