Що змінилося в банківській системі України за жовтень
Національний банк України в жовтні поточного року ухвалив низку регуляторних рішень, які визначатимуть нові вимоги до капіталу, ліквідності та управління ризиками банків.
При цьому НБУ продовжив пом'якшувати окремі умови кредитування підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та критичної інфраструктури.
Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс".
Як розповіла керівниця аналітичного департаменту "Фінансового пульсу" Діляри Мустафаєвої, жовтневі рішення демонструють два паралельні напрями розвитку банківського регулювання:
- поступове наближення до європейських стандартів,
- створення додаткових можливостей для фінансування економіки в умовах війни.
"На перший погляд, посилення вимог до банків і пом'якшення умов кредитування можуть здаватися протилежними процесами. Насправді вони доповнюють один одного. З одного боку, банківська система має бути достатньо капіталізованою та захищеною від ризиків, а з іншого – її фінансові ресурси повинні працювати на економіку. Особливо це стосується підприємств, від яких сьогодні залежить обороноздатність країни, енергетична стійкість та відновлення пошкодженої інфраструктури", – прокоментувала Мустафаєва.
Підвищення вимог до капіталу та ліквідності
Одним із ключових рішень стала постанова Нацбанку №121 від 13 жовтня 2026 року, яка передбачає збільшення мінімального розміру регулятивного капіталу банків із 200 млн грн до 250 млн грн.
Нова вимога почне діяти з 3 січня 2027 року.
Разом із тим Нацбанк закріпив можливість встановлення для окремих банків підвищених нормативів достатності капіталу та ліквідності.
Також НБУ наголосив на необхідності постійного дотримання нормативів капіталу, кредитного ризику та нормативів інвестування та посилено контроль за ліквідністю банків.
Іншим важливим рішенням на шляху наближення до європейських стандартів стало підвищення множника для окремих видів ризиків у формулі розрахунку сукупної експозиції під ризиком із 10 до 12,5 (технічне коригування, що відображає перехід від вимоги до капіталу в 10% до мінімальної вимоги на рівні 8%, – ред.).
Відповідне рішення №338-рш від 7 жовтня набере чинності 31 грудня 2026 року.
"Це означає, що розрахункові показники достатності капіталу банків знизяться навіть без фактичного скорочення його обсягу. Нові вимоги можуть створити додаткове навантаження насамперед для тих установ, які мають менший запас капіталу", – пояснили в огляді.
Окрім того, постановою №120 від 13 жовтня оновили окремі технічні аспекти визначення системно важливих банків. При цьому базові критерії та числові пороги оцінювання залишилися незмінними.
Оновлена методика застосовуватиметься за даними станом на 1 січня 2027 року, а новий перелік системно важливих банків НБУ має оприлюднити до 1 липня 2027 року.
Додаткові можливості кредитування оборони та енергетики
Нацбанк також продовжив адаптувати правила кредитування до потреб воєнної економіки.
Зокрема, постановами №118 від 11 жовтня та 123 від 28 жовтня запровадив черговий пакет заходів для підтримки фінансування підприємств, які працюють на прифронтових та постраждалих територіях, а також для компаній оборонно-промислового комплексу, аграріїв та підприємств критичної інфраструктури (насамперед тих, що забезпечують відновлення енергопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення).
Зміни, зокрема, передбачають пом'якшення вимог до оцінювання кредитних ризиків для окремих категорій позичальників і певних видів заставного майна.
Таким чином, це має розширити можливості банків кредитувати важливі для країни підприємства, які через війну стикаються з труднощами у досягненні планових показників прибутковості та/або мають недостатній обсяг твердого забезпечення за кредитами.
"У нинішніх умовах навіть фінансово життєздатні підприємства можуть зіштовхнутися з проблемою залучення кредитів. Особливо якщо їхнє майно пошкоджене або виробничі потужності розташовані на територіях із підвищеними воєнними ризиками. Тому зміна підходів до оцінювання застави та кредитоспроможності – це важливий крок назустріч бізнесу. Фактично регулятор намагається зменшити ті перешкоди, які не дають банкам повною мірою фінансувати стратегічно важливі підприємства", – зауважила Мустафаєва.
Утім, за її словами, пом'якшення нормативних вимог не означає автоматичного збільшення кредитування. Кожен банк, як і раніше, оцінюватиме платоспроможність позичальника, перспективи його діяльності та здатність своєчасно обслуговувати борг.
"Принципово важливо, що підтримка кредитування не повинна відбуватися шляхом неконтрольованого накопичення ризиків. Завдання полягає в іншому: дати банкам більше можливостей фінансувати підприємства, які мають економічний потенціал, але працюють у надзвичайно складних обставинах. У перспективі це може позитивно вплинути не лише на обсяги кредитування, а й на темпи відновлення виробництва та інфраструктури", – підкреслила Мустафаєва.
Фінансовий моніторинг
Нацбанк у жовтні також продовжив удосконалювати вимоги до фінансового моніторингу.
Зокрема, постановою №116 від 7 жовтня НБУ уточнив порядок взаємодії небанківських установ зі спеціально уповноваженим органом із питань фінансового моніторингу, а також окремі процедури фінансового моніторингу в банках і небанківських установах.
"Сукупно жовтневі рішення свідчать про намагання регулятора поєднати довгострокові завдання реформування банківської системи з нагальними потребами економіки", – підсумувала Мустафаєва.
Як повідомлялося, Національний банк України збільшив зі 180 до 365 днів граничні строки розрахунків за операціями з імпорту природного газу для державних компаній.
Також повідомлялося, що Національний банк України розробляє систему агентів штучного інтелекту, яка аналізуватиме макроекономіку та новини для швидкого оцінювання інфляційних очікувань громадян.
