"Він витіснить нас з роботи": Як Україна буде регулювати штучний інтелект

Автор: Юлiя Далецька

Мінцифри розробило дорожню карту регулювання ШІ в Україні. Що вона передбачає?

Упродовж останніх років технології штучного інтелекту (ШІ) почали розвиватися у геометричній прогресії. Наразі його застосовують у бізнесі, банківській справі, освіті, медицині, сфері розваг та обороні.

Україна давно довела, що не стоїть осторонь світових технологій та розробок – ШІ також почали активно впроваджувати в нашій країні. Тож, днями міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що в Україні розробили дорожню карту регулювання штучного інтелекту.

Навіщо вона потрібна, як пов’язана з європейським законодавством та що взагалі передбачає – у нашому матеріалі.

Що таке штучний інтелект та як його застосовують

Штучний інтелект – це системи, які на основі заданих даних можуть виконувати певні завдання, навчатися, робити висновки, прораховувати вірогідності та прогнозувати події. Це все націлено на полегшення роботи людини – адже ШІ здатен обробити набагато більше інформації та швидше видати результат.

Найпростіший спосіб пояснити, як працює штучний інтелект – це скоринг-модель. Це модель аналізу великого масиву даних (big data) для визначення платоспроможності клієнта в різних кредитних установах – від кредитних спілок до банків.

Ця біг дата складається з великого набору параметрів, наприклад, наших пересувань, кола спілкування (такі дані збирає мобільний оператор), місця роботи, доходів, кредитної історії й іншого.

Штучний інтелект їх обробляє і навчається визначати кінцевий результат. Наприклад, якщо власники iPhone частіше повертають кредит, то їм з більшою вірогідністю цей кредит погодять.

Крім того, якщо раніше для обробки даних були потрібні цілі відділи людей, а відповідь на запит на кредит займала кілька днів, то тепер на все це достатньо кілька хвилин.

Величезної популярності також зазнав чат-бот на основі штучного інтелекту – ChatGPT. Він може розпізнавати природну мову за допомогою тексту чи голосу, аналізувати її та видавати відповіді на основі даних, які вивчив під час розробки.

Якщо хтось помітив помилку, то користувач може вказати на неї. Після того ШІ це запам’ятовує та користується вже доповненими даними.

Також штучний інтелект успішно використовують у медицині – він, наприклад, може діагностувати захворювання та прогнозувати їх перебіг. Бізнес за допомогою ШІ передбачає тренди, виявляє шахраїв та контролює якість продукції.

Викладачі шукають навчальні матеріали для учнів та студентів, а також оцінюють їхні роботи. Ті, зі свого боку використовують ШІ для досліджень та виконання завдань.

Ще однією сферою, де активно та ефективно застосовують штучний інтелект – військова галузь. Тут широке поле для використання ШІ – роботи для розмінування, безпілотники, розпізнавання ворожих позицій за супутниковими знімками, а також розпізнавання облич, за допомогою якого в Україні ідентифікують загиблих, знаходять інформацію про воєнних злочинців.

Недоліки штучного інтелекту

Одним із найголовніших застережень на тлі популярності ШІ є створення фейків. Це стосується й новин, і зображень, і відео. Адже штучний інтелект може легко згенерувати будь-яке зображення під задані параметри. Це загрожує дезінформацією, маніпуляцією суспільної думки, провокаціями та навмисними запусками інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).

Також про попередження щодо надмірного захоплення штучним інтелектом повідомили у Всесвітній організації охорони здоров’я. В організації наголосили, що дані, на основі яких навчається штучний інтелект, можуть бути упередженими та генерувати оманливу або неточну інформацію.

Водночас є побоювання, що швидкий та розумний ШІ витіснить людей певних професій. Уже зараз нас оточують каси самообслуговування, роботи на заводах, чат-боти та автопілоти.

І важливо пам’ятати, що штучний інтелект може зрештою порушувати права людини на недоторканність приватного життя.

Як регулювати застосування штучного інтелекту

З огляду на незворотній розвиток технологій штучного інтелекту, а також ризики, які він із собою несе, питання регулювання ШІ стало руба. Зокрема, у травні гендиректор компанії OpenAI Сем Альтман закликав американський Конгрес до регулювання штучного інтелекту. За його словами, це "критично необхідний крок".

Для того щоб тримати штучний інтелект у межах етичного, законного та безпечного інструменту, певні великі країни взялися за його регулювання.

