Останній банк "хороших" росіян: Як держава націоналізує "Альфа-Банк" Фрідмана
Верховна Рада ухвалила закон, який відкриє шлях до націоналізації останнього банку з російським капіталом в Україні – Sense bank (раніше – "Альфа-Банк") російського олігарха Михайла Фрідмана та партнерів. БізнесЦензор розбирався, як відбувається цей процес.
Перед початком повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року в Україні залишалось 5 банків, які належали російським бізнесменам або державним структурам:
-
"МР Банк" (належав "Сбєрбанку");
-
"Промінвестбанк" (належав держкорпорації ВЕБ.РФ);
-
"Перший інвестиційний банк" президента російського ЦСК Євгенія Гінера;
-
банк "Форвард" російського горілчаного магната Рустама Таріко;
-
"Альфа-Банк" (згодом перейменований у Sense bank) російських мільярдерів Андрія Косогова, Михайла Фрідмана та Пєтра Авена.
Саме "Альфа-Банк" був найбільшим банком з російським капіталом в Україні. Зараз він залишився останнім: Національний банк України вирішив ліквідувати "МР Банк" та "Промінвестбанк" на другий день після початку великої війни, у лютому цього року Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави акції Гінера у PIN Bank, а у березні Нацбанк вирішив ліквідувати банк "Форвард".
Власниками АТ "Сенс Банк" (до грудня минулого року - "Альфа-Банк") опосередковано є Андрій Косогов (40,96% акцій), Михайло Фрідман (32,86%) та Пьотр Авен (12,4%). На сайті Нацбанку України Косогов і Авен вказані як громадяни РФ, а Фрідман – як громадянин Ізраїлю, хоча у структурі власності російського "Альфа-Банку" він вказував російське громадянство.
Ще 9,9% акцій банку належать італійській групі Unicredit S.P.A., їх вона отримала внаслідок приєднання свого українського дочірнього банку в Україні до "Альфа-Банку" у 2016 році. Решту 3,87% акцій банку контролює "Марк Фоундейшен з дослідження ракових захворювань".
Станом на 1 квітня активи банку становили 76,61 мільярда гривень, зобов`язання – 69,34 млрд грн, капітал – 7,28 млрд грн, чистий збиток за результатами діяльності у 2022 році – 7 млрд грн.
У березні 2021 року НБУ включив банк до списку системно важливих.
Одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Євросоюз, Велика Британія та низка інших країн запровадили санкції проти Фрідмана, Авена та їхніх бізнес-партнерів.
Через санкції західних країн Нацбанк України у березні минулого року позбавив російських акціонерів українського "Альфа-Банку" права голосу.
В "Альфа-Банку" заявляли, що Фрідман та Авен передадуть свої частки резидентам України, яких заздалегідь погодить Національний банк. Однак у підсумку НБУ погодив кандидатуру ексміністра фінансів Болгарії Сімеона Дянкова на позицію довіреної особи, якій передали право голосу за акціями підсанкційних акціонерів українського "Альфа-Банку".
Водночас санкції США та Великої Британії проти російського "Альфа-Банку", а також низки пов’язаних з ним фінустанов у інших країнах, не зачепили український "Альфа-Банк" і він продовжував працювати, хоча Бюро економічної безпеки (БЕБ) і почало розслідування через виведення активів банку і ухилення від сплати податків.
Самі ж російські мільярдери, які мешкають у Лондоні, заявляли, що не підтримують розв'язану Владіміром Путіним війну, та бідкалися на обмеження особистих витрат через санкції.
Увесь цей час, поки в Україні ухвалювалося законодавство про конфіскацію російських активів, власники банку намагалися зберегти свій бізнес.Влітку минулого року у банку анонсували зміну назви на Sense bank, щоб уникнути токсичних асоціацій з російським "Альфа-Банком". Проте остаточно банк змінив назву лише у грудні 2022 року, після того, як суд арештував товарні знаки "Альфа-Банку", які БЕБ оцінило у понад 2 мільярди гривень, і передав їх в управління АРМА.
Водночас власники банку заявляли про намір докапіталізувати його на $1 млрд, а Фрідман нібито навіть подавав документи для отримання відповідної ліцензії Управління із застосування фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії.
У певний момент потребу у докапіталізації у якості аргументу проти націоналізації "Альфа-Банку" наводив навіть голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, але згодом він свою думку змінив.
При цьому офіційних документів для проведення докапіталізації ніхто не подавав, заявив наприкінці минулого року голова Нацбанку Андрій Пишний, закликавши менше приділяти уваги "історіям про мільярд, якого ніхто не бачив".
