Чого чекають підприємці від Зеленського

Автор: Юлія Недашківська

Час покаже. Чи допоможе Рада з питань підтримки підприємництва при ОП має допомогти бізнесу?

Наприкінці січня Президент Володимир Зеленський підписав укази про створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, а також про заснування економічної платформи "Зроблено в Україні".

До Ради увійшли представники відомих великих компаній.

Як наголосили в Офісі президента, новостворені органи мають сприяти дотриманню прав бізнесу, допомагати владі формувати та реалізовувати політику щодо дотримання цих прав.

БізнесЦензор вирішив розібратися, що передувало цим президентським ініціативам, що вони означають та чи допоможуть підприємцям вирішити їхні проблеми.

Обшуки, зустрічі із Зеленським та арешти підприємців

У лютому 2023 року інфопростір сколихнула новина про обшуки в офісі української ІТ-компанії MacPaw та в будинку її очільника Олександра Косована. Правоохоронці прийшли у справі купівлі компанією земельних ділянок у період 2016-2021 років. На цій землі будувався комплекс відпочинку з нібито порушеннями законодавства. MacPaw закидали нецільове використання землі, а також неправомірну передачу ділянок у власність компанії.

Правоохоронці пізніше пояснили, що прийшли з обшуками в офіс, бо до цього не отримали необхідних документів на свій запит. У MacPaw надходження запитів спростували та заявили, що той надійшов до їхніх контрагентів.

Обшуки викликали широкий резонанс у суспільстві. На них відреагував і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, заявивши, що йому соромно, "коли правоохоронці з екологічною інспекцією забігають у компанію, яка створює продукти для Apple, і забирають компʼютери".

Тоді у Верховній Раді навіть зареєстрували так званий законопроєкт "Маски-шоу стоп" в ІТ. Документ передбачав можливість власникам знімати обшуки на відео, а також забороняв вилучати техніку в компаніях без ухвали суду. Законопроєкт мав завадити зловживанням з боку правоохоронців.

Станом на сьогодні проєкт закону досі перебуває на розгляді профільного комітету Ради. Водночас у разі ухвалення цей закон стосувався б лише ІТ-компаній.

Ще однією гучною справою стало розслідування проти мережі кінотеатрів "Мультиплекс". Бюро економічної безпеки звинувачувало компанію у несплаті податків на 10 млн грн. Як пояснили в компанії, заборгованість утворилася у 2022 році. Тоді, із початком повномасштабної війни великий бізнес мав законну пільгу сплачувати ЄСВ по мірі можливості, без застосування штрафів. Станом на початок розслідування, у лютому 2023-го, компанія майже виплатила борг. Останні платежі вносилися у березні – ще до оголошення підозр у справі. Зрештою справу закрили.

Після ще кількох справ та обшуків бізнесів десятки компаній оголосили про рух "Маніфест 42". Бізнесмени закликали Президента Зеленського захистити 42 статтю Конституції України про підприємницьку діяльність та зупинити хвилю корупції та рейдерських атак.

У відповідь на це в червні 2023 року голова держави провів зустріч з представниками українського та іноземного бізнесу, що працює в країні. Підприємці здебільшого скаржилися на роботу податківців, зокрема, блокування податкових накладних, та на зростання тиску з боку всіх правоохоронців – поліції, БЕБ, СБУ тощо.

На зустрічі сторони запропонували створити платформу для комунікації між бізнесом та владою. Курувати її мав заступник голови ОПУ Ростислав Шурма. Відповідні зустрічі розпочалися у липні, остання відбулася у жовтні. За цей час було розглянуто близько 50 скарг. Значних результатів ці зустрічі не дали.

Також Президент запропонував передати повноваження з перевірок бізнесу єдиному органу – БЕБ чи Державному бюро розслідувань. Водночас реформування БЕБ так і не відбулося. Цього, до речі, вимагає МВФ. Законопроєкт про перезавантаження БЕБ у Раді зареєстрували лише в січні 2024-го.

Але й після зустрічі з президентом обшуки та скарги бізнесу продовжилися. Зокрема, на початку вже цього року правоохоронці прийшли до підприємства "Київгума" – єдиного в Україні виробника аптечок для ЗСУ. Рано вранці в офіс прийшло близько 20 спецпризначенців. Очільник компанії Андрій Острогурд давно скаржився на свавілля силовиків, був на бізнес-зустрічах в ОПУ та є членом руху "Маніфест 42". Правоохоронці закидають підприємству "оптові поставки тактичної медицини до РФ" та держзраду, роботу компанії було паралізовано.

Водночас поворотним моментом став арешт ще одного підписанта "Маніфесту42" – засновника великої інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи. 18 січня ДБР затримало його на кордоні з Польщею, коли той направлявся на Всесвітній економічний форум у Давосі.

Правоохоронці звинуватили його разом із братом у створенні злочинної організації, яка у 2020-2021 роках нібито протиправно заволоділа 7 га землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС, для забудови.

При цьому кримінальне провадження було відкрите ще у 2014 році – за фактом зловживання службовим становищем правоохоронців, працівниками Держгеокадастру, Держлісагентства та Держводагенства.