Наразі можна виокремити три такі моделі регулювання:

1. Європейська. Вона передбачає регулювання не лише поведінки держав та їхніх зобов’язань в контексті штучного інтелекту, а й поведінки приватних гравців.

1. Китайська. Тут ідеться про монополізацію ШІ державою та повний контроль. Наприклад, користувачі мають підтвердити свої імена перед використанням додатків зі штучним інтелектом; не можна генерувати та поширювати неправдиві новини, створені ШІ.

1. Сюди відносять США, Японію чи Південну Корею. Тут немає жорсткого держрегулювання, утім держава все одно приймає точкові законодавчі зміни.

Україну, насамперед, цікавить європейська модель, адже саме її братиме за основу для регулювання ШІ з огляду на євроінтеграційні процеси.

Головним документом в Євросоюзі у цьому питанні вважається законопроєкт AI Act. Він був запропонований ще у 2021 році й досі не ухвалений. Поки що він перебуває у стадії обговорення, але його планують остаточно прийняти до кінця цього року. Водночас чинності документ зможе набрати не раніше 2026-го.

У червні був ухвалений попередній текст майбутнього закону. Наразі він передбачає заборону використання в Європейському Союзі біометричних систем, які працюють у режимі реального часу, та віддалених біометричних систем, наприклад, сканування з розпізнаванням осіб.

Обов’язкової реєстрації у базі даних ЄС вимагатимуть "високоризиковані" технології. Сюди відносять системи ШІ в освіті, критичній інфраструктурі, громадському порядку та управлінні міграцією.

Особливі вимоги закон висуватиме до генеративних систем, таких як ChatGPT і DALL-E, що здатні створювати текст, зображення, аудіо та медіафайли. Вони муситимуть інформувати користувачів про те, що контент був створений машиною, а не людиною.

Регулювання штучного інтелекту в Україні та Дорожня карта від Мінцифри

Ще у 2020 році український уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Утім, наразі в Україні більше дискусій навколо того, кому ж належать авторські права на контент, створений штучним інтелектом.

Діяльність штучного інтелекту також може підпадати під закон "Про захист персональних даних". Він містить вимоги щодо обробки персональних даних, зокрема щодо їх збору, зберігання, використання, передачі та захисту. Так, штучний інтелект може здійснювати автоматичні процеси збору та обробки персональних даних, наприклад, для аналізу поведінки користувачів на сайті.

Утім, це все одно не вирішує питання саме регулювання застосування технологій штучного інтелекту.

Цими вихідними міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що Мінцифри розробило дорожню карту регулювання ШІ в Україні. За його словами, "штучний інтелект – невідворотний тренд, тому Україні потрібні чіткі правила, щоб розвивати бізнес та захистити права людини у взаємодії з ШІ".

Повна реалізація плану дорожньої карти може тривати до 2027 року. Вона базується на bottom-up підході, який передбачає рух від меншого до більшого, та складається з двох етапів.

Перший етап, який триватиме 2-3 роки передбачає поза законодавчий трек. У його межах бізнесу надаватимуть можливості та інструменти для підготовки до майбутнього регулювання. Водночас держава отримає час для розуміння ринку, ризиків та набуття спроможності впроваджувати закон істворити регулятора. А громадянам надаватимуть більше інформації для обізнаності в темі.

Упродовж цього етапу планують створити добровільні кодекси поведінки, публікувати різні тематичні гайди. Також передбачена участь у пілотному європейському проєкті HUDERIA, підготовка драфту Білої книги зі штучного інтелекту та використання AI Labeling.

Крім того, буде запущено регуляторний sandbox ("пісочниця") для розробників ШІ. Це таке середовище, у межах якого компанії можуть від початкової стадії розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги майбутнього європейського AI Act. Пізніше вона зможе легко вийти на європейський ринок.

На другому етапі дорожньої карти – на законодавчому треку – запланована імплементація європейського AI Act на основі досвіду, який буде отриманий у межах першого етапу.

Утім, Мінцифра налаштована уважно проаналізувати майбутній закон ЄС та в разі необхідності відмовитися від його суперечливих стандартів.

Дорожня карта передбачає кроки, які дадуть змогу українським компаніям у сфері ШІ конкурувати з європейськими, залучати інвестиції й напрацювання. Та зробити цифрове середовище безпечним для людини.