У березні з’явилися повідомлення про спроби російських власників продати свій український банк. У Нацбанку підтвердили отримання листа від потенційного інвестора, який нібито зацікавлений у придбанні "Альфа-Банку", однак пакету документів він так і не подав.
Націоналізація "Альфи": Спроба №1
Ознаки того, що питання майбутнього українського "Альфа-Банку" остаточно вирішене на користь націоналізації, з’явилися восени минулого року.
У вересні у Верховній Раді з’явився законопроєкт про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану, а на початку жовтня депутати його ухвалили. А вже 19 жовтня минулого року президент Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про запровадження санкцій проти Фрідмана та його партнерів.
Закон приймався саме для націоналізації "Альфа Банку", визнавав згодом голова "Слуги народу" Давид Арахамія. Завершити процес планувалося до кінця року.
Однак ухвалений минулої осені закон для націоналізації "Альфа-Банку" так і не запрацював. Відповідно до його норм, націоналізація системно-важливого банку можлива лише у тому випадку, якщо цей банк втратить ліквідність і буде визнаний неплатоспроможним. Але з "Альфа-Банком" цього не відбулося, пояснювала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Відтак Нацбанк почав готувати новий законопроєкт, який дозволяв би застосувати спрощену процедуру націоналізації системно важливого банку не лише у випадку, що він втратив ліквідність, але й через санкції проти його власників.
Крім того, НБУ визнав небездоганною ділову репутацію як бенефіціарів "Альфа-Банку", так і компаній, через які їм належать акції банку, – ABH Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited.
Націоналізація "Альфи": Спроба №2
Ухвалити новий закон для націоналізації "Альфа-Банку" теж виявилося непросто. Депутати від "Слуги народу" не додали голосів для прийняття відповідного законопроєкту №9107-1 у другому читанні на початку травня.
Голова фракції "Слуга народу" Арахамія виправдовувався, що сам голосував "за", але колеги-депутати відмовилися його підтримувати через наявність у ньому норм, які могли б торкнутися інших банків.
"Зал бентежить майбутнє інших норм. Згідно із законом, якщо накладено санкції РНБО навіть на міноритарного акціонера-українця, банк відразу виводиться з ринку. Дивна норма", – пояснював Арахамія.
У підсумку Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у другому читанні 29 травня. Перед цим з нього виключили положення, які б дозволяли Нацбанку ліквідувати не системні банки, якщо якийсь із акціонерів такого банку потрапить під санкції.
Цю норму критикувало і Експертне управління Верховної Ради, адже вона в дозволила б ліквідувати банк навіть у випадку, якщо під санкцій потрапить лише один співвласник банку, якому належить понад 10% акцій.
Як націоналізуватимуть колишній "Альфа-Банк"
Згідно із ухваленим законом, під час воєнного стану Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про виведення з ринку системно важливого банку, у випадку якщо проти його власників запроваджено санкції України або іноземних держав (крім держави-агресора), які становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку або стабільності банківської системи.
Таким чином, Нацбанк зможе ухвалити рішення про виведення системно важливого банку з ринку навіть за відсутності у нього ознак неплатоспроможності, у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкцій.
Після цього Нацбанк має передати цей банк в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який має змінити керівництво фінустанови, а Кабмін не пізніше наступного дня має ухвалити рішення про виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави. Це означатиме продаж акцій неплатоспроможного системно важливого банку державі у особі Міністерства фінансів за 1 гривню.
При цьому робота банку не має зупинятися, а всі розрахункові та касові операції мають виконуватися в межах лімітів, визначених виконавчою дирекцією Фонду гарантування (крім операцій із пов'язаними з цим банком особами).
Це означає, що такий системно важливий банк продовжуватиме працювати та виконувати свої зобов’язання перед всіма клієнтами, у тому числі перед вкладниками, поки відбуватиметься процес заміни його власників на державу. Тому вкладники, як найбільш незахищена категорія клієнтів банків, не мають відчути негативних наслідків внаслідок його націоналізації, запевняють автори закону.
Крім того, держава не буде обмінювати вклади власників банку на акції з наступним їх викупом. Натомість зобов’язаня банку перед контролерами та власниками істотної участі, а також підсанкційними особами, будуть вважатися припиненими із наступним зарахуванням коштів за цими зобов'язаннями у дохід банку.
Своєю чергою підсанкційні акціонери націоналізованого банку можуть вимагати компенсації збитків виключно за рахунок коштів держави-агресора.
Після того, як ухвалений законопроєкт підпише президент Володимир Зеленський, уряд і Нацбанк мають почати підготовку до націоналізації "Альфа-Банку".