Бізнесмена арештували та призначили заставу у 350 млн грн. Зрештою розмір застави зменшили до 21 млн грн, Мазепа її сплатив та вийшов з-під варти.

Створення Ради з підтримки бізнесу під час війни

Затримання та арешт Мазепи викликали неабиякий резонанс. Дій правоохоронців засудили відомі бізнесмени, зокрема, вже згаданий очільник MacPaw Олександр Косован, співзасновник віртуального monobank Олег Гороховський, а рух "Маніфест42" пригрозив зупинити підприємства, якщо ситуацію з тиском правоохоронців не буде вирішено.

Бізнес наголошував, що такі дії у подальшому можуть спровокувати втрату інвестицій, скорочення розвитку та погіршення міжнародної репутації.

Після того відбулася зустріч 20 підприємців з очільниками Мінекономіки та Мінцифри Юлією Свириденко та Михайлом Федоровим, а також головою ВР Русланом Стефанчуком.

Зокрема, бізнесмени вимагали змін до Кримінально-процесуального кодексу, які б унеможливили зловживання під час обшуків, перезавантаження БЕБ та створення комісії з юристами, урядовцями та правоохоронцями, яка б реагувала на конкретні ситуації.

Уже наступного дня РНБО ухвалила рішення, у якому рекомендувала президенту створити Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Відповідний указ Зеленський підписав 27 січня.

Рада з підтримки підприємництва. Що це таке

До Ради увійшли сім бізнесменів:

• співзасновник Netpeak Group Артем Бородатюк;

• співзасновник ТОВ "Фінтех Бенд" та monobank Олег Гороховський;

• президент ТОВ "Біофарма Плазма" Костянтин Єфименко;

• член ради представників Асоціації "Інформаційні технології України", співвласник Softserve Тарас Кицмей;

• президент Спілки українських підприємців, член наглядової ради "Нової Пошти" Вячеслав Климов;

• член ради директорів Спілки українських підприємців, голова наглядової ради Ajax Systems Олександр Конотопський;

• голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Відповідно до указу Зеленського, головними завданнями Ради є аналіз ситуації щодо забезпечення права на підприємницьку діяльність, спільне формування та реалізація держполітики щодо гарантій права на підприємництво, внесення на розгляд президентові пропозицій щодо вирішення проблемних питань.

Також Рада має розглядати законопроєкти з питань підприємництва, напрацьовувати пропозиції з удосконалення законодавства щодо провадження діяльності бізнесу.

Підприємці сприйняли створення такої Ради позитивно. Як зазначив у коментаріVector співзасновник Netpeak Group Артем Бородатюк, можливість напряму доносити президенту проблематику та пропозиції з розв’язання – вже є великим здобутком для бізнесу.

За його словами, підприємці вимагають зміни ставлення правоохоронних органів та влади загалом до бізнесменів. Адже, підприємці є рушійною силою економіки, завдяки бізнесу є їжа, напої, одяг, будь-які послуги. Бізнес заслуговує на цивілізований підхід з боку держави.

Також у межах Ради підприємці намагатимуться сприяти поліпшенню умов для ведення бізнесу. Поки що бізнес-клімат, на жаль, не відповідає тим викликам, перед якими стоїть держава, каже Бородатюк.

На сьогодні відомо про дві зустрічі бізнесу та Офісу президента. Під час першої, 27 січня, сторони обговорили можливі формати та організацію роботи, писав співзасновник monobank Олег Гороховський. "Ще раз озвучили мету створення групи – Україна має стати безпечною для заняття бізнесом. Тільки на прикладі відношення влади до внутрішнього інвестора Україна може стати цікавою для інвестора зовнішнього", – зазначив він.

1 лютого зустріч була присвячена конкретному списку проблем та можливим шляхам їх розв’язання,.

Також відомо, що підприємці провели окремо ще чотири внутрішні зустрічі. Одна з них, за словами Гороховського, тривала три години у форматі воркшопу з юристами, обговорювали реалізацію стартових ініціатив.

Чи буде користь

Через два тижні після започаткування ініціативи, складається враження, що діалог між владою та представниками бізнесу налагодити вдалося – сторони та члени Ради позитивно відгукуються про започатковану роботу та націлені на результат. Це поки що.

Свою роль у виконанні обіцянок з боку ОПУ може зіграти медійність членів Ради. Усі вони – не лише очільники відомих компаній, а й активні представники громадянського суспільства. Їхня позиція однозначно матиме вплив на думку пересічних українців (читайте, електорат) та імідж керівництва країни.

Утім, з огляду на те, що попередня координаційна рада, започаткована у червні минулого року, встигла заглохнути, реформа БЕБ так і не відбулася, а тиск на бізнес не припинився, прогнози щодо ефективності Ради доволі туманні.

Наразі підприємці об’єдналися для вирішення проблем та покращення умов для ведення бізнесу. Але владі важливо виправдати цей кредит довіри. Особливо в умовах війни. Якщо бізнес почуватиметься безпечно, країна отримає необхідні інвестиції, нові робочі місця та стабільні надходження в бюджет. Якщо ні – втратить податки та зіштовхне економіку "в тінь".